Постанова

від 16.07.2021 по справі 918/1186/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Справа № 918/1186/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Іванюченко В.В.

відповідача - адв. Процун О.І.

розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" про розподіл судових витрат

у справі № 918/1186/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення 5492636,02 грн.

В С Т А Н О В И В :

Північно-західним апеляційним господарським судом переглянуто рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 25.03.2021 р. у справі № 918/1186/20, за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція". Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 25.03.2021 р. у справі № 918/1186/20 залишено без змін.

Позивач в порядку ч.8 ст.129 ГПК України подав апеляційному суду клопотання про розподіл судових витрат - витрат на правову допомогу в апеляційному провадженні в сумі 30000 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 р. клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" про розподіл судових витрат на правову допомогу відповідно до ст. 244 ГПК України призначено до розгляду в судовому засіданні 16.07.2021 р.

Відповідач Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надало суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Вважає заявлену до стягнення суму 30000 грн. такою, яка не відповідає встановленим у п. 4 ст. 126 ГПК України вимогам співмірності та просить суд зменшити суму витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з іншої сторони, до 3000 грн.

Відповідач вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу завищена позивачем, оскільки не підтверджена розумність витрат на оплату послуг адвоката. Зазначає, що представництво інтересів клієнта у апеляційному суді не потребувало значних витрат часу та ресурсів, враховуючи незначну тривалість судового розгляду в суді апеляційної інстанції (два судових засідання в режимі відео конференції), тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за участь в таких засіданнях не відповідають принципу співрозмірності; спірне питання, яке розглядалось апеляційним судом не є складним, судова практика з даного питання є прогнозовано сталою; ціновий вираз становить 265762,35 грн. (сума інфляційних втрат та 3% річних), тобто - сума є незначною; підготовка відзиву на апеляційну скаргу у даній справі не вимагала від представника позивача проведення аналізу чинного законодавства та додаткового вивчення матеріалів справи.

З посиланням на правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 р. у справі № 904/3583/19, відповідач доводить, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В судовому засіданні 16.07.2021 р. представник Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" підтримав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що роботи виконані в повному обсязі, прийняті клієнтом без зауважень, і постанова суду апеляційної інстанції ухвалена на користь позивача. Представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" проти задоволення клопотання заперечив, просив зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу адвоката до 3000 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу із урахуванням такого.

Так, позивач Приватне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" у відзиві на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області у відповідності до ст.124, ч.8 ст.129 ГПК України заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30000,00 грн. Крім того, позивач просив з метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надати час протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення/постанови для подання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України після ухвалення рішення у справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення /а.с. 25 у т.2/.

У клопотанні, направленому суду 03.07.2021 р. просить стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн./а.с. 79-82 у т.2/.

Нормами ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно до норм ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Приватне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" надало суду у строк, визначений ст. 129 ГПК України, договір про надання правової допомоги № 18-2020 від 20 жовтня 2020 року /а.с. 87-91 у т.2/, акт про надання правової допомоги від 02.07.2021 р. /а.с. 92 у т.2/ на загальну суму 30000 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 002305 від 20.08.2019 р. /а.с.86 у т.2/.

Колегія суддів встановила, що за умовами договору № 18-2020 про надання правової допомоги, укладеного 20.10.2020 р. Приватним акціонерним товариством "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" (клієнт) та Адвокатським бюро "Віталія Іванюченко" (адвокатське бюро), адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, з питань, пов`язаних із стягненням заборгованості з підприємства за договором поставки № 53-122-01-19-08957 від 09 грудня 2019 року, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді (при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції) встановлюється у розмірі 30000 грн. Фактичні витрати, понесені адвокатським бюро для виконання договору, не є гонораром, та відшкодовуються клієнтом незалежно від розміру гонорару.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Матеріалами справи також підтверджено, що адвокат Іванюченко В.В. представляв інтереси позивача у даній справі в суді апеляційної інстанції на підставі ордеру серії АР № 1049092 від 31.05.2021 р. /а.с.45 у т.2/.

З акту про надання правової допомоги від 02.07.2021 р. /а.с. 92 у т.2/ вбачається, що підписуючи цей акт, клієнт підтвердив, що результати наданої допомоги передані клієнту у паперовому та/або електронному вигляді до підписання цього акту.

Згідно з актом у Північно-західному апеляційному господарському суді (при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції) надана правова допомога, що складається: з підготовки відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у Північно-західному апеляційному господарському суді 08.06.2021 р., 29.06.2021 р. та підготовку, складання та подання процесуального документу (заяви в порядку ч.8 ст.129 ГПК України).

Пунктами 2-3 акту визначено, що гонорар адвокатського бюро, який підлягає оплаті за надання правової допомоги, перелік якої наведений у даному акті, складає 30000 грн. Надана правова допомога відповідає вимогам, пред`явленим клієнтом, тобто - прийнята клієнтом без зауважень.

Зазначені у акті роботи підтверджені матеріалами справи. Так, протоколами судового засідання підтверджено, що в судових засідання 08.06.2021 р., 29.06.2021 р. брав участь адвокат Іванюченко В.В. на підставі ордеру АР № 1049092 від 31.05.2021 р. /а.с. 49, 68 у т. 2/.

Матеріали справи також містять відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року, відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року, клопотання про розподіл судових витрат /а.с.22-27,28-33,79-82 у т.2/.

З договору про надання правової допомоги вбачається, що гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Разом з тим, нормами ч. 5-6 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи наведені норми та обґрунтовані заперечення відповідача проти розміру відшкодування, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, наполовину, враховуючи наступне.

Матеріалами справи № 918/1186/20 підтверджено, що адвокат Іванюченко В.В. на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АР № 1033438 від 14.01.2021 р. представляв інтереси Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" у суді першої інстанції (в т.ч. брав участь у судових засіданнях), і обставини справи на час розгляду в суді апеляційної інстанції не змінились, нові докази не надавались, тому суть спору, нормативно-правова база і матеріали справи вже вивчені представником позивача адвокатом Іванюченком В.В. і не потребували вивчення у повному обсязі знову на стадіі апеляційного перегляду справи. Рішення суду першої інстанцій ухвалено на користь позивача і позиція позивача в процесі розгляду справи в судах не змінювалась, як і позиція відповідача та доводи, якими він обґрунтував заперечення проти позову та апеляційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження було стягнення 265762,35 грн. інфляційних втрат та 3% річних, що не належить до складної категорії спорів, і спірні правовідносини не передбачають вивчення адвокатом значного обсягу законів і підзаконних нормативно-правових актів. Матеріали справи за об`ємом становлять два томи, тому враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності та керуючись принципами справедливості, критеріями пропорційності та розумності, колегія суддів дійшла висновку, що представництво інтересів клієнта у апеляційному суді не потребувало значних витрат часу та ресурсів і розмір гонорару, визначений стороною позивача та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Колегія суддів вважає об`єктивно співмірною у цій справі компенсацією вартості правової роботи у сумі 15000 грн.

При цьому колегія суддів зауважує, що у даному випадку надання правової допомоги при вирішенні процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з господарським позовом, оскільки процедурні питання є типовими, їх виконання потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Заява про компенсацію витрат не містить обґрунтування саме такого розміру 30000 грн. з посиланням, зокрема, на кваліфікацію чи досвід адвоката, фінансовий стан клієнта чи можливі інші істотні обставини.

Поряд з цим, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що підставою для зменшення є та обставина, що усі судові засідання відбувались в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, отже адвокат не витрачав часу на прибуття до суду, а фактично брав участь в судових засіданнях з власного робочого місця, що значно спрощує таку його участь і, відповідно, суттєво зменшує її складність та вартість. Колегія суддів вважає, що право на участь у судовому засіданні в режимі відеконференції не впливає на якість наданих адвокатом послуг.

Також судом відхиляються доводи відповідача, що сума витрат на правову допомогу про відшкодування, якої заявив клопотання позивач не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, оскільки факт правової допомоги підтверджено матеріалами спрви, і згідно з актом від 02.07.2021 р. про надання правової допомоги надані адвокатом послуги прийняті позивачем без зауважень, про що зазначено вище.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, місто Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., місто Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "ПЛІНФА" (61052, м.Харків, вул.Конторська 75/77, код ЄДРПОУ 00240253) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

4. Матеріали справи №918/1186/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений 21 липня 2021 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.