Постанова

від 28.07.2021 по справі 921/317/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 921/317/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Вронська Г. О., Студенець В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Харчовик"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021

(головуючий - Кравчук Н.М., судді Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.)

та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2021

(суддя - Гирила І.М.)

за скаргою Підприємства об`єднання громадян "Харчовик"

на дії приватного виконавця

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Підприємства об`єднання громадян "Харчовик"

про стягнення заборгованості в загальній сумі 831 585,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Губенко Н. М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021, який наявний в матеріалах справи.

Історія справи

2. В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/317/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") до Підприємства об`єднання громадян "Харчовик" (далі - ПОГ "Харчовик") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 01-1/3 від 17.02.2011 в загальній сумі 831 585,96 грн (з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог за вих. №09-2-1/1012 від 21.09.2018 (вх. №17597).

3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та постановою Верховного Суду від 06.11.2020, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково; стягнуто з ПОГ "Харчовик" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 222 626,90 грн заборгованості по процентам за період з 01.12.2012 по 18.07.2018; 170 749,80 грн пені по простроченому кредиту за період з 24.11.2012 по 18.07.2018; 1 559,73 грн 3% річних по простроченому кредиту за період з 03.10.2011 по 30.11.2012; 91 627,21 грн суми здорожчання простроченого кредиту, виходячи із індексу інфляції за період з 03.10.2011 по 30.06.2018; 519,64 грн пені по прострочених процентах за користування кредитом за період з 24.11.2012 по 19.07.2018; 85,71 грн 3% річних по прострочених процентах за період з 01.11.2012 по 19.07.2018; 178,93 грн суми здорожчання прострочених процентів, виходячи із індексу інфляції за період з 01.11.2012 по 30.06.2018; 7 310,22 грн в повернення сплаченого позивачем судового збору. Закрито провадження у справі в частині стягнення 6 481,68 грн пені за неправомірне користування кредитом за період з 03.04.2012 по 23.11.2012 та 6,20 грн пені по процентах за користування кредитом за період з 01.11.2012 по 23.11.2012. В задоволенні решти частини позову - відмовлено.

4. 05.06.2019 Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, які набрали законної сили 22.04.2019, на підставі ст. 327 та п. п. 19.1 п.19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, видано відповідний наказ.

5. 21.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59398721 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2019 №921/317/18.

6. Також 21.06.2019 у вказаному виконавчому провадженні приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно з якою приватним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику ПОГ "Харчовик", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 544 123,95 грн.

7. 30.07.2019, у зв`язку із несплатою боргу боржником в добровільному порядку, приватним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на наступне майно:

- нежитлову будівлю, магазин, А, 39,0 кв.м, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р., смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18в, що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності САС№ 042514, виданого Підволочиською селищною радою 05.08.2009;

- комплекс будівель та споруд, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р., смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18 г: будівля фруктового цеху з двома прибудовами A, а, а1, 519,7 кв.м; котельня з двома прибудовами Б, б, б1, 163,8 кв.м; огорожа 1, 662,0 кв.м;огорожа 2, 196,0 кв.м; огорожа 3, 36,9 кв.м; замощення ,4, 321,6 кв.м; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності № САС№042515 від 05.08.2009, видане Підволочиською селищною радою;

- комплекс будівель, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р., смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18д: будівля овочевого цеху, А, 355,8 кв.м; склад готової продукції з двома підвалами Б, б, б1, 919,0 кв.м; прохідна д, 10,6 кв.м, що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності САС № 042516 від 05.08.2009, виданого Підволочиською селищною радою;

- комплекс будівель та споруд, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р., смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18: адмінкорпус з складом А, 1 001,3 кв.м; будівля гаражів Б, 113,2 кв.м; будівля туалетів В, 9,6 кв.м; павільйон Г, 19,2 кв.м, що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності САС№ 042512 від 05.08.2009, виданого Підволочиською селищною радою;

- нежитлова будівля соковий цех, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р., смт. Підволочиськ, вул. Франка, 18б, будівля сокового цеху А, 234,3 кв.м; належить на підставі свідоцтва про право власності / НОМЕР_1 від 05.08.2009, видане Підволочиською селищною радою.

8. 01.08.2019 приватним виконавцем, на підставі ст. 20 Закону України "По виконавче провадження", зважаючи на ненадання боржником підтверджуючих документів про сплату боргу, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою для участі у виконавчому провадженні №59398721 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2019 №921/317/18 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Речицького Юрія Анатолійовича, який має сертифікат, виданий 02.12.2016 за № 973/16, Фондом державного майна (строк дії: 02.12.2019); зобов`язано останнього надати звіт (висновок) щодо визначення ринкової вартості описаного майна та попереджено його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

9. На виконання постанови приватного виконавця від 01.08.2019 відповідно до договору між приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. та ФОП Речицьким Ю.А., СОД підготовлено на надано приватному виконавцю звіт про незалежну оцінку майна.

10. За змістом отриманого приватним виконавцем звіту ринкова вартість нежитлових будівель в кількості 5 позицій, загальною площею 3 728,0 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, буд. №18, 18б, 18в, 18г, 18д і належать юридичній особі ПОГ "Харчовик", без урахування ПДВ, з заокругленням до одиниць становить 831 100 грн, а саме:

- нежитлова будівля соковий цех, літ. А, площею 234,3 кв.м 69 200 грн;

- нежитлова будівля, магазин, літ. А, площею 39,0 кв.м 14 800 грн;

- комплекс будівель та споруд 183 900 грн, в т. ч.: будівля фруктового цеху з двома прибудовами, літ. A, а, а1, площею 519,7 кв.м 118 600 грн; котельня з двома прибудовами, літ. Б, б, б1, площею 163,8 кв.м 39 200 грн; огорожа 1, площею 662,0 кв.м 1 600 грн; огорожа 2, площею 196,0 кв.м 9 400 грн; огорожа 3, площею 36,9 кв.м 400 грн; замощення 4, площею 321,6 кв.м 14 700 грн;

- комплекс будівель 302 600 грн, в т. ч.: будівля овочевого цеху, літ. А, площею 355,8 кв.м 98 900 грн; склад готової продукції з двома підвалами, літ. Б, б, б1, площею 919,0 кв.м 131 600 грн; пропарочна, літ. В, площею 49,2 кв.м 18 800 грн; сировинна, літ. Г, площею 293,1 кв.м 48 600 грн; прохідна Д, площею 10,6 кв.м 4 700 грн;

- комплекс будівель та споруд 260 600 грн, в т. ч.: адмінкорпус з складом, літ. А, площею 1 001,3 кв.м 235 600 грн; будівля гаражів, літ. Б, площею 113,2 кв.м 16 800 грн; будівля туалетів, літ. В, площею 9,8 кв.м 6 100 грн; павільйон, літ. Г, площею 19,2 кв.м 2 100 грн.

11. 19.09.2019 приватним виконавцем надіслано на адресу учасників виконавчого провадження повідомлення про отримання 18.09.2019 приватним виконавцем звіту про незалежну оцінку майна та визначену суб`єктом оціночної діяльності вартість останнього, а також висновки про оцінку майна. Дане повідомлення отримано боржником 23.09.2019.

12. 03.10.2019 ПОГ "Харчовик" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №14 від 02.10.2019 (вх. № 18164 від 08.10.2019) на дії приватного виконавця, у якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О. Ю. щодо оцінки нерухомого майна боржника ПОГ Харчовик: нежитлової будівлі, магазину, А, площею 39,0 кв.м за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, 18в, комплексу будівель та споруд за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, 18г, комплексу будівель та споруд овочевого цеху за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, 18д, нежитлової будівлі сокового цеху за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, 18б, комплексу будівель та споруд за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. І. Франка, 18 та скасувати результати визначення вартості майна відповідно до складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Речицьким Ю. А. звіту про незалежну оцінку вартості майна.

13. Скарга обґрунтована тим, що визначена суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Речинським Ю. А. вартість майна (831 100 грн) є необ`єктивною, істотно (в кілька разів) заниженою та не відповідає рівню ринкових цін на подібне майно, оскільки у 2015 році в межах іншого виконавчого провадження вже проводилась оцінка переліченого вище майна підприємства, за результатами якої вартість останнього становила 3 941 900 грн.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

14. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, відмовлено у задоволенні скарги ПОГ "Харчовик" №14 від 02.10.2019 (вх. № 18164 від 08.10.2019) на дії приватного виконавця.

15. Суди мотивували свої висновки тим, що оцінка майна та звіт про оцінку від 01.08.2019 проведено та складено суб`єктом оціночної діяльності Речицьким Ю.А. у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

16. 05.05.2021 ПОГ "Харчовик" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2021, у якій просить їх скасувати, та передати справу на новий розгляд.

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій при застосуванні ст.ст. 20, 57 Закону України "Про виконавче провадження" не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 807/577/18 та від 24.07.2020 у справі № 906/696/18 у подібних правовідносинах

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та приватний виконавець Снігур О. Ю. подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

22. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

23. За змістом ч. 1 - 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

24. За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

25. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

26. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

27. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц.

28. У даній справі боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

29. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

30. Згідно з ч. 4 ст. 3 вказаного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

31. Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

32. У ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

33. Частиною 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

34. За змістом ст. 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

35. Згідно із ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

36. Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

37. Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

38. Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

39. Згідно з положеннями п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

40. Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

41. Згідно з п. 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

42. Відповідно до п.52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

43. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту №1).

44. За змістом п. 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

45. Надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що звіт про оцінку майна виконаний суб`єктом оціночної діяльності Речицьким Ю.А. згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, а також відповідає вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна". Судами встановлено, що оцінювачем було проведено особисте обстеження об`єкту оцінки. Оцінка проведена станом на 01.08.2019. Завершення складання звіту 30.08.2019.

46. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. Основним доводом скаржника щодо невідповідності визначеної в оскаржуваному звіті про оцінку майна вартості ринковим цінам на подібне майно є посилання на оцінку, проведену у 2015 році.

48. Однак суди попередніх інстанцій правомірно відхили вказані доводи скаржника, з огляду на встановлені чинним законодавством строки її дійсності (шість місяців з дня підписання суб`єктом оціночної діяльності).

49. Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 807/577/18 та від 24.07.2020 у справі № 906/696/18 у подібних правовідносинах є безпідставними.

50. Так, посилаючись на постанову Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 807/577/18, скаржник у свої касаційній скарзі звертає увагу на висновок Верховного Суду про те, що оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Однак суди попередніх інстанцій врахували вказану позицію Верховного Суду, оскільки зі змісту судових рішень вбачається, що судами було надано оцінку звіту про оцінку майна на предмет його відповідності вимогам законодавства та відмовлено у задоволенні позову, з огляду на встановлення обставин складання звіту про оцінку майна з дотриманням приписів, встановлених законом.

51. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 906/696/18 також відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо визначення вартості майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини про те, що оцінювачем при визначенні вартості майна було визначено не ринкову, а саме ліквідаційну вартість майна. Водночас у даній справі суди попередніх інстанцій встановили, що оспорюваним звітом про оцінку майна було визначено ринкову вартість майна, з розміром якої скаржник не погоджується.

52. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19)

53. Отже висновки Верховного Суду у справі № 906/696/18 та у даній справі стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними.

54. Посилання у змісті касаційної скарги на постанову Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки висновок суду у зазначеній справі стосується спору щодо визнання недійсним звіту про оцінку майна, який розглядався в порядку позовного провадження, водночас у цій справі, що розглядається, боржник оскаржив оцінку майна в порядку оскарження дій приватного виконавця, що узгоджується, зокрема, із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.

55. Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15.02.2019 у справі 914/85/18 також відхиляється судом касаційної інстанції з огляду на відмінні від даної справи № 921/317/18 обставини справи, а саме встановлення факту недотримання виконавцем вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" при передачі майна на реалізацію за ліквідаційною вартістю, яка вказана як початкова вартість.

56. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 754/2961/17 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою на дії приватного виконавця, а тому вказана ухвала не приймається судом касаційної інстанції у даній справі до уваги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Оскільки доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, вважає, що підстави для скасування ухвали та постанови судів попередніх інстанцій відсутні.

Розподіл судових витрат

60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Харчовик" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі № 921/317/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Г. О. Вронська

В. І. Студенець