Ухвала

від 15.07.2021 по справі 907/636/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 907/636/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Уркевич В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 (колегія суддів: Гриців В. М., Дубник О. П., Зварич О. В.) і рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2019 (суддя Пригара Л.І.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" до Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" про визнання права власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево

ВСТАНОВИВ:

07.05.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" звернулося із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 (повний текст якої підписаний 15.03.2021) і рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2019. Крім того, скаржник просить: вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом даного позову та заборони вчиняти дії щодо предмета спору.

Касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з чим ухвалою від 18.06.2021 було залишено касаційну скаргу без руху та надано строк до 16.07.2021 для усунення недоліків, а саме, скаржнику необхідно було надати належний розрахунок розміру судового збору, виходячи із вартості спірного майна та заявлених позовних вимог, докази та обґрунтування його вартості, зважаючи на те, що він звернувся з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, яка надходить без матеріалів справи, і у Суду відсутня можливість встановити вартість майна і визначити вірний розмір судового збору, з доданих до касаційної скарги матеріалів.

На виконання ухвали від 18.06.2021, скаржником 01.07.2021 були надіслані документи щодо усунення недоліків, які отримані головуючим 07.07.2021.

Як вбачається із наданих Суду документів, скаржник зазначив, що станом на 01.04.2017 вартість місць загального користування технічних приміщень житлового будинку по пров. Мічуріна, 3, місто Мукачево становить 623 908 грн та судовий збір при зверненні касаційної скарги складає 18 717, 25 грн.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На момент звернення з касаційною скаргою, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є вимога про визнання права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3". вартістю 623 908 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000 грн) станом на 2021 рік.

При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів ?а?, ?б?, ?"в?, ?г? пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

За встановленого, Суд вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" відсутні.

В частині четвертій статті 11 ГПК України зазначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Аналогічні положення містить і стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

ЄСПЛ у своєму рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v. Ukraine) , заява № 24402/02, § 27, 20.05.2010 дійшов висновку про те, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (" Levages Prestations Services v. France ") № 21920/93, § 48, 23.10.1996).

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Крім того, до касаційної скарги була додана заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" про забезпечення позову, яка залишається судом без розгляду, оскільки у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" відмовлено.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/636/17 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 і рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2019.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжні доручення № 612 від 27.04.2021 на суму 18 717, 25 грн та № 613 від 30.04.2021 на суму 1 135, 00 грн).

3. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" про забезпечення позову залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя В.Ю. Уркевич