Рішення

від 14.09.2007 по справі 2/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/254

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.09.07 р.                                                                               Справа № 2/254                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Зенон” м. Маріуполь   

про: стягнення заборгованості у сумі 2664,90 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Левада Ю.М. – за довір.

від відповідача: Бородулін С.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні з 11.09.07р. до

11 год. 50 хв. 14.09.07р. оголошувалась перерва

Позивач, Комунальне підприємство “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Зенон” м. Маріуполь  про стягнення заборгованості в сумі 2664,90грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 2106 від 04.01.2005р. на відпуск питної води та приймання господарсько-побутових та виробничих стічних вод у систему міської каналізації, рішення Господарського суду Донецької області по справі № 10/442 від 25.04.2007р., акти від 09.03.2006р., 15.03.06р., 14.06.06р., якими зафіксовані відсутність пломби держповірки лічильника відповідача та здійснений розрахунок споживання води відповідачем на підставі п.п. 4.19, 9.6 Правил користування системами комунального водоспоживання та водовідведення. У зв'язку із порушенням вказаних норм, позивач посилається на безпідставну несплату відповідачем виставленого рахунку-фактури від 30.06.06р. № 2106 на суму 2664,90 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що провадження по даній справі повинно бути припинено на підстві п. 2. ч. 1. ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення Господарського суду від 25.04.2007р. по справі № 10/442, між тим ж сторонами про той же предмет спору, що робить неможливим повторний розгляд господарської справи  при наявності рішення суду від 25.04.2007р., що вступило в законну силу.

Під час розгляду справи, відповідачем були надані письмові пояснення від 03.08.07р., від 14.08.07р., від 03.09.07р. щодо відсутності реально обліковуваної заборгованості відповідача в сумі 2664,90 грн. за період з березня 2006р. до червня 2007р., всі нараховані позивачем суми послуг з водозабезпечення сплачені належним чином, та спірний борг відсутній. Також, відповідач вказує, що ним був отриманий 14.06.07р. рахунок-фактура № 2106 від 30.06.06р. із супровідним листом № 1153 з вимогами сплатити за користування водою та каналізацією боргу в сумі 2664,90 грн., які на думку відповідача є безпідставними та неправомірними.

14.09.07р. позивачем надані письмові пояснення стосовно лічильників води відповідача та підтвердження поставки води податковими накладними.

Відповідно до ст.811 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався з допомогою звукозаписувального технічного запису на диск                                № 5154102МА18282.    

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.07р. по справі № 10/442 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Маріупільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зенон”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 2664,90 грн. за договором № 2106 від 04.01.05р. на відпуск питної води та приймання господарсько-побутових та виробничих стічних вод у систему міської каналізації. В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних, - припинено провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 14.05.07р., в апеляційному та касаційному порядку на час розгляду даної справи не оскаржено сторонами.  

Вказаним рішенням суду були встановлені наступні фактичні обставини справи. Зокрема, між позивачем (виконавцем) та відповідачем (абонентом) укладений договір № 2106 від 04.01.05р., предметом якого є відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації.

09.03.2006р. при перевірці водолічильника, який знаходився у санвузлі приміщення  кафе  відповідача був встановлений факт відсутності пломби держперевірки.

За наслідками виявлення відсутності пломби держповірки, уповноваженими працівниками позивача складені акти № 2106 від 15.03.2006р. та акт б/н від 15.03.06р., якими зафіксовано, що на водолічильнику СГВ 1,5 № 1893510, який знаходиться в сан. вузлі приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю „Зенон” (кафе за адресою м. Маріуполь, вул. Металургів, 47)  відсутністі  дві  пломби - держперевірки  та  пломби,  яка  приєднує водолічильник до труби.

Також, цим же актом був перевірений водолічилиник ВСКМ20 № 13929, який знаходиться в коридорі приміщення відповідача, встановлена наявність відповідних плоб на ньому та розрахований об'єм спожитої води у кількості 34 л. за відповідними показниками.  

За результатами встановленого порушення, на підставі п.4.19 Правил користування  системами комунального  водопостачання і водовідведення в містах та селищах України  (далі Правила користування) відповідачу було нараховано до сплати 4 596,90 грн. за   спожиті послуги, виходячи із розрахунку, передбаченого пунктом 9.6 вказаних Правил.

Відповідача було зобов'язано в термін до 15.04.2006 р. провести державну повірку лічильника та прийняти його до роботи.

В подальшому, за результатами звернення відповідача, позивачем актами від 14.06.06р. та за № 2106 від 30.07.06р. був встановлений факт невірного застосування діаметру труби, замість 15мм при розрахунку об'єму використаної води застосовувався діаметр труби 20мм.

У зв'язку з чим, відповідачу був здійснений перерахунок об'єму спожитої води за березень 2006р., а саме, визначений об'єм у кількості 368 м3, з яких 34 м3 – об'єм води за показниками лічильника без порушень, який знаходиться в коридорі приміщення відповідача, та 334 м3 –витрати води визначені за розрахунком позивача на підставі п. 9.6 Правил.

Внаслідок перерахунку загального об'єму води з 875 м3 на 368 м3, вартість послуг за користування водой та каналізацієй за березень 2006 року склала 2664,90 грн., про що   Товариству з обмеженою відповідальністю “Зенон” був виписаний рахунок-фактуру № 2106 від 30.06.2006р. та направлений поштою із супровідним листом 13.06.07р.  

Факт отримання зазначеного рахунку-фактури на спірну суму боргу підтверджується наявними матеріалами справи, письмовими поясненнями відповідача від 03.09.07р. з доданими до них, у тому числі, й рахунку-фактури № 2106 від 30.06.06р. на суму 2664,90 грн., який міститься у відповідача.  

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує виникнення зобов'язань споживача по сплаті за користування водою внаслідок встановлення порушень в експлуатації водолічильників, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

          Відповідно до статті 32 Закону України „Про питну воду та водоспоживання в Україні”, за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить

плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.

Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

          Сторони у пункті 1.3 предмету договору від 04.01.05р. № 2106 обумовили обов'язковість взаємного виконанння його умов, а також, суворе дотримання „Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України” від 22.06.94р. № 165/374 із змінами.  

          Пунктом 4.12 Правил користування у разі відсутності або розміщення абонентом водомірних пристроїв з порушенням чинних Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, Сніп, паспорта водолічильника, цих правил та умов встановлення водолічильників водопостачання абонента вважається без обліковим і витрати води визначаються за п. 9.6 цих Правил.   

Так, відповідно до п. 4.19 Правил користування абонент відповідає за цілісність  та  зберігання водолічильника, пломб та з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометру та іншого обладнання водолічильного вузла, незалежно від його місця  розташування.

У випадку пошкодження водолічильника, зокрема обриву пломб, абонент  зобов'язаний придбати водолічильник або сплатити  вартість  його  демонтажу,  ремонту  та  установки. При цьому водоканал здійснює розрахунок  витрат  води  у  відповідності  з пунктом 9.6 Правил користування з часу дня виписки останнього рахунку, але не  більше  ніж за один місяць.

Відповідно до пункту 9.6 Правил користування, водоканал здійснює розрахунок  витрат води враховуючи пропускну можливість вводу труби при скорості руху води в ній 2 м/сек протягом 24 годин за фактичний час по день усунення порушення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.07р. по справі № 10/442 встановлений факт зриву - відсутності однієї пломби держповірки на спірному водолічильнику, наявність якого тягне обов'язок абонента сплачувати плату за надання послуг з питного водопостачання виходячи із спеціального порядку її справлення.

Пунктом 4.5 договору від 04.01.05р. № 2106 сторонами врегульовано, що про об'єм поданої води та приймання стоків між виконавцем та абонентом щомісяця підписуються акт. Порядок визначення об'ємів надання послуг визначається договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України та Правилами прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента. У разі відсутності уповноваженої особи при складанні акту, Виконавець складає акт з будь-яким робітником Абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника (а у разі його відсутності - робітника) Абонента підписати Акт, він підписується виконавцем і робиться напис „Відмова від підпису”. Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків.

Згідно пункту 12.5 Правил користування, рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкордження приладів та ліній тощо) складються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунки вручаються абонентові або пересилаються поштою. Зазначені рахунки підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх видачі Водоканалом.

Аналогічні положення містяться у пункті 4.6. договору, згідно якого на  підставі  Акту абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається  уповноваженій особі абонента за місцем знаходження останнього. Якщо  під  час  вручення  рахунку уповноважена особа абонента відсутня або  ухиляється  від  прийому  рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику  абонента. У разі вручення рахунку  представник  виконавця  робить  запис  кому  вручено  рахунок та дату вручення. Вручений  таким  чином рахунок є дійсним і  підлягає  обов'язковій   оплаті. Рахунок  також  може  направлятись  поштою.

У  пункті 4.7  договору  сторони  встановили, що абонент сплачує  отримані  послуги  у  термін  до  п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Умови договору, згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконнаня сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.   

Дослідивши надані позивачем позивачем документи у підтвердження об'ємів надання послуг відповідачу з водопостачання за березень 2006 року, а саме, акти від 15.03.06р. № 2106, від 14.06.06р., від 30.07.06р. № 2106, суд дійшов висновку, що такі документи за своїм змістом та формою є первинними обліковими документами, які фіксують факти здійснення господарської операції позивача на користь відповідача з постачання води в об'ємі 368 м3 на загальну суму 2664,90 грн. Зокрема, зазначені документи, у відповідності до вимог пункту 11 Правил користування системами комунального водоспоживання та водовідведення та пункту 4.5 договору, є підставою для здійснення господарської операції з постачання води та виникнення зобов'язання по сплаті.  

Відповідно до матеріалів спірний рахунок було відправлено на адресу відповідача з супровідним листом 13.06.2007р., що підтверджується поштовою квитанцією.

Зазначений рахунок було отримано відповідачем 14.06.2007р. та зареєстровано під вх. № 31, про що свідчать додатки до пояснення від 03.08.2007р. № 02-41/30402.

На підставі зазначеного та виходячи з умов договору, виставлений позивачем рахунок зі сторони відповідача повинен був бути оплачений в строк до 20.06.2007р.

Відповідач умови договору не виконав, за користування водою та послуги каналізації в березень 2006р. не розрахувався, у зв'язку з чим за ним лічиться заборгованість в розмірі 2664,90грн.

Сторонами була проведена звірка розрахунків станом на 03.08.07р., відповідно до якої сальдо заборгованості за даними позивача не співпадає із бухгалтерськими даними відповідача. Зокрема, з акту звірки вбачається, що позивачем було нараховано в березні 2006 року 2664,90 грн., проте, за даними відповідача взагалі відсутні нарахування за послуги водоспоживання у цьому періоді. Наступний період, за який лічиться нарахування за надані послуги з водопостачання відповідачем вказаний квітень 2006 року на суму 367,75 грн. на підставі рахунку від 20.04.06р., нарахування до 01.03.06р. за даними відповідача складають 441,30 грн. Отже, період та об'єми користування відповідачем водою у березні 2006 року в обліку відповідача взагалі випадає.

Відповідач доказів погашення боргу в розмірі 2664,90грн. не надав, будь-яких інших доказів кількості поставленої води у березні 2006 року та інших доказів сплати послуг з водопостачання за березень 2006 року також не надав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача про припинення провадження по даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, суд зазначає наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.07р. у справі № 10/442, яке набрало законної сили на час розгляду даної справи, дійсно відмовлено у позові Комунальному підприємству “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання на суму 2664,90 грн., оскільки судом визнано, що у відповідача не виникло зобов'язань по сплаті спожитих послуг у березні 2006 року, внаслідок невиставлення відповідачу рахунку на цю суму, наявністю зобов'язань за яким позивачем обґрунтовувались позовні вимоги до відповідача, але ці обставини не можуть бути перешкодою для позивача у пред'явленні іншого позову про той же предмет спору, але  з інших підстав.

Отже, посилання відповідача на наявність підстав для припинення провадження по даній справі не заслуговують на увагу, оскільки рішенням від 25.04.07р. у справі № 10/442 спростовується факт виникнення зобов'язань по сплаті за надані послуги з водопостачання за спірним рахунком за березень 2006 року, який не є предметом дослідження у даній справі, підстави позову у якій є іншими.

У судовому засіданні 14.09.2007р. у відповідності до ст. 85 ГПК України за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку  ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись нормами Цивільного кодексу України,          Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,  

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь до Товариствf з обмеженою відповідальністю “Зенон” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 2664,90  – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зенон”  (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 47, р/р 26002008407100 в ДФ АБ “Брокбізнесбанк” м. Маріуполя, МФО 335678, код ЄДРПОУ 13497203) на користь Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, п/р 260072150067900 у Донецькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 03361508) 2664,90грн. – основну суму заборгованості, 102 грн. – витрати по сплаті державного мита, 118 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 19.09.2007 р.

Суддя