Рішення

від 06.09.2007 по справі 32/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 32/386                                                                                                         06.09.07 р.

За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі

                    Державного підприємства "Укрконверсбуд"

До               Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-К"

Про             стягнення 3103744,04 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:   

Від прокуратури   Гриненко Г.Є. –пом. прок.

Від позивача         Софійська І.Ю. –предст.

Від відповідача     не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Укрконверсбуд" про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 2789720,00 грн., інфляційних збитків в сумі 215887,04 грн. і 3% річних від простроченої суми в розмірі 98137,00 грн.

Військовий прокурор Київського гарнізону зазначив, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрконверсбуд" –це складова Міністерства оборони України, яка утримується за рахунок бюджетних коштів. Збитки, які їй спричиняються, це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 30/09-04 від 13.09.2004р. та додатковою угодою № 1 від 16.02.2005р. щодо освоєння коштів відповідно до Графіку, завершення будівництва будинку та введення його в експлуатацію у ІІ кварталі 2005р.

         Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2007р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 06.09.2007р. Про час і місце судових засідань відповідач належним чином повідомлявся за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2004р. на виконання Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. № 114, між Державним підприємством "Укрконверсбуд" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг-К" (відповідач) було укладено договір       № 30/09-04, відповідно до умов якого (п. 1.2) відповідач зобов'язався залучити, збудувати, ввести в експлуатацію та передати житло позивачу згідно з адресним переліком квартир (додаток 1), а позивач (п. 1.2, п. 1.3) зобов'язався на пайових засадах здійснити фінансування коштами, отриманими відповідно до чинного законодавства України (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. № 114, постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 361), завершення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: м. Білгород-Дністровський Одеської обл., вул. Південна, 56.

Відповідно до п. 2.2 договору № 30/09-04 від 13.09.2004р. позивач зобов'язався на пайових засадах здійснити фінансування завершення будівництва будинку у розмірі 1807200,00 грн., а відповідач зобов'язався здійснити освоєння наданих коштів відповідно до Графіку освоєння коштів, завершити будівництво будинку, здати його в експлуатацію та передати позивачу 17 квартир загальною площею 1204,80 кв.м. відповідно до затвердженого сторонами Адресного переліку.

Згідно з п. 2.8 договору № 30/09-04 від 13.09.2004р. відповідач зобов'язався освоювати кошти відповідно до Графіку освоєння коштів та завершити будівництво будинку і здати його в експлуатацію в ІІ кварталі 2005 року. Сторони шляхом укладання додаткових угод можуть продовжувати строки будівництва будинку.

Пунктом 2.4 договору № 30/09-04 від 13.09.2004р. передбачено, що за взаємною згодою  сторони шляхом укладання додаткової угоди можуть збільшувати розмір пайової участі підприємства у будівництві будинку.

16.02.2005р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору від 13.09.2005р.        № 30/09-04 про доповнення основного договору п. 2.2-1, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання на умовах основного договору на пайових засадах додатково здійснити фінансування завершення будівництва будинку у розмірі 982520,00 грн., а відповідач зобов'язався за рахунок додаткового фінансування на умовах цього договору завершити  будівництво будинку, здати його в експлуатацію та передати позивачу 7 квартир, загальною площею 510,40 кв.м., відповідно до Адресного переліку № 2.

Виходячи зі змісту договору № 30/09-04 від 13.09.2004р., укладеного між сторонами, він за своєю  правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи  відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

На виконання договору № 30/09-04 від 13.09.2004р. позивач перерахував відповідачеві 2789720 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, платіжними дорученнями та карткою рахунку 631.  

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав. Як вказує позивач, будівництво не завершено, житловий будинок в експлуатацію не зданий.

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З преамбули договору № 30/09-04 від 13.09.2004р. вбачається, що даний договір укладений на виконання Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р.  № 114.

Відповідно до п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Таким чином, не виконавши умов договору щодо освоєння відповідно до Графіку перерахованих йому позивачем державних коштів, відповідач мав у повернути ці кошти позивачу. Тобто у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем також  не було виконане.

06.09.2006р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 148/09 з претензією на суму 3103744,04 грн. (2789720,00 грн. основного боргу, 98137,00 грн. нарахувань 3% річних, 215887,04 грн. інфляційних нарахувань). Претензія залишена без відповіді.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням наведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 2789720,00 грн. основного боргу, 215887,04 грн. інфляційних нарахувань та 98137,00 грн. нарахувань 3 % річних за період з 01.07.2005 по 01.09.2006 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету у розмірі, встановленому декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93.

Стаття 3 частина 2 декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93  визначає, що із заяв, що подаються до господарських судів справляється державне мито із заяв майнового характеру  1 відсоток ціни позову,                                           але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше                                           1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-К" (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7а, код ЄДРПОУ 33051078, р/р 26002012596001 в АТ "Укрінбанк", МФО 300142, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь  Державного підприємства "Укрконверсбуд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 буд. 20, код ЄДРПОУ 30226539, р/р 260063015803 в АК "Промінвестбанк" (ЗАТ), м. Київ, МФО 300012) 2789720,00 грн. основного боргу, 215887,04 грн. інфляційних нарахувань та 98137,00 грн. нарахувань 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-К" (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7а, код ЄДРПОУ 33051078, р/р 26002012596001 в АТ "Укрінбанк", МФО 300142), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.09.2007