Постанова

від 30.06.2021 по справі 466/10562/16-ц

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2021 р. Справа №466/10562/16-ц

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 15.02.2021 (вх.№01-05/703/21 від 23.02.2021),

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 (повний текст складено 28.12.2020) та

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.12.2020 (повний текст складено 31.12.2020)

у справі №466/10562/16-ц (суддя Кидисюк Р.А.)

за позовом ОСОБА_2 , м. Львів

до відповідача 1 ОСОБА_3 , м. Львів

до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Винники, м. Львів

до відповідача 3 Обслуговуючого кооперативу "Житловий квартал села Раковець", с. Раковець Пустомитівського району Львівської області

за участю третіх осіб без самостійних вимог: Пустомитівської районної державної адміністації, м. Пустомити Львівської області,

Головного управління регіональної статистики у Львівській області, м. Львів та

Головного управління ДФС у Львівській області, м. Львів

про визнання недійсним рішення установчих зборів, скасування та вилучення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб записів

За участю представників від:

позивача: Котовщиков Р.А. - адвокат;

відповідача-1: не з`явилися;

відповідача-2: ОСОБА_1- особисто;Лемик Р.Я. - адвокат;

відповідача-3: ОСОБА_1 - керівник;

третьої особи-1: не з`явилися;

третьої особи-2: не з`явилися;

третьої особи-3: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 ( далі - ОСОБА_2 ) звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до відповідачів - ОСОБА_3 ( далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 ) та Обслуговуючого кооперативу "Житловий квартал села Раковець" ( далі - ОК "Житловий квартал села Раковець") про:

- визнання недійсним Рішення від 26 вересня 2016 року установчих зборів обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець" (до проведення державної реєстрації), оформлене громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протоколом від 26 вересня 2016 року №01/2016, згідно якого громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирішено створити обслуговуючий кооператив з найменуванням "Житлового кварталу села Раковець";

- скасування та вилучення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець": від 30.09.2016 за номером 1404 102 0000 003556 про проведення державної реєстрації кооперативу як юридичної особи; від 03.10.2016 про взяття кооперативу на облік Головним управлінням регіональної статистики у Львівській області; від 30.09.2016 про взяття кооперативу на облік Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (Пустомитівське відділення) за номером 132516190197 - як платника податків, за номером 10000000733144 - як платника єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26.09.2016 суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, абз. 3 ч. 1 ст. 2, ст. 4, ч. 1 ст. 7 ЗУ Про кооперацуію , прийняте з порушенням принципу добровільності створення кооперативу, оскільки позивач не запрошувалась на збори засновників кооперативу, такі збори фактично не проводились, позивач не була присутньою на установчих зборах при вирішенні питання створення кооперативу та не підписувала жодних документів, пов`язаних із створенням кооперативу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львові від 06.12.2018 у даній справі позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.06.2020 рішення Шевченківського районного суду м. Львові від 06.12.2018 у даній справі скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.07.2020 справу №466/10562/16-ц передано на розгляд Господарському суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 у справі №466/10562/16-ц позов задоволено повністю.

Визнано недійсним Рішення від 26 вересня 2016 року установчих зборів обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець" (до проведення державної реєстрації), оформлене громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протоколом від 26 вересня 2016 року №01/2016, згідно якого громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирішено створити обслуговуючий кооператив з найменуванням "Житлового кварталу села Раковець".

Скасовано та вилучено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи щодо обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець": від 30.09.2016 за номером 1404 102 0000 003556 про проведення державної реєстрації кооперативу як юридичної особи; від 03.10.2016 про взяття кооперативу на облік Головним управлінням регіональної статистики у Львівській області; від 30.09.2016 про взяття кооперативу на облік Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (Пустомитівське відділення) за номером 132516190197 - як платника податків, за номером 10000000733144 - як платника єдиного внеску.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОК "Житловий квартал села Раковець" на користь ОСОБА_2 по 367,47 грн збору.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- оскаржуване рішення №01/2016 згідно частин 1, 2 та 4 ст. 202 ЦК, частин 1, 4 ст. 7 Закону України "Про кооперацію", відноситься до багатосторонніх правочинів, оскільки є дією осіб-засновників ОК "Житловий квартал села Раковець", спрямованою на створення ними кооперативу і набуття у зв`язку з цим цивільних прав та обов`язків членів новоствореного кооперативу;

- матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 запрошувалась на збори засновників кооперативу, була присутньою на установчих зборах при вирішенні питання створення кооперативу та підписувала будь-які документи (спростовується висновком експертизи), пов`язаних із створенням ОК "Житловий квартал села Раковець", а тому оскаржуване рішення порушує вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України, суперечить абзацу третьому частини 1 ст. 2, абзацу другому ст. 4, частині 1 ст. 7 Закону України "Про кооперацію", оскільки є прийнятим без дотримання принципу добровільності створення ОК "Житловий квартал села Раковець";

- в порушення вимог ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, що поставила від імені ОСОБА_2 підпис на документах, які містяться в реєстраційній справі ОК "Житловий квартал села Раковець", зокрема Реєстрі від 26.09.2016, Статуті ОК "Житлового кварталу села Раковець", не мала всього обсягу цивільної дієздатності на вчинення такої дії від імені ОСОБА_2 , оскільки матеріали реєстраційної справи не містять довіреності, якою б ОСОБА_2 наділяла повноваженнями інших осіб вчиняти підписи у вказаних документах;

- оскаржуване рішення також суперечить частині 6 ст. 7 Закону України "Про кооперацію", оскільки при створенні ОК "Житловий квартал села Раковець" не було складено список членів та асоційованих членів кооперативу із затвердженням відповідного списку загальними зборами;

- оскільки при визнанні судом недійсним оспорюваного рішення, таке буде недійсним з моменту його вчинення, тобто з 26.09.2016, та згідно абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, то для реального відновлення становища, яке існувало до порушення, суд приходить до висновку про скасування та вилучення з ЄДР записів щодо ОК "Житловий квартал села Раковець".

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 30.12.2020 у справі №466/10562/16-ц присуджено до стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОК "Житловий квартал села Раковець" на користь ОСОБА_2 по 7333,33 грн наданих послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги та по 2145,00 грн вартості почеркознавчої експертизи.

Не погодившись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення та додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі №466/10562/16-ц скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що:

- не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставою для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

- відповідно до реєстру присутніх на установчих зборах 26.09.2016 присутніми були 8 осіб, відповідальності за справжність підписів на такому реєстрі голова та секретар не несуть;

- створенням ОК "Житлового кварталу села Раковець" права та інтереси позивачки не порушуються, оскільки в разі встановлення факту порушення інтересів позивачки, остання могла одразу подати заяву про вихід з такого кооперативу. Натомість позивачка подала необґрунтований позов, який не відповідає балансу між інтересами позивачки та неправомірно бажаним покладенням матеріальних обов`язків на голову, секретаря та ОК "Житлового кварталу села Раковець";

- суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені;

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення від 15.12.2020 та додаткове рішення від 30.12.2020 Господарського суду Львівської області у справі №466/10562/16-ц залишити без змін з підстав їх законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що зміст апеляційної скарги зводиться до цитування змісту заперечень ОК "Житлового кварталу села Раковець" на позовну заяву, яким надано належну оцінку в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому зазначає, що:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не є належними відповідачами у даній справі, оскільки відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа;

- судом безпідставно залучено до участі у справі третіх осіб, оскільки у випадку набрання рішенням у цій справі законної сили Пустомитівська районна державна адміністрація зобов`язана буде його виконати в частині, які стосуватимуться її повноважень, незалежно від того чи була вона учасником справи;

- суд безпідставно обгрунтував свою позицію на тому, що оскаржуване рішення є багатостороннім правочином, оскільки таке не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а є актом ненормативного характеру;

- даний спір виник з корпоративних відносин, до яких законодавчі положення щодо недійсності правочину не застосовуються;

- суд не обгрунтував факту порушення оспорюваним рішенням прав та законних інтересів позивача;

- права та законні інтереси позивачки не були порушені, оскільки кожен член кооперативу має право на вихід з числа його учасників.

Відповідно до заяви від 08.05.2021 ОСОБА_3 приєдналась до апеляційної скарги.

Інші учасники справи відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу не подали.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №466/10562/16-ц розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

18.03.2021 до суду від скаржника поступила заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю суддів-членів колегії Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л. розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 було призначено проведення автоматизованої зміни складу суду для розгляду справи №466/10562/16-ц.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 замість суддів-членів колегії Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л. введено суддів-членів колегії Желіка М.Б.. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.12.2020 у справі №466/10562/16-ц, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.04.2021.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 та від 24.05.2021 розгляд апеляційної скарги відкладався на 24.05.2021 та на 30.06.2021, відповідно, з підстав, зазначених у вказаних ухвалах.

У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів-членів колегії Желіка М.Б.. та Орищин Г.В. розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №423 від 30.06.2021 було призначено проведення автоматизованої зміни складу суду для розгляду справи №466/10562/16-ц.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 до складу колегії замість суддів-членів колегії Желіка М.Б.. та Орищин Г.В. введено суддів-членів колегії Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

В судове засідання 30.06.2021 прибули представники позивача, відповідачів-2,3 та відповідач 2 особисто.

Відповідач 1 та треті особи участі уповноважених представників в судовому засіданні повторно не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

Зважаючи на наведене та те, що явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача 1 та третіх осіб.

Представники позивача та відповідачів 2,3 в судовому засіданні надали свої пояснення по суті спору, підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та відповіді на відзив.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26 вересня 2016 року громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирішено створити обслуговуючий кооператив з найменуванням "Житлового кварталу села Раковець".

Вказане рішення оформлене протоколом №01/2016 від 26.09.2016, який підписаний ОСОБА_1 ( голова зборів) та ОСОБА_3 ( секретар зборів).

На підставі вказаного рішення відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( далі - ЄДР) було вчинено наступні дії щодо новоствореного ОК "Житловий квартал села Раковець":

- Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 30.09.2016 року у ЄДР вчинено запис за номером 1404 102 0000 003556 про проведення державної реєстрації кооперативу як юридичної особи;

- Головним управлінням регіональної статистики 03.10.2016 року взято кооператив на облік;

- Галицькою об`єднаною державною податковою iнспекцiєю Головного управлiння ДФС у Львiвськiй областi (Пустомитiвське вiддiлення) 30.09.2016 року взято кооператив на облік за номером 132516190197 як платника податків, за номером 10000000733144 як платника єдиного внеску.

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом у даній справі про визнання недійсним рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26.09.2016, скасування та вилучення з ЄДР вчинених на підставі такого рішення записів, оскільки вказує, що вона не запрошувалась на збори засновників кооперативу, такі фактично не проводились, позивачка не була присутньою на установчих зборах при вирішенні питання створення кооперативу та не підписувала жодних документів, пов`язаних із створенням кооперативу.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з приписами статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до абз.3,5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

За змістом ст. 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується, зокрема,на принципі добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про кооперацію" кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім`я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України "Про кооперацію" членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26 вересня 2016 року громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирішено створити обслуговуючий кооператив з найменуванням "Житлового кварталу села Раковець". Присутність вказаних осіб на установчих зборах 26.09.2016 підтверджується їх підписами в реєстрі присутніх на установчих зборах ОК "Житлового кварталу села Раковець".

Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експерта від 14.09.2018 №3743 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами цивільної справи №466/10562/16-ц, підписи від імені ОСОБА_2 , розташовані в графах "Присутні", " 14. Інші питання" після запису " ОСОБА_2 " в реєстрі присутніх на установчих зборах обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець" від 26.09.2016 року (реєстраційна справа, а.с. 16), Статуті ОК "Житлового кварталу села Раковець" (реєстраційна справа, а.с. 28), виконані не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_9 .

Відповідно до ч.1,2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд не вбачає підстав для відхилення наявного в матеріалах справи висновку експерта.

Інші належні та допустимі докази, які б підтверджували присутність позивача - ОСОБА_10 на установчих зборах ОК "Житлового кварталу села Раковець" 26.09.2016 при вирішенні питання створення кооперативу та її бажання брати участь в діяльності такого кооперативу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26.09.2016 суперечить абз. 3 ч. 1 ст. 2, абз. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про кооперацію", оскільки є прийнятим без дотримання принципу добровільності створення ОК "Житловий квартал села Раковець".

Вказаним рішенням порушено права позивача, оскільки ОСОБА_10 включено до складу засновників/членів ОК "Житловий квартал села Раковець" без її волевиявлення на це.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" відноситься до багатосторонніх правочинів та, як наслідок, про застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 203,204,215,216 ЦК України, оскільки рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19.

Наведене не спростовує правильності висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець" від 26.09.2016 з мотивів, які викладені вище, однак є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 15.12.2020 у даній справі.

Статтею 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу-підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів..

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником(засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи,в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача. Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Така позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

Таким чином, вимога про скасування та вилучення з ЄДР записів щодо ОК "Житловий квартал села Раковець" є наслідком порушення вимог законодавства при прийнятті оспорюваного рішення установчих зборів від 26.09.2016, а, отже, є зверненими до ОК "Житловий квартал села Раковець" похідними вимогами від вимоги про визнання такого рішення недійсним.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування та вилучення з ЄДР:

- запису від 30.09.2016 за номером 1404 102 0000 003556 про проведення державної реєстрації кооперативу як юридичної особи;

- запису від 03.10.2016 про взяття кооперативу на облік Головним управлінням регіональної статистики у Львiвськiй областi;

- записів від 30.09.2016 про взяття кооперативу на облік Галицькою об`єднаною державною податковою iнспекцiєю Головного управлiння ДФС у Львiвськiй областi (Пустомитiвське вiддiлення) за номером 132516190197 як платника податків, за номером 10000000733144 як платника єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).

Відповідач є обов`язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін господарського процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Оскільки відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення установчих або загальних зборів юридичної особи виступає сама юридична особа, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є неналежними відповідачами у даній справі.

З огляду на все викладене вище в сукупності колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 у даній справі, позов ОСОБА_2 до ОК "Житловий квартал села Раковець" задоволити (визнати недійсним рішення від 26.09.2016 установчих зборів ОК "Житлового кварталу села Раковець", скасувати та вилучити із ЄДР записи щодо ОК "Житлового кварталу села Раковець"), а в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ч.14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покладається судом апеляційної інстанції на ОК "Житловий квартал села Раковець" в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Окрім того, ОСОБА_2 було подано суду першої інстанції заяву про стягнення з відповідачів в рівних частинах вартості фактично наданих послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги в розмірі 22 000,00 грн та вартості почеркознавчої експертизи в розмірі 6 435,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати,пов`язані із проведенням експертизи, та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат позивача на правничу (правову) допомогу підтверджується:

- щодо вартості послуг адвоката - Договором від 16.12.2016 та Договором від 18.09.2017;

- щодо обсягу наданих адвокатом в рамках Договору від 16.12.2016 послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті ОСОБА_2 - позовною заявою; наявними у справі журналами судових засідань: від 18.01.2017, від 07.02.2017, від 17.02.2017, актом від 18.09.2017, підписаним між ОСОБА_2 та адвокатом Дмитренком В.П.;

- щодо обсягу наданих адвокатом в рамках Договору від 18.09.2017 послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті ОСОБА_2 - наявними у цій справі протоколами судових засідань: від 20.12.2017, від 27.04.2018, від 20.06.2018.

- щодо обсягу наданих адвокатом в рамках Договору від 18.09.2017 послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті ОСОБА_2 - наявними у цій справі протоколами судових засідань: від 22.09.2020, від 13.10.2020, від 27.10.2020, від 10.11.2020, від 24.11.2020.

Таким чином, відповідно до долучених позивачем до справи доказів, вартість фактично наданих для ОСОБА_2 у справі №466/10562/16-ц послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає 22 000,00 грн.:

1) за Договором від 16.12.2016 - 7 000,00 грн., що складається із послуг, наданих адвокатом поза межами судових засідань і пов`язаних з підготовкою позовної заяви, в сумі 4 000,00 грн, та за представництво адвокатом інтересів ОСОБА_2 у трьох судових засіданнях по 1 000,00 грн. за кожне на загальну суму 3 000,00 грн.;

2) за Договором від 18.09.2017 - 15 000,00 грн., з розрахунку: за представництво адвокатом інтересів ОСОБА_2 у трьох судових засіданнях по 1 000,00 грн. за кожне на загальну суму 3 000,00 грн.; при позитивному для ОСОБА_2 вирішенні спору у цивільній справі №466/10562/16-ц Шевченківського районного суду м. Львова - 7 000,00 грн.; за представництво адвокатом інтересів ОСОБА_2 в Господарському суді Львівської області у п`яти судових засіданнях по 1 000,00 грн. за кожне на загальну суму 5 000,00 грн.

Крім того, позивачем у справі №466/10562/16-ц понесені судові витрати, пов`язані із проведенням почеркознавчої експертизи, які складають 6 435,00 грн. Наведене підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1126477497.1 від 06.09.2018 АТ КБ "Приват Банк" та листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ № 3743 від 14.09.2018..

Відповідно до ч.ч.4-5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

В матеріалах справи відсутні клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечення стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи.

Зважаючи на все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_2 22 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 6 435 грн вартості почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на висновок апеляційного господарського суду про задоволення позову ОСОБА_2 до ОК "Житловий квартал села Раковець" та відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 30.12.2020 у даній справі слід змінити, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат задоволити частково, стягнути із ОК "Житловий квартал села Раковець" на користь ОСОБА_2 22 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 6 435 грн вартості почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1) Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

2) Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 у справі №466/10562/16-ц та викласти її в редакції цієї постанови.

3) Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 у справі №466/10562/16-ц та викласти таку в наступній редакції:

1. Позов ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Житловий квартал села Раковець" задоволити.

2. Визнати недійсним Рішення від 26 вересня 2016 року установчих зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець" (до проведення державної реєстрації), оформлене протоколом від 26 вересня 2016 року №01/2016, згідно якого громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вирішено створити обслуговуючий кооператив з найменуванням "Житлового кварталу села Раковець".

3. Скасувати та вилучити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи щодо обслуговуючого кооперативу "Житлового кварталу села Раковець" (81164, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець, код за ЄДРПОУ 40866461): від 30.09.2016 за номером 1404 102 0000 003556 про проведення державної реєстрації кооперативу як юридичної особи; від 03.10.2016 про взяття кооперативу на облік Головним управлінням регіональної статистики у Львівській області; від 30.09.2016 про взяття кооперативу на облік Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (Пустомитівське відділення) за номером 132516190197 - як платника податків, за номером 10000000733144 - як платника єдиного внеску.

4. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.

5. Стягнути із Обслуговуючого кооперативу "Житловий квартал села Раковець" (код ЄДРПОУ 40866461; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 1102,40 грн. судового збору.

4) Змінити резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 30.12.2020 у справі №466/10562/16-ц та викласти таку в наступній редакції:

1. Заяву (вх.№3361/20 від 22.12.2020) ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат задоволити частково.

2. Стягнути із Обслуговуючого кооперативу "Житловий квартал села Раковець" (код ЄДРПОУ 40866461; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 22 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 6 435 грн вартості почеркознавчої експертизи.

5) На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати накази.

6) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.07.2021