Ухвала

від 16.07.2021 по справі 372/4261/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4261/20

Провадження 1-кс-809/21

ухвала

Іменем України

16 липня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

власника майна ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020110230001067 від 06.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яке погоджено прокурором Обухівської окружної Київської області ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_3 на виконання умов договору підряду від 22.08.2019 за № 389 невстановленими у ході досудового розслідування особами, у невстановленому місці та час склали завідомо неправдивий офіційний документ акт № 1, 2, 1, 4 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, в який внесли завідомо неправдиві відомості про виконання робіт, які фактично виконані не були.

Вказані акти № 1, 2, 1, 4, за формою №КБ-2в, було підписано директором ТОВ «Будівельна компанія «Одеон» ОСОБА_7 та засвідчено відбитком круглої мастичної печатки ТОВ «БК «Одеон» ідентифікаційний код 41251280.

Після цього, невстановленими у ході досудового розслідування особами, у невстановлений час та місці, з метою посвідчення факту належного виконання умов договору підряду № 389 від 22.08.2019, передали для підпису вказані акти № 1, 2, 1, 4 за формою №КБ-2в ОСОБА_3 , як особі, відповідальній за здійснення технічного нагляду за об`єктом будівництва.

ОСОБА_3 , будучи наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України являючись службовою особою та виконуючи обов`язки з технічного нагляду за будівництвом об`єкту, отримавши від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, акти № 1, 2, 1, 4, приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в зобов`язаний був здійснити перевірку виконаних робіт внесених до вказаного акту та провести контрольні обміри.

Однак ОСОБА_3 неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не здійснив перевірку фактично виконаних робіт з роботами, які внесені до звітної документації, а саме актів № 1, 2, 1, 4, форма №Кб-2В.

Відповідно до висновку експерта № 1175/06-2021 від 25.06.21вартість фактично не виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт отоларингологічного відділення КНП ОРР «Обухівська центральна районна лікарня», але внесених до звітної документації форми Кб-2В з урахуванням актів на приховані роботи № 1?8, загального журналу робіт № 2/19-0 та акту обстеження від 04.10.2019 становить: 176217,66 (сто сімдесят шість тисяч двісті сімнадцять) гривень 66 копійок, в т.ч. ПДВ (20%): 29369,61 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 61 копійок, а саме:по актам № 1 за вересень 2019 року, № 2 за жовтень 2019 року, № 1 за грудень 2019 року, акт № 4 за лютий 2020 року становить: 165574,03 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 03 копійки в т.ч. ПДВ (20%): 27595,67 (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 67 копійок.

29.06.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення злочину передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до витягу з НАІС ОСОБА_3 володіє на підставі права приватної власності, транспортним засобом марки «Renault» моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2018 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, №264831566у ОСОБА_3 , в приватній власності перебуває будинок загальною площею(кв.м.): 62, 2, житлова площа(кв.м.): 25,7, загальною вартістю(грн.): 34925, 81, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Renault» моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2018 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та будинок загальною площею(кв.м.): 62, 2, житлова площа(кв.м.): 25,7, загальною вартістю(грн.): 34925, 81, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження останніх, з метою забезпечення цивільного позову.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши думку прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п.4ч.2ст.170КПК України, арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Тобто, обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Перевіривши матеріали клопотання слідчий суддя не вбачає наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що транспортний засіб марки «Renault» моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 та будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказані в клопотанні слідчого в кримінальному провадженні, може бути приховані, пошкоджені, знищені чи відчужені. Також, відсутній цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно дост. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У відповідності до положень ст.173КПК України,слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ним не доведено необхідність його задоволення, в матеріалах клопотання відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, передано чи відчужено, крім того, не надано і самого цивільного позову. Наведені слідчим обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення цивільного позову та запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, передачі, відчуження вказаного майна, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

Керуючись ст.ст.98,131,132,170-174,376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2021.

Слідчий суддя: ОСОБА_1