Постанова

від 27.07.2021 по справі 922/3050/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Справа № 922/3050/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

третьої особи на стороні позивача - не з`явився;

відповідача - адвокат Шевченко С.В., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002307 від 22.01.2021 та довіреності від 11.01.2021 б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Парковий-4" (вх. № 1118Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 10 березня 2020 року (повний текст складено 17.03.2020) у справі № 922/3050/18

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківська міська рада, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4", м. Харків;

про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2018 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Парковий-4", в якій просить визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Парковий-4" в редакції, викладеній в позовній заяві, та стягнути відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на те, що ТОВ "Парковий-4", який є замовником реконструкції нежитлових приміщень № 3-13-:-3-25 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.06.2017 № ХК 143171607844, безпідставно ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, обов`язковість якого передбачена ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 в редакції, викладеній в рішенні Харківської міської ради № 319 від 22.05.2013. На виконання п. 5.5 зазначеного Порядку позивач 11.09.2017 за № 1357/0/124-17 направив відповідачу Лист-повідомлення про необхідність звернення до виконавчих органів міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, та 17.11.2017 за № 1721/0124-17 направив відповідачу Пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, надавши до Пропозиції для підписання відповідачем 2 примірника зазначеного договору. Зазначає, що відповідач не надав відповіді на пропозицію позивача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, що порушує інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі № 922/3050/18 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, запропонованій позивачем.

Зазначене рішення мотивовано тим, що в силу положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач, як замовник об`єкта будівництва, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, однак, від виконання цього обов`язку безпідставно ухиляється. Зазначене обумовлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова відповідає вимогам законодавства та п. 5.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідач - ТОВ "Парковий-4" 06.04.2020 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує порушенням судом першої інстанції вимог чч. 5, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Посилається на необгрунтованість визначеного позивачем розміру ціни договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, оскільки позивачем не підтверджено, що загальна кошториана вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами. Зазначає, що відповідач не є власником або користувачем земельної ділянки по просп. Московському, 118 у м. Харкові, тому не міг здійснювати та не здійснював реконструкцію будівлі. Вважає, що Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 в редакції, викладеній в рішенні Харківської міської ради № 319 від 22.05.2013, є нікчемним.

В процесі розгляду апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 922/3050/18 за клопотанням позивача- Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зупинено апеляційне провадження у справі № 922/3050/18 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/3049/18 у подібних правовідносинах щодо залучення замовника будівельних робіт з реконструкції об`єкта містобудування до пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь у судовому порядку. Зобов`язано сторони повідомити апеляційному суду про закінчення перегляду зазначеної справи та його результати.

18.06.2021 за вх. № 7080 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивача) про поновлення провадження по справі № 922/3049/18 в порядку ч. 1 ст. 230 ГПК України, з посиланням на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 922/3049/18, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, який за результатами нового розгляду прийняв рішення від 16.03.2021 про задоволення позовних вимог. Зазначене рішення набрало законної сили та не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 922/3050/18 клопотання позивача задоволено, апеляційне провадження по справі № 922/3050/18 поновлено, розгляд справи призначено на 27.07.2021 об 11:30.

26.07.2021 на підставі Розпорядження Керівника апарату суду в зв`язку з відпусткою судді Попкова Д.О. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 922/3050/18 та для її розгляду визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та подав заяву (вх. № 2562 від 27.07.2021), в якій зазначає додаткові обгрунтування по апеляційній скарзі, з посиланням на судову практику Верховного Суду.

Представники позивача та 3-ї особи на стороні позивача в судове засідання не прибули, про дату та час проведення судового засідання належно повідомлені, що підтверджується, зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 6102255753478, 6102255753486.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, яким, зокрема, передбачено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Рішенням Харківської міської ради № 319 від 22.05.2013 внесено зміни до рішення від 09.11.2011 № 804 та викладено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції (далі - Порядок). Вказаний Порядок є чинним та у встановленому порядку не скасований, а тому підлягає обов`язковому виконанню на території міста Харкова.

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Залучення замовників здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку).

З Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.06.2017 № ХК 143171607844, вбачається, що ТОВ "ПАРКОВИЙ-4" (відповідач) є замовником реконструкції нежитлових приміщень № 3-13-:-3-25 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові (т. 1 а.с. 104-110).

Замовником - ТОВ "ПАРКОВИЙ-4" при реконструкції зазначених нежитлових приміщень не виконано встановлений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, тому позивач, керуючись розділом 5 Порядку, направив відповідачу Лист-повідомлення від 11.09.2017 № 1357/0/124-17 (т. 1 а.с. 24-25,) про необхідність звернення до виконавчих органів міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Також 17.11.2017 № 1721/0124-17 позивач направив відповідачу Пропозицію щодо розгляду та підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додав до Пропозиції два примірника зазначеного договору (т. 1 а.с. 27-29).

Відповіді на зазначені листи, підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього від відповідача до Департаменту економіки та комунального майна або до Харківської міської ради не надходило.

Вважаючи порушеними майнові права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, позивач у листопаді 2018 року звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Парковий-4".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі № 922/3050/18 позовні вимоги задоволено.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів та передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 187 зазначеного Кодексу, за рішенням суду укладаються господарські договори, укладення яких є обов`язковим на підставі закону. День набрання чинності рішенням суду у таких спорах вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність", для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і в порядку, передбачених законодавством; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час подання позову) визначено, що замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час подання позову), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ, згідно з якими із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено статтю 40 Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту .

Отже, 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується щодо прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якщо акт цивільного законодавства, що регулював цивільні відносини, втратив чинність, новий нормативно-правовий акт з моменту набрання ним чинності застосовується до юридичних фактів цивільного права та породжуваних ними цивільних прав та обов`язків.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 914/2650/17.

Станом на час розгляду справи № 922/3050/18 судом апеляційної інстанції відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відтак, суд не наділений повноваженнями щодо визнання укладеним договору, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена.

Зазначене узгоджується зі ст. 19 Конституції України, згідно з якою, зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Порушення приписів ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу України у цьому випадку відсутні.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 922/2977/18 та у справі № 922/3594/18, від 25.05.2021 у справі № 922/4239/19, від 31.03.2021 у справі № 909/1402/19, від 23.03.2021 у справі № 904/454/18, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19, від 13.01.2020 у справі № 922/267/20.

Зважаючи на викладене, оскільки з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі № 922/3050/18, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилання позивача в клопотанні про поновлення апеляційного провадження на судову практику Верховного Суду у вирішенні подібних спорів від 26.06.2020 у справі № 922/3049/18 та від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18 щодо обов`язку замовника укласти договір про пайову участь на підставі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки зазначені постанови стосуються практики застосування ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чинної на час вирішення судами спорів про визнання укладеними відповідних договорів, що є відмінним від обставин справи № 922/3050/18, яка розглядається.

Інші обставини справи і доводи судом апеляційної інстанції не розглядаються, оскільки вони не впливають на результат вирішення спору в ній.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ч. 14 ст. 32, ст. 269-270, ч. 1 ст. 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 3, 4 ч. 1 ст. 277, ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Парковий-4" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10 березня 2020 року по справі № 922/3050/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.07.2021.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна