Постанова

від 01.07.2021 по справі 363/848/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 липня 2021 року

м. Київ

справа № 363/848/17

провадження № 61-4515св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Правдива Анна Вікторівна, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та першого заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року у складі судді Котлярової І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня

2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,

Панченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Правдивої А. В., Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2013 року у справі № 2-12/13 позов прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 638 від 29 серпня 2008 року Про передачу земельних ділянок у власність 15 громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області , а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Також визнано незаконними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на підставі зазначеного розпорядження.

Прокурор вказував, що однією з підстав задоволення вказаного позову було те, що громадяни, які отримали земельні ділянки у власність на підставі оскаржуваного розпорядження, не мали жодного наміру на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради, не були в цьому зацікавлені та не писали заяв до Вишгородської районної державної адміністрації про виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради, а наявні в технічній документації заяви та акти перенесення в натуру і передачі на зберігання межових знаків земельної ділянки підписані не ними. Про те, що на їх ім`я було виготовлено державні акти про право власності на земельну ділянку їм стало відомо від працівників міліції та прокуратури.

Позивачем зазначено, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою при виконанні завдання прокуратури Київської області щодо стану виконання рішення Вишгородського районного суду від 16 серпня 2013 року у справі

№ 2-12/13 було встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, зазначені особи відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1 , який в свою чергу об`єднав декілька земельних ділянок в одну, чим збільшував їх площу та отримував нові державні акти, а згодом змінив їх цільове призначення з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва та розділив на менші за площею земельні ділянки. В подальшому, ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу частину належних йому спірних земельних ділянок відчужив на користь ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави на підставі незаконного розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яке прийняте з порушеннями вимог земельного законодавства та без наявності волевиявлення громадян, на користь яких вони відведенні у власність, з урахуванням уточнень, заступник керівника

Києво-Святошинської місцевої прокуратури просив: визнати недійсними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площами 0,111 га - індексний № 13473152 від 02 червня 2014 року; 0,1106 га - індексний № 13473561 від 02 червня 2014 року; 0,1143 га індексний

№ 13474137 від 02 червня 2014 року; 0,1186 га - індексний № 13475087

від 02 червня 2014 року; 0,1224 га - індексний № 13477082 від 02 червня

2014 року; 0,1202 га - індексний № 13477082 від 02 червня 2014 року;

0,1197 га - індексний № 13478743 від 02 червня 2014 року; 0,1111 га - індексний №13524983 від 03 червня 2014 року; 0,1122 га - індексний

№ 13525431 від 03 червня 2014 року для індивідуального садівництва та витребувати їх на користь територіальної громади с. Старі Петрівці в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району; визнати недійсними та скасувати рішення державного реєстратора Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний № 38578150 від 07 грудня 2017 року про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 25,2449 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221887800:03:071:6001; визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно: індексний

№ 29899093 від 03 червня 2014 року - 0,1046 га; індексний № 29899178

від 03 червня 2014 року - 0,1046 га; індексний №29899230 від 03 червня

2014 року - 0,1025га; індексний № 29899259 від 03 червня 2014 року -

0,1024 га; індексний № 29899288 від 03 червня 2014 року - 0,1061 га; індексний № 29899326 від 03 червня 2014 року - 0,1105 га; індексний

№ 29899445 від 03 червня 2014 року - 0,1129 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221887800:03:071:0278; витребувати на користь територіальної громади с. Старі Петрівці в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки для індивідуального садівництва з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0263, 3221887800:03:071:0264, 3221887800:03:071:0265, 3221887800:03:071:0266, 3221887800:03:071:0267, 3221887800:03:071:0269, 3221887800:03:071:0270, 3221887800:03:071:0284, 3221887800:03:071:0285, 3221887800:03:071:6001 та ОСОБА_2 земельні ділянки для індивідуального садівництва з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0271, 3221887800:03:071:0272, 3221887800:03:071:0273, 3221887800:03:071:0274, 3221887800:03:071:0275, 3221887800:03:071:0276, 3221887800:03:071:0277, 3221887800:03:071:0278.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року у задоволенні позову заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, відмовлено.

Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 03 квітня 2018 року,

а саме накладений арешт на земельні ділянки скасовано.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 набув права власності на спірні земельні ділянки у 2008-2009 роках у законний спосіб,

а саме, уклавши нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу із особами, яким були передані земельні ділянки у власність. У подальшому

ОСОБА_1 вчиняв дії щодо спірних ділянок, а саме, земельні ділянки були об`єднанні у більші земельні ділянки та отримано нові державні акти. Також, було змінено цільове призначення земельних ділянок і отримано нові відповідні державні акти про право власності на земельні ділянки.

Правомірність набуття відповідачами права власності на земельні ділянки підтверджена належними правовстановлюючими документами, фактом державної реєстрації такого права. Крім того, відповідачі є добросовісними набувачами своїх земельних ділянок, оскільки набули право власності на підставі чинних і ніким не оспорених договорів купівлі-продажу на оплатній основі. Крім того, державні акти про право власності на земельні ділянки, які знаходяться у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсними не визнанні та не скасовані.За таких обставин, позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки, на думку суду, буде мати ознаки непропорційного втручання держави у їх право власності, оскільки вказані особи набули права власності на підставі оплатних договорів

купівлі-продажу.

Судом установлено, що первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державним органом, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державної власністю. В подальшому майно набуто у власність за відплатними правочинами осіб, які мали право на його відчуження, про що свідчить нотаріальний порядок укладання правочинів та їх визнання державними органами, про що свідчить державна реєстрація цих правочинів. Крім того, звертаючись із позовом у 2012 році, прокурор був обізнаний про реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_1 , оскільки відповідні договори та рішення Вишгородської районної державної адміністрації про зміну цільового призначення земельних ділянок приймались у 2009 році, але питання щодо визнання їх недійсними, прокурором не ставилось.

Таким чином, суд вважав, що позов заступника керівника

Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Старопетрівської сільської ради про витребування земельних ділянок з незаконного володіння є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідачі набули права власності на земельні ділянки у встановлений законом спосіб шляхом укладання правочинів, які визнані держаними органами, а тому у задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що після зміни цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, фактично придбані ОСОБА_1 земельні ділянки набули ознак інших об`єктів цивільних прав, вони мали інші характеристики, інші межі та кадастрові номери, та нові державні акти. Проте, вимоги про скасування рішень органу влади, відповідно до яких було змінено функціональне використання земельних ділянок й надано ознаки інших об`єктів прав, по справі не заявлено.

При наявності чинних розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про зміну функціонального призначення землі та відсутність факту оспорення укладених угод про відчуження земельних ділянок, колегія суддів визнала безпідставними, необґрунтованими вимоги позовної заяви про наявність підстав до витребування у відповідачів земельних ділянок.

Отже, матеріалами справи доведено, що майно набуто у власність

ОСОБА_1 за відплатними правочинами у осіб, які мали право на його відчуження, про що свідчить нотаріальний порядок укладання правочинів та їх визнання державними органами шляхом державної реєстрації; ним придбано земельні ділянки, які підлягали до використання для ведення особистого селянського господарства, в той час як питання зміни їх цільового призначення на ведення індивідуального садівництва було вирішено до ухвалення судом рішення від 16 серпня 2013 року, протягом червня - грудня 2009 року.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, перший заступник прокурора Київської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 01 квітня 2019 року та 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу за позовом

заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Правдивої А. В., Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про витребування земельних ділянок з незаконного володіння призначено до судового розгляду.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційну скаргу Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області мотивовано тим, що суди не надали оцінку доводам позивача щодо того, що у ході перевірки було встановлено, що первісні набувачі не мали жодного наміру на отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території сільської ради. Також первісні набувачі не укладали договори купівлі-продажу з ОСОБА_1 , що підтверджується протоколами допитів. Спірне майно згідно із статтею 388 ЦК України може бути витребувано у відповідачів без визнання недійсними цивільно-правових угод та презюмуючи добросовісність набувачів. Крім того, судами було порушено норми статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема Хаджинастасиу проти Греції та Кузнєцов та інші проти Російської Федерації .

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області мотивовано тим, що одночасне пред`явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння і про визнання недійсним правочинів із застосуванням реституції, тобто одночасне застосування статей 216 і

388 ЦК України, є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. Поза увагою судів залишилась і обставина, встановлена у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2013 року у справі № 2-12/13, що усі первісні набувачі не мали жодного наміру на отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а тому суди першої і апеляційної інстанцій безпідставно презюмували відповідність правочинів, укладених ОСОБА_1 при набутті у власність спірних земель положенням статті 203 ЦК України, особливо враховуючи, що це питання не входить до предмету доказування за віндикаційним позовом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий представником - ОСОБА_19 , на касаційну скаргу

Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, у якому він просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 638 від 29 серпня 2008 року Про передачу земельних ділянок у власність 15 громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської Вишгородського району Київської області , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 були надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому, відповідно до договорів-купівлі продажу від 11 грудня

2008 року № 1602, 1605, від 12 грудня 2008 року № 1594, від 16 грудня

2008 року № 1618, громадяни ОСОБА_16 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_10 відчужили свої земельні ділянки з кадастровими номерами 3221887800:03:071:0101; 3221887800:03:071:0102; 3221887800:03:071:0115; 3221887800:03:071:0114; 3221887800:03:071:0113 на користь ОСОБА_1 . Після чого, останнім вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку

площею 9,4799 га для ведення особистого селянського господарства, визначено новий кадастровий номер 3221887800:03:071:0118 та

ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 345352. Також, відповідно до договорів-купівлі продажу від 10 грудня 2008 року № 1582, 1585, 1588 від 12 грудня 2008 року № 1615, громадяни ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 ,

ОСОБА_7 відчужили свої земельні ділянки з кадастровими номерами 3221887800:03:071:0103; 3221887800:03:071:0104; 3221887800:03:071:0105; 3221887800:03:071:0106 на користь ОСОБА_1 . Після цього,

ОСОБА_1 вказані земельні ділянки були об`єднанні в земельну ділянку

площею 7,4441 га для ведення особистого селянського господарства, визначено новий кадастровий номер 3221887800:03:071:0117 та

ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 345346.

Відповідно до договорів-купівлі продажу від 10 грудня 2008 року № 1591, 1597, від 11 грудня 2008 року № 1608 від 16 грудня 2008 року № 1621, громадяни ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 відчужили свої земельні ділянки з кадастровими номерами 3221887800:03:071:0108; 3221887800:03:071:0109; 3221887800:03:071:0110; 3221887800:03:071:0111 на користь ОСОБА_1 (а. с. 249-250, т. 1, 1-13,

т. 2).

Після цього ОСОБА_1 вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку площею 6.6337 га для ведення особистого селянського господарства, визначено новий кадастровий номер 3221887800:03:071:0116 та ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 345351.

Згідно із договором купівлі-продажу № 554 від 02 липня 2009 року ОСОБА_18 відчужив земельну ділянку площею 1,7956 га, кадастровий номер 3221887800:03:071:0112 ОСОБА_1 , після чого останній отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 287907 (а. с. 13, т.2).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 245 від 25 березня 2009 року ОСОБА_21 відчужив земельну ділянку площею 1,9118 га, кадастровий номер 3221887800:03:071:0107 ОСОБА_1 , після чого останній отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 900663 (а. с. 26 т. 1, 3, т. 2).

Таким чином, усі особи які отримали земельні ділянки на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 638

від 29 серпня 2008 року Про передачу земельних ділянок у власність

15 громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області відчужили свої земельні ділянки на платній основі ОСОБА_1 упродовж 2008-2009 років й останній отримав державні акти про право власності на земельні ділянки у 2009 році.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 535 від 03 червня 2009 року було змінено функціональне використання земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 на підставі державних актів серія ЯЗ № 345352, серія ЯЗ №345346, серія ЯЗ № 345351 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва. На підставі вказаного розпорядження, ОСОБА_1 отримано державний акт серії ЯД № 287876 на право власності на земельну ділянку площею 7,4441 га для ведення індивідуального садівництва, державний акт серії ЯД № 287877 на право власності на земельну ділянку площею 9.4799 га для ведення індивідуального садівництва та держаний акт серії ЯД № 287875 на право власності на земельну ділянку

площею 6,6337 га для ведення індивідуального садівництва (а. с. 21-24, т. 1, а. с. 16, т. 2).

Також розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 11 листопада 2009 року № 2070 та від 09 грудня

2009 року № 2638, було змінено цільове призначення земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , на підставі державних актів серії ЯД № 900663 та серії ЯД № 287907 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

На підставі вказаних розпоряджень, ОСОБА_1 отримано держаний акт серії ЯИ № 247284 на право власності на земельну ділянку площею 1,9118 га для ведення індивідуального садівництва та держаний акт серії ЯИ № 203297 про право власності на земельну ділянку площею 1,7956 га для ведення індивідуального садівництва (а. с. 14, т. 2).

У подальшому ОСОБА_1 були розділені земельні ділянки 3221887800:03:071:0117; 3221887800:03:071:0118; 3221887800:03:071:0116; 3221887800:03:071:0112; 3221887800:03:071:0107 на менші за площею ділянки та останнім присвоєні нові кадастрові номера (а. с. 30-248, т. 1).

Так, земельну ділянку площею 7,4441 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:0117 розділено на менші за площею ділянки з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0181, 3221887800:03:071:0184, 3221887800:03:071:0187, 3221887800:03:071:0190, 3221887800:03:071:0193, 3221887800:03:071:0196, 3221887800:03:071:0199, 3221887800:03:071:0202, 3221887800:03:071:0205, 3221887800:03:071:0208, 3221887800:03:071:0211, 3221887800:03:071:0214, 3221887800:03:071:0217, 3221887800:03:071:0220, 3221887800:03:071:0223, 3221887800:03:071:0226, 3221887800:03:071:0228, 3221887800:03:071:0231, 3221887800:03:071:0234, 3221887800:03:071:0237, 3221887800:03:071:0182, 3221887800:03:071:0185, 3221887800:03:071:0188, 3221887800:03:071:0191, 3221887800:03:071:0194, 3221887800:03:071:0197, 3221887800:03:071:0200, 3221887800:03:071:0203, 3221887800:03:071:0206, 3221887800:03:071:0209, 3221887800:03:071:0212, 3221887800:03:071:0215, 3221887800:03:071:0218, 3221887800:03:071:0221, 3221887800:03:071:0224, 3221887800:03:071:0227, 3221887800:03:071:0229, 3221887800:03:071:0232, 3221887800:03:071:0235, 3221887800:03:071:0373, 3221887800:03:071:0183, 3221887800:03:071:0186, 3221887800:03:071:0189, 3221887800:03:071:0192, 3221887800:03:071:0195, 3221887800:03:071:0198, 3221887800:03:071:0201, 3221887800:03:071:0204, 3221887800:03:071:0207, 3221887800:03:071:0210, 3221887800:03:071:0213, 3221887800:03:071:0216, 3221887800:03:071:0219, 3221887800:03:071:0222, 3221887800:03:071:0225, 3221887800:03:071:0227, 3221887800:03:071:0230, 3221887800:03:071:0233, 3221887800:03:071:0236, 3221887800:03:071:0375, 3221887800:03:071:0376, 3221887800:03:071:0377, 3221887800:03:071:0378 та зареєстрував право власності на них.

Земельну ділянку площею 9,4799 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:0118 ОСОБА_1 розділив на земельні ділянки менші за площею з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0151, 3221887800:03:071:0152, 3221887800:03:071:0153, 3221887800:03:071:0154, 3221887800:03:071:0156, 3221887800:03:071:0157, 3221887800:03:071:0158, 3221887800:03:071:0159, 3221887800:03:071:0160, 3221887800:03:071:0161, 3221887800:03:071:0162, 3221887800:03:071:0163, 3221887800:03:071:0164, 3221887800:03:071:0165, 3221887800:03:071:0166, 3221887800:03:071:0167, 3221887800:03:071:0168, 3221887800:03:071:0169, 3221887800:03:071:0170, 3221887800:03:071:0171, 3221887800:03:071:0172, 3221887800:03:071:0173, 3221887800:03:071:0174, 3221887800:03:071:0175, 3221887800:03:071:0176, 3221887800:03:071:0177, 3221887800:03:071:0178, 3221887800:03:071:0179, 3221887800:03:071:0180, 3221887800:03:071:0263, 3221887800:03:071:0264, 3221887800:03:071:0265, 3221887800:03:071:0266, 3221887800:03:071:0267, 3221887800:03:071:0268, 3221887800:03:071:0269, 3221887800:03:071:0270, 3221887800:03:071:0271, 3221887800:03:071:0272, 3221887800:03:071:0273, 3221887800:03:071:0274, 3221887800:03:071:0275, 3221887800:03:071:0276, 3221887800:03:071:0277, 3221887800:03:071:0278, 3221887800:03:071:0279, 3221887800:03:071:0280, 3221887800:03:071:0281, 3221887800:03:071:0282, 3221887800:03:071:0283, 3221887800:03:071:0284, 3221887800:03:071:0285, 3221887800:03:071:0286, 3221887800:03:071:0287, 3221887800:03:071:0288, 3221887800:03:071:0289, 3221887800:03:071:0290, 3221887800:03:071:0291, 3221887800:03:071:0292, 3221887800:03:071:0293, 3221887800:03:071:0294, 3221887800:03:071:0295, 3221887800:03:071:0296, 3221887800:03:071:0297, 3221887800:03:071:0298, 3221887800:03:071:0299, 3221887800:03:071:0300, 3221887800:03:071:0301, 3221887800:03:071:0302, 3221887800:03:071:0303, 3221887800:03:071:0304, 3221887800:03:071:0305, 3221887800:03:071:0306, 3221887800:03:071:0374 та зареєстрував право власності на них.

Земельну ділянку площею 6,63354 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:0116 розділено на менші земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0254, 3221887800:03:071:0255, 3221887800:03:071:0256, 3221887800:03:071:0257, 3221887800:03:071:0258, 3221887800:03:071:0259, 3221887800:03:071:0260, 3221887800:03:071:0261, 3221887800:03:071:0262, 3221887800:03:071:0321, 3221887800:03:071:0322, 3221887800:03:071:0323, 3221887800:03:071:0324, 3221887800:03:071:0325, 3221887800:03:071:0326, 3221887800:03:071:0327, 3221887800:03:071:0328, 3221887800:03:071:0329, 3221887800:03:071:0340, 3221887800:03:071:0341, 3221887800:03:071:0342, 3221887800:03:071:0343, 3221887800:03:071:0344, 3221887800:03:071:0345, 3221887800:03:071:0346, 3221887800:03:071:0347, 3221887800:03:071:0348, 3221887800:03:071:0349, 3221887800:03:071:0350, 3221887800:03:071:0351, 3221887800:03:071:0352, 3221887800:03:071:0353, 3221887800:03:071:0354, 3221887800:03:071:0355, 3221887800:03:071:0356, 3221887800:03:071:0357, 3221887800:03:071:0358, 3221887800:03:071:0359, 3221887800:03:071:0360, 3221887800:03:071:0361, 3221887800:03:071:0362, 3221887800:03:071:0363, 3221887800:03:071:0364, 3221887800:03:071:0365, 3221887800:03:071:0366, 3221887800:03:071:0367, 3221887800:03:071:0368, 3221887800:03:071:0369, 3221887800:03:071:0370, 3221887800:03:071:0371, 3221887800:03:071:0379 та зареєстрував право власності на них.

Земельну ділянку площею 1,7956 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:0112 ОСОБА_1 розділив на земельні ділянки менші за площею з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0307, 3221887800:03:071:0308, 3221887800:03:071:0309, 3221887800:03:071:0310, 3221887800:03:071:0311, 3221887800:03:071:0312, 3221887800:03:071:0313, 3221887800:03:071:0314, 3221887800:03:071:0315, 3221887800:03:071:0316, 3221887800:03:071:0317, 3221887800:03:071:0318, 3221887800:03:071:0319, 3221887800:03:071:0320, 3221887800:03:071:0380 та зареєстрував на них право власності.

Земельну ділянку площею 1,9118 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:0107 ОСОБА_1 розділив на земельні ділянки менші за площею з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0238, 3221887800:03:071:0239, 3221887800:03:071:0240, 3221887800:03:071:0241, 3221887800:03:071:0242, 3221887800:03:071:0243, 3221887800:03:071:0244, 3221887800:03:071:0245, 3221887800:03:071:0246, 3221887800:03:071:0247, 3221887800:03:071:0248, 3221887800:03:071:0249, 3221887800:03:071:0250, 3221887800:03:071:0251, 3221887800:03:071:0252, 3221887800:03:071:0253 та зареєстрував право власності на них.

У подальшому ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 03 червня 2016 року, зареєстрованих в реєстрі за

№ № 321, 322, 323, 324, 324, 326, 327, 328, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., продав належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0271, 3221887800:03:071:0272, 3221887800:03:071:0273, 3221887800:03:071:0274, 3221887800:03:071:0275, 3221887800:03:071:0276, 3221887800:03:071:0277, 3221887800:03:071:0278, ОСОБА_2

У 2017 році ОСОБА_1 об`єднав земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221887800:03:071:0181, 3221887800:03:071:0182, 3221887800:03:071:0183, 3221887800:03:071:0184, 3221887800:03:071:0185, 3221887800:03:071:0186, 3221887800:03:071:0187, 3221887800:03:071:0188, 3221887800:03:071:0189, 3221887800:03:071:0190, 3221887800:03:071:0191, 3221887800:03:071:0192, 3221887800:03:071:0193, 3221887800:03:071:0194, 3221887800:03:071:0195, 3221887800:03:071:0196, 3221887800:03:071:0197, 3221887800:03:071:0198, 3221887800:03:071:0199, 3221887800:03:071:0200, 3221887800:03:071:0201, 3221887800:03:071:0202, 3221887800:03:071:0203, 3221887800:03:071:0204, 3221887800:03:071:0205, 3221887800:03:071:0206, 3221887800:03:071:0207, 3221887800:03:071:0208, 3221887800:03:071:0209, 3221887800:03:071:0210, 3221887800:03:071:0211, 3221887800:03:071:0212, 3221887800:03:071:0213, 3221887800:03:071:0214, 3221887800:03:071:0215, 3221887800:03:071:0216, 3221887800:03:071:0217, 3221887800:03:071:0218, 3221887800:03:071:0219, 3221887800:03:071:0220, 3221887800:03:071:0221, 3221887800:03:071:0222, 3221887800:03:071:0223, 3221887800:03:071:0224, 3221887800:03:071:0225, 3221887800:03:071:0226, 3221887800:03:071:0227, 3221887800:03:071:0228, 3221887800:03:071:0229, 3221887800:03:071:0230, 3221887800:03:071:0231, 3221887800:03:071:0232, 3221887800:03:071:0233, 3221887800:03:071:0234, 3221887800:03:071:0235, 3221887800:03:071:0236, 3221887800:03:071:0237, 3221887800:03:071:0373, 3221887800:03:071:0375, 3221887800:03:071:0376, 3221887800:03:071:0377, 3221887800:03:071:0378, 3221887800:03:071:0151, 3221887800:03:071:0152, 3221887800:03:071:0153, 3221887800:03:071:0154, 3221887800:03:071:0155, 3221887800:03:071:0156, 3221887800:03:071:0157, 3221887800:03:071:0158, 3221887800:03:071:0159, 3221887800:03:071:0160, 3221887800:03:071:0161, 3221887800:03:071:0162, 3221887800:03:071:0163, 3221887800:03:071:0164, 3221887800:03:071:0165, 3221887800:03:071:0166, 3221887800:03:071:0167, 3221887800:03:071:0168, 3221887800:03:071:0169, 3221887800:03:071:0170, 3221887800:03:071:0171, 3221887800:03:071:0172, 3221887800:03:071:0173, 3221887800:03:071:0174, 3221887800:03:071:0175, 3221887800:03:071:0176, 3221887800:03:071:0177, 3221887800:03:071:0178, 3221887800:03:071:0179, 3221887800:03:071:0180 3221887800:03:071:0268, 3221887800:03:071:0279, 3221887800:03:071:0280, 3221887800:03:071:0281, 3221887800:03:071:0282, 3221887800:03:071:0283, 3221887800:03:071:0284, 3221887800:03:071:0285, 3221887800:03:071:0286, 3221887800:03:071:0287, 3221887800:03:071:0288, 3221887800:03:071:0289, 3221887800:03:071:0290, 3221887800:03:071:0291, 3221887800:03:071:0292, 3221887800:03:071:0293, 3221887800:03:071:0294, 3221887800:03:071:0295, 3221887800:03:071:0296, 3221887800:03:071:0297, 3221887800:03:071:0298, 3221887800:03:071:0299, 3221887800:03:071:0300, 3221887800:03:071:0301, 3221887800:03:071:0302, 3221887800:03:071:0303, 3221887800:03:071:0304, 3221887800:03:071:0305, 3221887800:03:071:0306, 3221887800:03:071:0374, 3221887800:03:071:0254, 3221887800:03:071:0255, 3221887800:03:071:0256, 3221887800:03:071:0257, 3221887800:03:071:0258, 3221887800:03:071:0259, 3221887800:03:071:0260, 3221887800:03:071:0261, 3221887800:03:071:0262, 3221887800:03:071:0321, 3221887800:03:071:0322, 3221887800:03:071:0323, 3221887800:03:071:0324, 3221887800:03:071:0325, 3221887800:03:071:0326, 3221887800:03:071:0327, 3221887800:03:071:0328, 3221887800:03:071:0329, 3221887800:03:071:0330, 3221887800:03:071:0331, 3221887800:03:071:0332, 3221887800:03:071:0333, 3221887800:03:071:0334, 3221887800:03:071:0335, 3221887800:03:071:0336, 3221887800:03:071:0337, 3221887800:03:071:0338, 3221887800:03:071:0339, 3221887800:03:071:0340, 3221887800:03:071:0341, 3221887800:03:071:0342, 3221887800:03:071:0343, 3221887800:03:071:0344, 3221887800:03:071:0345, 3221887800:03:071:0346, 3221887800:03:071:0347, 3221887800:03:071:0348, 3221887800:03:071:0349, 3221887800:03:071:0350, 3221887800:03:071:0351, 3221887800:03:071:0352, 3221887800:03:071:0353, 3221887800:03:071:0354, 3221887800:03:071:0355, 3221887800:03:071:0356, 3221887800:03:071:0357, 3221887800:03:071:0358, 3221887800:03:071:0359, 3221887800:03:071:0360, 3221887800:03:071:0361, 3221887800:03:071:0362, 3221887800:03:071:0363, 3221887800:03:071:0364, 3221887800:03:071:0365, 3221887800:03:071:0366, 3221887800:03:071:0367, 3221887800:03:071:0368, 3221887800:03:071:0369, 3221887800:03:071:0370, 3221887800:03:071:0371, 3221887800:03:071:0379, 3221887800:03:071:0307, 3221887800:03:071:0308, 3221887800:03:071:0309, 3221887800:03:071:0310, 3221887800:03:071:0311, 3221887800:03:071:0312, 3221887800:03:071:0313, 3221887800:03:071:0314, 3221887800:03:071:0315, 3221887800:03:071:0316, 3221887800:03:071:0317, 3221887800:03:071:0318, 3221887800:03:071:0318, 3221887800:03:071:0319, 3221887800:03:071:0320, 3221887800:03:071:0380, 3221887800:03:071:0238, 3221887800:03:071:0239, 3221887800:03:071:0240, 3221887800:03:071:0241, 3221887800:03:071:0242, 3221887800:03:071:0243, 3221887800:03:071:0244, 3221887800:03:071:0245, 3221887800:03:071:0246, 3221887800:03:071:0247, 3221887800:03:071:0248, 3221887800:03:071:0249, 3221887800:03:071:0250, 3221887800:03:071:0251, 3221887800:03:071:0252, 3221887800:03:071:0253, в одну земельну ділянку площею 25,2449 га з кадастровим номером 3221887800:03:071:6001.

Згідно з даними, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887800:03:071:6001 зареєстровано на підставі заяви про об`єднання земельних ділянок № 519 від 27 вересня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Сорокою В. О. Крім того, державна реєстрація прав та їх обтяжень була вчинена 07 грудня 2017 року за № 38578150 державним реєстратором Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Правдивою А. В. (а. с.142, т. 2).

ОСОБА_1 набув права власності на спірні земельні ділянки у

2008-2009 роках, уклавши нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу із особами, яким були передані земельні ділянки у власність, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (а. с. 249-250, т.1, а. с. 1-13, т. 2).

Як убачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 638

від 29 серпня 2008 року Про передачу земельних ділянок у власність

15 громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 були надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2013 року визнано незаконними та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 638

від 29 серпня 2008 року, на підставі якого заявлені у позові земельні ділянки вибули з державної власності, визнано недійсними та скасовано державні акти про право їх власності, видані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а. с. 17-20,

т. 1).

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 535 від 03 червня 2009 року було змінено цільове призначення земельних ділянок, площею 7,4441 га, 9,4799 га, 6,6337 га, які належать ОСОБА_1 на праві власності, з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (а. с. 16, т. 2).

Також розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 11 листопада 2009 року № 2070 та від 09 грудня

2009 року № 2638, було змінено цільове призначення земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 на підставі державних актів серії ЯД № 900663, площею 1,9118 га та серії ЯД № 287907, площею 1,7956 га з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва (а. с. 14, 15, т. 2).

У вересні 2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_19 було подано до суду заяву про застосування позовної давності (а. с. 91-93, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та першого заступника прокурора Київської області підлягають задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до частин першої, третьої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи з положень зазначених статей, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має тільки власник цього майна.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16 та

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року

у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18).

При цьому право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсними правочинів, за якими майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення статті 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і набувача.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що при наявності чинних розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про зміну функціонального призначення землі та відсутність фактичного оспорення укладених угод про відчуження земельних ділянок відсутні підстави для витребування у відповідачів земельних ділянок, оскільки це суперечить зазначеним положенням статті 388 ЦК України та поданому віндикаційному позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що майно набуто у власність ОСОБА_1 за відплатними правочинами у осіб, які мали право на його відчуження, про що, на їх думку, свідчить нотаріальний порядок укладання зазначених правочинів.

Однак такий висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись до суду з цим позовом, заступник керівника

Києво-Святошинської місцевої прокуратури, вказував про те, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2013 року визнано незаконними та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 638 від 29 серпня 2008 року, на підставі якого зазначені у позові земельні ділянки вибули з державної власності, визнано недійсними та скасовано державні акти про право їх власності, видані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Отже, вказані земельні ділянки з урахуванням зазначених доводів, наведених прокурором у позові, вибули з володіння власника поза межею його волі, що на думку заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури і є підставою для подання негаторного позову та витребування майна з чужого незаконного володіння. Лише зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок після їх вибуття з державної власності, не може бути підставою для визнання такого позову про витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння необґрунтованим.

Такі висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з встановленими обставинами та наведеними вимогами закону щодо можливості витребування майна, що незаконно вибуло від його власника за заявленим негаторним позовом. Для цього суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи спірні земельні ділянки функціонують у натурально-речовій та вартісній формі. Фізичні характеристики об`єкта нерухомості включають зокрема місце розташування, форму, розміри, тобто визначають конкретні показники залежно від об`єкта нерухомості. Сукупність цих характеристик визначає індивідуальні ознаки об`єкта нерухомості, тобто ці ознаки характеризують та відрізняють різні об`єкти нерухомості, що дає змогу їх ідентифікувати.

Разом з тим, Верховний Суд не погоджується з висновком апеляційного суду щодо застосування положень ЦК України про позовну давність.

Судом апеляційної інстанції не наведено належних мотивів про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_19 про застосування позовної давності, яка в силу закону може бути застосована лише до обґрунтованого позову, прохальна частина якої фактично пов`язується останнім з обґрунтованістю заявленого позову, що не узгоджується з висновками суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано заявлений позов необґрунтованим.

Статтею 257 ЦК України загальна тривалість позовної давності встановлена у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

У частині першій статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 22 липня 2014 року (заява № 36157/08, GRAFESCOLO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA ) суд зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (§ 22, 23).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у редакції чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше .

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс18) вказує, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами довідалася та могла довідатися

у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, та статтею 74 цього Кодексу, у редакції чинній

з 15 грудня 2017 року, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше .

Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс18) указала, що відступає від висновків, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року в справі № 711/802/17 та

від 06 червня 2018 року в справі № 520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковувався з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу .

Позовна давність обчислюється з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Зазначений правовий висновок узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18), а також у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 619/738/17 (провадження

№ 61-22690св18), від 03 липня 2019 року у справі № 619/737/17-ц (провадження № 61-36609св18), від 03 липня 2019 року у справі № 619/720/17 (провадження № 61-27502св18).

При новому розгляді справи після її касаційного перегляду, суду апеляційної інстанції потрібно дослідили питання, коли саме повноважному органу - Старопетрівській сільській раді Вишгородського району Київської області, який є матеріальним позивачем у справі, стало відомо чи могло стати відомо про порушення права власності на спірні земельні ділянки.

Результати аналізу наведених норм права щодо застосування інституту позовної давності в сукупності з нормами ЦПК України, які обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для визначення дати початку перебігу позовної давності у справі, що переглядається.

Визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційний суд має право лише здійснити перевірку правильності застосування судами правових норм глави 19 ЦК України щодо встановлених обставин.

Враховуючи викладене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до пункту 1 частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Отже, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, а Верховним Судом позбавлений такої процесуальної можливості в силу статті 400 ЦПК України, постанова апеляційного суду не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович