Постанова

від 30.06.2021 по справі 308/6261/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6261/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 червня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.,

за участі секретарки судового засідання Терпай С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднані Енергосистеми , про визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними та їх скасування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2019 року, ухвалене суддею Бедьом В.І.,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року Ужгородська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними та їх скасування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення територіальній громаді міста Ужгорода.

Позов обґрунтований тим, що рішенням 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 18.07.2008 за № 790 Про надання та приватизацію земельних ділянок ОСОБА_1 надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,067 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Згодом рішенням 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 21.11.2008 за № 891 ОСОБА_1 затверджено проект відведення та передано у власність земельну ділянку площею 0,067 га для будівництва та обслуговування будівель житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Зазначені рішення Ужгородської міської ради вважає незаконними, оскільки вони прийняті всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства України. Так, відповідно до викопіювання з генерального плану м. Ужгорода та оспорюваної земельної ділянки, то будівництво житлового будинку на останній не передбачено, адже, цю зону визначено як землі багатоквартирної забудови і загального користування - зелені насадження. Це узгоджується і з тим, що спірна земельна ділянка до прийняття оспорюваного рішення міської ради була визначена з кодом цільового використання 1.21 (землі іншого призначення), а затверджуючи ОСОБА_1 проект землеустрою орган місцевого самоврядування одночасно неправомірно змінив цільове використання землі на код 1.8 (землі для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва). Наведене свідчить про порушення, зокрема, статей 20, 21 ЗК України та статей 1, 3 Закону України Про планування та забудову територій .

Посилалась прокуратура і на те, що законом не передбачена можливість передачі земельних ділянок прибудинкової території багатоквартирного будинку (у разі його приватизації) у власність або користування окремим громадянам, а тому оспорюваним рішення про передачу земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку порушено також і вимоги ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , вимоги положень статей 17, 18 Закону України Про автомобільні дороги . До того ж проектом землеустрою визначено збірний кадастровий план, згідно з картографічних матеріалів якого дана земельна ділянка проходить по червоній лінії АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.13 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень встановлено, що між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2 - 3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м., тому рішення ради про виділення відповідачці цієї земельної ділянки для будівництва житлового будинку суперечить вимогам містобудівної документації, як у частині протипожежних відстаней, так і в частині допустимих відступів від червоних ліній автомобільної дороги.

Зазначала прокуратура, що оскільки про порушення законності при прийнятті оскаржуваних рішень прокурору стало відомо лише на початку 2016 року з засобів масової інформації, а тому строк на оскарження є пропущеним із поважних причин.

За наведених обставин просила: 1) визнати незаконним та скасувати пункт 2.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 18.07.2008 за № 790, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (у власність); 2) визнати незаконним та скасувати пункт 1.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 21.11.2008 за № 891, яким затверджено ОСОБА_1 проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ) визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 430080 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:15:001:0079, площею 0,067 га, та повернути цю земельну ділянку територіальній громаді міста Ужгорода.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 жовтня 2018 року за клопотанням позивача залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднанні Енергосистеми .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2019 року уточнений позов Ужгородської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 18.07.2008 за № 790, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (у власність); визнано незаконним та скасовано пункт 1.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 21.11.2008 за № 891, яким затверджено ОСОБА_1 проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 430080 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:15:001:0079, площею 0,067 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати.

На виконання ухвали Закарпатського апеляційного суду від 18.01.2021 про ухвалення додаткового рішення в частині не вирішеної позовної вимоги, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 лютого 2021 року провадження у даній справі в частині позовної вимоги про повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Ужгорода - закрито через відмову від такої представником позивача в судовому засіданні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення місцевого суду вважає незаконним та необґрунтованим унаслідок порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції належним чином не звернуто уваги на пропуск позивачем строку позовної давності, а також на необґрунтованість прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зазначала і те, що місцевим судом порушено конвенційні норми щодо вільного володіння нею своїм майном, оскільки нею не допущено ніяких протиправних дій, порушень під час набуття спірної земельної ділянки у власність, вона є добросовісним її набувачем, а судом через 10 років її безпідставно позбавлено власності.

Зауважувала, що Ужгородська міська рада, яка наділена повноваженнями по розпорядженню земельними ділянками, вправі була змінювати цільове призначення спірної земельної ділянки. Також наголошувала, що судом технічна документація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та затверджений проект землеустрою не досліджувалися, на її клопотання про їх витребування суд не відреагував, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Посилаючись на наведені обставини просила оскаржене рішення місцевого суду скасувати та прийняте нове судове рішення, яким у задоволенні позову Ужгородської місцевої прокуратури відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 позивач Ужгородська місцева прокуратура вважає її безпідставною та надуманою, а тому просила залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник позивача прокурор Роман М.С. щодо задоволення апеляційної скарги заперечив та просив оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи ТОВ Об`єднанні Енергосистеми - адвокат Борсенко О.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав та просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася повторно, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, а тому, на думку колегії суддів і відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 9 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи уточнений позов Ужгородської місцевої прокуратури місцевий суд виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Проте колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як убачається з матеріалів справи Ужгородська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 2.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 18.07.2008 за № 790, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (у власність); 2) визнання незаконним та скасування пункту 1.4 рішення 4 сесії Ужгородської міської ради 5 скликання від 21.11.2008 за № 891, яким затверджено ОСОБА_1 проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,067 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ) визнання недійсним державного акту серії ЯЕ № 430080 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:15:001:0079, площею 0,067 га, та повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста Ужгорода.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 жовтня 2018 року за клопотанням позивача було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднанні Енергосистеми . Підставою такого залучення, як зазначав позивач, слугувало те, що спірну земельну ділянку відповідачкою ОСОБА_1 було передано в статутний капітал ТОВ Об`єднанні Енергосистеми та це товариство з 18.01.2017 стало її одноосібним власником, про що свідчить інформація з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 93-96).

Отже, звертаючись до суду із зазначеним клопотанням про залучення до участі у справі власника спірної земельної ділянки ТОВ Об`єднанні Енергосистеми , позивач просив такого залучити в якості третьої особи.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Колегією суддів установлено, що позивач вимог до ТОВ Об`єднанні Енергосистеми як до відповідача, не пред`являв, і таке до участі у справі в якості співвідповідача судом першої інстанції залучене не було.

Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

Відповідно до закріпленого в ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ст. 51 ЦПК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача - можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або ж залучення в якості співвідповідача особи, яка має відповідати за позовом.

Однак розглядаючи зазначену справу місцевий суд не виконав вимоги ст. 13 ЦПК України, не вирішив питання про залучення до участі у справі ТОВ Об`єднанні Енергосистеми як співвідповідача за правилами ст. 51 ЦПК України та не попередив позивача про наслідки не вчинення даної процесуальної дії.

Апеляційний суд, відповідно до основних принципів цивільного процесу та наданих чинним ЦПК України повноважень, не має права залучати співвідповідачів на стадії апеляційного провадження.

Установивши, що позов пред`явлено не до всіх осіб, які повинні відповідати за позовом, а тому зважаючи на вказані порушення норм процесуального права, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, як пред`явленого не до всіх осіб, які повинні відповідати за позовом, що не позбавляє права позивача на звернення до суду із самостійним позовом до всіх осіб, які мають відповідати за таким позовом.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову Ужгородській місцевій прокуратурі до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднані Енергосистеми , про визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними та їх скасування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 7 липня 2021 року.

Суддя-доповідачка

Судді