Рішення

від 23.07.2021 по справі 204/7097/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/7097/20

Провадження № 2/204/371/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сокола Д.О.,

представниці позивача - адвокатки Гладкіх Т.А., представниці відповідачів - адвокатки Шевченко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Верітас Альфа , третя особа - приватне підприємство Тоджима , про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, -

В СТ А Н О В И В:

23 жовтня 2020 року ТОВ ФК Форінт звернулося до суду з позовною заявою до відповідачівем ОСОБА_1 та ТОВ Верітас Альфа , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПП Тоджима , із вимогою про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним (том 1, а. с. 2-9).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21 вересня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ПП Тоджима було укладено кредитний договір № 012/02-40/600. На підставі вказаного договору ПП Тоджима надано кредитні кошти в розмірі 6450000 гривень, на рефінансування заборгованості КБ Приватбанк , та розвиток бізнесу, строком до 20 вересня 2007 року під відсоткову ставку 12 % річних на період з 21 вересня 2007 року по 20 березня 2008 року та 14,5 % річних з 21 березня 2008 року по 20 вересня 2017 року. В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між позивач та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки № 012/02-40/600/1 від 21 вересня 2007 року. 21 вересня 2007 року між банком та ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима укладено кредитний договір № 012/02-40/601, відповідно до умов якого ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима надані кредитні кошти в розмірі 3000000 гривень на рефінансування заборгованості в ОТП-Банк , та розвиток бізнесу, строком до 20 вересня 2017 року під відсоткову ставку 12,0 % річних на період з 21 вересня 2017 року та 14,5 % річних з 21 березня 2008 року по 20 вересня 2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року укладено договір поруки № 012/02-40/601/1 від 21 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 та договір поруки № 12/133-00/286 від 13 травня 2010 року між банком та ПП Тоджима . В порушення умов кредитних договорів, позичальники - ПП Тоджима та ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима , починаючи з 2012 року перестали сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами та повертати отримані у банка кредитні кошти. У зв`язку з порушенням позичальником договірних зобов`язань банк вимушений був неодноразово звертатися до суду з позовними заявами про солідарне стягнення заборгованості по кредитах та відсотках з позичальників та їх фінансового поручителя ОСОБА_1 . Так, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2015 року у справі № 204/6677/13-ц задоволено позовну заяву банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року у сумі 2648497 гривень 24 копійки з позичальника ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима та фінансового поручителя ОСОБА_1 на підставі договору поруки № 012/02-40/601/1 від 21 вересня 2007 року. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2018 року у справі № 204/6677/13-ц задоволено заяву про заміну стягувача за виконавчим листом. 02 грудня 2019 року на підставі виконавчого листа у справі № 204/6677/13-ц відкрито виконавче провадження, в межах якого описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 (грошові вимоги ОСОБА_1 до ПП Тоджима . 15 травня 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/2604/14 про банкрутство ПП Тоджима , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С. 23 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області задоволено клопотання розпорядника майна Штельманчука М.С. від 03 вересня 2014 року про зняття арештів та затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП Тоджима . 09 серпня 2018 року відповідно до договору № 140/11/210 від 09 серпня 2018 року, який укладено між позивачем та ТОВ ФК Форінт , банк передав у власність ТОВ ФК Форінт право вимоги за кредитним договором № 012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року зі змінами і доповненнями та додатковими угодами до нього та, за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року зі змінами і доповненнями та додатковими угодами до нього, ТОВ ФК Форінт прийняв від банка права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав, в тому числі кредиторські вимоги банку у справі № 904/2604/14 у розмірі 10109936 гривень 51 копійка і сплатив кредитору їх вартість. 09 серпня 2018 року між банком та ТОВ ФК Форінт укладено договір № 140/11/211 від 09 серпня 2018 року про відступлення права вимоги за договорами поруки, який не посвідчено нотаріально, згідно з умовами якого, банк відступив та передав, а ТОВ ФК Форінт прийняв та набув права за договорами поруки: №№ 012/02-40/600/1 від 21 вересня 2007 року, 012/02-40/601/1 від 21 вересня 2007 року, 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року. 15 листопада 2018 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області замінено кредитора у справі АТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника ТОВ ФК Форінт . 25 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Верітас Альфа укладено договір про відступлення права вимоги № 01-25/09, за яким ОСОБА_1 передав, а ТОВ Верітас Альфа прийняв право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ від 22 листопада 2013 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за простим векселем № АА2033420 авалістом, за яким виступає боржник ПП Тоджима , в розмірі 1500000 гривень. Посилаючись на вказаний договір про відступлення права вимоги, 30 вересня 2020 року ТОВ Верітас Альфа подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про заміну кредитора у справі про банкрутство у справі № 904/2604/14. Вважає, що вказаний договір укладений ОСОБА_1 з порушенням вимог закону та з метою його ухилення від виконання зобов`язань перед ТОВ ФК Форінт , оскільки на майно ОСОБА_1 приватним виконавцем накладено арешт та встановлена заборона розпорядження ним, а вчинений правочин спрямований не на реальне настання обумовлених ним наслідків, а для приховування належного йому майна, на яке може бути звернуто стягнення державним виконавцем, що є підставою для визнання його недійсним (том 1, а. с. 2-9).

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків (том 1, а. с.67).

06 листопада 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 29 жовтня 2020 року, позивачем усунуто (том 1, а. с. 69).

Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 08 грудня 2020 року (том 1, а. с. 72), яка надіслана учасникам справи 27 листопада 2020 року за вихідним № 25660/20-вих/2/204/1973/20 (том 1, а. с. 73).

21 грудня 2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ТОВ Верітас Альфа на позовну заяву (том 1, а. с. 104-111), в якому він позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач намагається ввести суд в оману, оскільки спотворює реально існуючі факти у власних інтересах, що є неприпустимим. 25 вересня 2020 року у день укладання оспорюваного договору до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за суб`єктом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 було здійснено запит та отримано витяг, відповідно до якого за вказаними параметрами запиту в реєстрі інформація відсутня. Тому, станом на дату укладання договору - 25 вересня 2020 року, відсутні будь-які обмеження щодо вільного розпорядження ОСОБА_1 його майном. Відкрите приватним виконавцем Щигарцевим І.В. виконавче провадження № 60759345 відносно ОСОБА_1 , на яке посилається позивач у своїй позовній заяві, стосується фактично іншої фізичної особи, оскільки вказаний інший номер РНОКПП. Оскаржувальний договір направлений на настання реальних наслідків та вважається виконаним, оскільки всі передбачені ним умови реалізовано: сплачено грошові кошти, що підтверджується квитанцією, передано права вимоги, які вже пред`явлено до боржника новим кредитором, а тому вказані доводи позивача є безпідставними.

14 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Шевченко Л.П., на позовну заяву (том 1, а. с. 141-144), в якому вона позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування відзиву зазначено, що оскаржувальний договір укладено 25 вересня 2020 року та на момент його укладання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація щодо будь-яких обмежень щодо розпорядження належного ОСОБА_1 майна відсутня. Оплата за договором відступлення права вимоги № 01-25/09 здійснено 25 вересня 2020 року, що свідчить про те, що укладання даного договору спрямоване саме на настання обумовлених цим договором наслідків.

15 січня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив ТОВ Верітас Альфа (том 1, а. с. 159-162), в якій він свої позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню, обґрунтовуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 є боржником та останнім не виконано судові рішення, які набрали законної сили. 01 жовтня 2019 року постановою Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області повернуто виконавчий документ стягувачу ТОВ ФК Форінт з тих підстав, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Оскільки рішення суду боржником так і не виконано, 02 грудня 2019 року позивач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. з заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 204/6677/13-ц. Відомості щодо боржників є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, де пошук боржників здійснюється за параметром прізвищем, ім`ям, по-батькові, та датою народження . Згідно з відомостями Єдиного реєстру боржників, за вказаними параметрами пошуку ОСОБА_1 є боржником, в тому числі і за виконавчим провадженням № 60759345. Тому директор ТОВ Верітас Альфа , як виконавчий орган товариства, вчиняючи правочини з боржником, повинен був діяти добросовісно, зокрема, належним чином перевірити (переконатися) чи має сторона правочину обсяг цивільної дієздатності, чи не накладено арешт на майно боржника, чи не встановлена заборона відчуження. Посилається на постанову Верховного суду від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17, в якій викладено правову позицію з приводу того, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів в частині його добросовісності та набуває ознаки фраудаторного правочину. Реальне виконання правочину не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на загальних засадах цивільного законодавства. Також, з витягів ДРОРМ, наданих приватним нотаріусом вбачається, що за параметрами пошуку за суб`єктом - ОСОБА_1 зареєстровані та наявні діючі обтяження щодо арешту майна, які зареєстровані: 07 листопада 2017 року (діє до 07 листопада 2022 року), 03 грудня 2019 року (діє до 03 грудня 2024 року), 31 липня 2020 року (діє до 31 липня 2025 року). Тому правочин від 25 вересня 2020 року про відчуження ОСОБА_1 майна є недійсним, оскільки вчинений ним, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності на це майно і спрямований не на реальне настання обумовлених ним наслідків, а для приховування належного йому майна (майнових прав), на яке може бути у встановленому законом порядку звернуте стягнення.

Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохала їх задовольнити, пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви та відповіді на відзив.

Представниця відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, прохала відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, пояснення надала аналогічні тексту відповіді на відзив.

Представник відповідача ТОВ Верітас Альфа в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (том 2, а. с. 61), причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи ПП Тоджима в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (том 2, а. с. 65), причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 листопада 2013 року між ТОВ Профсервіс-Люкс та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 184 БВ (том 1, а. с. 19), за яким ТОВ Профсервіс-Люкс передало у власність ОСОБА_1 , а останнім прийнято та оплачено простий вексель ТОВ Меган Компані № АА 2033420 номінальною вартістю 1500000 гривень, що складений 22 березня 2013 року (том 1, а. с. 21).

22 листопада 2013 року ТОВ Профсервіс-Люкс та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів № 184 БВ від 22 листопада 2013 року (том 1, а. с. 20) та здійснено оплату за договором купівлі-продажу, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26 листопада 2013 року (том 1, а. с. 22).

15 травня 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ПП Тоджима та визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська головного управління мін доходів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ в загальній сумі 1078956 гривень 61 копійка. Призначено розпорядником майна ОСОБА_2 (том 1, а. с. 23-25).

27 травня 2014 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 204/6678/13-ц задоволено позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ПП Тоджима , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ПП Тоджима , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року у розмірі 7327325 гривень 93 копійки, яка складається з: основної заборгованості у розмірі 5519245 гривень 07 копійок, нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 1377112 гривень 57 копійок, пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 355789 гривень 06 копійок, пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків у розмірі 75179 гривень 23 копійки, та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 гривня, а всього 7330766 гривень 93 копійки (том 1, а. с. 34-37).

23 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області задоволено клопотання розпорядника майна Штельманчука М.С. від 03 вересня 2014 року про зняття арештів з рахунків та затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП Тоджима (том 1, а. с. 26-29).

12 лютого 2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року залишено без змін (том 1, а. с. 191-192).

19 серпня 2015 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 204/6677/13-ц задоволено позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року у розмірі 2648497 гривень 24 копійки, яка складається з: основної заборгованості у розмірі 2143714 гривень 45 копійок, нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 312809 гривень 39 копійок, пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 144200 гривень 05 копійок, пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків у розмірі 47773 гривні 35 копійок, та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 гривень з кожного (том 1, а. с. 40-43).

09 вересня 2015 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подано апеляційну скаргу на рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2015 року у справі № 204/6677/13-ц (том 1, а. с. 167-173)

03 грудня 2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області ПП Тоджима визнано банкрутом (том. 1, а. с. 86-96).

21 січня 2016 року апеляційним судом Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2015 року скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима про стягнення заборгованості закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року у розмірі 2648497 гривень 24 копійки, яка складається із основної заборгованості у розмірі 2143714 гривень 45 копійок, нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 312809 гривень 39 копійок, пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 144200 гривень 05 копійок, пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків у розмірі 47773 гривні 35 копійок, та судового збору у розмірі 3441 гривня (том. 1, а. с. 174-179).

19 лютого 2016 року до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу на рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2016 року у справі № 204/6677/13-ц (том 1, а. с. 180-186).

25 травня 2016 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , відхилено. Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2016 року залишено без змін (том 1, а. с. 187-190).

01 жовтня 2018 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська задоволено частково заяву АТ Райффайзен Банк Аваль , заінтересовані особи: ТОВ ФК Форінт , ОСОБА_1 , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима , ПП Тоджима , Чечелівський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про залучення до справи ТОВ ФК Форінт , здійснення процесуального правонаступництва у справі № 204/6678/13-ц відносно позивача, заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовною заявою ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима , ПП Тоджима , про стягнення заборгованості. Змінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2016 року по справі № 204/6677/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року у розмірі 2648497 гривень 24 копійки, яка складається із основної заборгованості у розмірі 2143714 гривень 45 копійок, нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 312809 гривень 39 копійок, пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 144200 гривень 05 копійок, пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків у розмірі 47773 гривні 35 копійок, та судового збору у розмірі 3441 гривня з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ ФК Форінт (том 1, а. с. 44-45).

09 жовтня 2018 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська задоволено заяву АТ Райффайзен Банк Аваль , заінтересовані особи: ТОВ ФК Форінт , ОСОБА_1 , ПП Тоджима , Чечелівський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником. Змінено позивача (сторону у виконавчому провадженні) з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - ТОВ ФК Форінт у справі № 204/6678/13-ц. Змінено стягувача за виконавчим листом № 204/6678/13-ц від 02 березня 2015 року, виданого на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року у цивільні справі № 204/6678/13-ц з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - ТОВ ФК Форінт . Змінено стягувача у виконавчому провадженні № 56438575 з примусового виконання виконавчого листа № 204/6678/13-ц від 02 березня 2015 року з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - ТОВ ФК Форінт (том 1, а. с. 38-39).

15 листопада 2018 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області задоволено заяву від 10 вересня 2018 року про залучення до справи ТОВ ФК Форінт , здійснення процесуального правонаступництва у справі № 904/2604/14. Здійснено процесуальне правонаступництво відносно кредитора АТ Райффайзен Банк Аваль у справі № 904/2604/14 про банкрутство ПП Тоджима та ТОВ ФК Форінт (том 1, а. с. 30-33).

02 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60759345 з примусового виконання виконавчого листа № 204/6678/13-ц від 10 жовтня 2017 року (том 1, а. с. 46).

02 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. у виконавчому провадженні ВП № 60759345 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (том 1, а. с. 47).

03 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 27277406 про заборону відчуження всього майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (том 1, а. с. 48).

03 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за № 34433883 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (том 1, а. с. 49).

31 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - грошові вимоги ОСОБА_1 до ПП Тоджима відповідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2604/14 від 23 жовтня 2014 року на суму 3014550 гривень 36 копійок (4 черга задоволення), які виникли на підставі: договору поворотної фінансової допомоги № 1 від 01 червня 2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ПП Тоджима у сумі 116456 гривень 19 гривень; договору поруки № 012/02-40/600/1 від 21 вересня 2007 року, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 та кредитного договору № 012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ПП Тоджима у сумі 1398094 гривні 17 копійок; простого векселя серії АА № 2033420, виданого 22 березня 2013 року, договору купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ, укладеного 22 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у власність простий вексель серії АА № 20336420, акту прийому-передачі виконавчих зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № 184 БВ від 22 листопада 2013 року, платіжного доручення № 1 від 26 листопада 2013 року у сумі 1500000 гривень (том 1, а. с. 50-51).

31 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 27984990 про заборону відчуження грошової вимоги ОСОБА_1 до ПП Тоджима відповідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2604/14 від 23 жовтня 2014 року на суму 3014550 гривень 36 копійок (4 черга задоволення), що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (том 1, а. с. 52). Дане обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 27984990, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 1, а. с. 53).

31 липня 2020 року Правобережною товарною біржею складено висновок № 3107/01 від 31 липня 2020 року про вартість простого векселя серії АА 2033420, що складений 22 березня 2013 року, за яким його вартість становить 19950 гривень (том 1, а. с. 114).

25 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Верітас Альфа укладено договір відступлення права вимоги № 01-25/09 (том 1, а. с. 14-16) за яким ОСОБА_1 відступив ТОВ Верітас Альфа право вимоги зо договором купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ від 22 листопада 2013 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , за яким до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за простим векселем № АА 2033420 авалістом за яким виступає ПП Тоджима , та за яким новий кредитор одержує право замість первісного вимагати від боржника виконання зобов`язань за основним договором в розмірі 1500000 гривень.

25 вересня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Верітас Альфа складено акт приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року (том 1, а. с. 17).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 25 вересня 2020 року (том 1, а. с. 112) відомості щодо обтяжень рухомого мана за параметрами пошуку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відсутня.

30 вересня 2020 року ТОВ Верітас Альфа звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 28 вересня 2020 року про заміну кредитора ОСОБА_1 у справі № 904/2604/14 про банкрутство ПП Тоджима на ТОВ Верітас Альфа (том 1, а. с. 10-13).

22 жовтня 2020 року ДП Сетам проведено електронні торги з продажу майнових прав (права вимоги грошових коштів) до ПП Тоджима згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2604/14 від 23 жовтня 2014 року на суму 3014550 гривень 36 копійок (4 черга задоволення), переможцем яких визнано ТОВ Атракт Солюшен , що підтверджується протоколом № 507797 від 22 жовтня 2020 року про проведення електронних торгів (том. 1, а. с. 195), актом про проведені електронні торги від 26 жовтня 2020 року (том 1, а. с. 198) та платіжними дорученнями № 3 та № 4 від 23 жовтня 2020 року оплату лоту (том 1, а. с. 196-197).

28 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Лещенко О.В. за заявою ОСОБА_4 від 28 жовтня 2020 року здійснено запит до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за параметрами пошуку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 1, а. с. 113), за вказаними параметрами запиту в реєстрі інформація відсутня.

22 грудня 2020 року приватним нотаріусом Коломієць Н.В. за заявою ОСОБА_5 від 28 грудня 2020 року здійснено запит до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за параметрами пошуку ОСОБА_1 та, відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 1, а. с. 163-165), за вказаними параметрами запиту в реєстрі знайдені обтяження: № 27984990 від 31 липня 2020 року, № 16554193 від 07 листопада 2017 року; 27277406 від 03 грудня 2019 року.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 30 грудня 2020 року (том 1, а. с. 166), за параметрами пошуку ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників знайдено чотири записи за виконавчими провадженнями №№: 55047020, 55047056, 56438575 та 60759345.

28 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні ВП № 60759345, шляхом зміни (доповнення) в автоматизовану систему виконавчого провадження щодо РНОКПП боржника ОСОБА_1 - НОМЕР_1 . В обґрунтуванні даної постанови приватним виконавцем зазначено, що із скарги адвоката Джуми В.П. на дії (бездіяльність) приватного виконавця від 19 листопада 2020 року, йому стало відомо, що РНОКПП боржника ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (том. 2, а. с. 26).

28 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі по виконавчому провадженню ВП № 60759345 та внесено виправлення до наступних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 грудня 2019 року; постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 02 грудня 2019 року; постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 02 грудня 2019 року; постанови про арешт майна боржника від 02 грудня 2019 року; постанови про опис та арешт майна боржника від 31 липня 2020 року; акту про проведені електронні торги від 26 жовтня 2020 року; постанови про зняття арешту з майна від 26 жовтня 2020 року, де в графі боржник вказано вважати вірним РНОКПП - НОМЕР_1 (том 2, а. с. 27).

24 лютого 2021 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська задоволено заяву ТОВ ФК Форінт про виправлення помилки у виконавчому документі № 1 у цивільній справі № 204/6677/13-ц. Виправлено допущену описку у виконавчому листі № 1, який видано Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 10 жовтня 2017 року, у цивільній справі за позовною заявою ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ДП Швейна фабрика Отава ПП Тоджима про стягнення заборгованості та вказано вважати вірним у виконавчому листі Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 1 РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (том 2, а. с. 28-29).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Нормою статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. статті 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, заміна кредитора відбувається й поза межами виконавчого провадження, зокрема у разі відступлення права вимоги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06 листопада 2009 року роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

28 квітня 2021 року Рішенням Конституційного Суду України N 2-р (II)/2021 у справі N 3-95/2020 (193/20) визнано, що ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 ЦК України не суперечать ч. 2 ст. 58 Конституції України. В даному рішенні вказано, що "оцінюючи домірність припису ч. 3 ст. 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису ч. 1 ст. 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у ч. 3 ст. 13 ЦК України , на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що ч. 3 ст.13 та ч. 3 ст. 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло ; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із вимогами ч. ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду в від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18. Також у вказаній постанові Верховного суду зроблено висновок, про те, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

У постанові Верховного Суду від 05 липня 2018 у справі № 922/2878/17 зазначено, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом .

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 , укладаючи договір про відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року, був обізнаний про невиконання ним грошового зобов`язання за кредитними договорами №№ 012/02-40/600 та 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року та достеменно знав про наявність судових рішень про стягнення з нього заборгованості за ними.

Тому доводи відповідачів з приводу того, що в момент укладення оспорюваного договору жодних обмежень щодо ОСОБА_1 з відчуження ним його майнових прав не існувало, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки сама наявність чи відсутність виконавчого провадження, не звільняє боржника від виконання такого зобов`язання.

Натомість, обізнаність ОСОБА_1 про наявності у нього невиконаного зобов`язання та укладення з ТОВ Верітас Альфа договору про відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року, за яким його право вимоги (майнові права) за договором купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ від 22 листопада 2013 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , за яким до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за простим векселем № АА 2033420, авалістом за яким виступає боржник ПП Тоджима в розмірі 1500000 гривень, перейшли до нового кредитора ТОВ Верітас Альфа , свідчить про мету приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення по цивільній справі № 204/6677/13-ц.

Тому, є очевидним, що учасники цивільних відносин (сторони договору відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року ) вживали право на зло , оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року ) використовувався ними для унеможливлення звернення стягнення на право вимоги ОСОБА_1 до ПП Тоджима відповідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2604/14 від 23 жовтня 2014 року на суму 3014550 гривень 36 копійок (4 черга задоволення), які виникли, зокрема, на підставі: договору поворотної фінансової допомоги № 1 від 01 червня 2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ПП Тоджима у сумі 116456 гривень 19 гривень; договору поруки № 012/02-40/600/1 від 21 вересня 2007 року, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 та кредитного договору № 012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ПП Тоджима у сумі 1398094 гривні 17 копійок; простого векселя серії АА № 2033420, виданого 22 березня 2013 року, договору купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ, укладеного 22 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у власність простий вексель серії АА № 20336420, акту прийому-передачі виконавчих зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № 184 БВ від 22 листопада 2013 року, платіжного доручення № 1 від 26 листопада 2013 року у сумі 1500000 гривень.

А укладення оспорюваного договору через півтора місяці після постановлення 31 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 (із опискою в РНОКПП боржника в одну цифру, тобто, замість НОМЕР_1 було вказано як 241 9 211637), якою описано та накладено арешт на грошові вимоги ОСОБА_1 до ПП Тоджима відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2604/14 від 23 жовтня 2014 року на суму 3014550 гривень 36 копійок (4 черга задоволення), які виникли в тому числі і на підставі, простого векселя серії АА № 2033420, виданого 22 березня 2013 року, договору купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ, укладеного 22 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Профсервіс-Люкс , відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у власність простий вексель серії АА № 20336420, акту прийому-передачі виконавчих зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № 184 БВ від 22 листопада 2013 року, платіжного доручення № 1 від 26 листопада 2013 року у сумі 1500000 гривень, свідчить про те, що волевиявлення ОСОБА_1 було направлене саме на зміну діючих між сторонами правовідносин, з метою приховання майна та настання відповідних правових наслідків в іншому зобов`язанні, тобто унеможливлення виконання за рахунок цього майна судового рішення по цивільній справі № 204/6677/13-ц.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про невиконання ним грошового зобов`язання за кредитним договором № 012/02-40/601 від 21 вересня 2007 року та наявність судового рішення про стягнення з нього заборгованості за ним, відчужуючи майно (право вимоги за векселем серії АА № 2033420, виданого 22 березня 2013 року) на підставі договору відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року ТОВ Верітас Альфа , діяв очевидно недобросовісно та зловживаючи своїми правами, оскільки вчинив оспорюваний договір відступлення права вимоги, що порушує майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК Форінт є цілком обґрунтованими, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

При зверненні до суду з вказаною позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102 гривні, через що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1051 гривні з кожного, виходячи із розрахунку 2102/2.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; ЄДРПОУ 40658146) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Верітас Альфа (49000, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 2, кв. 100; ЄДРПОУ 30509394), третя особа - приватне підприємство Тоджима (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 74; ЄДРПОУ 19434132), про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 01-25/09 від 25 вересня 2020 року, згідно з яким первісний кредитор - ОСОБА_1 , передав новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю Верітас Альфа , а новий кредитор прийняв Право вимоги (майнові права) за договором купівлі-продажу цінних паперів № 184БВ від 22 листопада 2013 року, який укладено між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профсервіс-Люкс (ЄДРПОУ 38434007), відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за простим векселем № АА 2033420, авалістом за яким виступає боржник Приватне підприємство Тоджима в розмірі 1500000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт сплачений судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Верітас Альфа на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт сплачений судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна