Ухвала

від 20.07.2021 по справі 915/921/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2021 року

м. Київ

cправа № 915/921/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Уркевич В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

Офіса Генерального прокурора: Семенчук М.А.,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2020

у справі № 915/921/20

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави

до :

1)Чорноморської сільської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН-ЧЕРНОМОР?Я"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Чорноморської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН- ЧЕРНОМОР?Я", в якому просив: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської сільської ради від 19.03.2019 № 2 "Про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки реакційного призначення, передбаченої до надання у власність шляхом викупу в селі Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області"; 2) визнати недійсним укладений 22.03.2019 між Чорноморською сільською радою та ТОВ "ФОТОН-ЧЕРНОМОР?Я" договір купівлі-продажу землі, зареєстрований 22.03.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 30832825.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка, відчужена Чорноморською сільрадою на користь ТОВ "ФОТОН-ЧЕРНОМОР?Я" за спірним договором розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря і на неї встановлені та діють обмеження типу 05.03 прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів. Відтак спірне рішення від 19.03.2019 №2 прийняте Чорноморською сільрадою з порушеннями вимог законодавства, зокрема, ст.ст. 85, 88 Водного кодексу України та ст.ст. 59, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), згідно з якими землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей. Прокурор також посилався на пункт "г" ч. 5 ст. 128 ЗК України, відповідно до якого однією з підстав для відмови в продажу земельної ділянки є встановлена ЗК України заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність, та зазначає, що ці положення виключають можливість законного набуття ТОВ "ФОТОН-ЧЕРНОМОР`Я" права приватної власності на спірну земельну ділянку. Прокурор також вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.03.2020 №108, укладений на підставі спірного рішення Чорноморської сільради, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 ЗК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2020 (суддя Давченко Т.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до Генплану села Чорноморка спірна земельна ділянка не входить до земель прибережної захисної смуги, у зв`язку з чим на неї не поширюються обмеження, встановлені законодавством для земель прибережних захисних смуг, зокрема, і щодо можливості перебування таких земель виключно у державній або комунальній власності.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (колегія суддів у складі: Принцевська Н.А. - головуючий, Діброва Г.І., Ярош А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано і залишено позов без розгляду.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та залишаючи позов прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Чорноморська сільська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, тому має право звернутися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, а отже у правовідносинах, що склалися, прокурор міг звернутися з позовом лише в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради. Крім цього, прокурор в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", мав до подання позову звернутись до Чорноморської сільської ради для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. І не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу, або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу з обґрунтуванням підстав для представництва. Проте в даному випадку доказів звернення прокурора до Чорноморської сільської ради матеріали справи не містять. З огляду на вищевикладене апеляційний суд зазначив, що прокурор дійшов необґрунтованого і безпідставного висновку про наявність підстав для самостійного представництва ним інтересів держави у даній справі через відсутність у даному випадку органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади в судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду та неправильно застосував ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 15-2, 83, 116, 122 ЗК України, не врахувавши висновки Верховного Суду у подібних відносинах, викладених у постановах у справах № 922/997/20, № 912/2518/19, № 698/119/18, № 922/614/19, № 926/1111/15, № 587/430/16-ц, № 810/3894/17, та щодо відмови в позові не врахувавши висновки на підтвердження обставин належності земель до меж прибережної захисної смуги, викладені Верховним Судом України у постановах від 01.07.2015 у справі № 6-184цс-15, від 10.06.2015 у справі № 162цс-15, від 22.04.2015 у справі № 6-52цс-15, Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 904/59754/16, від 20.03.2019 у справі № 810/726/18, від 22.04.2019 у справі № 806/11/16, від 24.04.2019 у справі № 826/13358/17, від 26.06.2019 у справі № 814/2389/15, від 15.01.2020 у справі № 813/4060/17.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.07.2021 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.07.2021.

Під час підготовки справи до розгляду колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 передав справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абз. 3, 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою від 15.07.2021 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/1133/18 та призначено розгляд касаційної скарги у ній на 13.09.2021.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики, Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 915/921/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження у справі № 915/921/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Уркевич В.Ю.