Ухвала

від 23.06.2021 по справі 752/7842/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/7842/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження№11-сс/824/2552/2021 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Обиходи Коростенського р-ну Житомирської обл., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України

за участю: прокурора ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , до 24 травня 2021 року до 16 год. 46 хв. включно.

Визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 499 400 ( чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обовязки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави строком до 24 травня 2021 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Також захисником ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подано доповнення до апеляційної скарги, в яких останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою. Судове засідання по розгляду клопотання відбулося з порушенням норм кримінального процесуального законодавства. Висновки слідчого судді, зроблені за результатом розгляду клопотання, не відповідають фактичним обставинам справи.

Порушення норм кримінального процесуального законодавства полягає у тому, що після виступу сторін з приводу клопотання, слідча суддя, не досліджуючи взагалі письмові матеріали, які були додані до клопотання, видалилась до нарадчої кімнати для прийняття рішення. Слідча суддя позбавила сторону захисту можливості звернути увагу суду на обставини, які містяться в письмових матеріалах доданих до клопотання та якими, на думку сторони захисту спростовується необхідність обирати відносно підозрюваного найсуворіший запобіжний захід і обґрунтовується можливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного іншим менш суворим запобіжним заходом.

Невідповідність висновків слідчої судді, зроблених за результатом розгляду клопотання слідчого, фактичним обставинам полягають у тому, щослідча суддя зробила безпідставні висновки про існування обґрунтованої підозри, про наявність вагомих доказів у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки матеріали, надані слідчим не містять достатніх відомостей про вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Слідчим суддею не приділено належної уваги тим фактам, що підозрюваний ОСОБА_7 не має повноважень на заниження штрафних санкцій за недотримання податкового законодавства, що акт за результатами перевірки підписаний окрім нього ще 6 (шістьма) працівниками ДПС в Київській області. Безпідставно зроблено висновки, що підозрюваний ОСОБА_7 дійсно отримав неправомірну вигоду понад 400 000 грн., так як таке твердження протирічить фактичним обставинам. Не надано належної оцінки тому факту, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_7 ґрунтується виключно на показах директора ТОВ «ФАРМА ХАУЗ», який на думку сторони захисту, може оговорювати підозрюваного з метою уникнення відповідальності за порушення податкового законодавства.

Також апелянт зазначає, що слідчою суддею зроблені безпідставні висновки про існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, матеріали які були додані до клопотання слідчого не містять жодного доказу про існування хоча б одного з ризиків. Прокурором, в судовому засіданні, ризики були тільки перераховані, доказів про їх існування не надано. Прокурором не тільки не надано доказів, але навіть і не зазначено з яких підстав недостатньо обрати менш суворий запобіжний захід. Висновок слідчого судді, про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу не відповідає фактичним обставинам справи та не може грунтуватися тільки на припущеннях.

Крім того апелянт вважає, що слідчим суддею визначено непомірний розмір застави, без врахування віку підозрюваного, його майнового, сімейного стану, наявності на утриманні матері похилого віку та іншого. Тому суд безпідставно та незаконно застосував заставу більшу ніж передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України

Апелянт вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, по перше забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, по друге буде помірною для підозрюваного, то трете буде відповідати обставинам які суд має врахувати при застосуванні застави.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята незаконним складом суду, оскільки в матеріалах справи міститься протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, який протирічить п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, з доповненнями та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а також зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000187 від 18.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , обіймаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та вчинив умисне, корисливе корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, наказом № 250-п від 12.02.2021 заступника начальника ГУ ДПС у Київській області призначено документально планову виїзну перевірку ТОВ «ФАРМА ХАУЗ», (податковий номер 37416914) з 25 лютого 2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.04.2017 по 30.09.2020 з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі направлення ГУ ДПС у Київській області від 25.02.2021 ОСОБА_7 залучено до проведення вищевказаної перевірки.

У ході проведення вказаної перевірки у невстановлених осіб з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди від директора ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» ОСОБА_11 .

З метою реалізації вказаного умислу невстановлені особи з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області у невстановлений час залучили ОСОБА_7 , який відповідно до досягнутої домовленості мав відшукати будь-які порушення у ході перевірки, після чого схилити директора ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» ОСОБА_11 до спілкування та обговорення необхідності сплати грошових коштів на користь службових осіб ГУ ДПС у Київській області. Таким чином, вказані службові особи вступили у попередню змову групою осіб.

Приблизно 04.03.2021 ОСОБА_7 , діючи на виконання спільного злочинного умислу, зустрівся з ОСОБА_11 та довів останньому, що незалежно від документів, що будуть надані на перевірку, суми встановлених порушень в акті будуть зазначені відповідно до власного бажання осіб з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області, на що ОСОБА_11 відповів, що має бути проведена перевірка, за результатами якої буде обґрунтована позиція податкової служби щодо конкретних сум виявлених порушень.

17.03.2021 ОСОБА_7 , виконуючи спільний злочинний умисел з метою схилення до надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 , зателефонував останньому та домовився про особисту зустріч цього ж дня біля буд. 1 по Одеське шосе в смт Чабани Київської області під приводом необхідності вручення запитів по ТОВ «ФАРМА ХАУЗ».

Приблизно о 15 год. 15 хв. 17.03.2021 ОСОБА_7 зустрівся в означеному місці з ОСОБА_11 в автомобілі останнього, де у ході зустрічі продемонстрував на аркуші паперу розписану ним схему, у якій були умовно відображені результати податкової перевірки ТОВ «ФАРМА ХАУЗ», а саме визначено 50 тисяч гривень сума встановлених порушень, та 400 тисяч гривень сума неправомірної вигоди. ОСОБА_7 одразу означив, що 400 тисяч гривень необхідно буде сплатити на рахунок юридичної особи, яку визначать особи з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області.

ОСОБА_7 наголосив, що у разі відмови у сплаті грошових коштів, суми встановлених порушень будуть збільшені, що буде явно не вигідно ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» та порадив ОСОБА_11 обміркувати його пропозицію.

о 15 год. 58 хв. цього ж дня ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_7 та спитав чи можливо зменшити суму неправомірної вигоди до 200 тисяч гривень, на що ОСОБА_7 відповів, що передасть його пропозицію керівництву та повідомить про результат зранку наступного дня.

У невстановлений час ОСОБА_7 зв`язався з невстановленими особами з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області та повідомив останніх, що ОСОБА_11 готовий до надання грошових коштів, але у розмірі 200 тисяч гривень. У зв`язку з цим, невстановленими особами ОСОБА_7 була надана вказівка запросити ОСОБА_11 на особисту зустріч до ГУ ДПС у Київській області на 19.03.2021 на другу половину дня з метою змусити останнього заплатити 400 тисяч гривень.

18.03.2021 о 09 год. 27 хв. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про необхідність прибуття до керівництва до ГУ ДПС у Київській області.

Приблизно о 15 год. 45 хв. 19.03.2021 ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 біля входу до ГУ ДПС у Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А.

ОСОБА_7 провів ОСОБА_11 на дев`ятий поверх будівлі до кабінету начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_13 , який у ході спілкування зачитав довідку про виявлені чисельні порушення у ТОВ «ФАРМА ХАУЗ».

ОСОБА_13 , незважаючи на заперечення ОСОБА_11 по переліченим порушенням, повідомив, що встановлена сума заниження податку на прибуток ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» в акті складатиме понад 1,5 млн гривень, а від`ємне значення з ПДВ на суму понад 960 тисяч гривень.

20.03.2021 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 , що за результатами зустрічі керівництво, беручи до уваги доводи, поведінку та тон розмови ОСОБА_11 , не влаштувала сума грошових коштів про яку просив ОСОБА_11 .

Приблизно об 11 год. 30 хв. 23.03.2021 ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 біля входу будівлі ГУ ДПС в Київській області, де у ході розмови ОСОБА_7 повідомив, що для підписання акта перевірки, в якому сума встановлених порушень ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» буде зазначена - 50 тисяч гривень, потрібно перевести грошові кошти в сумі 423 576 гривень на рахунок ТОВ «ТД ДОБРО 2020», та надав реквізити для перерахунку. Після здійснення переказу грошових коштів, підтвердження у вигляді платіжки необхідно відправити ОСОБА_7

о 15 год. 27 хв. того ж дня, бухгалтер ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» ОСОБА_12 за дорученням ОСОБА_11 , наданого на виконання вимоги ОСОБА_7 , перерахувала гроші в розмірі 423 576 гривень на рахунок ТОВ «ТД ДОБРО», наданий ОСОБА_7 . Фото з підтвердженням перерахунку грошових коштів ОСОБА_11 відправив ОСОБА_7 , а останній перенаправив невстановленим особам з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області.

25.03.2021 у невстановлений час діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами з числа керівного складу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київський області підготував акт від 25.03.2021 № 4219/10-36-07-01/37416914 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФАРМА ХАУЗ», в якому встановлено у ході перевірки заниження податку на прибуток на загальну суму 49777 гривень, а від`ємне значення з ПДВ не встановлено.

о 13 год. 30 хв. того ж дня ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 навпроти будівлі Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, що за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп. 41, де у ході зустрічі ОСОБА_7 передав підписаний акт перевірки, в якому встановлена сума заниження податку на прибуток ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» зазначена на загальну суму 49777 тисяч гривень.

25.03.2021 о 13 год. 45 хв. головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.03.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України.

26.03.2021 слідчий першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_10 за погодженням прокурором відділу відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України, ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог клопотання слідчий послався на те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і лише застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Також як вбачається з клопотання сторона обвинувачення посилається на наявність обґрунтованої підозри повідомленої ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України, та на докази, які її підтверджують.

26.05.2021 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва задоволено дане клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , до 24 травня 2021 року до 16 год. 46 хв. включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 400 гривень 00 копійок, з покладенням на підозрюваного обов`язків, підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, які визначено в даній ухвалі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_7 здійснити дії, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається, оскільки жоден із більш м`яких, окрім виняткового, запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 220 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 400 гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги, що суд незаконно застосував заставу в розмірі більшому ніж, передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що відсутні будь-які докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Посилання в доповненнях до апеляційної скарги, що клопотання було передано відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду має місце, однак дана обставина не свідчить про те, що оскаржувана ухвала прийнята незаконним складом суду та не протирічить п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов`язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Частина 3 ст. 35 КПК України, передбачає, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015, яке погоджене Наказом Державної судової адміністрації України № 45 від 02.04.2015, вбачається наступне:

2.3. Розподіл судових справ між суддями

2.3.1. Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апаратусуду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

2.3.2. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

2.3.4. Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

2.3.40. Визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3. цього Положення.

2.3.45. Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

2.3.48. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протоколпередачі судової справи раніше визначеному складу суду(додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Протокол передачі судової справи раніше визначеному суддіроздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга,з доповненнями тавикладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4