Постанова

від 07.07.2021 по справі 911/2070/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2021 р. Справа№ 911/2070/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : Хруленко М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу

у справі № 911/2070/20 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року клопотання про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Судові витрати Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" залишено за відповідачем.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 року та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 року скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року скасовано, клопотання Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про ухвалення додаткового рішення задоволено.

На адресу Північного апеляційного господарського суду від Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" надійшла заява про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, в якій заявник просить стягнути з позивача 19 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2070/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 розгляд заяви Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про розподіл судових витрат у справі №911/2070/20 призначено на 07.07.2021 року.

05.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення проти заяви про розподіл судових витрат.

У судове засідання 07.07.2021 представник позивача, який повідомлявся належним чином, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 07.07.2021 представник відповідача заяву про стягнення витрат на оплату правової (правничої) допомоги підтримав, просив задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши заяву Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про розподіл судових витрат у справі №911/2070/20, дійшла до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч.3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, заява про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції з відповідними доказами була подана відповідачем у строк, передбачений вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідачем було надано договір про надання правової допомоги, що укладений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Скіф", додаткову угоду №1 до цього договору, додаток №1 до додаткової угоди №1 до договору "Розмір гонорару за надання правової допомоги".

Відповідно до п. 6. Додаткової угоди № 1 від 27.10.2020 за результатами надання правової допомоги складається рахунок, що підписується представниками кожної із сторін. Рахунок має силу акту здачі-прийому наданих послуг, в якому вказано обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги та розмір гонорару.

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури № 52 від 31.03.2021 на суму 7 000,00 грн., № 92 від 04.06.2021 на суму 12 000,00 грн., які підписані відповідачем та адвокатським об`єднанням.

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжні доручення про сплату відповідачем сум за послуги адвоката у розмірі: 7 000,00 грн. (платіжне доручення № 74 від 01.04.2021) , 12 000,00 грн.(платіжне доручення № 119 від 04.06.2021).

Заперечення позивача про те, що відповідачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу не додавались до апеляційної скарги; апеляційна скарга не містить жодних сум судових витрат та орієнтованого розрахунку судових витрат, докази яких мають бути подані після ухвалення судового рішення, колегія судів відхиляє, оскільки в апеляційній скарзі відповідачем зроблено заяву про те, що докази щодо витрат на професійну правничу допомогу будуть подані апелянтом протягом 5 днів з дати ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.

Складення рахунку-фактури № 92 від 04.06.2021 та здійснення оплати за цим рахунком після ухвалення постанови не може бути підставою для відмови у задоволені вимоги про стягнення адвокатських витрат, оскільки відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

А тому такі твердження позивача колегія суддів відхиляє.

В той же час, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

А тому, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу до 10 000,00 грн., що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Кооперативу індивідуальних забудовників "Сонячний" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Панаса Мирного, буд. 18, код ЄДРПОУ 26427084) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.

Повний текст додаткової постанови складено 14.07.2021

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко