Ухвала

від 30.07.2021 по справі 405/3077/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3077/21

1-кп/405/113/21

УХВАЛА

30 липня 2021 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12021120020000110 від 12 січня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187 КК України, заяву цивільного позивача ОСОБА_7 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову,

встановив:

Цивільний позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні на загальну суму в розмірі 817784 гривень. Разом із зазначеним позовом цивільним позивачем одночасно подано заяву про вжиття заходів забезпечення цивільного позову, зокрема, шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1178 га, кадастровий номер 3522581200:57:000:0119, що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2017 року; на житловий будинок та споруди у відповідності до технічного паспорту № НОМЕР_1 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 ; на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_6 , як директору підприємства і знаходяться у ТОВ «Будівельна компанія «Артісан», код 43545069, адреса: 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, будинок 27Б, офіс 9. В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення цивільного позову посилається на положення ст.ст. 149-151 ЦПК України. Враховуючи те, що обвинувачений свою вину не визнає, вживає заходи щодо уникнення відповідальності, завдану йому матеріальну та моральну шкоду не відшкодував, вважає, що існують обґрунтовані підстави стверджувати, що невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він, як цивільний позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник потерпілого (цивільного позивача) адвокат ОСОБА_4 уточнила подану цивільним позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення цивільного позову та просила накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1178 га, кадастровий номер 3522581200:57:000:0119, що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2017 року; на будівельні матеріали, що використані при будівництві житлового будинку та споруд у відповідності до технічного паспорта № НОМЕР_1 та/або арешт на об`єкт будівництва в цілому за адресою: АДРЕСА_1 ; на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_6 , як директору підприємства і знаходяться у ТОВ «Будівельна компанія «Артісан».

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Частиною 3 ст. 171 КПК України визначено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Отже, вирішуючи питання щодо накладення арешту на майно, яке належить цивільному відповідачу ОСОБА_6 суд бере до уваги наявність у останнього такого майна, у відношенні якого існує можливість розпорядитись ним з метою ухилення від виконання можливого судового рішення, та враховує відповідність і співмірність загального розміру позовних вимог позивачів щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, вартості належного відповідачу майна.

Так, згідно наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 268270401 від 30.07.2021, земельна ділянка площею 0,1178 га, кадастровий номер 3522581200:57:000:0119, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_6 та її вартість відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року становить 30000 гривень.

При цьому, вирішуючи питання щодо вимоги цивільного позивача про накладення арешту на будівельні матеріали, що використані при будівництві житлового будинку та споруд у відповідності до технічного паспорта № НОМЕР_1 та/або арешт на об`єкт будівництва в цілому за адресою: АДРЕСА_1 , судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів підтвердження належності відповідного майна цивільному відповідачу ОСОБА_6 , оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження копії технічного паспорту № НОМЕР_1 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту вказують на те, що ОСОБА_6 , як замовником, дійсно було замовлено виготовлення відповідної технічної документації, але не є правовстановлюючими документами, на підставі яких можна було б встановити власника зазначеного майна. Доказів, зокрема рішення суду про визнання права власності на відповідні будівельні матеріали за ОСОБА_6 , цивільним позивачем не надано, а отже твердження останнього щодо належності будівельних матеріалів ОСОБА_6 є хибним.

Щодо вимоги цивільного позивача про накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_6 , як директору підприємства і знаходяться у ТОВ «Будівельна компанія «Артісан», суд звертає увагу на те, що зазначена вимога цивільним позивачем належним чином не вмотивована та є невизначеною, оскільки не містить визначення які грошові кошти та в якому розмірі і на підставі чого належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_6 , що позбавляє суд можливості встановити належність відповідних грошових коштів останньому, як цивільному відповідачу, та оцінити розумність і співмірність обмеження права власності на таке майно.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність та співмірність обмеження права власності належного цивільному відповідачу на праві приватної власності майна розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди (згідно обвинувального акту) та заявленим цивільним позивачем вимог, а також завданням кримінального провадження, можливі наслідки арешту майна для обвинуваченого та третіх осіб, суд, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), вважає можливим заяву цивільного позивача ОСОБА_7 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову в частині накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1178 га, кадастровий номер 3522581200:57:000:0119, що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2017 року, задовольнити. При цьому, необхідних та достатніх підстав для задоволення решти вимог заяви цивільного позивача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд -

постановив:

Заяву цивільного позивача ОСОБА_7 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12021120020000110 від 12 січня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1178 га, кадастровий номер 3522581200:57:000:0119, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження вказаним майном.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_8