Рішення

від 14.07.2021 по справі 146/91/21

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/91/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи :

позивач : Тульчинська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництва Вінницької обласної ради

відповідач : ОСОБА_1

вимоги позивача : про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості та дострокового повернення коштів

представник позивача : прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Мазур І.А., -

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

28 січня 2021 року керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури Кравченко Є.Г., який діє в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву Вінницької обласної ради, звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати укладений між Комунальною організацією Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву та ОСОБА_1 кредитний договір № 20-7-18 від 23.12.2015 року, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в розмірі 43941,60 грн., з яких: 33500 грн. - сума основного боргу, 7921 грн - 3 відсотка річних за користування кредитом, 417 грн. - сума за обслуговування кредиту та у зв`язку із прострочкою терміну повернення кредиту - 2103,60 грн. пені за останні 6 місяців на користь Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву , достроково повернути кошти раніше отриманого кредиту з ОСОБА_1 в розмірі 129562 грн., з яких: 116500 грн. - сума основного боргу, 10560 грн. - 3 відсотка річних за користування кредитом, 2502 грн. - сума за обслуговування кредиту на користь Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву .

Цивільний позов обґрунтовано наступним.

Згідно кредитного договору № 20-7-18 від 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , Фондом був наданий кредит у сумі 150000 грн. з цільовим призначенням - на будівництво індивідуального житлового будинку, терміном на 10 років.

Згідно п.п. 1.1 та 2.1 кредитного договору Фонд зобов`язався надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) або підрядній організації матеріальних ресурсів, необхідних для будівництва, а позичальник, відповідно до п. 2.2., зобов`язаний повернути Фонду кредит у сумі 150000 грн. з платою за користування кредитом у розмірі 3 відсотків річних, терміном на 10 років.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щорічно рівними частинами з початку їх видачі до моменту повного погашення, згідно з графіком.

На виконання вищевказаних зобов`язань Фондом на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 частинами було перераховано 150000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 82 від 28.12.2015 року, № 83 від 28.12.2015 року, № 84 від 28.12.2015 року.

В свою чергу, відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, сплативши позивачу станом на 25.11.2020 року лише кошти в сумі 36300 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості від 25.11.2020 року та копіями виписок з руху коштів по рахунку.

ОСОБА_1 графіку повернення кредитних коштів не дотримується, порушуючи умови договору у 2017, 2019, 2020 роках і до 30 листопада кожного року платежі не вносив або частково сплачував необхідні суми, тому сплатив за весь період основний борг на суму 26500 грн., 8549 грн. - 3 відсотки річних за користування кредитом та 1251 грн. - за обслуговування кредиту, всього сплативши за весь період 36300 грн.

Таким чином, за період з 23.12.2015 року по 25.11.2020 року за відповідачем рахується заборгованість по кредиту в розмірі 43941,60 грн., з яких: 33500 грн. - сума основного боргу, 7921 грн - 3 відсотка річних за користування кредитом, 417 грн. - сума за обслуговування кредиту та у зв`язку із прострочкою терміну повернення кредиту відповідачу нараховано 2103,60 грн. пені за останні 6 місяців, розрахунок якої проведено в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу з урахуванням з п. 5.2 Кредитного договору.

У разі дострокового розірвання договору, відповідачу необхідно достроково повернути кошти раніше отриманого кредиту в розмірі 129562 грн., з яких: 116500 грн. - сума основного боргу, 10560 грн. - 3 відсотка річних за користування кредитом, 2502 грн. - сума за обслуговування кредиту.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 05 лютого 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31 березня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 31 березня 2021 року підготовче засідання відкладено на 05 травня 2021 року, залучено правонаступника Могилів - Подільської місцевої прокуратури - Тульчинську окружну прокуратуру.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 05 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 17 червня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 17 червня 2021 року підготовче засідання відкладено на 14 липня 2021 року

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судовому засіданні прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Мазур І.А. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити за обставин зазначених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник Вінницької обласної ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без представника обласної ради, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництва Вінницької обласної ради в судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився по невідомій суду причині, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про слухання справи, відзиву на позовну заяву до суду не подав, доказів про поважність причини своєї неявки в судові засідання до суду не надав.

Відповідно норми ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторони по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів судом, у тому числі, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , Могилів-Подільською місцевою прокуратурою повідомлено Комунальну організацію Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву та Вінницьку обласну раду про намір звернутися до Томашпільського районного суду Вінницької області з вказаним позовом в інтересах держави (а.с. 17,18).

Згідно п. 1.6 Статуту Комунальної організації Обласний фонд сприянння інвестиціям та будівництву , затвердженого рішенням 37 сесії Вінницької обласної ради 7 скликання від 05.03.2019 року № 804 Фонд є спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією, предметом діяльності якої у відповідності до п. 2.2.2. Статуту є, концентрація коштів для кредитування та надання індивідуальним забудовникам пільгових довгострокових кредитів на: будівництво, добудову, реконструкцію, придбання з добудовою і реконструкцією житла (будинку чи квартир), на спорудження інженерних мереж і підключення їх до існуючих комунікацій, розвиток власного підсобного господарства шляхом придбання обладнання, сільськогосподарської техніки, молодняку тварин, великої рогатої худоби, коней та на розвиток енергозберігаючих технологій будівництва. Згідно п.п.5.4-5.5 Статуту фінансове забезпечення діяльності Фонду здійснюється за рахунок бюджетних коштів, інвестиційних коштів підприємств, установ та організацій різних форм власності, окремих громадян та інших джерел. Фонд не набуває права власності на кошти, отримані від проведення кредитування, а повертає їх в бюджети, як спеціальні кошти. (а.с.49-60)

Згідно кредитного договору № 20-7-18 від 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 150000 грн. з цільовим призначенням - на будівництво (добудову, реконструкцію ) індивідуального житлового будинку (а.с. 28-31).

Згідно пунктів 1.1 та 2.1 Кредитного договору Фонд зобов`язався надати позичальнику шляхом передачі позичальнику, або підрядній організації грошових коштів.

Відповідно до п.4.4.2. позичальник зобов`язується повернути кредит грошовими коштами згідно графіку повернення кредиту в строк до 30 листопада кожного року. (а.с. 28-31).

На виконання вищевказаних зобов`язань Фондом на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 було перераховано 150000 грн., що стверджується копіями платіжних доручень №82, №83, № 84 від 29.12.2015 року (а.с.34-36).

В свою чергу, відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, сплативши позивачу станом на 17.07.2020 року лише кошти в сумі 36300 грн., що підтверджується копією виписки повернення кредиту та відсотків по договору №20-7-18 від 23.12.2015 року (а.с.37)

Згідно розрахунку заборгованості від 25.11.2020 року, станом на 25.11.2020 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по кредиту в розмірі 43941,60 грн., з яких: 33500 грн. - сума основного боргу, 7921 грн - 3 відсотка річних за користування кредитом, 417 грн. - сума за обслуговування кредиту та 2103,60 грн. пені за останні 6 місяців. Окрім того розрахунок заборгованості по кредиту для дострокового розірвання договору становить 129562 грн., з яких: 116500 грн. - сума основного боргу, 10560 грн. - 3 відсотка річних за користування кредитом, 2502 грн. - сума за обслуговування кредиту.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 ст.1054 та частини 2 ст.1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно кредитного договору №20-7-18 позичальник зобов`язується забезпечити повне повернення кредиту, відсотків за користування ним з урахуванням інфляції (якщо таке має місце), компенсації витрат Фонду по оформленню та супроводженню договору; повертати кредит згідно з графіком повернення кредиту в строк до 30 листопада кожного року; внесення платежу здійснювати частинами або однією сумою в обумовлені строки; першу частину кредиту повернути в строк до 30 листопада 2016 року; повернути кредит в строк до 30 листопада 2025 року, але не пізніше строку, зазначеному в графіку повернення кредиту, повертати разом з основним боргом відсотки за користування кредитом. (п. п. 4.4., 4.4.1., 4.4.2., 4.4.3. Кредитного договору).

Графіком, що є додатком № 1 до договору №20-7-18 від 23.12.2015 року сторонами було узгоджено строки та розмір сплати кредитних коштів та відсотків, кінцевою датою сплати яких визначено 30.11.2025 року, а сума, що підлягає поверненню становить 178920 грн., з яких: 150000 тис. грн. - сума кредиту та 24750 грн. - 3 відсотки річних за користування кредитом, 4170 грн витрати фонду по оформленню та супроводженню договору.

Однак, ОСОБА_1 графіку повернення кредитних коштів не дотримується, порушуючи умови договору, у 2017, 2019 та 2020 роках платежі в рахунок погашення кредиту та відсотків не здійснив, або частково сплачував необхідні суми що призвело до виникнення вищевказаної заборгованості.

Враховуючи, що термін закінчення договору не настав, зазначена загальна сума кредиту підлягає достроковому поверненню.

Так, згідно із п. 4.1.3 договору у разі порушення умов договору або встановлення нецільового використання кредиту позичальником, Фонд, у тому числі, має право вимагати дострокового повернення позичальником суми отриманого кредиту, відсотків за користування кредитом, компенсації витрат Фонду по оформленню та супроводженню договору.

Враховуючи порушення щодо повернення кредиту, Фондом на адресу позичальника направлялась письмова претензія з вимогами погашення заборгованості, що стверджується листом № 01/287 від 18.06.2020 року (а.с. 20) з роз`ясненням наслідків невиконання умов договору та можливості припинення договірних зобов`язань. Незважаючи на це, вимоги Фонду позичальником ОСОБА_1 ігнорувались.

Згідно п. 6.2 договору дострокове розірвання цього договору з ініціативи позичальника можливе тільки за умови повного повернення наданого Фондом кредиту, з урахуванням відсотків за користування ним, пені (якщо таке має місце) та компенсації витрат Фонду по оформленню та супроводженню договору.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як слідує з умов спірного кредитного договору комунальною організацією Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву надано кредитні кошти позичальнику, які останній зобов`язувався повертати у визначені строки, сплачуючи також відсотки за їх використання. Тобто, укладаючи з відповідачем кредитний договір КО Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву розраховував на своєчасне повернення наданих коштів, отримання плати у вигляді процентів. Проте, у зв`язку із порушенням відповідачем строків сплати, позивач позбавляється того, на що розраховував укладаючи спірний договір, а відтак наявні підстави для його розірвання.

Одночасно, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує факту укладення та дії договору до моменту його розірвання.

Таким чином, при розірванні кредитного договору у зв`язку з істотним порушенням позичальником його умов, з урахуванням норм чинного законодавства, позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту у повному обсязі, сплатити відсотки та пеню.

За змістом ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зав`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо розірвання кредитного договору № 20-7-18 від 23.12.2015 року, стягнення заборгованості за кредитним договором та дострокового повернення коштів.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладених між ОСОБА_1 та комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву , оскільки, внаслідок такого порушення "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 7143 гривні, про що свідчить платіжне доручення №9 від 12.01.2021 року (а.с.13).

З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд в силу ст.141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, зокрема, судового збору, шляхом перерахування на рахунок Вінницької обласної прокуратури.

На підставі ст. cт. 131-1, 142 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 178, 223, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Тульчинської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості та дострокового повернення коштів - задовольнити повністю.

Розірвати укладений між Комунальною організацією Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву та ОСОБА_1 кредитний договір № 20-7-18 від 23.12.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в розмірі 43941,60 грн., з яких: 33500 грн. - сума основного боргу, 7921 грн - 3 відсотка річних за користування кредитом, 417 грн. - сума за обслуговування кредиту та у зв`язку із прострочкою терміну повернення кредиту - 2103,60 грн. пені за останні 6 місяців на користь Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву .

Достроково повернути кошти раніше отриманого кредиту з ОСОБА_1 в розмірі 129562 грн., з яких: 116500 грн. - сума основного боргу, 10560 грн. - 3 відсотка річних за користування кредитом, 2502 грн. - сума за обслуговування кредиту, на користь Комунальної організації Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву .

Стягнути з ОСОБА_1 7143 грн. (сім тисяч сто сорок три гривні) судового збору, перерахувавши його на рахунок Вінницької обласної прокуратури UA568201720343110002000003988.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

Позивач: Вінницька обласна рада, адреса: 21100, м.Вінниця, вул. Соборна, 70,

Комунальна організація Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву Вінницької обласної ради, код юридичної особи 24893824, адреса: 21009, м.Вінниця, вул. Замостянська/проспект Коцюбинського, 26/58;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Зарічним РВ СМУУМВС України у Сумській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено: 16 липня 2021 року.

Суддя: О. В. Пилипчук