Ухвала

від 07.04.2021 по справі 362/445/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

7 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 362/445/15-ц

провадження № 61-5св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України ,

відповідачі: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 ,

особа, яка подала касаційну скаргу, - Національна академія наук України,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національної академії наук України на рішення апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Лівінського С. В., Мережко М. В., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (далі - ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту Фізіології рослин і генетики Національної академії наук України ), звернувся з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 березня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання відсутнім у ОСОБА_1 права на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України .

В обґрунтування своїх вимог посилався на незаконність рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 березня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1050 га для будівництва і обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 , оскільки це рішення порушує права ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , у постійному користуванні якого знаходиться ця земельна ділянка.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2015 року, ухваленим у складі судді Корнієнка С. В., позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 березня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757765, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:06:008:0012, яка розташована на АДРЕСА_1 , скасовано його державну реєстрацію та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:06:008:0012.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки прийнято за відсутності для цього повноважень, з порушенням порядку визначення цільового призначення спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення, оскільки передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка має перетин із земельною ділянкою, що належить на праві постійного користування ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України .

Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані прокурором докази на підтвердження порушення прав держави в особі Головного управління Держземагенста у Київській області та ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , зокрема, витяг графічного зображення (викопіювання) приблизного розташування земельних ділянок, отриманий з мережі Інтернет, який не містить даних щодо розміру, площі та меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на якій виникло накладення (перетин) спірних земельних ділянок, та інші неналежної якості фотокопії документів, не є належними і допустимими доказами.

Інших доказів на підтвердження порушення прав держави в особі Головного управління Держземагенста у Київській області та ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , а також даних щодо розміру, площі та меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на якій виникло накладення (перетин) спірних земельних ділянок, заступник прокурора суду не надав.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що заступник прокурора належними і допустимими доказами не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, рішення апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

У грудні 2018 року Національна академія наук України, яка не брала участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 6 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 362/445/15-ц.

Ухвалою цього ж суду від 24 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Обґрунтовуючи незаконність рішення апеляційного суду, Національна академія наук України вказувала на те, що постановою Президії Верховної Ради Української РСР за Академією наук Української РСР, правонаступником якої є Академія наук України, закріплено всі основні фонди та інше державне майно, яке знаходилось на той час у користуванні її установ та організацій дослідно-виробничої бази.

Указом Президента України від 20 січня 1992 року Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України Академії наук України, яка у подальшому перейменована на Національну академію наук України, передано у безстрокове користування будинки, устаткування та інше, закріплене за нею державне майно, на підставі вказаної постанови Президії Верховної Ради Української РСР та встановлено, що Академія наук України використовує передане їй майно на власний розсуд у межах, визначених її статутом, без зміни форми його власності.

Частиною сьомою статті 1 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу передбачено, що у віданні Національної академії наук України та національних галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства (далі - організації, що віднесені до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук) згідно з переліком , який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.

Відповідно до Переліку об`єктів державної власності (установ, організацій та підприємств), що входять до майнового комплексу Національної академії наук України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 року № 226, ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту Фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України є об`єктом державної власності, що входить до майнового комплексу Національної академії наук України.

Земельні ділянки Національної академії України, зокрема, земельні ділянки, що перебувають у користуванні установ, організацій і підприємств Національної академії України, є об`єктами майнового комплексу Національної академії України та забезпечують її діяльність, тому безконтрольне та безпідставне припинення права користування такими земельними ділянками може призвезти до втрати цілісності науково-виробничої та експериментальної діяльності Національної академії наук України.

Посилаючись на зазначене, Національна академія наук України вважає, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи та інтереси, оскільки ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту Фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України є об`єктом державної власності, що входить до майнового комплексу Національної академії наук України, проте Національна академія наук України участі у справі не брала.

Вирішуючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі державного акта на право постійного користування землею, виданого Глевахівською селищною радою народних депутатів Васильківського району Київської області 20 травня 2002 року, ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур та переробки іншої сільськогосподарської продукції.

Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 березня 2007 року ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, яка розташована на АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області 26 червня 2007 року ОСОБА_1 видано державний акт на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0012, розташовану на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Вказана норма визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав та обов`язків.

Таким чином, право на касаційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення порушує їх права чи покладає на них додаткові обов`язки, що в будь-якому випадку тягне для них негативні наслідки. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання, які безпосередньо стосуються її прав, інтересів чи обов`язків, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

У такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права особи, незалученої до участі у справі, а й її процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Ураховуючи зазначені норми матеріального та процесуального права, перевіривши аргументи сторін, в тому числі особи, яка не брала участі у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки Національної академії наук України суд не вирішував з огляду на наступне.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03534334) і на 7 квітня 2021 року в процесі припинення не перебуває.

З урахуванням зазначеного касаційний суд дійшов висновку, що ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України є самостійною юридичною особою, а, відтак, оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та обов`язки Національної академії наук України, яка не брала участі у справі, суд не вирішував.

Разом з цим, необхідно зазначити, що рішенням апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року у задоволенні позовних вимог заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено і таке також вказує на безпідставність доводів касаційної скарги Національної академії наук України про те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та обов`язки.

Відповідно до частини третьої статті 396 ЦПК України якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження.

Керуючись статтею 396 ЦПК України у редакції Кодексу від 3 жовтня 2017 року, статтею 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Національної академії наук України на рішення апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року у справі за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (далі - ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту Фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України ), до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 березня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання відсутнім права на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук