Ухвала

від 16.07.2021 по справі 1915/19152/2012

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

16 липня 2021 року

м. Київ

справа № 1915/19152/2012

провадження № 61-8756ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Нечипорук транспорт сервіс ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 ,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нечипорук Транспорт Сервіс на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2021 року у складі судді Ромазан В. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Гірський Б. О., Костів О. З.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Нечипорук транспорт сервіс (далі - ТОВ Нечипорук транспорт сервіс ) звернулось до суду зі скаргою, в якій просило визнати неправомірними бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С. В. щодо не закінчення виконавчого провадження № 44219361 за виконавчим листом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, виданого 23 квітня 2014 року у справі № 1915/19152/2012 про стягнення солідарно заборгованості з ТОВ Нечипорук транспорт сервіс .

Скарга обґрунтована тим, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23 квітня 2014 року видано виконавчий лист № 1915/15152/2012 про стягнення з ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К у сумі 1 667 745,23 євро, що еквівалентно 16 976 122,12 грн, а також стягнення на погашення заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К у сумі 1 667 745,23 євро, що еквівалентно 16 976 122,12 грн з ОСОБА_1 солідарно з ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованості у сумі 494 007,50 євро, що еквівалентно 5 206 592,04 грн та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.

01 серпня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Думанською А. Л. на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження № 44219361 по виконанню зазначеного вище виконавчого листа.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2014 року замінено стягувача з ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції на ТОВ Факторингова компанія Омега .

ТОВ Факторингова компанія Омега 30 червня 2020 року подало заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , тобто внаслідок фактичного виконання судового рішення у повному обсязі, оскільки стягувач скористався своїм правом врегулювати спір у позасудовому порядку за зобов`язаннями за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К, укладеним між ВАТ Кредобанк та ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс .

26 травня 2016 року між ТОВ ФК Омега , що є іпотекодержателем за іпотечним договором від 17 січня 2007 року за реєстровим № 558 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_1 за ціною 1 517 611,50 грн. Також, цього ж дня між цими самими сторонами укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_1 за ціною 1 517611, 50 грн.

Отже, зобов`язання ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс , які виникли за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К перед стягувачем ТОВ ФК Омега є недійсними в силу частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку . З моменту завершення позасудового врегулювання, а саме продажу стягувачем ТОВ ФК Омега від свого імені предмету іпотеки ОСОБА_2 , забезпечене іпотекою основне зобов`язання за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К вважається недійсними.

Обов`язок по сплаті кредиту виконано добровільно в позасудовому порядку. Відтак скаржник вважав, що з фактом реєстрації за покупцем ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки, на підставі договору купівлі-продажу, в рахунок виконання основного зобов`язання, поза межами виконавчого провадження по стягненню заборгованості згідно рішення суду, яка виникла на підставі кредитного договору грошове зобов`язання боржника (позичальника і поручителя) припинилося.

Зважаючи на те, що ТзОВ ФК Омега скористався своїм правом врегулювання заборгованості в позасудовому порядку, тому зобов`язання за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К, укладеним між ВАТ Кредобанк та ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс вважав припиненими, у тому числі за спірним виконавчим листом.

Таким чином, вважав неправомірною та незаконною бездіяльність старшого державного виконавця зазначеного відділу щодо не закінчення ним виконавчого провадження № 44219361 по виконанню спірного виконавчого листа внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року, у задоволенні скарги ТОВ Нечипорук транспорт сервіс , на бездіяльність старшого державного виконавця відмовлено у повному обсязі.

ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс 20 травня 2021 року звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс залишено без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 270,00 грн.

У липні 2021 року від ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на поштову адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме квитанція про сплату судового збору від 26 червня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн.

Таким чином, недоліки касаційної скарги усунуто.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що виконання основного зобов`язання за кредитним договором відбулось за рахунок реалізації іпотечного майна на підставі застереження в добровільному, позасудовому порядку. Відтак, зважаючи на положення частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , заборгованість за виконавчим листом є погашеною, тому виконавче провадження підлягає закриттю.

Заявник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для закриття виконавчого провадження суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах: від 20 червня 2018 року у справі № 756/31271/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 295/795/19, від 05 березня 2018 року у справі № 927/84/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 643/18466/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2021 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К, укладеним між ВАТ Кредобанк та ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс , останнє отримало кредит у розмірі 1 000 000,00 Євро, з метою придбання та сервісного обслуговування транспортних засобів згідно укладених договорів, який він зобов`язувався повернути у строк до 13 січня 2012 року з відсотковою ставкою 12,00 % річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором, ВАТ Кредобанк та ОСОБА_1 17 січня 2007 року уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно з яким, укладеним договором забезпечувалось виконання зобов`язань ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К, предметом іпотеки виступало нерухоме майно: будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцю на праві власності заставною вартістю у розмірі 2 218 900,00 грн.

Відповідно до пунктів 5.4.1, 5.4.2 зазначеного договору, у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець передає у власність Іпотекодержателю предмет іпотеки. Рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймається іпоткодержателем одноособово. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іпотекодавцем. У випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки, Іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України Про іпотеку .

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1 від 28 грудня 2011 року право вимоги за первісним кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К відступлено ПАТ Кредобанк - ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції .

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції до ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, змінено рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 лютого 2013 року шляхом стягнення з ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К у сумі 1 667 745, 23 євро, що еквівалентно 16 976 122,12 грн. На погашення заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3/К у сумі 1 667 745,23 євро, що еквівалентно 16 976 122,12 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 солідарно з ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованість у сумі 494 007,50 євро, що еквівалентно 5 206 592,04 грн.

На виконання зазначеного судового рішення Тернопільським міськрайонним судом 13 березня 2014 року видано виконавчі листи та державним виконавцем 02 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження № 46326926.

02 квітня 2014 року між ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції та ТОВ Факторингова компанія Омега укладено договір факторингу № 97/0, відповідно до якого первісний стягувач відступив права вимоги до ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс за кредитним договором та усіма зобов`язаннями, що забезпечують належне виконання умов кредитного договору. Крім цього, 29 квітня 2014 року між ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції та ТОВ Факторингова компанія Омега укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції відступила ТОВ Факторингова компанія Омега права вимоги за договором іпотеки, укладеним між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_1 від 17 січня 2007 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2015 року замінено стягувача ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції за виконавчим документом № 1915/19152/2012 у виконавчому провадженні № 46326926 на ТОВ Факторингова компанія Омега .

26 травня 2016 року іпотекодержателем ТОВ Факторингова компанія Омега та ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 згідно зі статтею 38 Закону України Про іпотеку та пункту 5.3 іпотечного договору, за ціною 1 517 611,00 грн кожна.

У пункті 5.4.2 договору іпотеки вказано, що заборгованість позичальника по кредитному договору вважається погашеною в день отримання від покупця коштів за предмет іпотеки у повному обсязі.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства - обов`язковість виконання рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс , суди правильно виходили з того, що на виконання судового рішення видано виконавчий документ, за яким було відкрито спірне виконавче провадження та яким передбачено стягнення із ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3К на суму 1 667 745, 23 євро, що еквівалентно 16 976 122,12 грн; стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ТОВ Нечипорук Транспорт Сервіс на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованість у сумі 494 007,50 євро, що еквівалентно 5 206 592,04 грн. Відтак, рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2014 року, а також виконавчий лист, виданий на його виконання, не містив положень про звернення стягнення на іпотечне майно боржника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2007 року № 3К, а тому реалізація стягувачем предмету іпотеки, якою було забезпечене основне зобов`язання не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження, в силу вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

Посилання у касаційній скарзі на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду, зазначеним у постановах: від 20 червня 2018 року у справі № 756/31271/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 295/795/19, від 05 березня 2018 року у справі № 927/84/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 643/18466/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц є необґрунтованими, оскільки у зазначених справах були суттєво відмінні від справи № 1915/19152/2012 обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм права, а також відмінний предмет спору.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58, рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04).

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю Нечипорук Транспорт Сервіс - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниоку та р, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Нечипорук Транспорт Сервіс на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик