Постанова

від 20.07.2021 по справі 2610/11512/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/11512/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

учасників по справі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про відновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку суду від 16.11.2020 року по справі № 2610/11512/2012, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання.

Заявник мотивує своє клопотання тим, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020, проголошення якого було завершено судом 19.11.2020,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року);

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року);

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року), а також визнано винуватим за ч. 1 ст. 263 КК України та на підставі ст. 49 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання у виді 2 років позбавлення волі;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року), а також визнано винуватим за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212 КК України та на підставі ст. 49 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Заявник зазначає, що Київською міською прокуратурою 04.12.2020 подано апеляцію на вказаний вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020, що підтверджується фіскальним чеком від 04.12.2020 ПН 215600426655.

Згідно інформації Шевченківського районного суду міста Києва, апеляція прокурора на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020 станом на 05.07.2021 до Шевченківського районного суду міста Києва не надходила.

Враховуючи викладене заявник просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020 по справі № 2610/11512/2012.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив поновити строк на подачу апеляції на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020 по справі № 2610/11512/2012. Зазначив що прокуратурою було вчасно подано апеляційну скаргу. Стороною обвинувачення виконано усі необхідні дії для подачі апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Вказав, що прокурором не зазначено жодної підстави для поновлення пропущеного строку на подачу апеляції. Також зазначив, що 04.12.2020 апеляційна скарга прокурора на Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2020 у справі № 2610/11512/2012 (провадження № 1/761/2/2020) відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , за допомогою засобів поштового зв`язку, до Шевченківського районного суду м. Києва не подавалась (до Київського апеляційного суду також не надходило). Починаючи з 17.12.2020 Київська місцева прокуратура була обізнана про надходження до суду чистих аркушів паперу А-4 (замість апеляційної скарги), однак, поважність пропуску строку до 06.07.2020 (майже 7 місяців) не обґрунтувало (в клопотанні прокурора взагалі не сформульовано поважність причини пропуску строку, крім констатації факту відправлення листа 04.12.2020).

Адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 та зазначив, що прокурором не зазначено жодної поважної причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги.

Адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 , просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

Адвокат ОСОБА_7 , проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію інших адвокатів, щодо необхідності відмовити прокурору в задоволенні його клопотання.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали позицію своїх адвокатів.

Інші учасники розгляду клопотання, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання до суду не з`явились, що не перешкоджає розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та судової справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року), апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим кодексом, може бути подана протягом 15 діб з моменту їх проголошення.

Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 353 КПК України (в редакції 1960 року), у разі пропуску на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що Київською міською прокуратурою 04.12.2020 подано апеляцію на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2020, що підтверджується фіскальним чеком від 04.12.2020 ПН 215600426655.

В той же час в судовому засіданні встановлено, що листом Керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 15.07.2021 року вих. № 01-15/444/2021, ОСОБА_9 надано наступну інформацію: «Відповідно до інформації, наявної в розпорядженні суду, на адресу Шевченківського районного суду м. Києва 10.12.2020 надходив лист зі штрих кодом 0411955599330. Конверт після його відкриття було оглянуто та виявлено чисті аркуші паперу формату А-4, про що зазначено в акті № 661, який надіслано до Київської міської прокуратури, про отримання якого є відповідна відмітка.».

Отже фіскальний чек на який посилається прокурор, підтверджує направлення до суду чистих аркушів паперу, а не апеляційних скарг, як це зазначає прокурор.

Крім того, щодо отримання Шевченківським районним судом чистих аркушів паперу було сповіщено Київську міську прокуратуру, яка відповідно до відмітки канцелярії отримала акт Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2020 р. № 661, 17 грудня 2020 року.

Суд роз`яснює, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів.

В той же час в судовому засіданні не було встановлено жодної поважної підстави для поновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги.

З матеріалів судової справи вбачається, що прокурор ОСОБА_11 отримала вирок суду 19.11.2020 року.

Отже прокурором більш ніж на пів року, без поважної причини, було пропущено строк на подачу апеляційної скарги на вирок суду.

При розгляді клопотання прокурора про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Європейського суду з прав людини з справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом закону, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумаченняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне допускається порушення принципу правової визначеності, шляхом безпідставного поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набуто чинності та яким права й обов`язки сторін визначені. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Про це зазначено в справах «Пономарьов проти України», «Христов проти України».

Суд звертає увагу заявника на те, що строки для вчинення певних дій, визначені у процесуальному законодавстві, мають дисциплінувати осіб, що звертаються до суду, а тому неуважність особи, або не знання законів не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на подання скарги.

Враховуючи вищенаведене, ретельно оцінити докази й мотиви заявника, уважно вивчити обставини справи, суд приходить до висновку, що строк на подачу апеляції прокурором пропущено без поважних причин, у зв`язку із чим суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст. 349, 352, 353 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенніклопотання заступниканачальника відділуКиївської міськоїпрокуратури ОСОБА_11 про відновленняйому строкуна апеляційнеоскарження вирокусуду від16.11.2020року посправі №2610/11512/2012 відмовити тавизнатийого апеляцію від 06.07.2021 року, яка була долучена до вказаного клопотання такою, що не підлягає розгляду.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1