Вирок

від 13.07.2021 по справі 572/3512/20

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/3512/20

Провадження № 1-кп/572/202/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180200000833 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Карпилівка, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

11.11.2020 приблизно о 11 год. 50 хв. ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на власне збагачення за рахунок чужого майна, з метою вчинення незаконної порубки лісу, на міні-тракторі марки «ДТ34244НХ», номер шасі « НОМЕР_1 » з гужовою повозкою, прибув в лісовий масив у кварталі №24 виділі № НОМЕР_2 Чабельського лісництва ДП «Клесівський лісгосп», що в с. Чабель Сарненського району Рівненської області, де за допомогою бензопили, яку спеціально взяв із собою, вирішив вчинити незаконну порубку дерев породи «сосна» шляхом їх перепилювання та відділення від кореня. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , 11.11.2020 приблизно о 12 год 00 хв., усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, спрямованих на завдання шкоди довкіллю, користуючись допомогою ОСОБА_6 , жителя с. Чабель Сарненського району Рівненської області, який внаслідок помилкового судження про належність лісодеревини ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, вимог Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI, без відповідного спеціального дозволу на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, тобто за відсутності лісорубного або лісового квитка, не маючи дозволу на порубку дерев, скориставшись відсутністю на місці події представників державної лісової охорони та інших сторонніх осіб, умисно, незаконно, за допомогою бензопили зрізав, тобто відділив від кореня три сироростучих дерева породи «сосна» діаметром в пні 41, 45, 57 см кожен, розкряжував їх на окремі частини (колоди), які за допомогою гужової повозки кустарного виробництва намагався вивезти до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , проте останніх було виявлено працівниками сектору реагування патрульної поліції Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області. У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до розрахунків по таксах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, державі заподіяно істотну шкоду в розмірі 36232,81 грн.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 246 КК України за ознаками: незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, надав послідовні показання, які узгоджуються з обвинувальним актом, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду, щодо недоцільності дослідження інших обставин справи, їх скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, при цьому, суд з`ясував чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також, роз`яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дослідження доказів є недоцільним у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, а тому, враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься нетяжких злочинів.

Обвинувачений є особою похилого віку, пенсіонер, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, одружений, має на утриманні п`ять дітей, двоє з яких неповнолітні, на обліках у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, вину визнав повністю, цивільний позов визнав повністю, запевнив суд у недопущенні подібних випадків в майбутньому. Обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Виходячи з такого, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого злочину в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

Щодо пред`явленого Сарненською місцевою прокуратурою цивільного позову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідност.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При вирішенні цивільного позову суд виходить із дійсного розміру завданих матеріальних збитків по кримінальному провадженню, які були визнані судом доведеними, а також вимог щодо належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні.

На стадії досудового розслідування запобіжний захід до обвинувачених не застосовувався, відповідних клопотань в судовому засіданні не заявлено,

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставіст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) ріки, поклавши на нього обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3922 гривні 80 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13.11.2020р. на 8 колод дерева породи «сосна» різного діаметру по 6 та 4 метри в довжину, гужову повозку, три зрізи з комлевої частини та три зрізи з пеньків, міні трактор «ДТЗ34244НХ» номер шасі « НОМЕР_3 ».

Скасувати арешт, накладений ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 21.12.2020р. на бензопилу STIHL MS180, серійний номер 263317514.

Речові докази, а саме: гужову повозку, міні трактор «ДТЗ34244НХ» номер шасі « НОМЕР_3 », бензопилу STIHL MS180, серійний номер263317514 повернути власнику ОСОБА_3 . 8 колод дерева породи «сосна» різного діаметру по 6 та 4 метри в дожину , -конфіскувати в дохід держави після набрання вироком законної сили, три зрізи з комлевої частини та три зрізи з пеньків знищити.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області (с.Селище, вул..40-річчя Перемоги, 2, Сарненського району Рівненської області 34553, ЄДРПОУ04387450, КОАТУУ 04387450) суму матеріального збитку у розмірі 36232 гривні (тридцять шість тисяч двісті тридцять дві), 81 копійку.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівнен¬ської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя