Рішення

від 14.09.2007 по справі 2/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/285

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.09.07 р.                                                                               Справа № 2/285                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Курахівський машинобудівний завод” м. Курахове

про стягнення заборгованості в сумі 52425,06грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:           Тодорова О.О. за довір.

від відповідача:       не з'явився   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Східенерго” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Курахівський машинобудівний завод” м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 52425,96грн. з яких 23496,08грн. – сума боргу за договором                     № 071205-18К13,  1699,50 – індекс інфляції, 553,40 – 3% річних, 23496,08грн. – пеня, 3180грн. – сума боргу за березень – квітень 2007р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 071205-18К13 від 07.12.2005р. про надання послуг централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води, акти приймання-передачі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву по заявленим вимога не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.08.2007р. № 02-62/33753.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

07.12.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Курахівський машинобудівельний завод” (споживач) укладено договір № 071205-18к13 про надання послуг централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води.

Згідно п. 1.1 договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу своєчасно та відповідної якості послуги центрального опалення, постачання холодною та гарячою водою, а Споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, за встановленими договором цінами та в строки, на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору тариф на послуги централізованого холодного водопостачання складає 1,27грн/м3 (з врахуванням ПДВ).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що оплата за надані послуги при наявності засобів обліку води та теплової енергії взимається за їх показаннями відповідно до п. 10-13 “Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р.

Сторони за договором, дійшли згоди, що на час відсутності у Споживача засобів обліку, здійснювати облік об'ємів спожитих послуг за об'ємами споживання  в розмірі 9495 м3 (п. 2.3. договору).

Згідно до п. 3.1. договору Споживач здійснює оплату вартості послуг, на підставі Актів надання комунальних послуг за відповідний період або відповідно до п. 4.2.12. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок структурної одиниці Виконавця СО “Кураховська ТЕС” ТОВ “Східенерго”.

Відповідно до п. 2.2. договору при наявності засобів обліку води та теплової енергії проведення оплати за нормативами (нормами) не допускається.

Пунктом 3.3. встановлено, що розрахунковий період оплати послуг -  щомісячно з 21 числа поточного місяця по 20 число наступного місяця. Строк внесення платежів не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Умовами договору передбачено, що споживач зобов'язаний  спільно з представником Виконавця здійснювати щомісячно, станом на 20 число, зняття показань приладів обліку комунальних послуг, що встановлені  у Споживача (п. 4.2.11.)

Згідно до п. 4.4.12. встановлено, що виконавець зобов'язаний складати, в відповідності з даними отриманими відповідно до п. 4.2.11. договору, проект акту наданих комунальних послуг та в строк до 25 числа кожного місяця, направляти вказаний Акт для оформлення підписання Споживачу.

Відповідно до п. 4.2.12. договору Споживач зобов'язаний  в строк до  29 числа кожного місяця передати Виконавцю підписаний та оформлений зі своєї сторони Акт наданих комунальних послуг. В разі не повернення вказаного акту у встановлений строк, Споживач зобов'язаний оплатити комунальні послуги в об'ємі, що оговорений в п. 2.3. договору (таблиці).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 10.01.2007р. Строк надання послуг за договором встановлюється сторонами з 21.12.2005р. до 20.12.2006р.  

29.12.2006р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору                 № 07205-18к13, відповідно до п. 1 зазначеної угоди сторони дійшли згоди до продовження строку дії договору, в зв'язку з чим, внесено зміни в п. 8.1. договору, визначено строк дії договору з моменту його підписання та до 15.03.2007р. Змінено строк надання послуг за договором та встановлено його з 21.12.2005р. по 29.02.2007р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав, свої зобов'язання по договору, що підтверджується: актом приймання здачі № 1/3 від 16.01.2006р., № 2 від 15.02.2006р., № 3/3 від 15.03.2006р., № 4 від 20.04.2006р., № 5/3 від 18.05.2006р., № 6/3 від 16.06.2006р., № 7/3 від 19.07.2006р.,              № 8/3 від 19.08.2006р., № 9 від 20.09.2006р., № 10/3 від 20.10.2006р., № 11 від 20.11.2006р., № 12 від 20.12.2006р., № 1 від 22.01.2007р., № 2 від 20.02.2007р., зазначені акти підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Таким чином за період з січня 2006р. по лютий 2007р. позивачем було надано послуг на загальну суму 23496,08грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач вимоги договору не виконав за послуги не розрахувався в повному обсязі, таким чином на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість за договором № 071205-18к13 від 07.12.2005р. про надання послуг центрального опалення та постачання холодної та гарячої води в розмірі 23496,08грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в сумі 23496,08грн.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, обумовлених Договором, відповідач всупереч статтям 509, 526 Цивільного кодексу України, статтям 174, 175, 193 Господарського кодексу України не виконав,  внаслідок чого за ним склалася заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір виник з вини відповідача у зв'язку із порушенням відповідачем вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, умов договору про постачання питної води.

Таким чином вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу за договором в розмірі 23496,08грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 553,40грн. та індексу інфляції в сумі 1699,5грн. то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 553,40грн. та індексу інфляції в сумі 1699,5грн.  підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить на підставі п. 5.2. договору за порушення строків оплати, передбачених п. 3.1. договору, Споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% від загальної суми боргу, відповідно Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення оплати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкової території” № 686-ХІV від 20.05.99р.  стягнути з відповідача пеню в розмірі 23496,08грн.

Згідно з положеннями Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999 р., що набрав чинності з 01.07.1999 р. і був чинним на момент укладення договору на постачання теплової енергії, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Отже Закон України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” є спеціальним законом.

Оскільки, розмір пені 1%, передбачений сторонами в договорі не суперечив законодавству, діючому на момент укладення договору, а тому нарахування пені на заборгованість повинно проводитися виходячи з розміру 1% за кожний день прострочення платежу, що складає 23496,08грн. Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним, а вимоги позивача таким, що підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за період з березня 2007р. по квітень 2007р. в розмірі 3180грн.

Зазначені послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води в період з березня 2007р. по квітень 2007р. здійснювалися відповідачем поза межами договору.

Факт виконання зазначених послуг позивачем підтверджується актом № 3 про надання послуг централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води від 30.03.2007р. та актом № ; від 30.04.2007р. Зазначені акти підписані та скріплені печатками з обох сторін.

З урахуванням документів, що наявні у матеріалах справи, суд вважає, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні відносини.  

Проте, вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 цього ж закону, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу зазначених норм Цивільного кодексу України, між сторонами на підставі усної угоди  та відповідних дій сторін виникли зобов'язальні відносини, що підпадають під ознаки купівлі-продажу та регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

По зобов'язаннях з надання послуг централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води, що підтверджується актами № 4 від 30.04.2007р. та № 3 від 30.03.2007р., строк сплати не визначений, тобто повинен бути визначений моментом пред'явлення вимоги, позивачем до матеріалів справи не надано доказів пред'явлення вимоги.

Надіслання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, а не пред'явленням вимоги боржникові.

Позовна заява, відповідно до ст. 530 ЦК України, не є такою письмовою вимогою, це свідчить про те, що строк виконання зобов'язань не настав.

Приймаючи до уваги, що позов позивачем частково обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курахівський машинобудівний завод”                     м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 52425,06грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Курахівський машинобудівний завод” (85612, м. Курахове, Промислова зона, 69, ЄДРПОУ 32371214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго”(83048, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11, п/р № 26007301751845 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області,  МФО 334635, код ЄДРПОУ 31831942) суму заборгованості в розмірі 23496,08грн., 553,40грн. – 3% річних, 1699,5грн. – індексу інфляції,  23496,08грн. – пені, витрати по сплаті державного мита в розмірі 492,45грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 110,84грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя