Вирок

від 07.07.2021 по справі 752/2365/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2365/19

Провадження по справі № 1-кп/752/499/21

В И Р О К

іменем України

"07" липня 2021 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке внесені 12.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010011227 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мончин Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, з повною базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.03.2016 такого, що визнаний батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_9 ,

потерпілої ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),

представників потерпілої ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_13

встановив:

11.12.2018 о 23 год. 43 хв. ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Skoda» моделі «Octavia», н.з. НОМЕР_2 , рухаючись зі швидкістю 50 км/год у четвертій смузі руху по вул. Антоновича в м. Києві у напрямку вул. Лабораторна, наближаючись до регульованого перехрестя з вул. Ділова, діючи з необережності порушив вимоги пунктів 8.7.3.е) та 8.10 Правил дорожнього руху України та виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda» моделі «Octavia TOUR 1.6 i», н.з. НОМЕР_3 , який здійснював виїзд на перехрестя на сигнал, що дозволяв рух, і передньою частиною здійснив зіткнення у ліву бокову частину, керованого ОСОБА_4 транспортного засобу. Внаслідок зіткнення пасажир ОСОБА_10 , яка перебувала на задньому пасажирському сидінні транспортного засобу, яким керував ОСОБА_4 , отримала тілесні ушкодження: забійну рану скореневої ділянки зліва, закриту травму хребта у вигляді перелому тіла 2-ого шийного хребця, закриту травму грудної клітки у вигляді забою паренхіми обох легень з крововиливом у ліву плевральну порожнину (біля 50 мл крові), переломів 3-11 ребер зліва, закриту травму живота у вигляді розривів чисельних селезінки (400мл крові та 1000 згортків). Тілесні ушкодження визначені як закрити травми, висновком судово-медичного експерта № 042-162-2019 від 29.01.2019 за ступенем тяжкості визнані тяжкими ушкодженням.

Таким чином суд визнає винуватим ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав частково. Суду зазначив, що у день подій з 16 години керував транспортним засобом «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , який йому надав знайомий разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Використовував Інтернет додаток «Uber» та надавав послуги водія таксі. Пізно вночі отримав виклик та забрав поруч із залізничним вокзалом жінку, якою у подальшому виявилася потерпіла. Вона сіла на заднє пасажирське сидіння. Коли він виїхав на вул. Антоновича, рухався у четвертій смузі зі швидкістю 50 км/год не зупиняючись. Видимість була достатньою, дорога вільною. Під час судового розгляду змінив показання та визнав, що на перехрестя із вул. Ділова виїхав на червоний сингал світлофору. В момент, коли перебував на перехресті побачив автомобіль, яким у подальшому виявився автомобіль «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_3 , який виїхав на перехрестя з вул. Ділова ліворуч від нього за мить до удару, який прийшовся у ліву частину, керованого ним автомобіля. Після ДТП його відкинуло праворуч та він зупинився у першій смузі по вул. Антоновича. Авто з яким відбулося зіткнення розвернуло. Він вийшов із машини, був у шоковому стані. Потерпіла кричала, але він не розумів, що із нею, саме тому і не надавав допомогу. Викликав швидку, лікарі якої по приїзду дістали потерпілу та забрали до лікарні. Він не бажав настання таких наслідків та шкодує про вчинене. Під час оформлення ДТП він був присутнім та приїхав власник авто. Після ДТП зв`язувався із сином потерпілої, але матеріальної допомоги не надавав, оскільки не має грошей. Визнає позовні вимоги в межах доведеного. Офіційно не працює, коштів для добровільного відшкодування збитків та моральної шкоди потерпілій не має.

Окрім часткового визнання винуватості обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин в повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами.

Так потерпіла ОСОБА_10 , яка допитувалася в режимі відеоконференції, надала суду показання про те, що у день подій викликала таксі та приїхав автомобіль, яким керував ОСОБА_4 . Вона розмістилася на задньому пасажирському сидінні за водієм. Під час руху водій розмовляв по телефону та вона почула, що він обіцяє комусь приїхати якнайшвидше і водій значно прискорив рух, керованого ним автомобіля. Після чого вона втратила свідомість, і наступні події пам`ятає лише з того часу, як прийшла до свідомості у лікарні. Від отриманих тілесних ушкоджень у неї були нестерпні болі, зокрема у голові, шиї, вона не могла говорити та пересуватися. Довгий час лікувалася у медичних закладах. Після того як виписалася із лікарні, постійно відчуває біль, вона не може довго ходити, їй постійно треба відпочивати. Положення шиї не відновилося. До ДТП вона була повноцінною людиною, але аварія повністю змінила її життя. Позовну заяву, яка подана її представником, повністю підтримує.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надав показання про те, що точну дату подій не пам`ятає, але це було пізно у ночі. Він керував транспортним засобом та рухався зі швидкість 40 км/год по вул. Ділова в м. Києві і мав намір повернути на вул. Антоновича ліворуч. Попереду нього на відстані не більше 10 метрів рухався автомобіль «Skoda Octavia». На перехресті з вул. Антоновича по ходу їх руху горіло зелене світло світлофору. Він пам`ятає, як перед перехрестям швидкість автомобіля, що рухався попереду нього, зменшилася, тому припускає, що водій гальмував. До того, як він здійснив маневр повороту ліворуч, попереду себе побачив, як на перехресті перпендикулярно його руху, тобто по вул. Антоновича, виїжджає інший автомобіль, який рухався у 4 смузі, та миттєво відбувається зіткнення із автомобілем, що рухався попереду нього. Коли підійшов до місця подій, в одному із автомобілів кричала жінка. Обидва водії, які здійснили ДТП, телефонували як до швидкої, так і до поліції, підходили до потерпілої, але вона кричала, її доставали лікарі швидкої допомоги. Водій автомобіля, у якому перебувала ця жінка, був поруч із нею. Після пред`явлення свідку схеми місця ДТП, відмітив місце, у якому на його погляд, відбулося зіткнення. Дане місце було позначено позначкою «Х».

Свідок ОСОБА_15 надав показання про те, що у день подій керував «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_3 , та рухався по вул. Ділова у першій смузі, маючи намір перетнути вул. Антоновича та рухатися прямо. Швидкість керованого ним автомобіля була не більше 20-40 км/год. Наближаючись до перехрестя з вул. Антоновича для нього горіло зелене світло світлофору. Коли він вже майже виїхав на перехрестя, праворуч від нього виник автомобіль, яким у подальшому виявився «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався перпендикулярно ходу його руху. Він, намагаючись уникнути зіткнення загальмував та вивернув кермо лівіше, але уникнути зіткнення не вдалося. Вважає, що зазначений водій виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофору. Також зазначив, що помітити зазначений автомобіль раніше не міг, оскільки йому заважав рекламний банер, а іншому водію заважав автомобіль, що був припаркований на тротуарі. Від удару його автомобіль розвернуло. Коли він підійшов до автомобіля, з яким відбулося зіткнення, водій, яким пізніше виявився ОСОБА_4 , оглядав машину. В його салоні на задньому сидінні перебувала жінка, яка кричала, та яку пізніше забрали лікарі швидкої допомоги. Вважає винуватим у ДТП водія ОСОБА_4 .

Крім вказаних показань потерпілої та свідків, які суд вважає такими, що узгоджуються між собою, зокрема, в частині того, що свідок ОСОБА_15 виїхав на перехрестя на дозволяючий (зелений) сигнал світлофору та доводять, що транспортні засоби, між якими відбулося зіткнення, опинилися на перехресті майже одночасно, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується даними, що містяться у письмових документах, наданих стороною обвинувачення, за наслідками дослідження яких судом встановлено наступне.

Згідно даних протоколу огляду місця подій, проведеного 12.12.2018 за участю водіїв ОСОБА_15 та ОСОБА_4 та понятих, на регульованому автоматичним світлофором перехресті вул. Антоновича та вул.Ділова відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення двох транспортних засобів: «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , та «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_15 . Дорожнє покриття по вул. Антоновича призначено для руху в одному напрямку та має 6 смуг для руху. На момент огляду воно було вологим, нерівностей не мало. Були наявними дорожня розмітка 1.5, 1.12 та 1.14.2, а також дорожні знаки 5.16, 2.3, 2.3.1, 3.21. Загальна видимість визначена у відстань 100 м. Об`єктів, що обмежують оглядовість водія, не виявлено. На транспортному засобі «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , виявлені пошкодження (деформація) лівої бокової частини, а саме: лівого заднього крила, лівої задньої та передньої дверей, лівого порогу. На автомобілі «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_3 , виявлені пошкодження (деформація) передньої частини: капот, ліве та праве переднє крило, дві передні фари, передній бампер, передній номер, решітка радіатора, подушки безпеки, передній капот. Гальмівні системи обох автомобілів знаходилися у робочому стані, несправностей рульового керування не виявлено, колеса і шини - в нормі. Сліди шин на вологому дорожньому покритті не виявлені, наявні уламки пластику. На задньому пасажирському сидінні «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , виявлені сліди бурого кольору, схожі на кров. На схемі, доданій до протоколу, відображені дорожні знаки та розмітка, а також транспортні засоби після їх зіткнення. Так «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_3 , розташований у першій смузі руху по вул. Антоновича, передньою частиною у напрямку під кутом до вул. Ділова, заднім лівим колесом упертий у бровку. «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , розташований у першій смузі по напрямку руху по вул. Антоновича у бік вул. Федорова на відстані 18,1 м від перехрестя вул. Антоновича та вул. Ділова. На схемі відображені 6 смуг для руху у одному напрямку по вул. Антоновича. Уламки, а також місце зіткнення автомобілів на схемі в момент її оформлення не відображені. На фотосвітлинах, доданих до протоколу, зафіксований зовнішній вид транспортних засобів та їх місце розташування після зіткнення.

З даних рапорту оперативного чергового Голосіївського УП від 11.12.2018, зафіксовано, що до служби «102» надійшло повідомлення про те, що відбулося зіткнення «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , та «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_3 . Відомості про ці данні внесені до Журналу ЄОЗП Голосіївського УП ГУНП за № 85434 від 12.12.2018.

Згідно даних посвідчення водія, ОСОБА_4 з 11.08.2012 мав право керувати транспортними засобами категорії В (а.с. 223). На момент ДТП він не мав ознак сп`яніння, що підтверджується даним висновку про результати медичного обстеження №912147 від 16.12.2018 (а.с. )

Власником «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_16 (а.с. 221).

Згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Skoda Octavia TOUR 1.6 i», н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_15 належить Автопідприємству Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату КМУ.

Враховуючи вищезазначені данні, що визначені у свідоцтві, суд вважає, що водій ОСОБА_15 керував транспортним засобом моделі «Skoda» марки «Octavia TOUR 1.6 i», н.з. НОМЕР_3 .

Постановою від 12.12.2018 зазначені транспортні засоби визнані речовими доказами та передані власникам на відповідальне зберігання.

На підставі розписок від 12.12.2018 ОСОБА_17 отримав автомобіль н.з. НОМЕР_3 для зберігання по вул. Некрасівська, 7у м. Києві, а ОСОБА_16 - отримав автомобіль, яким керував ОСОБА_4 , для його зберігання по АДРЕСА_2 .

Згідно даних довідки лікаря №1602 від 15.12.2018, ОСОБА_10 була доставлена до відділення Київської міської клінічної лікарні №17.

За наслідками дослідження медичної карти стаціонарного хворого № 3800/1602, експертом Київського МКБ судової-медичної експертизи ОСОБА_18 під час проведення судово-медичної експертизи було встановлено, що ОСОБА_19 о 00 год. 05 хв. 12.12.2018 каретою швидкої допомоги доставлена до Київської міської клінічної лікарні №17 де знаходилася на лікуванні з 12 по 24 грудня 2018 року. На момент звернення за медичною допомогою, а саме: 11.12.2018 о 23 год 44 хв. у ОСОБА_10 мали місце такі тілесні ушкодження: забійна рана скореневої ділянки зліва, закрита травма хребта у вигляді перелому тіла 2-ого шийного хребця, закрита травма грудної клітки у вигляді забою паренхіми обох легень з крововиливом у ліву плевральну порожнину (біля 50 мл крові), переломів 3-11 ребер зліва, закрита травма живота у вигляді розривів чисельних селезінки, крововилив у черевну порожнину (400мл крові та 1000,0 згортків). Закриті травми, що мали місце у потерпілої, висновком експерта № 042-162-2019 від 29.01.2019 за ступенем тяжкості визнані тяжкими тілесними ушкодженнями. Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок - віднесені до легкого тілесного ушкодження. Експертом зроблений висновок про те, що локалізація, морфологія вищезазначених ушкоджень свідчить про те, що вони спричинені травмуючою дією тупого предмету, могли утворитися в термін, вказаний в ухвалі, тобто 11.12.2018 при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, що рухався, при його зіткненні з перешкодою). Експертом зроблений висновок про те, що між подіями транспортної травми від 11.12.2018 та отриманням ОСОБА_10 тілесних ушкоджень є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Такий діагноз як «Закрита-черепно-мозкова травма. Струс забій головного мозку», про який було зазначено у медичній документації, був визнаний експертом таким, що є необґрунтованим, та його ступень тяжкості не визначався (а.с. 178-184). Окрім того, з описової частини експертизи також встановлено, що 12.12.2018 ОСОБА_10 проведена екстрена операція по видаленню селезінки.

На адвокатський запит ОСОБА_11 від 27.12.2018 ФОП ОСОБА_20 надала відеозапис із зовнішньої камери спостереження, яка була розташована на будинку АДРЕСА_3 . 30.12.218 такий запис було отримано, та постановою слідчого від 04.01.2019 диск, на якому містився відеозапис, був визнаний речовим доказом (а.с. 62).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, судом встановлено, що камера зовнішнього спостереження фіксує події, які відбувалися 11.12.2018 на перехресті вул. Ділова та вул. Антоновича, під кутом з вул. Ділова. На камері відображена дата «11.12.2018», а також фіксується час. Коли на відеозаписі настає час, що відповідає «23:51:14» камера фіксує, що з вул. Ділова на перехрестя виїжджає автомобіль (якій з урахуванням наданих ОСОБА_4 та свідками пояснень судом ідентифікований як «Skoda Octavia» під керуванням ОСОБА_15 ). У момент, коли зазначений автомобіль знаходиться на проїзній частині вул. Антоновича, камера фіксує умикання задніх ліхтарів на зазначеному автомобілі, що свідчить про те що водій загальмував, та о «23:51:15» праворуч від нього по вул. Антоновича на перехрестя виїжджає інший автомобіль (який судом встановлений як «Skoda Octavia», яким керував ОСОБА_4 ) та відбувається зіткнення, від якого автомобіль, що рухався по вул. Ділова, розвертає. Після чого «23:51:24» відбувається перемикання сигналів світлофорів по ходу руху для водіїв на вул. Ділова. Загальна обстановка свідчить про те, що дорожній рух для обох водіїв не був ускладнений, машини в обох напрямках рухалися поодиноко. На тротуарі праворуч від водія ОСОБА_15 , позаду якого на відстані не більше 10 метрів також рухався автомобіль, який виїжджав на перехрестя (яким керував свідок ОСОБА_14 ), розташований інший транспортний засіб.

Даний відеозапис суд також вважає належним та допустимим доказом. Факт його отримання представником потерпілого не суперечить вимогам, зокрема ст. 56 КПК України, яка визначає право потерпілої сторони отримувати докази. Даний відеозапис відповідає показанням свідків та обвинуваченого, щодо руху транспортних засобів, роботи світлофорного об`єкту, місця зіткнення тощо.

На запит слідчого КП «Центр організації дорожнього руху» 17.01.2019 надана відповідь про те, що 11.12.2018 о 23 год. 45 хв. світлофорні об`єкти, розташовані на перехресті вул. Ділова та вул. Антоновича, працювали в режимі координованого керування. Згідно даних циклограми, яка додана до відповіді, напрямок руху водія ОСОБА_4 , який рухався по вул. Антоновича, відповідає позначці «1 (тр)», а напрямку водія ОСОБА_15 , який рухався по Діловій, «2 (тр)». Повний цикл роботи світлофорного об`єкту о 23 год. 45 хв. складає 72 с. Співвідношення даних напрямків руху дає підстави дійти до висновку, що у момент, коли у напрямку руху по вул. Ділова вмикається зелений сигнал світлофору, по вул.Антоновича 4 секунди як горить червоний сигнал світлофору. Та навпаки, коли червоний сигнал світлофору для тих, хто рухається по вул. Антоновича триває 4 секунди, вмикається зелений сигнал для тих, хто рухається по вул. Ділова.

Данні відеозапису та режиму роботи світлофорних об`єктів, також доводять, що водій ОСОБА_4 виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору.

На підставі ухвали суду від 29.12.2018 та вихідних даних, викладених слідчим у листі від 28.01.2019 №3115/125/45/3-2019, де відображені данні з протоколу огляду місця ДТП, показання водіїв ОСОБА_15 та ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_14 , експертом Київського НДЕКЦ ОСОБА_21 проведена судова автотехнічна експертиза, яка знайшла відображення у висновку № 12-2/145 від 30.01.2019. Так експерт дійшов до висновку про те, що в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій ОСОБА_15 повинен був керуватися вимогами п. 12.2, 12.3 ПДР, а водій ОСОБА_4 вимогами п.12.2., 8.7.3. е), 8.10. ПДР. Не відповідності водія ОСОБА_15 вищезазначеним вимогам не встановлена, оскільки він не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування. При цьому експерт робив відповідні розрахунки та брав до уваги показання водія ОСОБА_15 про те, що час виникнення для небезпеки для руху складав 1 с. Також експерт дійшов до висновку, що водій ОСОБА_4 , рухаючись зі швидкістю 50 км/год, не порушував вимог п.12.2. ПДР. Але односторонні дії водія ОСОБА_4 , здійснення яких категорично виключалося, який здійснив виїзд на перехрестя на червоний (забороняючий) сигнал світлофору, тим самим порушив п.8.7.3. е) та 8.10 ПДР, на думку експерта є такими, що призвели до даної ДТП.

Суд відхиляє доводи захисника про те, що судова автотехнічна експертиза є неналежним та недопустимим доказом, оскільки виконана у порушення вимог ст. 87 КПК України з тих підстав, що слідчим вихідними даними, зокрема, визначені показання ОСОБА_4 , який на той момент допитувався як свідок.

З даних зазначеної експертизи встановлено, що експерту на час проведення дослідження, надавалися матеріали кримінального провадження. Окрім того, вихідні данні, які були визначені експерту слідчим, фактично відповідають показанням водіїв, які були ними надані під час допиту у суді. Окрім того, показання водія ОСОБА_15 про те, що з моменту, коли він побачив автомобіль під керування ОСОБА_4 , що рухався на нього перпендикулярно праворуч, та моментом зіткнення, пройшла 1 секунда, також підтверджується даними відеозапису з камер спостереження про які зазначалося вище.

За умови, що обвинувачений в судовому засіданні визнав, що виїхав на перехрестя з вул. Ділова на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, суд вважає, що висновки експерта відповідають вимогам ст. 101-102 КПК України, є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з даними, встановленими під час розгляду справи в суді. Істотних порушень прав ОСОБА_4 , які могли би призвести до визнання висновку експерта недопустимим доказом, відповідно до вимог ст. 87 КПК України, суд не вбачає.

Ухвалою від 26.04.2021 захиснику було відмовлено у проведенні слідчого експерименту та призначенні експертизи, з підстав викладених у мотивувальній частин зазначеної ухвали. При цьому суд відхиляє доводи захисника про те, що не надана належна оцінка діям водія ОСОБА_15 , оскільки під час дослідження судовий експерт зробив висновок, що водій ОСОБА_15 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Такий висновок також узгоджується із встановленими судом обставинами ДТП про які зазначалося вище, а також вчиненням ОСОБА_4 дій, які категорично виключалися у вказаній дорожній обстановці. Наслідки ДТП у виді пошкодження транспортних засобів та отримання потерпілою тілесних ушкоджень, перебувають у причинному зв`язку із діями водія ОСОБА_4 , яких можна було уникнути шляхом дотримання водієм вимог п.8.7.3. е) та 8.10 ПДР.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження оцінивши кожний доказ, відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку суду, повністю доведена, зокрема і причинно-наслідковий зв`язок між необережними діями ОСОБА_4 і наслідками у вигляді тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_10 . Сумніви у доведеності винуватості ОСОБА_4 у суду відсутні.

Щодо заявлених позовних вимог суд приходить до наступного висновку.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_11 під час підготовчого судового засідання подав позовну заяву, про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданої злочином, підписану та складену ним 24.04.2019 в інтересах ОСОБА_10 (а.с. 41-49).

В обґрунтування вимог зазначив, що в результаті отриманих у ДТП тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 довгий час лікувалася, в результаті чого понесла витрати: 16 493 грн. на посилене харчування та придбання ліків, 100 тис. на санітарно-курортне лікування (реабілітацію) та медичні матеріали. Також представником були пред`явлені вимоги про стягнення вартості норкової шуби у розмірі 71 863,20 грн., у яку була одягнена потерпіла під час ДТП, та яка була зіпсована, і висновками експерта №2677/19-21 від 16.04.2019, на проведення якої вона також витратила 4521,60 грн., визнана такою, що не підлягає відновленню. Розмір моральної шкоди, яка була завдана ОСОБА_10 в наслідок триманих під час ДТП тілесних ушкоджень, оцінює у 500 тис.грн.

Просив стягнути із страхової компанії, у якій була застрахована відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_4 , перед третіми особами, матеріальні витрати: на посилене харчування та придбання ліків у розмірі 16 493 грн., на санітарно-курортне лікування (реабілітацію) та медичні матеріали у розмірі 100 тис. грн. (у підтвердження надані копії квитанцій та чеків (а.с. 47-49), на проведення дослідження № 2677/19-21 від 16.04.2019 із визначення вартості знешкодженого одягу у розмірі 4521,60грн. (а.с. 55), а також вартість знешкодженого верхнього одягу у розмірі 71 863,20 грн., визначеної вищезазначеним дослідженням (а.с. 50-54). Розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню із страхової компанії, визначив відповідно до вимог ст. 26-1 Закону «По обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» у розмірі 5824,70грн. З безпосереднього заподіювача шкоди ОСОБА_4 просив стягнути 494 175,30 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Вищезазначена позовна заява була прийнята до спільного розгляду у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали суду від 24.04.2019 (а.с.59), відповідно до якої ОСОБА_10 була визнана цивільним позивачем, а ОСОБА_4 та СК «Страхова Компанія «АХА» - цивільними відповідачами.

Ухвалою суду від 27.09.2019 цивільним позивачем у справі залучено ПАТ «Страхова компанія «АРКС», як правонаступника ПАТ «СК «АХА Страхування» (а.с. 118-119).

Судом в рамках цивільного позову встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 , керував автомобілем «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_16 та мав при собі свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, тобто керував автомобілем на законних підставах.

25.09.2018 між АТ «СК» «АХА Страхування» та ОСОБА_16 , укладено Поліс (догорів) № АК423533, обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 .

Порядок і умови виплати страхового відшкодування за Полісом регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів».

Зокрема порядок та строки прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування та порядок його виплати, регламентований ст. 36 вищезазначеного закону, який визначає, що якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Враховуючи, що відповідне рішення, яким суд встановлює винуватість певної особи, у вчинення ДТП за наслідками якої ОСОБА_10 зазначала матеріальної та моральної шкоди, на момент розгляду даного кримінального провадження законної сили не набрало, суд вважає, що страхова компанія не порушувала права ОСОБА_10 на отримання суми страхового відшкодування, тому вважає вимоги потерпілої такими, що заявлені передчасно, оскільки відсутні підстав для захисту її порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів, оскільки такі підстави на момент розгляду справи не існують.

Позов представника потерпілої в інтересах ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди завданої безпосереднім заподіювачем шкоди, суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник потерпілої зазначає, що після отриманих внаслідок ДТП травм, які призвели до тілесних ушкоджень, частина яких визнана тяжкими за ступенем тяжкості, ОСОБА_10 було госпіталізовано до КМКЛ №17, де проведено зокрема і оперативне втручання по видаленню селезінки. Реп`ях ВФ. перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 11.12.2018 по 24.12.2018 , а у подальшому отримувала амбулаторне лікування, потребувала сторонньої допомоги, яку їй надавали родичі тощо.

Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Ураховуючи наведене, а аткож роз`яснення Пленуму ВССУ №4 від 1.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд визнає доведеним факт заподіяння потерпілій внаслідок неумисних злочиних дій обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди, яка полягає в негативних наслідках від отриманих нею у ДТП травм, зокрема, такими наслідками суд визнає: больові відчуття та дискомфорт від отриманих травм, тривожні очікування щодо лікування, необхідності витрачання додаткового часу для вирішення питань, пов`язаних з відновленням здоров`я тощо. При наведених вище обставинах суд визначає компенсацію завданої потерпілій моральної шкоди у розмірі 100 тис грн. та не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди у більшому розмірі.

Зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 як безпосереднього заподіювача шкоди, який керував транспортним засобом.

При обранні покарання ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який на момент його вчинення ,так і на момент винесення рішення, є тяжким злочином. Данні про особу обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.03.2016 визнаний таким, що є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між тим, судом не отримано доказів того, що обвинувачений приймає участь у вихованні дитини, опікується, зокрема утримує її. З показань самого ОСОБА_4 було встановлено, що він із сином не проживає. Данні про те, що ОСОБА_4 має на утримані інших осіб відсутні. Раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. Суд не вбачає підстав вважати часткове визнання винуватості обвинуваченим обставиною, що пом`якшує покарання.

Ураховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який не вчиняв, дій, яки б давали суду підстави вважати, що він шкодує про вчинене, або дій, яки б свідчили про дійове каяття, зокрема спрямованих на добровільне відшкодування завданої шкоди, у сукупності із вищезазначеними даними про особу ОСОБА_4 , та обставинами, при яких ним було вчинено злочин, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі.

При цьому суд не погоджується із стороною обвинувачення, яка просила звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки мотиви можливості виправлення засудженого без відбування покарання, не зазначені. Суд також не погоджується із доводами представника потерпілої щодо визначення строку покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Суд ураховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, який на протязі декількох років з моменту вчинення ДТП, не вчиняв реальних дій, яки б свідчили про те, що він усвідомлює характер та тяжкість наслідків своїх необережних дій, зокрема намагається їх зменшити шляхом відшкодування шкоди потерпілій.

При таких обставинах суд вважає, що обвинуваченому підлягає визначенню покарання у види нижньої межі, визначеної у санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Окрім того, до ОСОБА_4 також підлягає застосуванню додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами .

На думку суду, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Витрати на проведення експертизи відповідно до вимог ст. 124 КПК України також підлягають стягненню з обвинуваченого. Доля речових доказів вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вирком суду законної сили, враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.371, 370, ч.2 ст.373, ст. ст.374,376 КПК України, ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки.

Строк показання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання після набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов представника потерпілої адвоката ОСОБА_11 , в інтересах ОСОБА_10 , до ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мончин, Погребищенського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , моральну шкоду у розмірі 100000 (Сто тисяч гривень).

У задоволені цивільного позову, заявленого представником потерпілої адвокатом ОСОБА_11 , в інтересах ОСОБА_10 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова кнпанія «АРКС» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мончин, Погребищенського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судові витрати: вартість судово-медичної експертизи № 042-162-2019 від 29.01.2019 в розмірі 1796 (одна тисяча сімсот дев`яносто шість) грн. 90 коп. та судово-автотехнічної експертизи № 12-2/145 від 30.01.2019. в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн., а всього належну до стягнення суму в розмірі 3512 (Три тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 90 коп.

Речові докази: транспортний засіб «Skoda Octavia TOUR 1.6 i», н.з. НОМЕР_3 , якій на підставі зберігальної розписки переданий 12.12.2018 ОСОБА_17 , залишити Автопідприємству Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату КМУ (код ЄДРПОУ 03538993) у власність; транспортний засіб «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , якій на підставі зберігальної розписки переданий 12.12.2018 ОСОБА_16 , залишити останньому у власність.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, та на отримання в суді копії вироку, вручити її обвинуваченому негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1