Ухвала

від 22.06.2021 по справі 910/16777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про розподіл судових витрат

23.06.2021Справа № 910/16777/20За позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл (01033, місто Київ, вулиця Шота

Руставелі, будинок 39/41)

про стягнення 53 792,98 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: Нечипорук І.І.;

Від відповідача: Опря С.І.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл (далі відповідач) про стягнення 53 792,98 грн., з яких: 53 656,45 грн. пеня, 546,12 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 26.05.2020 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 86/32 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити погоджений між сторонами товар. Проте відповідач взяті на себе за цією угодою обов`язки належним чином не виконав, поставку дизельного палива позивачу в передбаченому договором обсязі не здійснив, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені та інфляційних втрат. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі № 910/16777/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 25.11.2020 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що 03.07.2020 року укладений між сторонами договір було розірвано позивачем в односторонньому порядку, а отже правові підстав для нарахування пені, починаючи з 03.07.2020 року, на думку відповідача, відсутні. У той же час решта суми вказаної штрафної санкції, нарахована з 11.06.2020 по 03.07.2020, була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Ойл на користь позивача у добровільному порядку на підставі виставленої останнім претензії № 612 від 03.07.2020. Також відповідач посилався на належне виконання ним умов укладеного між сторонами договору № 86/32 від 26.05.2020. Крім того, у наведеному відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Ойл просило суд стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати професійну правничу допомогу в загальному розмірі 42 600,00 грн.

До означеного відзиву на позовну заяву відповідачем долучено клопотання від 25.11.2020 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 22.12.2020.

07.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача № 1104 від 01.12.2020 на відзив позовну заяву, в якій останній підтвердив факт сплати відповідачем пені, нарахованої у період з 11.06.2020 по 03.07.2020, а також вказав про те, що неврахування такої оплати відбулося внаслідок технічного збою в системі та відсутності відповідної інформації на час пред`явлення позову. Також позивач зазначив, що з урахуванням дати розірвання укладеного між сторонами договору 03.07.2020 року, а також зважаючи на дату погашення відповідачем вищенаведених штрафних санкцій 16.07.2020 року, Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано відповідачу заборгованість у загальному розмірі 11 588,79 грн., з яких: 1 433,79 грн. 3 % річних, 10 155,22 грн. інфляційні втрати. Крім того, у наведеній заяві по суті спору позивач заперечив проти стягнення з нього заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу та просив суд зменшити розмір вказаних судових витрат до 1 000,00 грн., у зв`язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю.

07.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача № 1105 від 01.12.2020 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл 1 433,79 грн. 3 % річних та 10 155,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих у період з 03.07.2020 по 16.07.2020 на суму основного боргу в розмірі 1 249 253,19 грн.

21.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 18.12.2020 року, в яких останній навів додаткові обґрунтування на спростування позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 , а також заперечив проти клопотання позивача про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 прийнято відмову Військової частини НОМЕР_1 від позову, закрито провадження у справі № 910/16777/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 39/41; код ЄДРПОУ 40221297) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 390 (шість тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп.

23.12.2020 на виконання ухвали Господарського суду від 23.12.2020 видано наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ойл" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2020 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.05.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 910/16777/20 в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу скасовано, справу № 910/16777/20 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 25.05.2021 справу № 910/16777/20 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 судове засідання по справі № 910/16777/20 в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу призначено на 14.06.2021.

14.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив, що позивач діяв необґрунтовано, протидіяв правильному і швидкому вирішенню справи, що за висновком відповідача призвело до порушення (ущемлення) прав та інтересів відповідача у формі безпідставного стягнення грошових коштів, впливу на ділову репутацію та понесення витрат на правову допомогу у розмірі 42 600, 00 грн.

Окрім того, відповідач зазначив, що позивач не подав належного обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а тому, за доводами відповідача, вказані витрати підлягають стягненню з позивача.

У судовому засіданні 14.06.2021 представник позивача подав пояснення по справі, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат та зазначив, що при здійсненні перевірки оплати штрафних санкцій відповідачем в системі платежів була відсутня інформація про оплату штрафних санкцій, оскільки з 19.10.2020 по 30.10.2020 ТОВ «ДАБЛ Ю НЕТ ТЕЛЕКОМ ЮА» здійснювалась заміна пошкодженого телекомунікаційного обладнання, у зв`язку з чим були неполадки доступу до мережі Інтернет та у системі виник технічний збій, а тому інформація щодо надходження коштів на рахунок позивача станом на момент подання позову була відсутня.

Крім того, позивач у поясненнях зазначив, що дії позивача щодо подачі позову про стягнення з відповідача були обґрунтованими, оскільки саме невиконання останнім умов Договору спричинило негативні наслідки для позивача, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з позовом за захистом свої прав та законних інтересів.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2021 підтримав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2021 заперечив проти задоволення заяви про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 14.06.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду заяви про розподіл судових витрат по справі 910/16777/20 на 23.06.2021.

22.06.2021 через електронну пошту суду від представника відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач просить суд стягнути з позивача судові витрати на правову допомогу у суді першої інстанції 42 600, 00 грн; у суді апеляційної інстанції 15 000, 00 грн; у суді касаційної інстанції 10 000, 00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (у суді апеляційної інстанції), 4 204 грн (у суді касаційної інстанції).

22.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат по сплаті судового збору.

Судом у судовому засіданні 23.06.2021 розглянуто заяву відповідача про розподіл судових витрат та вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

За змістом частин 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Ойл просить суд покласти на

Військову частину НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у суді першої інстанції 42 600, 00 грн; у суді апеляційної інстанції 15 000, 00 грн; у суді касаційної інстанції 10 000, 00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (у суді апеляційної інстанції), 4 204 грн (у суді касаційної інстанції).

Заява відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу мотивована тим, що позовна заява, яка подана позивачем про стягнення коштів у розмірі 53 792, 98 грн є необґрунтованою, оскільки відповідачем було сплачено ще 16.07.2020 штрафні санкції у розмірі 9 147 грн, а позов подано 27.10.2020.

Разом з цим, відповідач зазначає, що відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

За доводами відповідача необґрунтований позов Військової частини НОМЕР_1 про стягнення штрафних санкцій призвів до понесення додаткових витрат відповідача, оскільки останній вимушений був звернутись до адвокатського об`єднання для отримання професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим просить стягнути з позивача вказану суму.

У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До матеріалів справи додано Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 1 від 30.10.2020 року, який укладено між відповідачем та Адвокатським об`єднанням ГРАВІТАС, за умовами якого вказане адвокатське об`єднання зобов`язалося в інтересах клієнта надавати правову (професійну правничу) допомогу (здійснити певні дії та/або здійснювати певну діяльність), передбачені цим Договором та додатковими угодами до нього, а клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвокатського об`єднання та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором та додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, надаючи правову (професійну правничу) допомогу, Адвокатське об`єднання за цим договором здійснює наступні види адвокатської діяльності: представляє інтереси клієнта та/або інших вказаних клієнтом осіб та/або здійснює його захист у кримінальних провадженнях, в рамках загального захисту інтересів клієнта під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні та іншої діяльності правоохоронних органів та представництва відповідно до ст.ст. 45-54, 58, 63, 64-1, 64-2 КПК України з усіма правами захисника або представника у кримінальному провадженні; надає усні юридичні консультації та правові висновки за дорученням клієнта з опрацюванням конкретних ситуацій (на основі документів та інформації, наданої клієнтом); складає заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру, які пов`язані з предметом надання правової допомоги; представляє інтереси клієнта у всіх судових та правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності; представляє інтереси клієнта перед третіми (фізичними та юридичними) особами з питань, які є предметом надання правової (професійної правничої) допомоги; вчиняє за погодженням із клієнтом інші необхідні фактичні дії юридичного характеру, спрямовані на захист прав (законних інтересів) клієнта.

У пункті 3.1 вказаного Договору його сторони погодили, що сума гонорару (винагороди) Адвокатського об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим договором визначається сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору.

За умовами пункту 4.1 Договору здача-приймання виконаних робіт за кожною додатковою угодою документально оформлюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), складеного у письмовій формі та підписаного повноважними представниками обох сторін.

Акт здачі-приймання виконаних робіт має включати перелік послуг, які надані Адвокатським об`єднанням клієнту відповідно до предмету додаткової угоди (пункт 4.2 Договору).

Судом встановлено, що 05.11.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням ГРАВІТАС укладено додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 1 від 30.10.2020, за умовами пункту 1 якої Адвокатське об`єднання надає правову (професійну правничу) допомогу клієнту, пов`язану з представленням інтересів у господарському суді міста Києва у справі № 910/16777/20 за позовом Військової частини НОМЕР_1 (195 центральна база забезпечення та охорони Адміністрації ДССТ) про стягнення 53 792,98 грн., а саме: здійснює збір документів та доказів, необхідних для підготовки відзиву на позовну заяву (у тому числі: Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 86/32 від 26.05.2020, претензію № 612 від 03.07.2020, квитанції, листування тощо) до суду першої інстанції (господарський суд м. Києва) (п.п. 1.1); здійснює вивчення та аналіз зібраних документів та доказів, судової практики, необхідної для підготовки відзиву на позовну заяву (у тому числі: Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 86/32 від 26.05.2020, претензію № 612 від 03.07.2020, квитанції, листування тощо) до суду першої інстанції (господарський суд м. Києва) (п.п. 1.2); здійснює підготовку відзиву на позовну заяву до першої інстанції (господарський суд м. Києва) на основі зібраних та проаналізованих документів, доказів та інформації (п.п. 1.3); здійснює виготовлення та належне оформлення додатків до відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції (господарський суд м. Києва) (п.п. 1.4).

У пункті 2 цієї додаткової угоди її сторони погодили, що сума виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг (професійної правничої допомоги), визначених в пункті 1 цієї додаткової угоди № 1, становить фіксовану суму 42 600,00 грн., у тому числі: за послуги, вказані у п.п. 1.1 п. 1 додаткової угоди № 1 2 000,00 грн.; за послуги, вказані у п.п. 1.2 п. 1 додаткової угоди № 1 20 000,00 грн.; за послуги, вказані у п.п. 1.3 п. 1 додаткової угоди № 1 20 000,00 грн.; за послуги, вказані у п.п. 1.4 п. 1 додаткової угоди № 1 600,00 грн.

Відповідачем, крім вищенаведеного Договору та додаткової угоди до нього, до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг № 1 від 25.11.2020 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 1 від 30.10.2020 на загальну суму 42 600,00 грн., який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, копію відповідного розрахунку судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги № 1 від 30.10.2020, копію виставленого відповідачу адвокатом Большаковим Дмитром Володимировичем (який фактично здійснював представництво інтересів відповідача у справі) рахунку № 1 від 05.11.2020, копію платіжного доручення № 108300795 від 12.11.2020 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Ойл на користь Адвокатського об`єднання ГРАВІТАС погодженої між ними суми гонорару в розмірі 42 600,00 грн., а також копію свідоцтва представника відповідача про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000156 від 10.04.2018 та копію відповідного ордеру серії АА № 1062531 від 20.11.2020.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частинами п`ятою і шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, як вже було зазначено, за приписами частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів Товариства; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Аналіз статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17та від 12.08.2020 у справі №922/3422/18.

На думку відповідача, необґрунтованість дій позивача полягає в тому, що позивач, знаючи про сплату штрафних санкцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ойл» 16.07.2020 подав завідомо необґрунтований позов та протидіяв правильному і швидкому вирішенню справи.

Судом встановлено, що 27.10.2020 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат у розмірі 53 792,98 грн.

В позовній заяві позивачем зазначено, що 03.07.2020 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату пені, станом на 27.10.2020 вимоги претензії позивача відповідачем не задоволені.

Як вбачається з матеріалів справи, після подачі відзиву, позивачем було подано 07.12.2020 заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В подальшому, 22.12.2020 позивачем у судовому засіданні подано заяву про відмову від позову, в якій позивач вказав, що ознайомившись із відзивом відповідача, Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо про сплату штрафних санкцій, зазначених у претензії від 03.07.2020, інформація щодо надходження коштів на рахунок позивача від відповідача на дату подання позову була відсутня, оскільки у системі виник технічний збій, а тому позивач користуючись правом передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України просив суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Таким чином, позивач здійснив всі необхідні дії та подав заяву про відмову від позову.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі № 910/16777/20 не є свідченням того, що позов по своїй суті є необґрунтованим чи неправомірним, оскільки наведені обставини можуть бути встановлені у судовому рішенні лише за наслідками розгляду суті спору, в той час як провадження у даній справі було закрите з підстав того, що позивачем подано заяву про відмова від позову, яка є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства.

При цьому, із матеріалів справи № 910/16777/20 вбачається, що вона розглядалась у Господарському суді міста Києва з 03.11.2020 (ухвала про відкриття провадження) та до 23.12.2020 (ухвала про закриття провадження у справі), тобто в межах строку передбаченого приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведені обставини, суд не вбачає підстав для висновку, що поданий в межах справи №910/16077/20 позов є завідомо безпідставним, а позивач протидіяв правильному і швидкому вирішенню справи.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами, необґрунтованості дій позивача під час розгляду даної справи, недоведено, що недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів Товариства та, що дії позивача мали умисні дії, оскільки відповідачем не подано доказів такої вини, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на оплату послуг адвоката та судового збору у вказаних вище розмірах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Ойл про відшкодування судових витрат відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.07.2021.

Суддя М.Є. Літвінова