Постанова

від 29.06.2021 по справі 2-588/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021року

м. Київ

справа № 2-588/10

провадження № 61-19410св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Родовід Банк

відповідачі - ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Алєгро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Родовід Банк на постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2009 року публічне акціонерне товариство Родовід Банк (далі - ПАТ Родовід Банк ), яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства Родовід Банк (далі - ВАТ Родовід Банк ), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Алєгро (далі - ТОВ Алєгро ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 21 січня 2008 року між ВАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено кредитний договір №22.1/20-КЛТМ-08, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 2 525 000,00 грн на строк до 21 січня 2010 року.

21 січня 2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено договір застави товарів в обороті № 22.1/20-З.1-08, а між ОСОБА_1 та ВАТ Родовід Банк - договір поруки №22.1/20-П-08.

У зв`язку із невиконанням ТОВ Алєгро умов кредитного договору станом на 07 жовтня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 2 908 844,25 грн, із яких: 2 525 000,00 грн - заборгованість за кедитом; 350 826,73 грн - заборгованість по процентам та 25 017,52 грн пені.

Листами від 22 червня 2009 року та від 31 липня 2009 року банк звертався до позичальника із вимогою про дострокове погашення кредиту, яку не було задоволено.

У зв`язку із цим ВАТ Родовід Банк просило стягнути солідарно з ТОВ Алєгро та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 908 844,25 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 квітня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ Алєгро та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 908 844,25 грн та 1 820,00 грн судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 07 жовтня 2009 року загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 2 908 844,25 грн, а договором поруки встановлено солідарну відповідальність поручителя та боржника перед кредитором.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ТОВ Алєгро , ПАТ Родовід Банк про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні позову ПАТ Родовід Банк до ОСОБА_1 відмовлено. Провадження в частині позовних вимог ПАТ Родовід Банк до ТОВ Алєгро закрито.

Стягнуто з ПАТ Родовід Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 870,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що вирішуючи позовні вимоги банку, які виникли з договору кредиту, поруки, які можуть бути самостійними й окремими предметами позову, суд першої інстанції безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства. А тому рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог банку до ТОВ Алєгро про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у цій частині.

Також з огляду на те, що у червні 2008 року збільшено відсоткову ставку за кредитом з 17 % річних до 19 % річних, а позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що поручитель був повідомлений та надав свою згоду на таку зміну умов кредитного договору, правовідносини між банком та поручителем можуть вважатися припиненими, а висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову є неправильними.

Крім того, 21 січня 2008 року між ПАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено кредитний договір № 22.1/20-КЛТМ-08, а згідно із договором поруки № 22.1/20-П-08 ОСОБА_1 зобов`язався у повному обсязі відповідати перед банком за невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 22.1/20-КЛТМ-07 від 21 січня 2008 року, тобто за іншим кредитним договором по номеру.

Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що цей спір, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15 грудня 2017 року, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому висновок апеляційного суду про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ТОВ Алєгро , є необґрунтованим.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку про припинення правовідносин поруки між банком і поручителем, допустивши суттєву неповноту в з`ясуванні дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах, не надавши оцінки умовам кредитного договору та договору поруки щодо обсягу зобов`язання, умови якого (у тому числі щодо процентної ставки) встановлюються додатковими угодами, а також щодо дійсного обсягу відповідальності зобов`язаних сторін.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що кредитний договір банку з ТОВ Алєгро має № 22.1/20-КЛТМ-08, а згідно із договором поруки ОСОБА_1 поручився за виконання зобов`язань боржника за кредитним договором з № 22.1/20-КЛТМ-07, тому поручитель зобов`язався забезпечувати виконання зобов`язань за іншим за номером кредитним договором, є передчасним, оскільки ані апеляційна скарга ОСОБА_1 , ані рішення апеляційного суду не містять доводів і заперечень поручителя щодо укладення ним цього договору поруки саме на забезпечення кредитного договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 квітня 2010 року скасовано в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 908 844, 25 грн та 1820,00 судових витрат, а разом - 2 910 664, 25 грн.

Постановлено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ПАТ Родовід Банк на користь ОСОБА_1 1870,00 грн судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Поручитель є особою, яка в силу свого зобов`язання має бути обізнана з усіма істотними умовами кредитування, однією із яких є розмір процентів, що має сплатити позичальник за користування грошовими коштами, а отже поручитель має бути обізнаний про розмір плати за користування кредитом.

Оскільки при укладенні кредитного договору, а також при збільшенні розміру процентної ставки, позичальник не був повідомлений про розмір процентів за користування кредитом, порука є припиненою на підставі статті 559 ЦК України у зв`язку із зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ПАТ Родовід Банк звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржене судове рішення а заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про припинення правовідносин поруки між банком та поручителем, оскільки обізнаність ОСОБА_1 з умовами кредитного договору, у тому числі із відсилочними нормами договору, свідчить про надану наперед згоду на укладення у майбутньому додаткових угод до кредитного договору, і сторони під час укладення договору поруки не погоджували необхідність внесення змін до договору поруки або укладення додаткових угод до нього у відповідності до додаткових угод до кредитного договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 21 січня 2008 року між ВАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено кредитний договір №22.1/20-КЛТМ-08, яким установлено мету, порядок та умови видачі (надання) банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику у межах загальної суми кредиту - 500 000,00 доларів США на основі додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.1 кредитного договору).

21 січня 2008 року між ВАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику кредит (транш) у розмірі 2 525 000,00 грн зі ставкою за користування кредитом 17 %, а ТОВ Алєгро зобов`язалося повернути кредит у повному обсязі до 21 січня 2010 року згідно із графіком його погашення.

09 червня 2008 року між ВАТ Родовід Банк та ТОВ Алєгро укладено додаткову угоду № 1.1, якою внесено зміни до додаткової угоди № 1, а саме: ставку за користування кредитом з 01 червня 2008 року встановлено у розмірі 19 % та зазначено, що вона підлягає коригуванню банком в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України у певному обсязі.

Із метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 січня 2008 року між ВАТ Родовід Банк та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 22.1/20-П-08, згідно із яким поручитель зобов`язався у повному обсязі, на тих же умовах та у ті ж строки, що і позичальник, відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ТОВ Алєгро зобов`язань за кредитним договором від 21 січня 2008 року № 22.1/20-КЛТМ-07 (пункти 1.1, 1.3 договору поруки).

Позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 07 жовтня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 2 908 844,25 грн, яка складається із 2 525 000,00 грн заборгованості за кредитом, 358 826,73 грн заборгованості за процентами, а також 25 017,52 грн пені за прострочення сплати процентів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при укладенні кредитного договору, так само як і при збільшенні розміру процентної ставки, позичальник не був повідомлений про розмір процентів за користування кредитом, а отже порука є припиненою на підставі статті 559 ЦК України у зв`язку із зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності .

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 цього Кодексу).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

У рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що із розділу 1 Предмет договору договору поруки убачається (дослівно):

1.1. У відповідності з цим Договором Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЄГРО (надалі - Позичальник ) за кредитним договором №22.1/20-КЛТМ-07 від 21 січня 2008 року, укладеним між Банком та Позичальником (надалі - Кредитний договір ).

1.2. Поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами Кредитного договору:

- розмір кредитної лінії - 500 000 USD;

- процентні ставка за користування кредитами визначаються Додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншем);

- плата за перевірку документів - 1% (один процент) від суми кредитної лінії;

- строк повного погашення заборгованості за кредитною лінією - не пізніше 21 січня 2010 року (двадцять першого січня дві тисячі десятого року);

- відповідальність за порушення зобов`язань за Кредитним договором - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умови її нарахування Банком.

1.3. Поручитель бере на себе зобов`язання відповідати перед Банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і Позичальник .

Відповідно до Кредитного договору № 22.1/20-КЛТМ-08 від 21 січня 2008 року питання розміру відсотків є відсилочним, тобто зазначений договір не установлює їх розміру, а лише вказує, що розмір відсотків встановлюватиметься у відповідних додаткових угодах. Отже ознайомлення поручителя із умовами цього договору не свідчить про ознайомлення із усіма істотними умовами кредитування.

Додаткова угода №1 укладена у день укладення кредитного договору та підписана лише банком і позичальником. Відомості про те, що поручитель обізнаний із встановленим цією угодою розміром процентної ставки відсутні.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 встановлено розмір процентної ставки на рівні 17% річних та передбачено право банку в односторонньому порядку коригувати її розмір при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн за 1 долар США.

При цьому 09 червня 2008 року сторони кредитного договору уклали додаткову угоду № 1.1, якою пункт 4 додаткової угоди № 1 викладено у новій редакції, зокрема передбачено, що процентна ставка становить 19 % річних зі збереженням права банку здійснювати її коригування в зазначеному вище випадку.

Виходячи із того, що при укладенні кредитного договору позичальник не був ознайомлений із розміром процентів за користування кредитом, а надалі також не був повідомлений про збільшення розміру процентної ставки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука є припиненою на підставі статті 559 ЦК України у зв`язку із зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову банку до поручителя.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Родовід Банк залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська