Ухвала

від 29.07.2021 по справі 908/204/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/204/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (далі - Семенівська сільська рада)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія"

до Семенівської сільської ради

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Семенівська сільська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі №908/204/20, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2020 залишити без змін.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі №5017/3757/2012, від 05.04.2017 у справі №914/1775/16, від 14.04.2009 у справі №38/41, від 19.11.2013 у справі №5017/3757/2012 та у постановах Верховного Суду від 04.10.2017 у справі №914/1128/16, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 18.07.2018 у справі №758/824/17. Також скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому скаржник, як свідчить зміст касаційної скарги, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для відкриття касаційного провадження, не вказує норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не обґрунтовує необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми для правильного вирішення справи.

Посилання скаржника на висновки Вищого господарського суду України, що не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні, Верховний Суд не приймає, оскільки відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Семенівській сільській раді необхідно: чітко зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; зазначити постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Семенівської сільської ради на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга Семенівської сільської ради підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що клопотання про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі №908/204/20 буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі №908/204/20 залишити без руху.

2. Надати Семенівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Семенівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко