Постанова

від 06.07.2021 по справі 619/2641/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року

м. Харків

справа № 619/2641/20

провадження № 22ц/818/2546/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представниця позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачка - ОСОБА_3 , представниця відповідачки - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року в складі судді Болибока Є.А.

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Проходівської сільської ради колективного сільськогосподарського підприємства Проходянське , № 110 в межах Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р1 № 695719. Однак, державна реєстрація договору в Державному реєстрі земель проведена не була.

Вказав, що він сплатив на користь відповідачки грошові кошти в розмірі 4000,00 доларів США, що були передані їй в гривні в розмірі 21 000,00 грн в якості орендної плати за весь час користування земельною ділянкою протягом 49 років, що підтверджується розпискою від 01 листопада 2007 року.

Зазначив, що у 2019 році він вирішив зареєструвати право оренди на земельну ділянку, проте отримавши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 22 жовтня 2019 року йому стало відомо, що земельна ділянка знаходиться в оренді Селянського (фермерського) господарства Відродження з 03 травня 2018 року.

Посилався на те, що ОСОБА_3 передала вдруге належну їй земельну ділянку в оренду іншій особі, у зв`язку з чим він не має можливості провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, а отже і здійснювати її використання на умовах договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 року.

Вважав, що оскільки ним, як орендарем земельної ділянки, не було вчинено державної реєстрації договору оренди землі, тому договір не набув чинності, таким чином, передані ним грошові кошти на виконання умов даного договору, були передані ОСОБА_3 безпідставно, у зв`язку з чим грошові кошти підлягають поверненню.

Зазначив, що відповідачці передані 4000,00 доларів США, а розрахунок проводився в гривні, тому поверненню підлягає саме 4000,00 доларів США та станом на 10 квітня 2020 року остання повинна повернути 109 039,20 грн.

Вказав, що, починаючи з 01 листопада 2007 року ОСОБА_3 безпідставно користувалася належними йому грошовими коштами, тому стягненню підлягають 3% річних, що за період з 01 листопада 2007 року по 10 квітня 2020 року становлять 7 839,14 грн, а також інфляційні збитки, які за цей же період складають 57 955,80 грн. Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за вказаний період становить 63 534,36 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 109 039,20 грн, відсотки за користування грошовими коштами за період з 01 листопада 2007 року по 10 квітня 2020 року - 7839,14 грн, інфляційні збитки - 57 955,80 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань - 63 534,36 грн.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 109 039,20 грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1096,49 грн.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_3 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила заочне рішення в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 109 039,20 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі статті 267 ЦК України, а у частині відмови у задоволенні позову - залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з`ясував обставини у справі, не звернув увагу на те, що вона договір оренди з відповідачем не підписувала, розписку не складала, коштів від позивача не отримувала, ці документи є підробленими, а наявний на них підпис не належить їй. Розписка викладена у друкованій формі, хоча зазвичай для такого виду документу використовується рукописний текст. Вказала, що у 2007 році договори оренди землі складалися відповідно до типової форми, яка передбачала інший зміст договору та прошивалися разом із додатками. З 2007 року по 2020 рік позивач не проявляв жодного інтересу ані до переданих ним коштів, ані до земельної ділянки, не вчиняв жодних дій, спрямованих на реалізацію або захист своїх майнових прав. Позивач визнає, що договір оренди укладено не було. При цьому договір не набрав чинності саме з вини позивача. Також, зазначила, що судом порушено норми процесуального права, оскільки відповідачка зареєстрована у Балаклійському районі Харківської області і розгляд даної справи підсудний Балаклійському районному суду Харківської області.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

25 травня 2021 року та під час розгляду справи до суду апеляційної інстанції надходили клопотання від ОСОБА_1 та представниці ОСОБА_3 , в яких ОСОБА_1 наполягав на тому, що у випадках передачі грошових коштів у гривні з визначенням еквіваленту на момент повернення грошових коштів мав використовуватися курс валют на момент розрахунків. Представниця ОСОБА_3 акцетувала увагу суду на тому, що справа повинна розглядатися в Балаклійському районному суду Харківської області, оскільки ОСОБА_3 зареєстрована саме в цьому районі та про це заявляла в суді першої інстанції під час перегляду заочного рішення. Зазначені клопотання долучено до матеріалів справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, заочне рішення суду - скасувати.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів належними доказами, що ОСОБА_3 винна ОСОБА_1 109 039,20 грн за договором оренди земельної ділянки.

Проте, ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 зареєстрована в Балаклійському районі Харківської області, про що вона повідомила суд першої інстанції під час розгляду її заяви про перегляд заочного рішення. До суду апеляційної інстанції, як і до суду першої інстанції надано копію паспорту ОСОБА_3 , з якого вбачається місце її реєстрації саме в Балаклійському районі Харківської області з 30 березня 2013 року.

Частиною 1 статті 378 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудності, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Виходячи з того, що відповідачка зареєстрована в Балаклійському районі Харківської області, про що вона повідомляла суд першої інстанції в своїй заяві про перегляд заочного рішення, судова колегія вважає, що справу розглянуто з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), що є підставою для скасування заочного рішення з направленням справи до Балаклійського районного суду Харківської області для розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року - скасувати.

Справу направити на розгляд до Балаклійського районного суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 09 липня 2021 року.