Ухвала

від 22.07.2021 по справі 334/143/15-а

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 22.07.2021

Справа № 334/143/15-а

Провадження № 6-а/334/12/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Панасюри Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича

про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2015р. по справі № 334/143/15-а,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2015р., винесеного Ленінським районним судом м.Запоріжжя по справі № 334/143/15-а, в якій просить встановити спосіб і порядок подальшого виконання судового рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015 по справі № 334/143/15-а шляхом: зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити нарахування різниці у одноразових компенсаціях у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 у розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум та стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь ОСОБА_1 суму різниці у одноразових компенсаціях у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум у розмірі 18 175,20 грн.

В обґрунтування заяви вказує, що Постановою державного виконавця № 65279526 від 26.04.2021 в порядку ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України Про виконавче провадження було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 334/143/15-а, виданого 03.09.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Листом від 11.05.2021 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування ОСОБА_1 суми різниці у одноразових компенсаціях у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум та стягувачу нараховані 18 175,20 грн., але не виплачені.

Вищезазначеним листом боржником зазначено, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік. Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бюджет України.

Станом на 07.07.2021 року коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено. Кошторисом на 2021 рік відповідних асигнувань також не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З метою недопущення невиконання рішення суду, враховуючи норми законодавства України, необхідно вирішення питання щодо зміни способу та порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015 року, що буде гарантувати її виконання.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.4ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи № 334/3/15-а та подану заяву, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України,за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.3ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках, але зі змісту заяви вбачається, що фактично заявник просить змінити судове рішення, яке набрало чинності.

Таким чином, підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015 року (справа № 334/143/15-а, провадження №2-а/334/49/15) було задоволено позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району, дії якого щодо відмови у нарахуванні позивачу як інваліду 2 групи різниці у одноразових компенсаціях у відповідності до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано незаконними та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплату різниці у одноразових компе6нсаціях у відповідності до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 у розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої сум.

Ленінським районним судом м. Запоріжжя 27.08.2015 року по вказаній справі було видано виконавчий лист.

ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області з заявою про прийняття вищевказаного виконавчого листа та відкриття провадження по ньому, на підставі чого постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області 19.10.2015 року було відкрито виконавче провадження № 49017209.

Боржник УПСЗН по Ленінському району Запорізької міської ради № 01-31/8961 від 26.10.2015 року, адресованого Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області, управлінням був здійснений розрахунок компенсації у відповідності до вищевказаної постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя сума компенсації склала 18175,20 грн.

09.11.2015 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернувся головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області з поданням про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа по справі №334/143/15-а виданого 03.09.2015 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району здійснити нарахування та виплату різниці у одноразових компенсаціях у відповідності до ст.48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 в розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум у розмірі 18 175,20 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2015 року подання залишено без задоволення на підставі того, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області в клопотанні про зміну способу і порядку виконання судового рішення, не враховуючи відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови але в адміністративному судочинстві адміністративні суди першої інстанції повноважень щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог не мають.

28.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року замінено первісного позивача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 , а також у виконавчому листі Ленінського районного суду м. Запоріжжя, від 16.03.2015 року у справі № 334/143/15-а, замінено сторону боржника з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району на його правонаступника - Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Управління соціального захисту населення по Дніпровському району Запорізької міської ради про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015 року.

Згідно заяви УСЗН Запорізької міської ради по Дніпровському № 01-24/2476 від 11.05.2021, вбачається, що постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/143/15-а від 16.03.2015 року винесена відносно виплати компенсації, яка безпосередньо фінансується тільки за рахунок коштів державного бюджету. Всі рахунки управління є цільовими, на виконання окремих програм. Фінансування витрат по виплаті бюджетних коштів особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Ці видатки передбачаються законом про Державний бюджет на відповідний рік. Станом на 2021 рік видатки бюджету на здійснення виплат згідно з рішеннями суду цим Законом не передбачені. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Управлінням постійно інформує Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про стан позовної роботи в судах та щодо наявності рішень суду, які винесені на користь громадян (щодо зобов`язання управління здійснити виплату додаткових бюджетних коштів).

Кошторисом на 2021 рік відповідних асигнувань не передбачено, тому відсутні грошові кошти щодо виплати відповідної допомоги за рішенням суду. Управлінням є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бюджет України. Невід`ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов`язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 закону України Про Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення. Відповідно до положень закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України. Виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Управління не являється розпорядником коштів, а фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підстави, порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі встановлені ст. 378 КАС України.

Аналіз вищенаведеної норми чинного процесуального законодавства дає можливість зробити висновок про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, при цьому необхідно зазначити, що ця норма процесуального закону не містить виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, але визначено, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом; у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015р.у справі № 334/143/15-а, зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи інвалідності, за 2014р. у розмірі 15-ти мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням фактично виплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН ЗМР по Ленінському району на виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015р.у справі № 334/143/15-а проведено перерахунок, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховані 18 175,20 грн., але виплата цієї суми не була здійснена із-за не надходження відповідних грошових коштів на відповідні рахунки боржника з рахунків Державного бюджету України, а такі виплати безпосередньо фінансується тільки за рахунок коштів державного бюджету, і відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2013 року № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Статтею 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, також у разі якщо рішення суду, зазначене в частині виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ч.1,2 ст.7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, також у разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.2 ст. 378 КАСУ заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , що набрав чинності 01.01.2013 року, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У відповідності до норм вищезазначеного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Державною казначейською службою України, з урахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках, але зі змісту подання вбачається, що фактично заявник просить змінити судове рішення, яке набрало чинності.

Крім того, підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

На думку суду, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, істотно змінять зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим.

Тому суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не повинен змінювати зміст резолютивної частини та не повинен змінювати спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Державний виконавець, звертаючись з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, винесеного Ленінський районним судом м. Запоріжжя по справі №334/143/15-а від 16.03.2015 року шляхом заміни зобов`язання вчинити певні дії на зобов`язання та стягнення певної суми фактично просить змінити не спосіб і порядок виконання постанови суду, а саме судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття цієї постанови.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2014 року у справі № К/800/598/14, згідно якої в ухвалі колегія суддів наголошує, що Захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами), і звертає увагу судів першої інстанції на те, що змінюючи спосіб виконання постанови суду у аналогічних справах, вони фактично змінюють її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції і є неприпустимим.

Проаналізувавши у сукупності докази, суд приходить до висновку, що заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича щодо зміни способу та порядку виконання постанови від 16.03.2015 року, винесеного Ленінським районним судом м. Запоріжжя по справі № 334/143/15-а не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог, при задоволенні заяви відповідача фактично буде змінено спосіб захисту порушеного права, а отже і зміст постанови суду першої інстанції, яка набрала законної сили, що є порушенням норм процесуального права, а рішення суду, яке набрало законної сили підлягає виконанню всіма особами і на всій території держави.

Керуючись ст. ст.294-295,378 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2015 року (справа № 334/143/15-а) - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Є.Баруліна