Рішення

від 30.06.2021 по справі 450/1084/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1084/17 Провадження № 2/450/228/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК

про (предмет позову):

звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю (тваринницьку ферму), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/3 частці кожному, з метою погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (рахунок № НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, код 09807750 місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12), що виникла внаслідок невиконання товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК (ідентифікаційний код 33337609, місце проживання 81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стуса, 13 ) зобов`язань за договором №11040683000 від 14.09.2006 року у розмірі: по процентах та кредиту у розмірі 53 921,44 шв. франк (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот двадцять один швейц. франк 44 сан.) та по пені у розмірі 1 615 136,96 грн. (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 96 коп.), а саме:

46295,58 шв. франків - заборгованість за кредитом,

7625,86 шв. франків - заборгованість за процентами за строк з 14.09.2015 року по 31.03.2017 року,

132030,07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 06.10.2016 року по 06.04.2017 року,

22864,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 15.08.2015 року по 06.04.2017 року, а також погашення судових витрат у розмірі 1600 грн.,

підстава позову (позиція позивача): між Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк (з 21.12.2009 року ПАТ Укрсиббанк ) та товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір №11040683000 від 14.09.2006 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 184500,00 швейцарських франків зі сплатою 8.49 % річних на строк до 14 вересня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 11040683000 від 14.09.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моїсєєвою О.Я., та зареєстровано в реєстрі за № 4214 (далі - Договір іпотеки ), згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (тваринницьку ферму), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/3 частці кожному.

Станом на 06.04.2017 року заборгованість за кредитним договором становить по процентах та кредиту у розмірі 53 921,44 шв. франк (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот двадцять один швейц. франк 44 сан.) та по пені у розмірі 1 615 136,96 грн. (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 96 коп.), а саме: 46295,58 шв. франків - заборгованість за кредитом, 7625,86 шв. франків - заборгованість за процентами за строк з 14.09.2015 року по 31.03.2017 року, 132030,07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 06.10.2016 року по 06.04.2017 року, 22864,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 15.08.2015 року по 06.04.2017 року. У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань відповідачами, вважаю за необхідне звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позиція відповідача ОСОБА_1 : у судове засідання не з`явилася ОСОБА_1 , проте прибув її представник ОСОБА_2 , який позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що як вбачається із розрахунку заборгованості наданого позивачем від 30.12.2015 року і рахунок погашення заборгованості за кредитним договором надійшли кошти в сумі 3 437,44 шв. франків. Вказані кошти розподілені банком в рахунок погашення відсотків в розмірі 827,51 шв. франки. Сума заборгованості по тілу кредиту розрахована невірно, а саме сума основного боргу є меншою, ніж заявлено банком 43 685,65 (46 295,58 - (3 437,44 - 827,51= 2 609,93) шв. франки.

позиція відповідача ОСОБА_3 : у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в задоволенні позовних вимог просить ПАТ УкрСиббанк відмовити у повному обсязі.

позиція відповідача ОСОБА_4 : у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в задоволенні позовних вимог просить ПАТ УкрСиббанк відмовити у повному обсязі.

позиція яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК : в судове засідання представник не з`явився, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справи до суду від останньої не надходило.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

22.05.2017 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 13.06.2018 року клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи; 13.06.2018 року відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором; 05.12.2018 року письмові пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 по справі в порядку ст. 43 ЦПК України; 19.02.2019 року письмові пояснення позивача до позовної заяви; 19.02.2019 року клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; 07.10.2019 року додаткові письмові пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 по справі в порядку ст. 43 ЦПК України; 07.10.2019 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи; 23.03.2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; 23.03.2020 року клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; 02.06.2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; 04.09.2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; 07.09.2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; 22.12.2020 року заява відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи у її відсутності; 22.12.2020 року заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи у її відсутності; 13.04.2021 року заява про розгляд справи без участі представника позивача; 23.06.2021 року клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Судом встановлено, 14.09.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк (з 21.12.2009 року ПАТ Укрсиббанк ) та товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК був укладений кредитний договір №11040683000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 184500,00 швейцарських франків зі сплатою 8.49 % річних на строк до 14 вересня 2017 року.

На виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства 17.09.2008 року було зареєстровано зміну найменування позивача з акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , тобто ПАТ УкрСиббанк є повним правонаступником АКІБ УкрСиббанк .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 11040683000 від 14.09.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моїсєєвою О.Я., та зареєстровано в реєстрі за № 4214 (далі - Договір іпотеки ), згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (тваринницьку ферму), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/3 частці кожному.

У відповідності до п.1.1. Кредитного договору Банк виконав свої зобов`язання та надав позичальникові кредит у розмірі згідно умов договору. В свою чергу позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у кредитному договорі.

Згідно п. 1.2.2 Кредитного договору повернення відповідної частини Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок.

В порушення зазначених вище умов Кредитного договору, відповідачами не погашено належні до сплати суми та не сплачено відсотки.

Згідно розділу 7 кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини), термінів сплати процентів, за кредит або комісій позичальник сплачує банку штраф та/або пеню.

Як встановлено, зобов`язання по кредитному договору № 11040683000 від 14.09.2006 року станом на 06.04.2017 рік відповідачами належним чином не виконані. Заборгованість згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи становить 53 921, 44 шв. франків, яка складається з: 46295,58 шв. франків - заборгованість за кредитом, 7625,86 шв. франків - заборгованість за процентами за строк з 14.09.2015 року по 31.03.2017 року, всього заборгованість за тілом та відсотками по кредиту складає 53 921, 44 шв. франків; та пеня у розмірі 1 615 136,96 грн. (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 96 коп.), яка складається з: 132030,07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 06.10.2016 року по 06.04.2017 року, 22864,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 15.08.2015 року по 06.04.2017 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, однак відповідачем порушені зобов`язання, встановлені Кредитним договором.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов 'язання.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно п. 2.1.5 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання у разі відмови іпотекодавця здійснити заміну предмета іпотеки у разі виникнення загрози загибелі, пошкодження чи зменшення вартості предмета іпотеки.

Згідно п. 4.1 Договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою, з направлення повідомлення про порушення договору іпотеки, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 30 днів, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі: передачі Іпотекодавцями - майновими поручителями Предмета іпотеки особі без попередньої згоди Іпотекодержателя; порушення Іпотекодавцями-майновими поручителями правил про заміну предмета іпотеки, що встановлені п.п. 1.5., 2.3.3. цього договору; у разі порушення Іпотекодавцями-майновими поручителями правил про наступну іпотеку, що передбачені п.п. 1.6., 2.З.4.; у разі порушення Іпотекодавцями-майновими поручителями правил про розпорядження Предметом іпотеки, згідно до п.2.3.4.; у разі порушення Іпотекодавцями-майновими поручителями зобов`язань щодо вживання заходів, необхідних для збереження Предмета іпотеки, що передбачені в п.п. 2.3.1, 2.3.2. цього договору; невиконання Іпотекодавцями-майновими поручителями зобов`язань, згідно з п. 2.3.9., 2.3.10., 2.3.11,2.3.12., 2.3.13.

Відповідно до 5.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, невиконання (або часткового невиконання) чальником своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором: в інших випадках, передбачених цим договором, в тому числі, при простроченні июпо платежу та згідно з розділом 4 цього договору. Задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі Предмета іпотеки у власність іпотекодержателя, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктами 1.1 Договору іпотеки передбачено, що узгоджена Сторонами вартість предмета іпотеки становить 262 570,00 (двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят) дол. США, що еквівалентно станом на 14.09.2006 року згідно курсу НБУ 1 325 978,50 (один мільйон триста двадцять п`ять тисяч дев`ятост сімдесят вісім гривень 50 копійок) грн.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Згідно ізст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання і виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачі свої зобов`язання за договором не виконали, у зв`язку з чим утворилась кредитна заборгованість.

Позивачем було надіслано досудову вимогу про погашення заборгованості № 30-11/28329 від 28.08.2015 року № 30-11/28329 від 28.08.2015 року, № 30-11/28330 від 28.08.2015 року, № 30-11/28331 від 28.08.2015 року, № 30-11/28332 від 28.08.2015 року ТзОВ Європарк , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , однак грошових зобов`язань виконано не було.

Щодо твердження представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про надходження коштів в сумі 3 437,44 шв. франків, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, суд зазначає, що представником відповідача суду не надано будь-яких підтверджень щодо повернення 3 437,44 шв. франків, а саме платіжного доручення, відповідно до якого сплачено на рахунок банку 3 437,44 шв. франків. Покликання представника відповідача на те, що вказані кошти розподілені банком в рахунок погашення відсотків нарахованих до 28.08.2015 року в розмірі 827,51 шв. франків, а також тих що були нараховані поза межами строку кредитування, тобто після 28.08.2015 року, суд не приймає до уваги, оскільки вищенаведене не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку ).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з поговором про задоволення вимог іпотеко держателя.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Водночас за ч. 2 ст. 35 вказаного закону положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 №15-рп/2002 встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Статтею 5 Декрету передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

На виконання п. 11 Декрету Національним банком України прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. за №483.

Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов`язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов`язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Таким чином, у силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті і гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Дана позиція підтверджується правовою позицією ВСУ, висловленою у Постановах №6- -І80цс15 від 10.02.2016р. та №6-145цс14 від 24.09.2014р.

Судом встановлено, що у позивача ПАТ УкрСиббанк наявна ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, в зв`язку з чим позовні вимоги визначені у валюті, передбаченій Кредитним договором.

Стосовно нарахування позивачем відсотків за користування кредитом після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, суд зазначає наступне:

28.08.2015 року АТ УкрСиббанк , в порядку ст.ст. 1048, 1050 ЦК України, п.п. 5.5. та розділу 11 Кредитного договору, направлено на адресу позичальника ТзОВ Європарк , фінансового поручителя - ОСОБА_5 та майнових поручителів по кредиту - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вимоги про необхідність усунення порушення по кредитному договору шляхом погашення простроченої заборгованості протягом 14 календарних днів з дати відправлення цього повідомлення.

У письмових вимогах позивачем зазначено, що у випадку не усунення порушень на 15 календарний день з дати відправлення цієї вимоги про дострокове повернення кредиту, АТ УкрСиббанк вимагає виконання боржниками своїх зобов`язань за Кредитним договором №11040683000 від 14.09.2006 року, а саме: сплатити АТ УкрСиббанк заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплаті нарахованих процентів, що разом становить 46 706, 04 грн. швейц. франків.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України (п.54); після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (п.91).

Таким чином, нарахування банком процентів за користування кредитом після зміни строку кредитування, а саме після 28.08.2015 року, у зв`язку з пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, є неправомірним.

Згідно розрахунку боргу по кредиту, який долучений банком до позову, станом на 28.08.2015 року заборгованість по відсоткам за користування кредитом становила 827,51 шв. франків.

Натомість, станом на день заявлення вимог (06.04.2017 року) банком нараховано 7 625, 86 шв. франків.

Відтак нараховані позивачем проценти у розмірі 6798, 35 шв. франки (7 625, 86 шв. франки - 827,51 шв. франки= 6798, 35 шв. франки) задоволенню не підлягають.

Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення пені в розмірі у розмірі 1 615 136,96 грн. (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 96 коп.) у відповідності до п. 7 договору позики. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення пені 19 квітня 2017 року.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) за кожним з прострочених Щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося 28.08.2015 року у зв`язку пред`явленням Банком до позичальника вимоги від 28.08.2015 року згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Даною вимогою змінено строк виконання основного зобов`язання (зміна строку кредитування).

Оскільки право позивача нараховувати проценти припинилися після 28.08.2015 року, а відтак строк позовної давності з вимогами про стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів сплив 28.08.2016 року.

Вимоги банку про стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу тіла кредиту також є неспроможними з огляду на те, що зміна строку кредитування відбулася у зв`язку із направленням 28.08.2015 року вимоги про усунення порушення умов кредитного договору.

Банк звернувся позовом до суду лише в квітні 2017 року, поза межами встановленого приписами п.п.1 п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦК України строку спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу), тобто більше, ніж один рік, а тому необгрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти та суму основного боргу неустойки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності позивач до суду не надав.

Отже, суд приходить до висновку про застосування позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги у частині стягнення пені у розмірі у розмірі 1 615 136,96 грн. (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 96 коп.).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення факту порушення виконання зобов`язань відповідачами за кредитним договором, який забезпечений іпотекою, предметом якого є нежитлова будівля (тваринницька ферма), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., тому суд вважає, що у даному випадку достатньо правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у справі.

Керуючись ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк ,- задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (рахунок № НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, код 09807750 місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12), що виникла внаслідок невиконання товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАРК (ідентифікаційний код 33337609, місце проживання 81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стуса, 13 ) зобов`язань за договором №11040683000 від 14.09.2006 року у розмірі: 46295,58 шв. франків - заборгованості за кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю (тваринницьку ферму), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/3 частці кожному.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: нежитлову будівлю (тваринницьку ферму), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. В-1 , загальною площею 1805,5 кв.м., шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволенні позовних вимог в іншій їх частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ УкрСиббанк , 1600 грн. (533, 33 грн. з кожного) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 08.07.2021 року.

Учасники справи:

Публічне Акціонерне товариство УкрСиббанк , ЄДРПОУ 09807750, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 ; Товариство з обмеженою відповідальністю Європарк , ЄДРПОУ 33337609, с. Солонка, вул. В. Стуса, 13 Пустомитівський район Львівська область.

СуддяЄ. О. Данилів