Ухвала

від 12.07.2021 по справі 27/92-10-3299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 27/92-10-3299 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 6-В) за вх.ГСОО №2-822/21 від 30.06.2021р. про видачу дублікату наказу по справі №27/92-10-3299

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вин Агро" (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 6-В)

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності Чеботько Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 55 650 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2010 року у справі №27/92-10-3299 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вин Агро" задоволено повністю: стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності Чеботько Ігоря Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вин Агро" 55 650 грн. основної заборгованості, 556, 50 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

29.10.2010 року на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2010 року видано наказ про примусове виконання рішення суду.

30.06.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" надійшла заява (вх.№ГСОО №2-822/21) про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення.

Розглянувши та дослідивши подану Товариством обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" заяву про видачу дублікату судового наказу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до п. 19.4 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд , який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець , приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що Господарського процесуального кодексу України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено умову, за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання. Отже, вказані правила повинні застосовуватись судом і під час вирішення питання про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент видачі наказу суду), виданий стягувачеві наказ може бути пред`явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

Положенням ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років, посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови. По інших виконавчих документах строк пред`явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про виконавче провадження та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу, виконавчі документи, видані у відповідності до положень Закону України „Про виконавче провадження від 21.04.1999 року та до набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, якщо на момент набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року не сплинув строк пред`явлення їх до виконання пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року по справі №5016/149/2011 (17/6), постанові від 06.06.2018 року у справі №910/7155/14.

Отже, виходячи із вищевказаних положень законодавства України, строк пред`явлення наказу №27/92-10-3299 від 29.10.2010 року, виданого Господарським судом Одеської області, до виконання становив до 29.10.2013 року.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" також встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Однак, у матеріалах справи відсутнє звернення заявника до суду із клопотанням про поновлення такого строку.

При цьому, у відповідності до вищенаведених положень законодавства, заявником не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання строку пред`явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин неможливості звернення в суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" дублікату наказу суду на підставі та у порядку підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про відмову у видачі дубліката наказу про примусове виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" за вх. ГСОО №2-822/21 від 30.06.2021 року про видачу дублікату наказу у справі №27/92-10-3299 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 12.07.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.М. Невінгловська