Ухвала

від 06.07.2021 по справі 813/3118/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 липня 2021 року

Київ

справа №813/3118/17

адміністративне провадження №К/9901/21914/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді -Гімон М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Львівській області (як правонаступника Головного управління ДПС у Львіській області) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №813/3118/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глянс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

11 червня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Львівській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №813/3118/17.

Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається, зокрема, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 12 листопада 2020 року у справі №826/12255/17, від 17 листопада 2020 року у справі №820/9751/15, від 10 листопада 2020 року у справі №640/25738/19, від 13 листопада 2020 року у справі №820/820/18, від 19 листопада 2019 року у справі №820/922/17, від 9 грудня 2019 року у справі №520/12050/18, від 3 квітня 2020 року у справі №200/709/19-а, від 11 березня 2020 року у справі №640/21019/18).

Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин визначається, зокрема, суб`єктним складом учасників відносин, об`єктом та предметом правового регулювання, а також умовами застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, скаржником не обґрунтовано подібності правовідносин у справі №813/3118/17, рішення в якій оскаржується, та у справах, на рішення в яких він посилається у касаційній скарзі.

Також Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Львівській області посилається, як на підставу касаційного оскарження, на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України).

Водночас, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо дослідження зібраних у справі доказів, встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, згідно з приписами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що, вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не подано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі).

Водночас, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми Діловодство спеціалізованого суду , скаржник уперше звернувся до суду з касаційною скаргою в грудні 2020 року, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року (копію ухвали скаржник отримав 16 лютого 2021 року).

Вдруге з касаційною скаргою він звернувся лише 11 червня 2021 року, тобто через чотири місяці після повернення попередньої. Разом з тим, відповідачем не наведено поважних причин неможливості звернення з касаційною скаргою повторно, відразу після повернення первинно поданої касаційної скарги.

Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та обґрунтувати підставу (підстави), на яку (які) зроблено посилання у касаційній скарзі.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №813/3118/17 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ.А. Усенко