Рішення

від 21.05.2010 по справі 2-о-25-10

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                     Справа  № 2-о-25  

                                                                                                                                                                       2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.05.2010 р.                                                                                                                                         смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання  Сафоновій І.О., за участю представника заявника ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну  справу  за   заявою  Мелітопольської  об'єднаної Державної податкової інспекції про одержання дозволу на розкриття та отримання інформації про обсяг  та обіг коштів на розрахункових рахунках,  

ВСТАНОВИВ:

До Веселівського районного суду Запорізької області надійшли матеріали заяви Мелітопольської  об'єднаної Державної податкової інспекції про одержання дозволу на розкриття та отримання   інформації про обсяг та обіг коштів на розрахункових  рахунках приватного підприємця ОСОБА_2  Веселівській  філії  Запорізького  ВАТ  КБ «Надра».

У  судовому  засіданні  представник  заявника  ОСОБА_1 вимоги, викладені у заяві, підтримав і  просить суд надати дозвіл на розкриття та отримання інформації про обсяг коштів на розрахункових  рахунках приватного підприємця ОСОБА_2 Веселівській  філії  Запорізького  ВАТ  КБ «Надра».

ОСОБА_2 та Веселівська філія Запорізького ВАТ КБ «Надра» про час і місце судового  засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали у справі, але у судове засідання не  з'явилися і причину своєї неявки суду не повідомили, заперечення чи погодження щодо заяви на адресу суду не надіслали. Суд їх неявку у судове засідання визнає неповажною, їх участь визнає не  обов’язковою.

Частиною 2 ст. 289 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання без поважних  причин особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає  розгляду  справи, якщо  суд не  визнав  їхню  участь обов’язковою.

Вислухавши представника заявника, дослідивши  матеріали  справи, суд  прийшов  до  висновку, що  у  задоволенні  вимог  необхідно  відмовити  з  наступних  підстав.

Правовий режим банківської таємниці  встановлено Цивільним кодексом України та Законом  України «Про  банки  і  банківську  діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-111.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю  банківського  рахунку, операцій  за  рахунком  і  відомостей  про  клієнта. Відомості  про  операції  та  рахунки  можуть  бути  надані  тільки  самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у  тому  числі  органам  державної  влади, їхнім  посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно  у  випадках  та  в  порядку, встановлених  законом про банки  і банківську  діяльність.

Зміст поняття «банківська таємниця» визначено ст. 60  Закону  України «Про банки  і  банківську  діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-111. Банківською таємницею є інформація, тобто сукупність  відомостей, які характеризуються певними правовими ознаками, їх обсяг не може повільно  розширюватися  або  звужуватися. Банківську  таємницю  складає  інформація  щодо  діяльності  та  фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та  взаємовідносин  з  ним  чи  третіми  особами  при  наданні  послуг  банку  і  розголошення  якої  може  завдати  матеріальної  чи  моральної  шкоди  клієнту.

Банківською  таємницею  відповідно  до  зазначеної  норми  закону, зокрема, є:

- відомості про стан  рахунків  клієнтів, у тому  числі  стан  кореспондентських  рахунків  банків  у  Національному  Банку  України;

- операції, які  були  проведені  на  користь  чи  за  дорученням  клієнта, здійснені  ним  угоди;

- фінансово-економічний  стан  клієнтів;

- система  охорони  банку  та  клієнтів;

- інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрямки  діяльності;

- відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого  проекту, винаходів, зразків  продукції  та  інша  комерційна  інформація;

- інформація щодо звітності по окремому  банку, за  винятком  тієї, що  підлягає  опублікуванню;

- коди, що  використовуються  банками  для  захисту  інформації.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України, у заяві про розкриття  банківської  таємниці  має  бути  зазначено:

1) найменування  суду, до  якого  подається  заява;

2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка  містить банківську таємницю, їх місце  проживання  або  місцезнаходження, а  також  ім'я представника  заявника, коли  заява  подається  представником;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно  розкрити  банківську  таємницю;

4) обґрунтування  необхідності  та  обставини, за  яких  вимагається  розкриття  інформації, яка  містить банківську  таємницю щодо  особи  із  зазначенням  положень  законів, які  надають  відповідні  повноваження, або  прав  та  інтересів, які  порушено;

5) обсяги (межі  розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю щодо  особи  та  мету  її  використання. Обставини, якими  обґрунтовується  необхідність  розкриття  банківської  таємниці, мета  та межі її  розкриття  залежать  від  суб'єкта  звернення, його  статусу, мети  та  завдань  його  діяльності, виконуваних функцій і компетенції, що закріплено у Законі № 2121-111, законах, які регулюють  діяльність  цих  суб'єктів, та  інших  спеціальних  законах  України, застосування та посилання  на  які  є  обов'язковими.

Саме ці обставини  й складатимуть  предмет  доказування у справі про розкриття  інформації, яка  містить  банківську  таємницю.  

Представник заявника у судовому засіданні не довів необхідність та обставини, за яких  вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю щодо особи із зазначенням  положень  законів, які  надають  відповідні  повноваження, або  прав  та  інтересів, які  порушено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218,289-290 ЦПК  України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції про одержання  дозволу на розкриття та отримання  інформації про обсяг  та обіг  коштів  на  розрахункових  рахунках  приватного  підприємця ОСОБА_2 Веселівській  філії  ВАТ  КБ «Надра» - відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області    через суд першої  інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                       А.О. Нагорний