Ухвала

від 27.07.2021 по справі 522/4703/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/4703/18

Провадження по справі № 1-кс/522/6192/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «Ісагіс», - адвоката ОСОБА_3 , представника ПрАТ «Чорноморець» Кабалова, розглянувши у судовому засіданні клопотанняпредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» адвоката ОСОБА_3 про скасування зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського ВП у м. Одесі ГУНП України в Одеській області перебуває досудове розслідування злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.190 КК України у кримінальному провадженні 12017160500007483 від 27.11.2017 року. Одеською місцевою прокуратурою №3 (Приморська окружна прокуратура міста Одеси) здійснюється процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 27.03.2018 року задоволено клопотання начальника прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 . Накладено арешт на: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті за адресою: АДРЕСА_1 .

12.09.2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від у справі №522/4703/18, скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 27.03.2018 року по справі № 522/4703/18 (провадження № І-кс/522/5390/18) на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 188988451101.

01.10.2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від у справі №522/4703/18 (Провадження 1-кс/522/17638/18) задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про накладення арешту майна. Накладено арешт на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті зав адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши право користування, відчуження та розпорядження вказаним майном до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню.

Зазначені арешт та заборона були накладені в інтересах АТ «ФК Чорноморець». В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наступні обставини. 27.11.2017 до чергової частини Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява Генерального директора АТ «ФК Черноморець» ОСОБА_5 про те, що невстановлені особи шляхом введення в оману службових осіб КП «Реєстраційна служба Одеської області» намагались заволодіти нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5А, загальною площею 1678,4 кв. м. що належить АТ «ФК Чорноморець» на праві приватної власності, шляхом реєстрації права власності за АО «Імексбанк».

16.06.2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ТОВ «ІСАГІС» про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 27.03.2018 року.

В подальшому, до суду, надішли заперечення представника ПАТ «ФК «Чорноморець» адвоката ОСОБА_6 , який заперечував проти скасування арешту з нерухомого майна накладеного на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті зав адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5А, посилаючись на ті обставини, що кримінальне провадження №№12017160500007483 від 27.11.2017 року наразі триває, та обставини які зумовили накладення арешту на зазначене майно наразі не відпали.

19.07.2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли письмові пояснення представника ТОВ «ІСАГІС» до клопотання про скасування арешту поданого 16.06.2021 року.

20.07.2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ТОВ «ІСАГІС» надійшли письмові пояснення до клопотання про зняття арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.10.2018 року.

26.07.2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ТОВ «ІСАГІС» надішли письмові пояснення до клопотання про зняття арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.10.2018 року, поданого до суду 20.07.2021 року.

Клопотання ТОВ «ІСАГІС» про зняття арешту з майна обґрунтовано наступними обставинами.

30 квітня 2020 року ТОВ «ІСАГІС» визнано переможцем електронних торгів із продажу лоту № GL16N617899 за результатами чого складено Протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b.

Відповідно до вказаного Протоколу ТОВ «ІСАГІС» придбало лот № GL16N617899, власником якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК», до активів якого входять права вимоги за кредитними договорами, дебіторська заборгованість, об`єкти нерухомості та інші активи ПАТ «ІМЕКСБАНК» (відповідний протокол електронного аукціону з переліком кредитних договорів права вимоги за якими відчужені ТОВ «ІСАГІС» додається).

24 липня 2020 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісагіс" (новий кредитор), за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-Q4-17-000019-b від 30.04.2020 та з врахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.03.2020 № 657 "Про деякі питання роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на час дії заходів щодо запобіганню поширенню на території Ук раїни гострої респіраторної хвороби COVID-19" зі змінами від 04.06.2020 h/ № 1044, уклали договір № 133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, в п. 1.1 якого сторони визначили, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Також 24 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариство "Імексбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісагіс" підписано до договору № 133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 р. додаток № 1 - Реєстр договорів та боржників, п. 39 якого визначено боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс", право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013 р., заборгованість в загальному розмірі 293239010,53 грн., в т.ч. заборгованість за основним боргом - 146932000,00 грн.

Вказаний Кредитний договорів про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013 р. (боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс") забезпечений Іпотечний договір б/н за реєстровим №4513 від 22.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , який укладено між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ПАТ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ», предметом іпотеки є наступне майно: Нерухоме майно, нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ», загальною площею 1678,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці, площею 42585 кв.м., кадастровий номер 5110136900:36:002:0025 яка знаходиться у оренді ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ЧОРНОМОРЕЦЬ". На базі розташовані два стандартних поля (з трав`яним газоном і з штучним покриттям), площадки зменшених розмірів, адміністративна будівля з навчальним класом, житловими кімнатами і роздягальнями. 28.10.2014р. нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ» передані у наступну іпотеку АТ "ІМЕКСБАНК" в забезпечення вимог за кредитним договором про відкриття кредитної лінії 28/14 від 12.06.2014р. з позичальником ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕЛІВЕР", ЄДРПОУ 32792975, за адресою: м.Одеса, вул.Вавілова академіка, буд.5-а.

Також, відповідно до умов Договору № 133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 р. додаток № 1 - Реєстр договорів та боржників, п. 40 якого визначено боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІВЕР", право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №28/14 від 12.06.2014 року, заборгованість в загальному розмірі574 724 641,33 грн.

Вказаний Кредитний договорів про відкриття кредитної лінії № 28/14 від 12.06.2014 року (боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІВЕР") Іпотечний договір другої черги б/н за реєстровим №5200 від 28.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 який укладено між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ПАТ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ», предметом іпотеки є наступне майно: Нерухоме майно, нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ», загальною площею 1678,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці, площею 42585 кв.м., кадастровий номер 5110136900:36:002:0025 яка знаходиться у оренді ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ЧОРНОМОРЕЦЬ". На базі розташовані два стандартних поля (з трав`яним газоном і з штучним покриттям), площадки зменшених розмірів, адміністративна будівля з навчальним класом, житловими кімнатами і роздягальнями. 28.10.2014р. Нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ» забезпечують також вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії 81/13 від 21.10.2013р. з позичальником ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУГАЗ ДЕЛЮКС", ЄДРПОУ 36155103.

На вимогу Закону України «Про іпотеку» та п.4.2. Іпотечних договорів №520028.10.2014 року та №4513 від 22.10.2014 року ТОВ «ІСАГІС» на адреси: ТОВ «БУГАЗ ДЕЛЮКС», ПАТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» направлено Повідомлення-вимоги з проханням припинити порушення умов Іпотечних договорів №520028.10.2014 року та №4513 від 22.10.2014 року та надано реквізити для оплати.

Отже, станом на день звернення до суду з клопотання про скасування арешту з майна ТОВ «ІСАГІС» є правонаступником ПАТ «ІМЕКСБАНК».

Також, згідно до рішення Господарського суду Одеської області від 11 червня 2020 року справа № 916/1972/18, за рахунок часткового (в межах вартості предмета іпотеки) погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013 року, яка складає 317443600,87 грн., у т.ч. борг за кредитом - 146932000,00 грн., за відсотками - 98132061,09 грн., пеня та штраф - 72379539,78 грн., перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А; код ЄДРПОУ 20971504) звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим 22.10.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за реєстровим № 4513, власником якого є Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, буд. 12-А; код ЄДРПОУ 22449841), а саме на нерухоме майно нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", які в цілому складаються із будівель літ. "А", літ "Б", літ. "В", , літ "Г", літ. "Д", літ "Е", літ "Ж", літ. "К", загальною площею 1678,4 кв.м, літ. "Л", відображених у технічному паспорті за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 188988451101), шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена на час проведення виконавчих дій незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

В рамках кримінального провадження №12017160500007483 ПАТ «ІМЕКСБАНК» було подано заяву про залучення АТ «ІМЕКСБАНК» до провадження як потерпілого, яка отримана 26.10.2018 слідчим. Відомості щодо відмови АТ «ІМЕКСБАНК» у визнанні його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні відсутні, відтак з 26.10.2018 АТ «ІМЕКСБАНК» мас статус потерпілого (наведене встановлено ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2020 року - справа №522/4703/18, Провадження №1-кп/522/2878/20).

Згідно до ч.1ст.37Закону України«Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України«Про іпотеку» визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ч. 4 ст. 33 Закону України«Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Велика ПалатаВС упостанові від29травня 2019року справа№310/11024/15-цвказала,що ч.2ст.36Закону України«Про іпотеку»,згідно ізякою визначенийдоговором спосібзадоволення вимогіпотекодержателя неперешкоджає йомузастосувати іншівстановлені цимЗаконом способизвернення стягненняна предметіпотеки,означає,що уразі,якщо вдоговорі прозадоволення вимогіпотекодержателя сторонипередбачили обидвавказані уч.3ст.36способи,то їхнаявність неперешкоджає іпотекодержателюзастосувати судовийабо позасудовийспосіб зверненнястягнення напредмет іпотеки.

Отже,станом надату зверненнядо судуТОВ «ІСАГІС»згідно до п.25ч.1ст.3Кримінального процесуальногокодексу України учасниками кримінального провадження є - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

У пункті 1 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 року № 5 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 Велика Палата Верховного Суду визнала, що в разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченомуКПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити ці дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства.

Також, ТОВ «ІСАГІС» зазначено, що і під час накладення арешту та наразі відсутні обставити передбачені ст. 170 КПК України, які необхідні для накладення арешту на майно, а саме майно на яке накладено арешт належить потерпілій особі: не є знаряддям вчинення злочину та не зберігає на собі його сліди, також не містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Такий арешт накладено всупереч ст. 170 КПК України, оскільки згідно до ч.1 ст. 170 КПК України позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, застосовується до майна, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову, також згідно до ч.2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

До того ж, наразі кримінальне провадження №12017160500007483 закрито,отже відсутні підстави продовження накладення арешту на нерухоме майно: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 188988451101.

З урахуванням викладеного представник ТОВ «ІСАГІС» просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2018 року.

В судовому засіданні представник ТОВ «ІСАГІС» підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Представник ПАТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та що ТОВ «Ісагіс» не є субєктом оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна.

Слідчий/прокурор в судове засідання не з`явився, надавши слідчому судді матеріали кримінального провадження.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Частиною 4 ст.170КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування,розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2018 року задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 про накладення арешту на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті зав адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши право користування, відчуження та розпорядження вказаним майном до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню.

Зазначені арешт та заборона були накладені в інтересах ПАТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ». Задовольняючи клопотання про накладення арешту слідчий суддя виходив з того, що є достатньо підстав вважати, що зазначені приміщення можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та є об`єктом кримінально-протиправних дій, предметом злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення проведення експертизи вилучених речей.

Проте, наразі з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017160500007483 від 27.11.2017 року до дати розгляду клопотання про зняття арешту з майна пройшло 4 роки, відомостей про те, що у вказаному кримінальному провадженні було оголошено підозру будь-якій особі відсутні.

Також, відсутні відомості про заявлення цивільного позову в рамках кримінального провадження №12017160500007483.

Арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації.

Більше, того прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси надано до суду матеріали кримінального провадження разом з постановою про закриття кримінального провадження №12017160500007483 від 27.11.2017 року. 24.12.2020 року дізнавач інспектор сектору дізнання Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 закрив вказане кримінальне провадження у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 190 КПК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Згідно до ч. 3 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, проте у даному випадку кримінальне провадження закрив дізнавач.

Підстав передбачених ст.ст.96-1, 96-2 КК України для застосування спеціальної конфіскації рамках кримінального провадження №12017160500007483 від 27.11.2017 року судом не встановлено.

Слідчий суддя зазначає, що із припиненням кримінального провадження будь-який арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19 прийшла до висновку, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених КПК України.

На підставі викладеного вбачається, що ТОВ «Ісагіс» являючись третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені КПК України в частині, що стосуються арешту майна.

Норми ст.ст.7,16 КПК Українивстановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з вимогами ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 190 КПК Українина підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена дізнавачем, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Беручи до уваги, що кримінальне провадження № 12018140060002507 від 14.07.2018 року, у межах якого земельна ділянка була визнана речовим доказом, було закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи представника «ІСАГІС» про те, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту заслуговують уваги, оскільки подальше існування вказаного арешту майна стане надмірним тягарем для його власника та не буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Таким чином, у зв`язку з закриттям кримінального провадження на цей час правові підстави для арешту вказаного майна, відпали.

Крім того, посадовим особам ТОВ «ІСАГІС» або іншій особі, не повідомлялося про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбаченихКК Україниу ході досудового розслідування кримінального провадження № №12017160500007483 від 27.11.2017 року. ТОВ «ІСАГІС» не є також обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, суд зважаючи на зазначені обставини, вважає, що подане заявником клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки існують передбачені Законом підстави для скасування арешту майна.

Окремо, щодо правових підстав звернення ТОВ «ІСАГІС» до суду з зазначеним клопотанням, слідчий суддя зазначає наступне.

В силу п.18ст.З КПКУкраїни на слідчого суддю покладений обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та законних інтересів осіб.

За таких обставини, враховуючи відсутність наразі обставин, які б свідчили про процесуальну необхідність перебування майна (яке наразі належить ТОВ «ІСАГІС») під арештом, з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважаємо, що такий арешт підлягає скасуванню, оскільки, у даному випадку, втручання державного органу у право на мирне володіння майном порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, тобто становить особистий і надмірний тягар для особи.

Отже, наразі єдиним можливим способом відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було накладено арешт на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5А, є саме скасування такого арешту, тобто застосування єдиного можливого шляху виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до проведення такої дії (рішення ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії», «Папамічалопулос та інші проти Греції» від 31 жовтня 1995 року, «Маестрі проти Італії» від 17 лютого 2004 року, «Ассанідзе проти Грузії» від 08 квітня 2004 року, «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» від 08 липня 2004 року).

Таким чином, суд вважає, що таке втручання у право власності третіх осіб, як арешт майна, вже не відповідає принципу пропорційності, коли має бути дотримано справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом основних прав людини. А враховуючи конкретні обставини справи, скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна) жодним чином не зашкодить виконанню завданню кримінального провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що кримінальне провадження №12017160500007483 від 27.11.2017 року закрито на підставі ст.284 КК України, в межах цього кримінального провадження цивільний позов не подавався, зазначені майнові права конфіскації та спеціальній конфіскації не підлягають, є очевидним, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Керуючись ст.ст. 167-174КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ТОВ «Ісагіс», - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт з об`єкту нерухомого майна - на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», які в цілому складаються із будівель літ. «А», літ «Б», літ. «В», літ «Г», літ. «Д», літ. «К», загальною площею 1678,4 кв. м. літ. «Л», відображених у технічному паспорті за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 188988451101, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 01.10.2018 року (справа №522/4703/18).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1

27.07.2021