Ухвала

від 23.07.2021 по справі 368/405/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 липня 2021 року

місто Київ

справа № 368/405/19

провадження № 61-10374ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. вивчив касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2021 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Ржищівське лісове господарство до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Обслуговуючого кооперативу Садове товариство Янус про визнання незаконними розпоряджень, договору оренди, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури 22 червня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2021 року, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року залишити в силі .

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог, зокрема з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Від заявника у липні 2021 року засобами поштового зв`язку надійшли докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 19 210, 00 грн.

Втім, заявником не наведено обґрунтування розрахунку сплаченого судового збору з врахуванням змісту позовних вимог, а саме:

- визнання незаконним та скасування розпоряджень від 25 червня 2007 року та від 14 грудня 2007 року (2 вимоги немайнового характеру);

- визнання недійсним договору оренди (вимога немайнового характеру);

- визнання недійсними державних актів на право власності (16 вимог немайнового характеру);

- витребування земельних ділянок (16 вимог майнового характеру).

Отже, з врахуванням зазначених позовних вимоги, зокрема майнового характеру, ціна позову яких визначається вартістю спірного майна, відомості про що заявником не наведено, зазначене унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності сплати заявником судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Враховуючи, що із касаційною скаргою звернувся позивач, який здійснював виклад позовних вимог, Суд визначає обов`язок заявника навести обґрунтування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, зокрема, виходячи із ціни позову щодо позовних вимог майнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги, однак не наведено обґрунтування його розміру Верховний Суд вважає за доцільне продовжити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтею 127 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Продовжити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для усунення недоліків у касаційній скарзі тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду, що не підлягатиме подальшому продовженню.

У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний