Рішення

від 19.07.2021 по справі 922/3625/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2021 р.Справа № 922/3625/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.В.

розглянувши заяву СФГ "Белік" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, прим. 3, ідентифікаційний код 42692168), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа - підприємець Ференс Дем`ян Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Селянського (фермерського) господарства "Белік" (64540, Харківська область, Сахновщинський район, село Орільське, ідентифікаційний код 23324521) про стягнення 290 000,16 грн

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

відповідача - адвоката Бондарук Я.М., ордер Серія ВІ №1010960 від 14.12.2020

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Белік", в якій позивач просить стягнути з відповідача неустойку (штраф) у сумі 290 000,16 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору поставки № 405 сільськогосподарської продукції від 24.09.2020, що укладений між сторонами, зокрема відповідачем не здійснено поставку товару у строк встановлений в договорі, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі передбаченому п.4.1. договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 липня 2021 року відмовлено в задоволенні позову повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" на користь Селянського (фермерського) господарства сільськогосподарського підприємства "Белік" витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 12870,75 грн та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 19 липня 2021 р. о 14:00 год.

12.07.2021 господарського суду Харківської області від представника відповідача у справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №16166), в якій він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи те, що рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3625/20 ухвалено 07.07.2021, останнім днем строку на подання доказів щодо розміру понесених ним витрат є 12.07.2021, тому представник відповідача надав докази щодо розміру, понесених ним судових витрат у строк вказаний в рішенні суду та встановлений в ч.8 ст. 129 ГПК України.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву щодо судових витрат, які понесені відповідачем під час розгляду справи та просив вказані витрати покласти на позивача.

У призначене судове засідання представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином, оскільки приймав участь у судовому засіданні 07 липня 2021 року.

У призначене судове засідання представник 3-ої особи не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином за адресою його місцезнаходження згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд, розглянувши питання про судові витрати відповідача, вислухавши пояснення присутнього представника відповідача, а також, дослідивши докази надані відповідачем на підтвердження понесення ним судових витрат, вважає зазначити про наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з чим, відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених відповідачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: ордер адвоката серії ВІ № 1010960 від 14.12.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3210 від 14.01.2020, копію договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №15/01-20 від 15.01.2020, копію додатку №1 від 01.12.2020 до договору про надання юридичних послуг №15/01-20 від 15.01.2020, акт виконаних робіт від 08.07.2021 за договором про надання юридичних послуг №15/01-20 від 15.01.2020, додаток №2 від 08.07.2021 до договору про надання юридичних послуг №15/01-20 від 15.01.2020 та прибутково касовий ордер №45 від 08.07.2021 на суму 10000,00 грн, № 82 від 01.12.2020 на суму 10000,00 грн, № 96 від 14.12.2020 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до п.1.1. договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №15/01-20 від 15.01.2020 адвокат приймає доручення від клієнта здійснити у встановлені строки та на умовах визначених договором надання клієнту правової допомоги цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах, у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, правоохоронних органах та будь - яких інших органах, підприємствах, установах та організаціях.

Згідно з п.4.1. договору за виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар.

Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору (п.4.2. договору).

Відповідно до додатку №1 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №15/01-20 від 15.01.2020 Селянському (фермерському) господарству "Белік" було надано наступний перелік послуг: написання клопотання про забезпечення судових витрат, підготовка додатків у справі №922/3625/20 вартістю 4000,00 грн, написання відзиву на позовну заяву у справі №922/3625/20 вартістю 5000,00 грн, написання заяв та клопотань у справі №922/3625/20 вартістю 5000,00 грн, участь у судових засіданнях у справі №922/3625/20 вартістю 6000,00 грн. вартістю 5000 вартістю 5

Також, відповідно до додатку №2 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №15/01-20 від 15.01.2020 Селянському (фермерському) господарству "Белік" було надано наступний перелік послуг: написання та подання письмових пояснень №1 від 23.03.2021 у справі №922/3625/20 вартістю 1000,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи №922/3625/20 вартістю 1000,00 грн, участь у судовому засіданні у справі №922/3625/20 23.03.2021 вартістю 4000,00 грн, написання, підготовка додатків та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі №922/3625/20 вартістю 2000,00 грн та участь у судовому засіданні у справі №922/3625/20 щодо вирішення питання про стягнення судових витрат вартістю 2000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів, відповідачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача у судових засіданнях у справі, а також наявними в матеріалах відзивом на позовну заяву, поданням письмових пояснень та іншими процесуальними документами поданими в інтересах відповідача.

Однак, суд ознайомившись з актом виконаних робіт від 08.07.2021 за договором про надання юридичних послуг №15/01-20 від 15.01.2020, вважає, що адвокатом необґрунтовано належним чином пункт 1 виконаних робіт, а саме написання клопотання про забезпечення судових витрат, підготовка додатків у справі №922/3625/20, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2021 року, зокрема відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, а тому витрати в розмірі 4000,00грн., заявлені відповідачем безпідставно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже Фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19 наголосив, що гонорар адвоката встановлений сторонами договору у Фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

Позивачем ані під час розгляду справи, ані після надходження заяви відповідача про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи, не заявлялось.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та покладання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" судових витрат відповідача у розмірі 26000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву СФГ "Белік" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Судові витрати у справі у вигляді витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн покласти на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, прим. 3, ідентифікаційний код 42692168).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делфа ОПТ" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, прим. 3, ідентифікаційний код 42692168) на користь Селянського (фермерського) господарства "Белік" (64540, Харківська область, Сахновщинський район, село Орільське, ідентифікаційний код 23324521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі в розмірі 26000,00 грн.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті заяви, а саме щодо стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "23" липня 2021 року.

Суддя І.О. Чистякова