Рішення

від 18.07.2021 по справі 905/1436/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.2021 Справа № 905/1436/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Маріупольської окружної прокуратури, м.Маріуполь

в інтересах держави в особі позивача 1: Маріупольської районної державної адміністрації Донецької області, м.Маріуполь

позивача 2: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, смт.Мангуш

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Осмостехнологія, м.Маріуполь

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Кадацька Д.М. (на підставі посвідчення);

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: Ботман О.О. (адвокат на підставі довіреності).

СУТЬ СПОРУ: Виконуючий обов`язки керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь в інтересах держави в особі позивача 1, Мангушської районної державної адміністрації Донецької області, смт.Мангуш та позивача 2, Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, с.Мелекіне, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Осмостехнологія, м.Маріуполь про розірвання договору оренди земельної ділянки, який укладений між Мангушською районною державною адміністрацією Донецької області, смт.Мангуш та ТОВ Осмостехнологія, м.Маріуполь, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040716600013 від 04.05.2007 стосовно земельної ділянки площею 1,5246 га (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754); зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 1,5246га (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754) вартістю 174959,28грн територіальній громаді Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач земельну ділянку з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754 не використовує за цільовим призначенням та не сплачує орендну плату за землю відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим просить розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладений між Мангушською (Першотравневою) районною державною адміністрацією Донецької області, смт.Мангуш та ТОВ Осмостехнологія, м.Маріуполь, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040716600013 від 04.05.2007 стосовно земельної ділянки площею 1,5246 га (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754) та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку площею 1,5246га (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754) вартістю 174959,28грн територіальній громаді Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1436/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.09.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 (тридцять) днів; задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання 03.11.2020 о 12:30год.

02.11.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви; відкласти розгляд справи на іншу дату; продовжити строк підготовчого розгляду справи №905/1436/20 на 30 днів. Крім того, від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи. У відзиві відповідач зазначає про відсутність підстав для представництва інтересів держави у прокурора, отже позов підлягає залишенню без розгляду. Крім того, відповідач наполягає, що з 2014 року позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вона зайнята військовослужбовцями та використовується у військових цілях. З огляду на неможливість користування орендованою земельною ділянкою з причин, які не залежали від волі відповідача, плата за користування земельною ділянкою не мала стягуватись. Відповідач наполягає, що ним не порушувались умови договору оренди земельної ділянки від 23.04.2007, неможливість користування земельною ділянкою спричинена об`єктивними причинами, не залежними від волі відповідача.

26.11.2020 на електронну пошту суду від керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшло заперечення №38-8972вих-20 від 25.11.2020 на клопотання про призначення експертизи. Дане заперечення не скріплено кваліфікованим електронним цифровим підписом.

26.11.2020 на електронну пошту суду та 30.11.2020 до канцелярії суду від керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшла відповідь на відзив з додатками. У відповіді на відзив прокурор наполягає, що тривале невжиття органом місцевого самоврядування заходів на повернення земельної ділянки територіальної громади є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави в суді. Твердження представника відповідача, що відповідач позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вона зайнята військослужбовцями та використовується у військових цілях, є необґрунтованими.

02.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідач вважає, що відсутні законні підстави звернення прокурора з даним позовом. Крім того, відсутність коштів для сплати судового збору у Мангушської районної державної адміністрації та Мелекінської сільської ради не може бути підставою для представництва прокурором інтересів державі у суді. Всі надані прокурором документи щодо огляду земельної ділянки свідчать про те, що під час оглядів не було правильно встановлено місцезнаходження земельної ділянки, що є предметом спору. Відповідач вважає надані прокурором докази неналежними, недопустимими та недостатніми. Відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної заяви.

Також, 11.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заперечення на клопотання про призначення експертизи. Відповідач просить задовольнити клопотання про призначення судової експертизи.

Крім зазначеного, 11.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.12.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Осмостехнологія, м.Маріуполь про призначення судової земельно-технічної експертизи; призначено судову земельно-технічну експертизу у справі №905/1436/20; проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі №905/1436/20 на час проведення експертизи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 апеляційну скаргу керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 задоволено; ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2020 у справі №905/1436/20 скасовано в частині призначення судової земельно-технічної експертизи; справу передано на розгляд Господарського суду Донецької області.

22.02.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою суду від 29.03.2021 поновлено провадження у справі №905/1436/20 та призначено підготовче засідання на 13.04.2021 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 13.04.2021 задоволено клопотання відповідача б/н від 08.04.2021 про відкладення розгляду справи; відкладено підготовче засідання на 27.04.2021 о 10:20 год.

26.04.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.04.2021 про відкладення підготовчого засідання по справі, про продовження строку підготовчого провадження по справі.

Ухвалою суду від 27.04.2021 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання по справі, про продовження строку підготовчого провадження по справі відмовлено; закрито підготовче провадження у справі №905/1436/20; призначено розгляд справи по суті на 20.05.2021 о 11:30 год.

05.05.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою суду від 17.06.2021 задоволено клопотання Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області та відповідача про заміну позивача 2 правонаступником. Замінено позивача 2: Мелекінську сільську раду Мангушського району її правонаступником Мангушською селищною радою Маріупольського району Донецької області; задоволено клопотання відповідача та замінено особу, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб Маріупольську місцеву прокуратуру №1 на Маріупольську окружну прокуратуру. Оголошено перерву в судовому засіданні до 06.07.2021 о 11:40 год.

02.06.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою суду від 06.07.2021 задоволено клопотання Маріупольської окружної прокуратури №55/1-252вих-21 від 25.06.2021 про заміну сторони її правонаступником, замінено позивача 1: Мангушську районну державну адміністрацію Донецької області на Маріупольську районну державну адміністрацію Донецької області, оголошено перерву в судовому засіданні до 19.07.2021 о 10:00 год.

Прокурор у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача 1 у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Представник позивача 2 у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

23.04.2007 між Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Осмотехнологія (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, у відповідності до п.1. якого орендодавець на підставі розпорядження голови Першотравневої райдержадміністрації від 13.04.2007 №168 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер (1423984400:07:000:0754) для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку Машинобудівельник, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту (Першотравневий район Донецька область) за актом про передачу та прийом в оренду.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5246 га із земель рекреаційного призначення (п.2 договору).

Згідно з п.п.3-5 договору на земельній ділянці відсутні споруди та забудови. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (1423984400:07:000:0754) становить 174959,28грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

За змістом п.6 договору договір укладено на термін 49 років (сорок дев`ять років). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На момент укладення цього договору загальна річна орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 10260грн на рік, що становить 855грн щомісячно. Орендна плата вноситься орендарем на бюджетний рахунок (п.7 договору).

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.12 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку Машинобудівельник, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту (Першотравневий район Донецька область).

Пунктом 13 договору передбачено, що орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Відповідно до п.п.14, 15 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку (п.16 договору).

У відповідності до п.25 договору орендар зобов`язався своєчасно вносити орендну плату за землю.

Пунктом 30 сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін: рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених законом; спори, що виникають по цьому договору вирішується сторонами у судовому порядку за місцем розташування земельної ділянки.

У п.31 договору сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.п.33, 34 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами (нотаріального посвідчення) та державної реєстрації (п.35 договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, скріплений печатками та зареєстрований у Першотравневому райвідділі ДРФ ДП Центр ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 04.05.2007 №040716600013.

Відповідач отримав Містобудівне обґрунтування «Готельний комплекс в районі пансіонату «Машинобудівельник», на землях Мелекінської сільської ради Першотравневого району» від 2006 р., концепт-проект «Водно-розважального комплексу» (типу «аквапарк»), розміщеного в с. Мелекіно, Донецька область, Україна, Містобудівне обгрунтування розширення об`єкту «База відпочинку ТОВ «Осмостехнологія» на землях Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області» від 2007 р.

Згідно з листом №1005-4/571 від 14.05.2020 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області відповідно до даних реєстру, ведення якого розпочато з 20.05.2011, за замовником ТОВ «Осмостехнологія» будь-яка інформація щодо реєстрації документів на початок виконання будівельних робіт та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відсутня.

В матеріалах справи наявний лист №48271/10/05-99-10-01-09 від 11.06.2020 Головного управління ДПС у Донецькій області, згідно з яким повідомлено, що станом на 09.06.2020 за ТОВ «Осмостехнологія» загальна заборгованість з орендної плати за земельну ділянку складає 228068,60грн. Борг нарахований за період з 02.03.2017 по 14.02.2020. Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «орендна плата» ТОВ «Осмостехнологія» подавались за земельні ділянки з кадастровими номерами 1423984400:07:000:1028 та 1423984400:07:000:0751, а саме: на 2015 рік - 13.02.2015 на загальну суму 51704,61грн; на 2016 рік 16.02.2016 на загальну суму 74048,85грн; на 2017 рік 17.02.2017 на загальну суму 78504,21грн; на 2018 рік 18.02.2018 на загальну суму 78501,75грн (14.02.2020 надана уточнююча податкова декларація на зменшення нарахованої суми (тобто, за 2018 рік нараховано 0,00грн)); на 2019 рік 04.06.2020 на суму 0,00грн; на 2020 рік 04.06.2020 на суму 0,00грн. За період з 01.01.2016 по 04.06.2020 згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Осмостехнологія» сплата орендної плати з юридичних осіб відсутня.

Відповідачем наполягає, що з 2014 року позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вона зайнята військовослужбовцями та використовується у військових цілях.

Листами від 25.08.2016 №01/25-1132 та №01/25-1095 від 16.08.2016 Мангушська районна державна адміністрація Донецької області звернулась до Керівника ОТУ «Маріуполь» щодо погодження актів встановлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки у тому числі відповідно до договору оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1423984400:07:000:0754, площею 1,5246 га.

За змістом листа №777/3/4867 від 23.03.2017 за підписом командира оперативно-тактичного угруповання "Маріуполь", за результатами звернення відповідача від 10.03.2017 повідомлено, що зазначена ділянка біля бази відпочинку Машинобудівельник з 2014 року по теперішній час використовується у військових цілях у зв`язку з проведенням антитерористичних дій, у зв`язку з наведеним використання даної ділянки у цивільних цілях на даний час не є можливим.

Листом від 31.03.2017 відповідач повідомив Першотравневу районну державну адміністрацію та Державну податкову інспекцію в Першотравневому районі, що з початку 2014 року товариство не може фактично користуватися вказаними земельними ділянками, у зв`язку з тим, що вони зайняті під проведення дій військових службовців на підставі проведення антитерористичних дій, що підтверджується листом Штабу оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь» від 23.03.2017 №777/3/4867. Відповідач просив звільнити ТОВ «Осмостехнологія» від сплати за оренду вищевказаних земельних ділянок за період з січня 2014 року по час закінчення проведення антитерористичних дій.

27.10.2017 відповідач звернувся до Мангушської районної державної адміністрації та Мангушської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та повідомив, що з квітня 2014 року підприємство не може фактично користуватися вказаними земельними ділянками, у зв`язку з тим, що вони зайняті військовослужбовцями та використовуються у військових цілях в межах проведення антитерористичних дій, що підтверджується листом Штабу оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь» від 23.03.2017 №777/3/4867. Згідно цього листа використання земельної ділянки у цивільних цілях на даний час є неможливим. Повідомив про звільнення ТОВ «Осмостехнологія» від зобов`язань по сплаті орендної плати за вищенаведеними договорами оренди земельних ділянок до набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції та звільнення зазначених вище земельних ділянок від військових формувань.

31.05.2018 відповідач звернувся до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України з листом та повідомив, що з квітня 2014 року підприємство не може фактично користуватися земельними ділянками (кадастровий №1423984400:07:000:0754 та кадастровий №1423984400:07:000:1028), у зв`язку з тим, що вони зайняті військовослужбовцями та використовуються у військових цілях в межах проведення антитерористичних дій, що підтверджується листом Штабу оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь» від 23.03.2017 №777/3/4867. Згідно цього листа використання земельної ділянки у цивільних цілях на даний час є неможливим. ТОВ «Осмостехнологія» має наміри та відповідний проект на будівництво пансіонату на зазначених земельних ділянках, проте фактично позбавлено законного права користування орендованими земельними ділянками. Просив провести заходи щодо розмінування та звільнення від військового обладнання зазначених земельних ділянок та повідомити про можливість подальшого безпечного використання земельних ділянок.

Листом №313/6/4108 від 15.06.2018 Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України повідомила відповідача, що за результатами опрацювання, у межах компетенції та наявної інформації, на території Донецької та Луганської областей з 30.04.2018 розпочато операцію Об`єднаних сил Збройних Сил України із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Відповідно до інформації отриманої зі штабу Об`єднаних сил використання зазначених земельних ділянок на даний час неможливо.

До матеріалів справи доданий протокол огляду місця події від 03.01.2020, складений слідчим СВ Магушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Борисенко Л.В. на підставі матеріалів ЄО у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України. Проведеним оглядом встановлено: місцем огляду є територія ділянки кадастровий номер 1423984400:07:000:0754 загальною площею 1,5245га, яка розташована на території Мелекінської сільської ради, а саме в с.Мелекіне Мангушського району Донецької області навпроти бази відпочинку Машинобудівельник на вказаній ділянці відсутні будь-які будови, росте очерет. Також поряд з вищевказаною ділянкою, розташована ділянка кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, загальною площею 6,5977га, на якій також зростає очерет, будь-які будови або фундаменти відсутні. На вказаних ділянках будь-які будівельні роботи не проводились. Під час огляду застосовані технічні засоби: фотоапарат Cenon. Огляд проводився в денний час доби. До протоколу огляду місце події додані фотознімки місця події.

Згідно рапорту старшого оперуповноваженого СКП Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Венія Федора від 03.01.2020, в ході проведення ОРЗ була отримана інформація, що невстановлена особа незаконно на земельних ділянках кадастрові номери 1423984400:07:000:1028, 1423984400:07:000:0754, розташованих на території Мелекінської сільської ради, вчинила самовільне будівництво, та без правовстановлюючих документів зайняла вказані ділянки.

Також в матеріалах справи наявний акт виїзного обстеження земельної ділянки від 24.11.2020, у відповідності до якого комісією у складі: Букіна Д.І. заступника голови Мелекінської сільської ради з виконавчої роботи; Непотачевої І.А. землевпорядника Мелекінської сільської ради; Алдошиної Т.Г. спеціаліста юрисконсульта Мелекінської сільської ради, виїхавши на земельну ділянку за адресою: с.Мелекіне Мангушського району Донецької області, навпроти бази відпочинку Машинобудівник встановили наступне: ТОВ Осмостехнологія використовує земельну ділянку з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754 загальною площею 1,5246га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку Машинобудівник) на підставі договору оренди укладеного з Першотравневою районною державною адміністрацією (нині Мангушською РДА), який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040716600013 від 04.05.2017. Встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови, огорожа відсутня, фортифікаційні споруди військових відсутні, ділянка є пустирем, на якій зростає очерет. До акту додані фотознімки місцевості.

В листі голови Мелекінської сільської ради №495 від 24.11.2020 зазначено про відсутність огорожі, забудови та будь-яких фортифікаційних споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754.

Представник відповідача звернулась з адвокатським запитом до Міністерства оборони України та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

За змістом листа Міністерства оборони України Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/2/8676 від 14.12.2020 спірна земельна ділянка на теперішній час використовується для забезпечення національної безпеки і оборони в ході проведення Операції Об`єднаних сил, а тому використання земельної ділянки є неможливим.

У відповіді Міністерства оборони України Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/2/8862 від 18.12.2020 вказано, що на сьогоднішній день на території Донецької та Луганської областей продовжується операція Об`єднаних сил Збройних Сил України із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. За наданою інформацією Командування Об`єднаних сил, земельна ділянка (в тому числі площею 1,5246 га кадастровий №1423984400:07:000:0754) не входить до переліку очищених/розмінованих ділянок територій Донецької та Луганської областей, які пройшли зовнішній контроль якості розмінування та передані місцевим органам самоврядування. З огляду на що, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України не вбачає можливості проведення обстеження земельних ділянок, що не пройшли зовнішній контроль якості розмінування.

Згідно листа-відповіді Державної служби України з надзвичайних ситуацій №02-18099/174-1 від 14.12.2020 на адвокатський запит представника відповідача земельна ділянка (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754) використовується у військових цілях та піротехнічні підрозділи ДСНС до виконання робіт щодо очищення (розмінування) від вибухонебезпечних предметів вказаної ділянки не залучались.

Відповідач звернувся із листом від 19.04.2021 до судового експерта Новікова В.С. та землевпорядної організації ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я» щодо проведення судової земельно-технічної експертизи спірної земельної ділянки.

У відповідь на вказане звернення судовий експерт надав клопотання №3/1 від 21.04.2021, де зазначено про необхідність забезпечення належних умов праці та безперешкодного обстеження та проведення геодезичної зйомки земельної ділянки за участю геодезиста ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я».

У листі від 21.04.2021 відповідач повідомив судового експерта про те, що надати гарантій безперешкодного безпечного доступу безпосередньо до земельної ділянки відповідач не може з огляду на те, що Міністерство оборони України у листах від 14.12.2020, 18.12.2020 та ДСНС України у листі від 14.12.2020 попереджає про те, що земельна ділянка використовується у військових цілях.

У повідомленні судового експерта Новікова В.С. про неможливість надання висновку експертизи від 23.04.2021 зазначено, що згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) для проведення вищевказаної експертизи на адресу представника ТОВ «Осмостехнологія» Ботман О.О. було спрямовано клопотання №3/1 від 21.04.2021 про забезпечення належних умов праці та безперешкодне обстеження та проведення геодезичної зйомки земельної ділянки кадастровий номер 1423984400:07:000:0754 на 23.04.2021 на 9:00 за участю геодезиста ТОВ «ПЕФ «Землі Приазовья». 22.04.2021 експертом була отримана відповідь про неможливість безперешкодного доступу до земельної ділянки з огляду на те, що земельна ділянка використовується у військових цілях та може бути замінована та небезпечна. В зв`язку з тим, що експерту не надано доступу до об`єкта дослідження згідно з п.п.1.13,3.9,4.11,4.21 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), повідомлено про неможливість надання висновку.

ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я» у листі від 12.05.2021 №139/1 зазначає про те, що геодезист виїжджав за місцезнаходженням земельної ділянки. Однак, здійснити дії з кадастрової зйомки та виносу меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) можливості не було, оскільки за місцезнаходженням земельної ділянки військові пояснили, що на земельній ділянці встановлені фортифікаційні споруди та гарантій безпечного перебування на ділянці надати не вбачається можливим. З огляду на вказане, геодезистом було здійснено візуальне обстеження земельної ділянки, про що надано відповідні фотоматеріали та відповідні кадастрові плани.

У зв`язку з тим, що відповідач земельну ділянку з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754 не використовує за цільовим призначенням та не сплачує оренду плату за землю відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, прокурор звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача 1:Маріупольської районної державної адміністрації Донецької області, м.Маріуполь та позивача 2: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, смт.Мангуш до Товариства з обмеженою відповідальністю Осмостехнологія, м.Маріуполь про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані учасниками справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Досліджуючи підстави звернення прокурора з цим позовом, суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Положеннями ч.ч.3, 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Прокурор виконує субсидіарну роль та замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, але також у захисті інтересів органів місцевого самоврядування, компетенція яких не має загальнодержавного характеру, але направлена на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до відання цих органів.

В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в нераціональному використанні земельної ділянки, наданої під забудову та несплатою орендних платежів.

Прокурор наполягає, що позивачами не здійснюється захист інтересів держави.

Прокурором долучено до матеріалів справи повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру») №38/2-6072вих20 від 21.07.2020 та №38/2-6074вих20 від 21.07.2020 до позивачів.

Отже, позивачі були обізнані про підготовку прокуратурою позовної заяви завчасно, однак позивачі за судовим захистом самостійно не звернулись. Вказаними обставинами обумовлена реалізація прокурором наданих Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва інтересів держави в суді та для звернення до господарського суду із позовною заявою на захист інтересів держави.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади, підстав для залишення позову без розгляду суд не вбачає.

Правовідносини, що виникли між сторонами є відносинами оренди земель комунальної власності, які регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, окрім того договором оренди землі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно із п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.

Відповідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

У відповідності до приписів ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»)

Отже, положеннями Закону України «Про оренду землі» та ст. 651 Цивільного кодексу України визначені умови дострокового розірвання договору оренди землі та наслідки такого розірвання.

В п. 9 договору сторони домовились, що орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як зазначалось вище, згідно листа №48271/10/05-99-10-01-09 від 11.06.2020 Головного управління ДПС у Донецькій області, станом на 09.06.2020 за ТОВ «Осмостехнологія» загальна заборгованість з орендної плати за земельну ділянку складає 228068,60грн. Борг нарахований за період з 02.03.2017 по 14.02.2020. Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «орендна плата» ТОВ «Осмостехнологія» подавались за земельні ділянки з кадастровими номерами 1423984400:07:000:1028 та 1423984400:07:000:0751, а саме: на 2015 рік - 13.02.2015 на загальну суму 51704,61грн; на 2016 рік 16.02.2016 на загальну суму 74048,85грн; на 2017 рік 17.02.2017 на загальну суму 78504,21грн; на 2018 рік 18.02.2018 на загальну суму 78501,75грн (14.02.2020 надана уточнююча податкова декларація на зменшення нарахованої суми (тобто, за 2018 рік нараховано 0,00грн)); на 2019 рік 04.06.2020 на суму 0,00грн; на 2020 рік 04.06.2020 на суму 0,00грн. За період з 01.01.2016 по 04.06.2020 згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Осмостехнологія» сплата орендної плати з юридичних осіб відсутня.

Відповідач не заперечує несплату орендних платежів, однак зазначає, що з 2014 року позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вона зайнята військовослужбовцями та використовується у військових цілях та наполягає що відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України не зобов`язаний здійснювати орендні платежі.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введене в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції (далі АТО) у Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Указом Президента України №116/2018 від 30.04.2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» введене в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення операції об`єднаних сил (далі ООС) із відсічі та стримування збройної агресії Росії на Донбасі (у Донецькій та Луганській областях).

Факт проведення антитерористичної операції (ООС) є загальновідомим та не потребує доведенню.

На підтвердження своїх доводів про неможливість користуватися орендованою земельною ділянкою відповідачем надані наступні документи: лист №777/3/4867 від 23.03.2017 за підписом командира оперативно-тактичного угруповання "Маріуполь"; лист №313/6/4108 від 15.06.2018 Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України; лист Міністерства оборони України №370/2/8676 від 14.12.2020, лист Міністерства оборони України №370/2/8862 від 18.12.2020, лист ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я» №139/1 від 12.05.2021 з додатками (фотографії, зроблені ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я» , на яких наявні фортифікаційні споруди, бетонні блоки, колючий дріт); лист №02-18099/174-1 від 14.12.2020 ДСНС України, фотографії, зроблені ТОВ «ПЕФ «Землі Приазов`я», на яких наявні фортифікаційні споруди, бетонні блоки, колючий дріт.

За змістом означених документів орендована земельна ділянка (кадастровий номер 1423984400:07:000:0754) використовується для забезпечення національної безпеки і оборони в ході проведення Операції Об`єднаних сил, а тому використання земельної ділянки є неможливим, піротехнічні підрозділи ДСНС до виконання робіт щодо очищення (розмінування) від вибухонебезпечних предметів вказаної ділянки не залучались.

Прокурор на підтвердження своїх вимог надав лист Мелекінської сільської ради Мангушського району від 24.11.2020 №495, акт виїзного обстеження земельної ділянки від 24.11.2020 Мелекінської сільської ради, рапорт старшого оперуповноваженого СКП Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Венія Федора від 03.01.2020, протокол огляду місця події від 03.01.2020.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 до Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Лист Мелекінської сільської ради Мангушського району від 24.11.2020 №495 та акт виїзного обстеження земельної ділянки від 24.11.2020 Мелекінської сільської ради судом оцінюються критично, оскільки огляд земельної ділянки проводився без присутності представників військовослужбовців, представника відповідача та Мангушської (Першотравневої) районної державної адміністрації, як сторони орендодавця за Договором оренди земельної ділянки від 23.04.2007.

До матеріалів справи прокурором наданий протокол огляду місця події від 03.01.2020, згідно якого слідчим СВ Мангушського ВА ЦВП ГУНП в Донецькій області встановлено, що на спірній земельній ділянці будь-які споруди відсутні, ділянка поросла очеретом, одночасно прокурором до позовної заяви надано копію рапорту старшого оперуповноваженого СКП Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Венія Федора від 03.01.2020, відповідно до якого в ході проведення ОРЗ була отримана інформація, що невстановлена особа незаконно на земельних ділянках кадастрові номери 1423984400:07:000:1028, 1423984400:07:000:0754, розташованих на території Мелекінської сільської ради, вчинила самовільне будівництво, та без правовстановлюючих документів зайняла вказані ділянки. Тобто, в один й той же день співробітниками поліції було встановлено дві суперечливі один одному обставини.

Суд зазначає, що докази надані на підтвердження факту неможливості використання орендованої земельної ділянки є більш вірогідними, ніж надані прокурором, а тому суд вважає доведеним факт неможливості відповідачем користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведені об`єктивні обставини, за які відповідач не відповідає, дозволяють дійти висновку про розповсюдження на правовідносини сторін припису ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, а тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не здійснює сплату орендних платежів, отже підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.04.2007 у зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів не має.

Щодо доводів прокуратури стосовно невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років підряд, як підстави для розірвання договору оренди, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.12 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку Машинобудівельник, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту (Першотравневий район Донецька область).

В обґрунтування позову прокурор, у тому числі посилається на ст. 416 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Відповідно до частини 2 статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Отже, вказана стаття Цивільного кодексу України встановлює чотири випадки, у яких право землекористування припиняється автоматично, та містить посилання на можливість припинення права землекористування у судовому порядку в інших випадках.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 102-1 Земельного кодексу України, у відповідності до якої право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі, зокрема, невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

Вказані статті передбачають автоматичне припинення права землекористування у випадку невикористання земельної ділянки для забудови (суперфіцій) протягом трьох років підряд, а не підставою для розірвання договору.

Відповідно до статті 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. При цьому право суперфіцію може бути безстроковим, окрім земель державної та комунальної власності, строк користування якими не може перевищувати 50 років.

Разом з тим за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 статті 792 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) також передбачає можливість одержання власником такої земельної ділянки плати за користування землекористувачем (суперфіціарієм) земельною ділянкою (частина 4 статті 414 Цивільного кодексу України). Проте ця плата не є орендною.

При цьому слід враховувати, що договір суперфіцію має особливу правову природу, відмінну від договору оренди. Перевагою договору суперфіцію порівняно з договором оренди є можливість відчуження права суперфіцію без отримання згоди власника (частина 2 статті 413 Цивільного кодексу України), проте право суперфіцію земель державної і комунальної власності не може бути відчужене.

У той же час орендні правовідносини земельних ділянок усіх форм власності під забудову характеризуються можливістю передачі предмета оренди у володіння та користування іншій особі (суборенда) виключно за згодою орендодавця (стаття 93 Земельного кодексу України, стаття 8 Закону України «Про оренду землі»). Надання орендарю права суборенди земельної ділянки, тобто правовідносини, за яких орендар переуступає іншій особі предмет оренди, не втрачаючи при цьому правового зв`язку з орендодавцем, є виключною особливістю саме оренди та є неможливим за суперфіцієм.

З тексту укладеного між сторонами договору оренди землі не вбачаються істотні умови, які б характеризували його як договір суперфіцію, у тому числі вид, обсяги та строки будівництва, при цьому позивач сплачував за спірним договором саме орендні платежі і державна реєстрація цього договору була здійснена як договору оренди.

Наявності у спірних правовідносинах ознак правовідносин суперфіцію не вбачається.

Суд вважає, що до правовідносин оренди, не повинні застосовуватись правові норми, що регулюють правовідносини суперфіцію, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Тобто, аналогія закону застосовується у випадку наявності прогалин у правовому регулюванні відповідних правовідносин.

Однак, такі прогалини у правовому регулюванні правовідносин оренди відсутні. Питання припинення орендних правовідносин врегульовані, як Земельним кодексом України, так і Законом України "Про оренду землі".

Так, в пункті 2.39 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 роз`яснено, що договір суперфіцію має особливу правову природу, відмінну від договору оренди, тому положення законодавства про суперфіцій не підлягають застосуванню до правовідносин оренди. Зокрема, помилковим є застосування господарськими судами приписів статті 416 Цивільного кодексу України у вирішенні спорів про припинення оренди земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №923/474/17. Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що суперфіцій і оренда є окремими правовими інститутами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для співвіднесення норм, які регулюють право оренди земельної ділянки, з нормами які регулюють право користування чужою земельною ділянкою для забудови, як загальних та спеціальних.

Так само, відсутні підстави для застосування аналогії закону, а саме, застосування у правовідносинах щодо припинення права оренди земельної ділянки норм, які регулюють підстави припинення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), так як застосування аналогії закону можливо виключно у випадку відсутності правового регулювання у певних правовідносинах, тоді як у даному випадку таке регулювання законодавцем здійснено.

Крім того, ані стаття 416 Цивільного кодексу України, ані стаття 102-1 Земельного кодексу України не вказують момент, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьохрічного строку невикористання земельної ділянки для забудови.

За змістом ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (закон діяв на момент укладання договору оренди) та ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт.

Отже, оскільки моменту, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьохрічного строку невикористання земельної ділянки для забудови, законом не встановлено, то з урахуванням приписів Закону України «Про планування і забудову територій» (Закону України «Про планування і забудову територій»), момент спливу вказаного строку починається з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а не з моменту реєстрації права користування земельною ділянкою, доказів отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт суду не надано.

Отже, немає підстав вважати договір оренди земельної ділянки 23.04.2007 припиненим на підставі ст.416 Цивільного кодексу України, статті 102-1 Земельного кодексу України.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зі змісту ч.1, 3 ст. 251 Цивільного кодексу України вбачається, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно з ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

З огляду на те, що у договорі оренди не був встановлений конкретний строк, у який відповідач повинен здійснити дії направлені на будівництво бази відпочинку в районі бази відпочинку Машинобудівельник, оформити дозвіл на виконання будівельних робіт та здати закінчений будівництвом об`єкт в експлуатацію, то це свідчить про те, що таке зобов`язання відповідач може виконати у будь-який час дії договору.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено дії щодо оформлення необхідних документів для будівництва бази відпочинку в районі бази відпочинку «Машинобудівельник», яка знаходиться не території Мелекінської сільської ради за межами населеного пункту, а саме в матеріалах справи наявне Містобудівне обґрунтування «Готельний комплекс в районі пансіонату «Машинобудівельник», на землях Мелекінської сільської ради Першотравневого району» від 2006 р., концепт-проект «Водно-розважального комплексу» (типу «аквапарк»), розміщеного в с. Мелекіно, Донецька область, Україна, Містобудівне обґрунтування розширення об`єкту «База відпочинку ТОВ «Осмостехнологія» на землях Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області» від 2007 р.

Відповідач наполягає, а прокурор не спростовує, що з огляду на характер угідь земельної ділянки у відповідача не було можливості негайно приступити до будівництва, оскільки перед будівництвом було необхідно отримати всі дозвільні документи, а також здійснити дії щодо підготовки земельної ділянки для будівництва з огляду на заболоченість деяких ділянок.

При цьому, відповідачем доведено, що невикористання ним об`єкту оренди за цільовим призначенням з 2014 року пов`язане з об`єктивними причинами, не залежними від волі відповідача.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Судовий збір відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 19.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021.

Суддя Г.Є. Курило