Постанова

від 13.07.2021 по справі 927/293/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р. Справа№ 927/293/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 13.07.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд"

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 17.03.2021 (повний текст складено 22.03.2021)

у справі № 927/293/19 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівпобутхім"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська миловарена компанія"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - ВП "Запорізька АЕС") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" (надалі - ТОВ "Ріа-Трейд") про зобов`язання замінити неякісну продукцію, стягнення штрафу за поставку неякісної продукції, сплату штрафу та пені за порушення строків поставки продукції, з вимогою:

- зобов`язати ТОВ "Ріа-Трейд" замінити продукцію неналежної якості (мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг загальною вартістю 147 063,60 грн із ПДВ; мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт. загальною вартістю 10 368,00 грн із ПДВ) на відповідну продукцію належної якості;

- стягнути з ТОВ "Ріа-Трейд" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" штраф за поставку неякісної продукції в розмірі 31 486,32 грн, пеню за порушення строків поставки продукції в розмірі 27 707,96 грн за період з 01.10.2018 по 25.03.2019 та штраф за прострочення поставки продукції більше ніж на 30 днів у розмірі 11 020,21 грн за період з 01.10.2018 по 25.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору поставки продукції № 480(3)18УК/53-121-01-18-07068 від 05.09.2018 та додаткової угоди №1 до нього (надалі - договір).

02.05.2019 позивач подав до суду №28-23/9271 від 26.04.2019, якою зменшено позовні вимоги в частині немайнової вимоги - зобов`язання відповідача замінити продукцію неналежної якості, а саме: мило туалетне 100 гр. "Ельмир" у кількості 4539 кг загальною вартістю 147 063,60 грн із ПДВ та мило готельне 15гр. "Erbay" в кількості 9600 шт. загальною вартістю 10 368,00 грн із ПДВ, на відповідну продукцію належної якості.

Таким чином, згідно поданої заяви позивач просив суд у межах даної справи стягнути з відповідача 70 529,35 грн, з яких: штраф за поставку неякісної продукції в розмірі 31 486,32 грн, пеня за порушення строків поставки продукції в розмірі 28 022,82 грн за період з 01.10.2018 по 27.03.2019 та штраф за прострочення поставки продукції більше ніж на 30 днів у розмірі 11 020,21 грн. Також, посилаючись на приписи п.1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" позивач просив суд повернути з Державного бюджету України 1 921,00грн судового збору, сплаченого за немайнову вимогу, враховуючи що позов у цій частині ним зменшено.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 у справі №927/293/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020, позовні вимоги задоволено частково: за рішенням суду присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 25 189,06 грн штрафу за поставку неякісної продукції, 22 418,26 грн пені, 8 816,17 грн штрафу за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів та 1921 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

18.02.2021 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 видано наказ у справі № 927/293/19.

01.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" надійшла заява від 24.02.2020 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що на підставі статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, ТОВ "Ріа-Трейд" вказує, що позовні вимоги, які були задоволені судовим рішенням, ґрунтувалися на положеннях договору поставки продукції № 480(3)18УК від 05.09.2018 та відповідно заявлені на його підставі. Таким чином, у TOB "Ріа-Трейд" перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"" існує обов`язок оплатити 25 189,06 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, 22 418,26 грн пені, 8 816,17 грн штрафу за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів та 1921 грн. судового збору, а всього 58344,49 грн.

В той же час, заявник зазначає, що за видатковою накладною №РА-00920 (міститься в матеріалах справи) на виконання умов договору поставки продукції № 480(3)18 УК від 05.09.2018, TOB "Ріа-Трейд" здійснено заміну забракованого позивачем товару, та поставлено товар загальною вартістю 157431, 60 грн., а саме: мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539 кг. та мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт., який прийнято позивачем без будь-яких зауважень. Умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог в тому числі є і безспірність вимог, які зараховуються. Безспірність зобов`язання щодо оплати товару отриманого за накладною №РА-00920 підтверджується матеріалами справи, зокрема, позивач зменшував розмір позовних вимог, що стосувався зобов`язання щодо заміни продукції, а також у відзиві на зустрічну позовну заяву у даній справі зазначав, що в подальшому продукція була замінена відповідачем на якісну (представник позивача стверджувала в судовому засіданні, що жодних претензій до поставки заміненої продукції у позивача немає). Оплата продукції за умовами договору поставки продукції № 480(3)18 УК від 05.09.2018 буде здійснюватись за видатковою накладною У РА-00920 від 26.03.2019, за якою було здійснено заміну неякісної продукції на якісну. Також Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 було встановлено факт поставки (заміни) продукції за накладною № РА-00920 на якісну. Також заявник, з урахуванням приписів статті 72 та статті 249 Цивільного кодексу України, вказує, що повністю підтверджується безспірність зобов`язання, що існує у позивача, щодо оплати продукції за накладною № РА-00920 від 26.03.2019.

Згідно з положеннями п. 3.2. договору поставки продукції №480(3)18УК від 05.09.2018, розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом календарних 45 днів з моменту поставки продукції. Поставка продукції за видатковою накладною №РА-00920 була здійснена 26.03.2019, отже обов`язок оплати виник через 45 днів, а саме 11 травня 2019 року. Посилаючись на положення статті 601 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, заявник вказує, що заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 16/1 від 16.02.2021, яка була надіслана позивачеві (юридичній особі та її відокремленому підрозділу) було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 58344,49 грн.

Отже, відповідач вважає, що згідно зі здійсненим зарахуванням, грошові зобов`язання TOB "Ріа-Трейд" (код 32818139) перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код 24584661) на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у даній справі припиняються в сумі 58344,49 грн в повному обсязі. Грошові зобов`язання ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код 24584661) перед TOB "Ріа-Трейд" (код 32818139) за Договором поставки продукції № 480 (3) 18 УК від 05.09.2018 (поставка за видатковою накладною № РА-00920 від 26.03.2019) припиняються в сумі 58344,49 грн із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 99087,11 грн. Таким, чином, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог обов`язок TOB "Ріа- Трейд" щодо оплати позивачеві грошових сум в сумі 58344,49 грн на виконання зокрема Наказу про примусове виконання рішення від 18 лютого 2021 року по справі № 927/293/19 TOB "Ріа-Трейд" є припиненим у відповідності до положень статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2021 у справі №927/293/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою визнати наказ про примусове виконання рішення таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник з посиланням на постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №21566/17 та від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, зазначає, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Крім того, заявник вважає, що якщо одна із сторін зустрічних зобов`язань заперечує проти їх зарахування, вона може оскаржити таку заяву у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" у справі №927/293/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Скрипки І.М., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2021 у справі №927/293/19; справу №927/293/19 призначено до розгляду на 17.05.2021.

Розпорядженням Керівника апарату від 17.05.2021 №09.1-08/1902/21 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, справу № 927/293/20 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 для розгляду справи №927/293/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Тищенко А.І., суддів: Скрипки І.М., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №927/293/19 в складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б., справу призначено до розгляду на 15.06.2021.

В судовому засіданні 15.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому зазначає, що вимоги позивача та відповідача, хоч і є одноріними (мають грошовий характер), однак є різними за своєю правовою природою (зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за порушення зобов`язання за договором не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов`язання). У такому випадку зарахування можливе лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чітко встановленого розміру боргового зобов`язання, їх розмір має носити ясний та безспірний характер. Таким чином, позивач вважає, що важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечення іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої заяви з наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку, що також підтверджується висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16, від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17, від 02.04.2019 у справі №918/539/18.

В судове засідання 15.06.2021 та 13.07.2021 представники позивача та третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачу та третій особі-1.

Також в матеріалах справи містяться конверти з копією ухвали суду апеляційної інстанції від 15.06.2021, яка надсилалась Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівпобутхім" за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 14017, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 59, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та обізнаний про розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді, а не отримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду.

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №927/293/19 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача та третіх осіб.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частина 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України).

Частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік підстав (якій не є вичерпним) для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі ,якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 3 статті 202 Господарського кодексу України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України), переданням відступного (стаття 600 Цивільного кодексу України), зарахуванням (стаття 601 Цивільного кодексу України), за домовленістю сторін (стаття 604 Цивільного кодексу України), прощенням боргу (стаття 605 Цивільного кодексу України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 Цивільного кодексу України), неможливістю виконання (стаття 607 Цивільного кодексу України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 Цивільного кодексу України).

Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні приписи містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

За змістом статті 601 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 202 Господарського України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону .

Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17.

Позивач (стягувач) заперечує щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України, посилаючись на відсутність однорідності та безспірності.

Тобто, припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними до допустимими доказами (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі 910/18256/17).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі №920/240/18, зокрема, зазначив, що зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань, їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер; у спірних правовідносинах між сторонами може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2021 TOB "Ріа-Трейд" звернулося до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№16/1 від 16.02.2021, з якої вбачається, що заявник повідомив про припинення його зобов`язання перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в сумі 58344,49 грн з оплати боргу на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.20 у справі № 927/293/19; припинення зобов`язання в сумі 58344,49 грн ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перед TOB "Ріа-Трейд" за договором поставки продукції №480 (3)18УК від 05.09.2018 за видатковою накладною №РА-00920 від 26.03.2019 із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 99087,11 грн на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування безспірності зобов`язання відповідач посилається на те, що під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи №927/293/19 судом було досліджено та встановлено факт поставки (заміни) продукції згідно накладної №РА-00920 від 26.02.19 на якісну.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у відповідача перед позивачем існує обов`язок з оплати 25189,06 грн штрафу за поставку неякісної продукції, 22418,26 грн пені, 8816,17 грн штрафу за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів та 1921,00 грн судового збору. Разом з тим, дані вимоги позивача не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов`язання, отже не є безспірними.

При цьому, як зазначено вище, важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються важливою умовою.

З огляду на наведене, судом встановлено неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, дані обставини свідчать про відсутність всіх необхідних умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, для здійснення такого зарахування, тому судом не приймається заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підставу для визнання наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.21 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви ТОВ Ріа-Трейд про визнання наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2021 таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в оскаржуваній ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2021 у справі №927/293/19 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2021 у справі №927/293/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2021 у справі №927/293/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/293/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 22.07.2021.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська