Постанова

від 05.07.2021 по справі 389/2230/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2021 року м. Кропивницький

справа № 389/2230/20

провадження № 22-ц/4809/713/21

Копивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Горева Катерина Сергіївна;

відповідач - ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Каменська Ніна Петрівна.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2020 року, у складі головуючого судді Берднікової Г.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі.

В обгрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 є її рідним батьком.

З її матір`ю - ОСОБА_3 , відповідач з 1997 перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 17 липня 2019 року у судовому порядку.

Вказувала, що після розірвання шлюбу батьків, вона знаходиться на повному утриманні матері.

Зазначала, що вона є повнолітньою та навчається в Університеті прикладних наук з управління та комунікацій /FHWienderWKWUniversitiofAppliedSciencerforManagement&Communication адреса сторінки: http://en.fh-wien.ac.at// на п`ятому курсі на факультеті журналістика та медіа менеджмент, денної форми навчання на контрактній основі з 06 жовтня 2020 року по серпень 2021 року.

Загальна вартість освітньої послуги за весь період навчання становить 767,12 євро, з них за зимовий семестр 2020 року 383,56 євро, за літній семестр 2021 року 383,56 євро.

Також вона отримує послугу з тимчасового проживання в гуртожитку від Університету прикладних наук з управління та комунікацій, загальна вартість за рік складає 7680 євро.

Вважає, що оскільки вона не знаходиться на державному забезпеченні потребує матеріальної допомоги, у такому разі сума за її навчання та проживання за 2020-2021 року в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим на дату позовної заяви складає 276418,49 грн., що еквівалентно 8447 євро 12 євро центів.

Посилалася, що їй необхідна матеріальна допомога від відповідача в загальному розмірі 138209,24 грн.

Обов`язок утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків, проте фактично відповідач переклав обов`язок піклуватися про неї та матеріально забезпечувати на час навчання винятково на її матір, що є порушенням норм закону.

Зазначала, що відповідач є працездатним, офіційно працевлаштований, є власником (засновником) підприємств, які приносять прибуток.

Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у зв`язку з продовженням навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 11517,44 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Рішенням стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання, у твердій грошовій сумі у розмірі 11517 (одинадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 44 коп., щомісяця, починаючи з 13 серпня 2020 року і до закінчення нею навчання (право на утримання припиняється у разі припинення навчання).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, що вона продовжує навчання на час звернення із позовом до суду у навчальному закладі, а довідки з неофіційним перекладом вважає неналежним доказом у справі, а тому факт навчання позивача у навчальному закладі є недоведеним.

Позивач подала відзив,сформувавши документ в системі Електронний суд , проте порушила порядок ч.4 ст.360ЦПК України, а саме не надала докази надсилання (надання) копій відзиву іншим учасникам справи.

Тому, даний відзив не прийнятий судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Каменську Н.П. та пояснення представника позивача адвоката Гореву К.С., дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є повнолітньою та продовжує навчання у навчальному закладі та їй не виповнилося 23 роки.

Встановлено, що з 2017 року продовжує навчання в Університеті прикладних наук з управління та комунікацій, який знаходиться в місті Відень, Австрія.

В матеріалах справи міститься довідка від 11 серпня 2020 року, яка видана за підписом уповноваженої посадової особи УтеЕрхард-ЧаклОфіс координатора групи у справах студентів і з якої вбачається вбачається, що ОСОБА_1 , номер студента НОМЕР_1 , зарахована з 08 вересня 2017 року до університету FHWienderWKW на денну форму навчання на ступінь бакалавра з журналістики та управління медіа (денна форма навчання), номер НОМЕР_2.

Встановлено, що на час розгляду справи в суді першої інстанції позивач іб закінчує 5 семестр (зимовий семестр 2020/2021), який включає 30 кредитів ECTS та 12 годин на тиждень за семестр (SWS) отримання очікуваного ступеня бакалавра відбудеться в літньому семестрі 2021 (том 2 а.с.43,44).

Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на те, що у зв`язку з продовженням навчання позивач має потребу у матеріальній допомозі, оскільки є студенткою денної форми навчання, навчається повний навчальний день, що перешкоджає їй працевлаштуватися та отримувати самостійний заробіток ,а навчання є платним, що підтверджується документально.

Також встановлено, що позивач має необхідність у сплаті коштів за проживання в гуртожитку та має інші витрати, пов`язані із навчанням.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач є батьком позивачки.

Звернувшись із даним позовом ОСОБА_1 зазначала, що батько є працездатною особою ,яка має можливість надавати допомогу на її утримання.

Судом встановлено ,що ОСОБА_2 є власником (засновником) 18 юридичних осіб (товариства, підприємства, господарства), у трьох з яких займає керівні посади.

Матеріали справи містять докази про достатній матеріальний стан відповідача, що надає змогу забезпечувати (утримувати) доньку, яка продовжує навчання.

Встановлено, що мати позивача ОСОБА_3 виконує свій обов`язок щодо утримання своєї повнолітньої дочки у зв`язку із продовженням нею навчання, про що свідчать довідки про перерахування ОСОБА_3 у 2020 році грошових коштів за навчання ОСОБА_1 та проживання у гуртожитку.

Інших джерел, крім допомоги матері, що утворюють дохід позивача не встановлено.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

15.07.2021 - складено постанови.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний