ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2021 р. Справа № 917/191/19
м. Полтава
за позовною заявою Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури, вул.Козака, 1, м. Полтава, 36020 в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014
до Оздоровчо-спортивного табору "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", с.Крутий Берег, м.Полтава, Полтавська область, 36015; вул. Спортивна,1, с.Терентіївка, Полтавського району, Полтавської області
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Полтавська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Україна", Майдан Незалежності, 24, м. Полтава, 36003
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, провул. Підлісний, 6, с. Новоселівка, Полтавського району, Полтавської області, 38702
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту та повернення земельної ділянки
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання.
Розглядається позовна заява про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10,1 га, що знаходиться за адресою: вул. Спортивна,1, с. Терентіївка, Полтавський район Полтавської області, скасування Державного акту на право постійного користування землею та про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.
Ухвалою суду від 08.02.2019р. залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 26.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.03.2019р. на 09-15 год.
Прокуратура в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку площею 10,1 га (Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995р.) на умовах права постійного користування з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки ним систематично не сплачується земельний податок за користування земельною ділянкою та спірну земельну ділянку відповідач використовує не за цільовим призначенням.
Ухвалою суду від 26.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 21.05.2019р. на 15-00 год.
Позивач у поясненнях (вх. №4794 від 10.05.2019р.) вимоги прокуратури підтримав у повному обсязі, зазначивши, що розпорядником земельної ділянки площею 10,1 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області є Полтавська обласна державна адміністрація. Відповідач використовує дану земельну ділянку не за цільовим призначенням, систематично не сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, що є протиправними діями відповідача та нехтування ним вимог чинного законодавства України.
21.05.2019р. від третьої особи 1 - Полтавської обласної організації ФСТ "Україна" надійшла заява про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх № 5190).
Ухвалою суду від 21.05.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Полтавську обласну організацію фізкультурно-спортивного товариства "Україна", відкладено розгляд справи на 23.07.2019р. на 11:00 год.
14.08.2019р. ухвалою суду призначено розгляд справи на 19.09.2019р. на 11-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 23.07.2019р. на 11-00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 19.09.2019р. зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
25.10.2019р. від прокуратури надійшли пояснення (вх. № 11617), у яких прокуратура зазначає, що прокурором у позовній заяві повною мірою обгрунтовано підстави представництва інтересів держави органами прокуратури в суді у вказаній справі та підтверджено такі підстави представництва належними доказами.
Прокуратура повідомляє, що Полтавською місцевою прокуратурою до Полтавської обласної державної адміністрації направлено лист №110-18707 вих-18 від 08.10.2018 щодо виявлених прокуратурою порушень та надання до прокуратури інформації про вжиті уповноваженим органом заходи, спрямовані на усунення порушень земельного законодавства при використанні Оздоровчо - спортивним табором Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна спірної земельної ділянки, у тому числі в судовому порядку, та надати підтверджуючі документи з наведених питань.
Однак, вказаним органом заходи щодо усунення порушень земельного законодавства та припинення нераціонального використання спірної земельної ділянки в судовому порядку до цього часу не вжито, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, який будучи обізнаним про обставини порушень закону, не здійснив жодних дій, спрямованих на усунення виявлених порушень і припинення протиправного використання спірної земельної ділянки, до суду з позовом не звертався, а тому такий позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі зазначеного органу у межах строку звернення, визначеного ст. 257 ЦК України.
01.11.2019р. ухвалою суду поновлено провадження у справі № 917/191/19, підготовче засідання призначено на 05.12.2019р. на 10-00 год.
Ухвалою суду від 05.12.2019р. зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою суду від 05.08.2020р. поновлено провадження у справі № 917/191/19, підготовче засідання призначено на 29.09.2020р. на 11-30 год.
29.09.2020р. ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Новоселівську сільську раду Полтавського району Полтавської області, відкладено розгляд справи на 19.11.2020 р. на 11:00 год.
19.11.2020 р. від прокуратури надійшла заява (вх.№12860) про долучення до матеріалів справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речового права на земельну ділянку.
Ухвалою суду від 19.11.2020р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2021р. на 11-00 год.
В судовому засіданні 19.01.2021р. оголошувалась перерва до 02.02.2021 р. до 09:30 год.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії квитанції про сплату податку за землю за 2015 рік (вх. № 1246 від 02.02.2021р.).
Прокуратура у поясненнях (вх. 1250 від 02.02.2021р.) зазначає, що однією із підстав даного позову є невикористання за призначенням земельної ділянки загальною площею 10, 1 га по вул. Спортивній, 1 в с. Терентіївка Полтавського району Полтавської області.
Пунктом а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Таким чином, як зазначає прокурор, Законом чітко визначено три випадки невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме:
1. невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень;
2. фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду;
3. недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Так, згідно інформації Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві №298/123-18 від 06.03.2018, цільове призначення вказаної земельної ділянки - землі рекреаційного призначення (землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення).
Посилаючись на ст.ст. 50, 51 Земельного кодексу України, прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка надавалася відповідачу безпосередньо для розміщення оздоровчо-спортивного табору, про що зазначено у державному акті серії ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995.
Натомість, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №1011-ДК/1360/АП/09/01/-18 від 05.11.2018, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на вказаній земельній ділянці установлено відсутність майна Оздоровчо-спортивного табору Старт .
Наведений факт також підтверджується листами КП Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району №590 від 29.11.2016 та №326 від 22.05.2018.
Отже, як зазначає прокурор, в силу вищезазначених приписів законодавства, невикористання земельної ділянки відповідачем є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно з п. г ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Пунктом а ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Ці норми Земельного кодексу України, як зазначено прокурором, конкретизуються наведеними вище положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель (посилається на постанову Вищого господарського суду України від 26.12.2012 у справі №5017/461/2012) .
Прокурор також зазначає, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права на постійне користування земельною ділянкою, тому наслідком припинення права користування є скасування Державного акту.
За приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Зазначена норма вимагає обов`язкову наявність систематичності несплати земельного податку.
Згідно інформації Головного управління ДФС у Полтавській області Оздоровчо-спортивний табір Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна востаннє подав Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2014 рік. Починаючи із 2015 року і по теперішній час відповідач податкові декларації по платі за землю до органів ДФС Полтавської області не подає, чим порушує вимоги п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011).
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Оздоровчо-спортивного табору Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна , складено Акт №7334/16-31 - 12-13-30/22551870 від 03.09.2018, відповідно до якого виявлені порушення п. 120.1 ст. 120, п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та нараховано: штрафних санкцій за неподання податкових декларацій з плати за землю за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки в установлені законодавством строки в сумі 680,00 грн.; основного платежу з плати за землю за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 14 414,60 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) в сумі 3 603,65 грн.
Таким чином, як зазначає прокурор, Оздоровчо-спортивний табір Старт має заборгованість зі сплати земельного податку за 2015 рік на суму 14 414, 60 грн., що виникла у період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
Тобто, враховуючи вимоги законодавства щодо обов`язку землекористувачів щомісячно сплачувати плату за землю, відповідач не сплачував земельний податок протягом 12 місяців підряд, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Полтавській області №2323/9/16-31-56-12-49 від 10.10.2018.
Наведені факти та надані докази, як зазначає прокурор, свідчать про систематичність несплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою державної форми власності, що відповідно до вимог ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав для примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою у судовому порядку.
Прокурор також зазначає, що статтею 92 Земельного кодексу України встановлено обмежене коло суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності. Зокрема, до них віднесено підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Оздоровчо-спортивний табір Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна є приватною особою, що підтверджується Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому в силу приписів ст. 92 Земельного кодексу України не є суб`єктом постійного землекористування на безоплатній основі.
Наведене, як зазначає прокурор, також є підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п. в ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України .
В поясненнях також зазначено, що на момент звернення до суду Оздоровчо-спортивний табір Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна перебував у стані припинення (з 27.08.2008).
На даний час, згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.01.2021, 21.05.2019 (номер запису 15881320015001988) скасовано рішення засновників про припинення юридичної особи (тобто, вже після подання позовної заяви до суду).
Таким чином, як зазначає прокурор, спірна земельна ділянка понад 10 років площею 10,1 га фактично перебуває у протиправному користуванні приватної юридичної особи на безоплатній основі, що свідчить про наявність підстав для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою в судовому порядку.
В судовому засіданні 02.02.2021р. оголошувалась перерва до 19.02.2021р. до 10-00 год.
19.02.2021р. від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Меморандуму про співпрацю та наміри від 01.03.2018 р. (вх. № 1940), який долучено судом до матеріалів справи.
В судових засіданнях 19.02.2021р. та 12.03.2021р. оголошувались перерви до 12.03.2021 р. до 10-00 год. та до 13.04.2021р. до 09-30 год. відповідно.
Ухвалою суду від 13.04.2021р. за клопотанням відповідача (вх. № 4000 від 13.04.2021 р.) зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 917/1686/20.
Ухвалою суду від 11.06.2021р. поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 15.07.2021р. о 9-00 год.
14.07.2021р. від позивача до суду надійшли пояснення (вх. № 7746), які залучено судом до матеріалів справи і в яких зазначено, що Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.02.2021 р. у справі №917/1686/20 (дата набрання законної сили: 25.05.2021) встановлено, що "земельна ділянка розташована за адресою: с. Терентіївка, Новоселівської сільської ради, вул. Спортивна, 1, Полтавського району Полтавської області орієнтовною площею 10,1 га перебуває у постійному користуванні Оздоровчо-спортивного табору "Старт" на підставі державного акту на право постійного користування від 25.04.1995 серія II- ПЛ № 003451, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 30, для розміщення Оздоровчо - спортивного табору, надана у постійне користування відповідно до рішення Новоселівської сільської ради народних депутатів від 24.01.1995 № 2-га сесія XXII скликання. Разом з тим, зазначає, що 12.01.1971 виконавчим комітетом Полтавської районної ради депутатів трудящих, видано акт на право користування землею Полтавському Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна М.Ф. на земельну ділянку загальною площею 1749,6 га, місце розташування якої співпадає з місцем розташування земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Оздоровчо - спортивного табору Старт .
Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню (ч. 1 ст.75 ГПК України).
Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.02.2021 р. у справі №917/1686/20 (дата набрання законної сили: 25.05.2021) встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 2.01.1971 виконавчим комітетом Полтавської районної ради депутатів трудящих, видано акт на право користування землею Полтавському Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна Ф. М. на земельну ділянку загальною площею 1749,6 га місце розташування якої співпадає з місцем розташування земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Оздоровчо - спортивного табору "Старт" на підставі державного акту на право постійного користування від 25.04.1995 серія ІІ-ПЛ № 003451.
Позивач звертає увагу суду на те, що, припинення права користування на землю, Полтавському Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна М.Ф., з підстав передбачених ст. 141 Земельного Кодексу не відбувалося. Тому наявні всі підстави вважати, що дана земельна ділянка відноситься до земель оборони.
Посилаючись на ст. 77, п в ч.1 ст. 80, ч.5 ст. 122, ст. 141, ст. 144 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про використання земель оборони , п.4 р. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012р.№5245-VI, ч.ч. 1-3 ст.1, п.2 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , позивач зазначає, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в даному випадку є Полтавська обласна державна адміністрація і спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Полтавській облдержадміністрації.
В поясненнях також зазначено, що земельна ділянка площею 10,1 га надана у постійне користування Оздоровчо - спортивному табору Старт на підставі державного акту на право постійного користування від 25.04.1995 серія ІІ-ПЛ № 003451, відповідно до рішення 2-гої сесії XXII скликання Новоселівської сільської ради народних депутатів від 24.01.1995 .
Але, як зазначає позивач, спірна земельна ділянка належить до земель оборони. Інформація, що Міністерство оборони України добровільно відмовлялося від права користування зазначеною земельною ділянкою відсутня. Право користування нею належить МОУ в особі КЕВ м. Полтави, відповідно до виданого 12.01.1971 виконавчим комітетом Полтавської районної ради депутатів трудящих акту на право користування землею Полтавському Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна М.Ф.
Посилаючись на норми Земельного кодексу України (1990 року), позивач зазначає, що згода Міністра оборони України на передачу спірної земельної ділянки місцевим органам влади, а саме, Новоселівській сільській раді народних депутатів, не надавалась.
Тому, всупереч вказаному порядку, вилучення земель Міністерства оборони України у кількості 10,1 га без законних підстав здійснено за рішенням 2 -гої сесія XXII скликання Новоселівської сільської ради народних депутатів від 24.01.1995.
Істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам, як зазначає позивач, є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України. (посилається на постанови Верховного Суду від 17.02.2021 № 910/21404/17 (пункти 33-35), від 24.04.2018 у справі N 902/538/14, у справах №№ 916/3727/15, 916/821/13, 16/1900/16 , 924/174/18).
Таким чином, відсутні правові підстави припинення користування КЕВ м. Полтави земельною ділянкою площею 10,1 га, яка входить до складу земельної ділянки переданої Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна М.Ф . виконавчим комітетом Полтавської районної ради депутатів трудящих, згідно акту на право користування землею від 12.01.1971.
Враховуючи вищезазначене, Полтавська облдержадміністрація підтримує позов Полтавської місцевої прокуратури.
В судовому засіданні 15.07.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд встановив.
Полтавською місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017171010000074, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, установлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995р. оздоровчо-спортивному табору "Старт" на підставі рішення Новоселівської сільської Ради народних депутатів від 24.01.1995р. надано у постійне користування земельну ділянку площею 10, 1 га (том 1, а.с. 29-30).
Згідно п. 1.1 Статуту Оздоровчо-спортивного табору "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", Оздоровчо-спортивний табір "Старт" створено обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства "Україна".
Відповідно до п.1.2 вищезазначеного Статуту змінює назву оздоровчо-спортивний табір "Старт" обласної ради спортивного товариства профспілок "Україна" в оздоровчо-спортивний табір "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", який є його правонаступником в правах та обов`язках, (том 1, а.с.32-34).
Рішенням Новоселівської сільської ради Полтавського району оздоровчо - спортивному табору "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" 13.10.2015р. присвоєно адресу: вул. Спортивна, 1, с. Терентіївка, Полтавського району Полтавської області (том 1, а.с. 31).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.06.2018р. за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терентіївка, вулиця Спортивна, земельна ділянка 1 відомості про права власності на нерухоме майно, інші речові права, іпотеки, обтяження відсутні (том. 1, а.с.37).
Згідно листів КП Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району №590 від 29.11.2016 та №326 від 22.05.2018 (том 1, а.с.35-36) відомості стосовно нерухомого майна (оздоровчо - спортивний табір "Старт"), розташованого по вул. Спортивній, 1 в с. Терентіївка, Полтавського району, відсутні .
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 05.11.2018р. № 1011-ДК/1360/АП/09/01/-18 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області встановлено, що земельна ділянка рекреаційного призначення для відпочинку та оздоровлення, державної власності площею 10,1 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за адресою: вул. Спортивна,1, с. Терентіївка, Полтавського району Полтавської області, яка надана Оздоровчо-спортивному табору "Старт" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995р., акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30, використовується не за цільовим призначенням. Інформація щодо зміни користувача земельної ділянки відсутня. Виявлено купи решток зруйнованих будівель та споруд, зокрема, битої цегли, плитки та відходів бетону. Територія заросла травою та чагарниками. Капітальних будівель та споруд не виявлено (том 1, а.с. 39,40).
Актом Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018р. №7334/16-31-12-13-30/22551870 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Оздоровчо-спортивного табору "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "України" код ЄДРПОУ 22551870) щодо неподання в установлені законом строки податкових декларацій з плати за землю, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р." (том 1, а.с.45-48) зафіксовано порушення ч.1 п. 120.1 ст. 120, п. 286.2 ст.286, п.287.3, ст. 287 Податкового Кодексу України в результаті чого нараховано: штрафних санкцій за неподання податкових декларацій з плати за землю за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки в установлені законодавством строки в сумі 680,00 грн.; основного платежу з плати за землю за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 14 414,60 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) в сумі 3 603,65 грн. Загальна сума нарахувань до сплати в бюджет по платі за землю становить 18 698,25 грн.
Прокуратура в позові зазначає, що несплата відповідачем земельного податку мала місце протягом тривалого періоду, що є систематичною несплатою і відповідно до вимог ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав для примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою у судовому порядку.
Невиконання відповідачем вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, як зазначає прокурор, завдає шкоду державній власності, розпорядником якої є Полтавська обласна державна адміністрація та свідчить про порушення інтересів держави. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідно до вимог ст. 141 ЗК України, є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, що стало приводом для звернення прокурора з даним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Частиною 1 статті 126 цього Кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що з 25.04.1995р. відповідачу на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 10,1 га, про що свідчить державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №003451. Землю надано у постійне користування для розміщення оздоровчо-спортивного табору (запис № 30) відповідно до рішення Новоселівської сільської Ради народних депутатів від 24.01.1995 р. № 2-га сесія ХХІІ скликання.
Згідно ст.23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, станом на дату видачі Державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995р.) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Як вбачається зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005, стаття 92 Земельного кодексу України (2001 р.) не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку .
В вищезазначеному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб .
Таким чином, є безпідставним посилання прокурора на те, що відповідач є приватною особою і в силу ст. 92 ЗК України не є суб`єктом постійного користування на безоплатній основі.
Є також безпідставним і посилання прокурора на п. в ч. 1 ст. 141 ЗК України, а саме, на те, що відповідач з 27.08.2008 р. перебував у стані припинення, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 21.05.2019 р. (том 1, а.с.95-100) рішенням засновників відповідача від 21.05.2021 р. відмінено рішення про припинення юридичної особи (відповідача).
Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою, до яких віднесено, зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Приписами статті 96 Земельного кодексу України визначено обов`язки землекористувачів, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 269 Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Об`єктами оподаткування земельним податком є також земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно із п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Порядок сплати земельного податку до набрання чинності Податковим кодексом України врегульовувався згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про плату за землю", а також відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами".
У відповідності до ст. 282 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок починається з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282).
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015р., внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема плату за землю трансформовано до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Статтею 7 Податкового кодексу України визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Відповідно до п.284.1. ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Судом встановлено, що Рішеннями 45 сесії 6 скликання Новоселівської сільської ради від 08.07.2015р. "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Новоселівської сільської ради на 2016 рік та 9 сесії 7 скликання Новоселівської сільської ради від 12.07.2016р. "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Новоселівської сільської ради на 2017 рік" передбачено звільнення від сплати земельного податку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій (том 1, а.с.148-158).
Таким чином, рішеннями органу місцевого самоврядування Оздоровчо-спортивний табір "Старт" звільнений від сплати земельного податку на 2016 та 2017 роки.
Рішенням 42 сесії 6 скликання Новоселівської сільської ради від 26.02.2015 року "Про надання пільг зі сплати земельного податку" (том. 1, а.с.147) пільги по сплаті земельного податку на 2015 рік надано закладам освіти, культури, охорони здоров`я та органу місцевого самоврядування на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. При цьому, перелік юридичних осіб, яким встановлено пільги щодо сплати податку в рішенні відсутній.
З матеріалів справи вбачається, що Рішеннями 45 сесії 6 скликання Новоселівської сільської ради від 08.07.2015р. "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Новоселівської сільської ради на 2016 рік та 9 сесії 7 скликання Новоселівської сільської ради від 12.07.2016р. "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Новоселівської сільської ради на 2017 рік" затверджено Положення про плату за землю (додаток 1), яким передбачено звільнення від сплати земельного податку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій (п. 8.1.7. Положення). Проте, Рішенням 42 сесії 6 скликання Новоселівської сільської ради від 26.02.2015 року "Про надання пільг зі сплати земельного податку" Положення про плату за землю не затверджувалось.
Враховуючи зміни в Податковий кодекс України щодо встановлення органами місцевого самоврядування (з 01.01.2015 р.) пільг зі сплати земельного податку, а також те, що відповідач є неприбутковою організацією та в силу вимог чинного законодавства до 2015 року був звільнений від сплати земельного податку, а також з урахуванням змісту рішення Рішенням 42 сесії 6 скликання Новоселівської сільської ради від 26.02.2015 року "Про надання пільг зі сплати земельного податку", суд дійшов висновку, що саме вищезазначені обставини стали підставою виникнення у відповідача заборгованості за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 14 414,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату з податку за землю за 2015р., що підтверджується квитанцією від 01.02.2021р. на суму 18 698,50 грн. (том 1, а.с. 247), а також сплатив штрафні (фінансові санкції) відповідно до Акту Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018р. №7334/16-31-12-13-30/22551870 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Оздоровчо-спортивного табору "Старт" Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "України" щодо неподання в установлені законом строки податкових декларацій з плати за землю, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р."
Посилання прокуратури на лист Головного управління ДФС у Полтавській області №2323/9/16-31-56-12-49 від 10.10.2018 (том 1, а.с. 44) та на вищезазначений Акт Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018р. щодо неподання відповідачем в установлені законом строки податкових декларацій з плати за землю за 2015-2018 роки, є безпідставними, оскільки виявлення цих порушень не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою в розумінні ст. 141 ЗК України.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", право постійного користування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Примусове припинення прав на земельну ділянку відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
З положень ст. 143 Земельного кодексу України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним.
Статтею 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно інформації Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві №298/123-18 від 06.03.2018 (том 1, а.с.41), цільове призначення вказаної земельної ділянки - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення .
Відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Статтею 51 Земельного кодексу України визначено склад земель рекреаційного призначення. Так, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
Згідно Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ №003451 від 25.04.1995р. Оздоровчо-спортивному табору Старт спірна земельна ділянка надавалася для розміщення оздоровчо-спортивного табору .
З матеріалів справи вбачається, що Оздоровчо-спортивний табір Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" є сезонним, розміщується у стаціонарних приміщеннях, є позашкільним оздоровчо-виховним закладом і створюється з метою продовження учбово-тренувального процесу, удосконалення спортивної майстерності учнів, підвищення рівня їх загальної фізичної підготовки, зміцнення здоров`я, задоволення інтересів і духовних запитів дітей, підлітків і учнівської молоді. Основною метою діяльності є проведення учбово-спортивної роботи спортсменів ДЮСШ в літній період, проведення учбово-оздоровчих зборів спортсменів, підвищення рівня їх загальної фізичної підготовки та спортивної майстерності, зміцнення здоров`я (п.1.3.,1.4,3.1 Статуту, том 1 а.с.32-34).
Верховний Суд в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25.03.2020 р. по справі № 715/214/17-ц прийшов до висновку що поняття невикористання земельної ділянки за призначенням та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №1011-ДК/1360/АП/09/01/-18 від 05.11.2018 р (том. 1, а.с.39-40) зазначено, що під час обстеження земельної ділянки рекреаційного призначення, для відпочинку та оздоровлення, державної форми власності площею 10,1 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за адресою: вул. Спортивна, 1, с. Терентіївка, Полтавського району Полтавської області виявлено купи решток зруйнованих будівель та споруд, зокрема, битої цегли, плитки та відходів бетону. Територія заросла травою та чагарниками. Капітальних будівель та споруд не виявлено.
В акті зазначено про невикористання відповідачем спірної земельної ділянки.
Посилання на те, що відповідачем на спірній земельні ділянці здійснюється діяльність, яка виходить за межі її цільового використання, у Акті перевірки відсутні, і доказів в підтвердження таких фактів прокурором чи позивачем до матеріалів справи не надано.
Суд зазначає, що згідно ст. 12 ЦК України не здійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин, поняття не використання земельної ділянки за призначенням та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка входить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за не використання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про припинення права постійного користування Оздоровчо-спортивного табору Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" земельною ділянкою площею 10,1 га за адресою вул. Спортивна,1, с. Терентіївка, Полтавський район, Полтавська область, яка надана йому у постійне користування відповідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003451, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30 від 25.04.1995р. безпідставні, спростовані наявними в матеріалах справи доказами і задоволенню не підлягають.
Представниками відповідача у судових засіданнях було зазначено, що 27.08.2008 р. попереднім керівництвом Полтавської обласної організації ФСТ Україна у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю інвесторів було прийнято рішення про припинення діяльності відповідача. Але це рішення було відмінено та здійснено ряд заходів щодо відновлення діяльності Табору.
На даний час, як зазначили представники відповідача, на спірній земельній ділянці проводяться спортивні змагання серед дітей, підписано Меморандум про співпрацю та наміри із Благодійною організацією Міжнародний благодійний фонд Софія-Київська (том. 2, а.с.21-23), земельна ділянка використовується за цільовим призначенням та у відповідності до Статуту відповідача.
Стосовно вимоги про скасування Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003451 від 25.04.1995р., земельна ділянка площею 10,1 га, суд зазначає наступне.
Державний акт на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності або користування і видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що були прийняті в межах їх повноважень.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язків характер для суб`єктів цих відносин, підставами для визнання акту недійсним (а не його скасування) є невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним чи незаконним рішення Новоселівської сільської ради народних депутатів від 24.01.1995 р. №2-га сесія ХХІІ скликання, на підставі якого відповідачу видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003451 від 25.04.1995р.
Враховуючи те, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права на постійне користування земельною ділянкою (п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011), суд дійшов висновку, що вимога прокурора про скасування Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003451, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30 від 25.04.1995р., виданого Оздоровчо-спортивному табору Старт для постійного користування ділянкою площею 10,1 га для розміщення оздоровчо - спортивного тобору є безпідставною і задоволенню судом не підлягає.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Оздоровчо-спортивного табору Старт Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна повернути Державі в особі Полтавської обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.
Таким чином, позовні вимоги безпідставні і задоволенню судом не підлягають.
Суд вважає безпідставним також і посилання позивача у поясненнях в обгрунтування даного позову, поданого ним на стадії розгляду даної справи по суті (вх.№7746 від 14.07.2021 р.), на те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.02.2021 р. у справі №917/1686/20 (дата набрання законної сили: 25.05.2021) встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 2.01.1971 виконавчим комітетом Полтавської районної ради депутатів трудящих, видано акт на право користування землею Полтавському Вищому зенітному артилерійському Командному Червонопрапорному училищу ім. генерала армії Ватутіна Ф. М. на земельну ділянку загальною площею 1749,6 га , місце розташування якої співпадає з місцем розташування земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Оздоровчо - спортивного табору "Старт" на підставі державного акту на право постійного користування від 25.04.1995 серія ІІ-ПЛ № 003451, оскільки у справі № 917/191/19 прокурором зазначено інші підстави в обґрунтування позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач має право змінити підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.
Повне рішення складено 27.07.2021 р.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2021 |
Оприлюднено | 29.07.2021 |
Номер документу | 98606386 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Солодюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні