Рішення

від 18.09.2007 по справі 2/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/300

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.09.07 р.                                                                               Справа № 2/300                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” виробнича одиниця “Краматорськміжрайтепломережа” м. Краматорськ

до відповідача: Науково-виробничої фірми “Дайлр” м. Краматорськ  

про стягнення заборгованості в сумі  1815,03грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:        Серган О.Г. – за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” виробнича одиниця “Краматорськміжрайтепломережа” м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Науково-виробничої фірми “Дайлр”      м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 1815,03грн. з яких 1568,31грн. – сума боргу, 189,95грн. – індекс інфляції, 56,77грн. – 3% річних.

В позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді № 22 від 16.10.2000р., акт на включення опалення, рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.08.2007р.               № 02-62/34375.

На підставі вищевикладеного, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута відповідно ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2000р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” виробничою одиницею “Краматолрськміжрайтепломережа” (Енергопостачальна організація) та Науково-виробничою фірмою “Дайлр” (Споживач), був укладений договір № 22 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляція  - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання – протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Відповідно до п. 2.3. договору початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та установлюється Енергопостачальною організацією згідно рішення міських органів владі.

Згідно до п. 3.2.2. договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої т/енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (розрахунковим способом) п. 6.1. договору.  Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіти про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені договором (п. 6.3. договору). При відсутності приладів обліку або виході його з ладу – кількість т/енергії, що відпущена споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що розрахунки за спожиту т/енергію проводяться Споживачем виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. В залежності від цін на енергоносії, установлених КабМіном України або іншими органами, тариф може змінюватися без погодження зі споживачем.

Відповідно до п. 7.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (7.3. договору). Умови для споживачів, що розраховуються за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання т/енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання т/енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 7.4. договору). Споживач, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно договірних навантажень та діючих “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні”, КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 7.5. договору).

В підтвердження виконання договорів з боку позивача надано акт про включення  опалення від 21.10.2006р.

Позивачем були виставлені рахунки від 23.04.2007р. на суму 194,70грн., від 23.05.2007р. на суму 249,02грн., від 23.02.2007р. на суму 258,24грн., від 24.01.2007р. на суму 258,24грн., від 20.12.2006р. на суму 258,24грн., від 27.11.2006р. на суму 258,24грн., від 31.10.2006р. на суму 91,63грн., а всього на загальну суму 1568,31грн. які додані до матеріалів справи.

Відповідно до матеріалів справи відповідач умови договору не виконав за отриману теплову енергію за період з жовтня 2006р. по квітень 2007р. не розрахувався в наслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 1568,31грн.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 1568,31грн. не представив.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договорами, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 56,77грн. та індекс інфляції в сумі 189,95грн.  за період з жовтня 2006р. по травень 2007р.

Приписами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем 3% річних та індекс інфляції нараховано з врахуванням суми сальдо станом на 01.10.2006р., зазначена сума  в розмірі 1568,31грн. судом не досліджувалася, відповідно до розрахунку суду індекс інфляції складає 37,35грн., 3% річних складають 18,75грн.   

З огляду на вище викладене вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в інтересах виробничої одиниці “Краматорськміжрайтепломережа” м. Краматорськ до Науково-виробничої фірми “Дайлр” м. Краматорськ про стягнення 1815,03грн. задовольнити частково.

Стягнути з Науково-виробничої фірми “Дайлр” (84331, м. Краматорськ,                     вул. Паркова, 95, кв. 209, р/р 26009980670 Укрсоцбанк м. Краматорськ, МФО 334486, ЄДРПОУ 20359944 ) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” виробнича одиниця “Краматорськміжрайтепломережа” (84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, р/р 2600730170 в Краматорському відділенні 2865 Ощадбанку України, МФО 394222, 05540936) заборгованість за теплову енергію в сумі 1568,31грн.,  індекс інфляції в сумі 37,35грн., 3% річних в сумі 18,75грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 91,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105,60грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя