Постанова

від 01.07.2021 по справі 910/10388/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/10388/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.02.2021 (повний текст рішення складено та підписано 18.02.2021)

у справі №910/10388/20 (суддя - Головіна К. І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс"

до 1) Київської міської ради;

2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (далі - ТОВ "Контактбудсервіс", позивач) із позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач-1) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів, відповідач) визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, текст якої викладено в прохальній частині позову.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність підстав, передбачених ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.09.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київміськради 08.09.2005. Позивач вказує про належне виконання орендарем обов`язків за вказаним договором, при цьому він повідомив орендодавця про поновлення договору оренди землі із дотриманням вимог закону та у визначений законом строк до закінчення терміну дії договору оренди, а орендодавець (Київрада) не надав заперечень з цього приводу, у зв`язку із чим у орендаря (позивача) виникло переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

У позові ТОВ "Контактбудсервіс" просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.09.2005 на умовах, запропонованих позивачем у проекті додаткової угоди.

Короткий зміст заперечень проти позову

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заперечуючи проти позову, посилався на те, що у зв`язку із систематичним невиконанням позивачем умов Договору оренди, рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 Договір розірвано. Позивач неналежним чином виконує свої обов`язки за договором, не в повному обсязі здійснює сплату орендної плати.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в обгурунтування заперечень проти позову поилався на те, що на момент звернення ТОВ "Контактбудсервіс" із листом про поновлення договору оренди земельної ділянки, цей договір вже був розірваний відповідно до рішення Київради № 3/6659 від 31.01.2019 р. "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 № 63-6-00282, № 63-6-00286, № 63-6-00285, № 63-6-00284, № 63-6-00283", оскільки позивач систематично порушував умови договору оренди, і хоча вказане рішення Київради було скасоване рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 р. у справі № 910/1424/19, рішення суду на час звернення позивача не набрало законної сили. Також вказав, що наявність порушень умов договору оренди землі з боку орендаря в частині належного внесення орендної плати, вчасного здійснення забудови земельної ділянки та використання земельної ділянки за цільовим призначенням свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди. Крім того, відносно ТОВ "Контактбудсервіс" судом було порушене провадження у справі про банкрутство, тому позивач не може бути орендарем земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Київська міська рада, в особі представника, який приймав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції і наголошував на тому, що рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 Договір розірвано, про що відомо позивачу. Позивач не виконав умови п. 8.4 Договору оренди, що свідчить про неналежне виконання умов Договору та є підставою для відмови в продовженні оренди. Крім того, позивачем порушено умови договору оренди в частині повноти здійснення орендних платежів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 910/10388/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди укладеною задоволено:

- визнано укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" та Київською міською радою додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у визначеній редакції;

- стягнуто з Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- ТОВ "Контактбудсервіс" до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки повідомив орендодавця, в установлений п. 11.7 Договору оренди земельної ділянки строк, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі);

- ні Київська міська рада, ні Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом місяця не розглянули надісланий ТОВ "Контактбудсервіс" лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення;

- відсутність заборгованості в ТОВ "Контактбудсервіс" зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема за договором оренди земельної ділянки, підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №640/12591/19, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 залишено без змін;

- договором оренди земельної ділянки (п.8.4. договору) не визначено строку відповідно до якого ТОВ "Контактбудсервіс" повинно побудувати об`єкт, а питання належного виконання ТОВ "Контактбудсервіс" умов договору оренди було предметом розгляду у справі № 910/1424/19;

- питання про передачу в оренду земельної ділянки вирішено Київською міською радою до відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря і з таких підстав Київська міська рада не порушувала питання про припинення права оренди;

- до матеріалів справи не надано документів неналежного використання позивачем земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач-1 - Київська міська рада 12.03.2021 (згідно відомостей відмітки печатки суду першої інстанції) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 910/10388/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16), рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283", укладений договір оренди - розірвано, а отже підстави для розгляду листа-повідомлення відсутні;

- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що рішення Київської міської ради від 31.01.2019 № 3/6659 скасовано з тих підстав, що у справі № 910/1424/19 встановлено, що ні спірне рішення відповідача, ні пояснювальна записка до нього не містять вказівки із зазначенням конкретних екологічних вимог та законів, які порушив відповідач, а обмежуються лише твердженням загального характеру про начебто наявність екологічних порушень, що саме по собі унеможливлює розірвання спірних договорів оренди землі з цих підстав; станом на момент прийняття спірного рішення підтвердженого факту наявності у позивача боргу з орендної плати за землю за договорами оренди - не було, а отже у наведеній справі, а також справі № 640/12591/19, є різними предмети доказування, а отже, рішення у справі № 910/1424/19 та № 640/12591/19 - не мають преюдиційного значення у даній справі;

- судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, що з відповідним позовом орендар звернувся у липні 2020 року (31.07.2020), тобто у той час, як його право не було порушеним, оскільки припис ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлюють право орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору надіслати лист - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, а отже, станом на момент звернення з позовом, право позивача не було порушеним;

- позивач не виконав умови п. 8.4 Договору оренди, що свідчить про неналежне виконання умов Договору та є підставою для відмови в продовженні оренди та втрати позивачем переважного права оренди, обумовленого ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

- судом першої інстанції не враховано, що рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідності до положень ст. 288 Податкового кодексу України, зокрема, внесено зміни до договору оренди згідно з додатком (в тому числі, і в укладений з позивачем договір оренди), встановивши річну орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а позивач, не оскарживши вказане рішення, фактично визнав зміни до договору оренди в частині встановлення відповідного розміру орендної плати, а позивач самовільно зменшив розмір орендної плати, без врахування приписів чинної норми пп. 288.5.1 Податкового кодексу України;

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів будь-яких перешкод в отриманні позивачем у встановленому порядку дозволу на будівництво у визначений строк, як не навів і обставин, які унеможливили розробку та затвердження ним відповідного проекту будівництва, а також і отриманні вихідних даних містобудівних умов та обтяжень у визначений строк;

- судом першої інстанції не надано також належної оцінки тим обставинам, що позивачем не було передбачено у проекті будівництва забезпечення такого параметру будівництва, як належна кількість машино-місць згідно з п. 4.6 Загальних положень ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки та гаражі для легкових автомобілів , виходячи з загальної площі будівництва, а незабезпечення вказаного параметру свідчить про допущені порушення приписів Закону України Про оцінку впливу на довкілля ;

- поза увагою суду першої інстанції залишилась обставина, що на виконання приписів п. 9.5 Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у м.Києві, затвердженій рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, Департаментом земельних ресурсів здійснено обстеження земельної ділянки, за результатом якого складено Акт обстеження земельних ділянок від 05.12.2019 № 19-0826-06, і в результаті обстеження встановлено, що земельні ділянки вільні від капітальних будівель та споруд, будівництво не ведеться та не розпочато, територія ділянок не огороджена, частково заасфальтована, частково вкрита зеленими насадженнями, а на спірній земельній ділянці розміщені індивідуальні металеві збірно-розбірні гаражі та шлагбаум, а отже, вказане свідчить про те, що орендарем не використовується за цільовим призначенням земельна ділянка, що свідчить про недотримання умов договору оренди, у зв`язку з чим позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди.

Крім того, скаржник вказував на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував правові позиції, висловлені у:

- постанові Верховного Суду від 16.11.2020 у справі № 272/453/18

- постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17;

- постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17

- постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/21/18, від 04.06.2019 № 910/9044/18;

- постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 921/678/17-г/4, стосовно застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

11.05.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" - надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач вказував про те, що:

- станом на 30.04.2020 (тобто на дату звернення позивача з відповідним листом № 16 від 30.04.2020) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містився запис про наявність у позивача права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8 000 000 000:96:001:0013, а отже, станом на момент звернення з відповідним листом позивач мав законні очікування, що Київської міською радою, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) буде здійснено розгляд відповідного листа, до якого додано увесь обумовлений законом пакет документів, що не було здійснено;

- рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283" - не є результатом розгляду листа позивача № 16 від 30.04.2020, і не може вважатись таким;

- позивач звернувся з відповідним позовом з посиланням на чинну в момент виникнення спірних правовідносин редакцію саме ч.ч. 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , скориставшись правом до закінчення терміну строку дії договору повідомити в порядку п. 11.7 договору оренди про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди), у зв`язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано не застосовував норму ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) при вирішенні спору;

- факт видачі дозволів на виконання будівельних робіт є підтвердженням відповідності проектної документації вимогам державних будівельних норм та дотриманням вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , а обставини видачі дозволів на виконання будівельних робіт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1424/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020;

- доводи Київської міської ради щодо сплати позивачем орендної плати не в повному обсязі - є безпідставними та спростовуються, зокрема, фактами, встановленими під час розгляду справи № 910/1424/19;

- ні укладеним договором оренди, ні Законом України Про забудову та планування території , Порядком надання містобудівних умов та обмежень, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 10, - не встановлено обов`язку землекористувача отримати відповідні документи у визначені строки, а під час розгляду справи № 910/1424/19 судами встановлено обставини виконання позивачем ряду умов щодо отримання містобудівної документації, позивачем 27.07.2011 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт Гідронамив території мікрорайону № 1, 2 Осокорки-Центральні Дарницького району м.Києва , і реєстрації якій передувала розробка проектної документації на здійснення гідронамиву території, що в сукупності свідчить про здійснення позивачем всіх необхідних дій для здійснення забудови;

- акти обстеження земельних ділянок містять суперечливу інформацію, протирічать одне одному та обставинам, встановленим рішенням у справі № 910/1424/19.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021, апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021:

- поновлено Київській міській раді пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 910/10388/20;

- ідкрито апеляційне провадження у справі №910/10388/20 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021;

- доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка учасників справи не є обов`язковою, нез`явлення представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

- роз`яснено учасникам справи у справі про право подати до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, будь-які заяви, клопотання, заперечення у письмовій формі протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно;

- призначено до розгляду справу №910/10388/20 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 на 20.05.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 розгляд справи відкладено до 01.07.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 01.07.2021 з`явились представники: скаржника (відповідача-1 Київської міської ради), позивача, відповідача-2 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Представник скаржника - відповідача-1 - Київської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та постановити в апеляційному порядку нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача-2 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтримав доводи апеляційної скарги Київської міської ради, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та постановити в апеляційному порядку нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 910/10388/20 - залишити без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.09.2005 між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Контактбудсервіс", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М., 05.09.2005 за реєстровим №17- 4325, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 08.09.2005 у книзі записів державної реєстрації договорів ( далі - договір оренди земельної ділянки), і належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Умовами договору оренди земельної ділянки було визначено, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 № 774/3349, за актом приймання - передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п. 1.1), об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - ж/м Осокорки-Центральні (6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва; розмір - 21,3596 га; цільове призначення - для забудови об`єктами житлового і соціально - побутового призначення; кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 (п. 2.1), договір укладено на 15 років (на період будівництва) (п. 3.1), визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п. 4.1), річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки (п. 4.2).

Отже, строк оренди визначеної земельної ділянки за договором оренди встановлено до 08.09.2020.

Крім того, сторонами договору оренди було складено та підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.08.2005, а також акт приймання -передачі земельної ділянки від 08.09.2005.

Пунктом 11.7 договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

30.04.2020 ТОВ "Контактбудсервіс" направило на адресу Київської міської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16) за формою, визначеною Додатком 4 до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463.

До листа-повідомлення ТОВ "КОНТАКТБУДСЕРВІС" додано, зокрема:

- Проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря, в наступній редакції:

"Додаткова угода

про поновлення договору оренди земельної ділянки

місто Київ,

Київська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 22883141, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36 - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс", ідентифікаційний код юридичної особи 32962703, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 8/10 - далі у тексті - "Орендар", в особі Директора Виноградова Олександра Йосиповича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони,

на підставі статі 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (далі у тексті - Додаткова угода) про таке:

1. Поновити на 15 (п`ятнадцять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем та Орендарем, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 05.09.2005р. за реєстровим №17-4325 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від " 08" вересня 2005 р. за № №63-6-00283 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір оренди).

2. Умови Договору оренди, за винятком строку дії Договору оренди, залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди.

4. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цієї Додаткової угоди, сплачує Орендар.

5. Ця Додаткова угода укладена у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для Першої київської державної нотаріальної контори.

Підписи сторін

"Орендодавець"

Київський міський голова

"Орендар"

Директор ТОВ "Контактбудсервіс" Виноградов О.Й".

- Довідку Головного управління ДПС у м.Києві Державної податкової служби України від 23.04.2020 про відсутність заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 та відсутність податкового боргу по орендній платі за землю станом на 17.04.2020;

- Документи, в підтвердження виконання умов договору щодо будівництва об`єкта або які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для завершення такого будівництва, зокрема, проект організації будівництва Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (6 мікрорайон) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі , копії сертифікатів Київської торгово-промислової палати № 3000-20-0063, № 3000-19-0351 про форс-мажорні обставини стосовно блокування будівельного майданчика та техніки сторонніми особами;

- обгрунтування необхідності поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 та інформація про сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста, в якому наведено посилання на те, що тривалість забудови зумовлена наявністю форс-мажорних обставин, тривалістю процедур, які передують початку виконання будівельних робіт, тривалістю отримання дозвільної документації.

Лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 (від 30.04.2020р. вих. № 16) та додані документи згідно переліку направлено Київській міській раді у строк, визначений п. 11.7 договору оренди земельної ділянки, що підтверджується накладною Укрпошти 01001179633609, фіскальним чеком від 30.04.2020, описом вкладеного з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і отримано Київською міською радою 06.05.2020, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" щодо відповідного поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент відповідного звернення), орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до п. 9.4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463 (надалі за текстом - Порядок N 241/2463) приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки або протягом наступного робочого дня вносить відповідну інформацію до ПК "Кадастр" та передає цей лист-повідомлення з доданими до нього документами, сформованими у кадастрову справу, до Департаменту земельних ресурсів.

Відповідно до п. 9.5. Порядку N 241/2463, у десятиденний термін Департамент земельних ресурсів розглядає лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та готує проект рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору та пояснювальну записку до нього, крім випадків, встановлених пунктом 9.11 цього Порядку.

Відповідно до п. 9.6. Порядку N 241/2463, рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору розглядається в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Відповідно до н. 9.7. Порядку N 241/2463 рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або про відмову в його поновленні видається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, орендарю або уповноваженому ним представнику, а засвідчені копії рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.

Відповідно до п. 9.8. Порядку N 241/2463, після прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки Департамент земельних ресурсів повідомляє орендаря про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 9.9. Порядку N 241/2463, додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки готується Департаментом земельних ресурсів у термін, що не перевищує 14 днів, та погоджується з орендарем.

Як вказував позивач, в порушення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець (в тому числі за участі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації) не розглянув у місячний термін надісланий ТОВ "Контактбудсервіс" лист-повідомлення (від 30.04.2020р. вих. № 16) з проектом запропонованої редакції додаткової угоди, рішення про поновлення договору оренди землі Київською міською радою - у визначеному порядку не приймалось, додаткова угода про поновлення договору оренди землі (кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013) з ТОВ "Контактбудсервіс" - не укладена.

У зв`язку із вищенаведеним, з метою захисту своїх прав та інтересів ТОВ "Контактбудсервіс" звернулось з позовом до суду.

Відповідач-1 та відповідач-2, заперечуючи проти позову вказують, що (1) Рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 розірвано договір оренди земельної ділянки; (2) позивач не виконав умови п. 8.4 Договору оренди, що свідчить про неналежне виконання умов Договору та є підставою для відмови в продовженні оренди; (3) позивачем порушено умови договору оренди в частині повноти здійснення орендних платежів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами а, в ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин).

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва належать виключно Київській міській раді, що узгоджується з ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування , якою визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ТОВ "Контактбудсервіс" до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки (тобто, до 08.09.2020) повідомив орендодавця, в установлений п. 11.7 Договору оренди земельної ділянки строк, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером - 8 000 000 000:96:001:013 (поновлення договору оренди землі), що підтверджується листом-повідомленням позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020р. вих. № 16.

При цьому, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020р. вих. № 16 ТОВ "Контактбудсервіс" додано проект додаткової угоди щодо продовження орендного користування земельною ділянкою з кадастровим номером - 8 000 000 000:96:001:013 та документи, передбачені Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463, а надіслання вказаного листа разом з доданими до нього документами підтверджується належними доказами: накладною Укрпошти 0100179633609, фіскальним чеком від 30.04.2020, описом вкладеного з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і які отримано Київською міською радою 06.05.2020, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" щодо відповідного поштового відправлення.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, ні Київська міська рада, ні Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом місяця не розглянули надісланий ТОВ "Контактбудсервіс" лист-повідомлення з проектом запропонованої додаткової угоди щодо оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013), не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

В свою чергу, відповідачами не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в спростування тверджень позивача стосовно відсутності факту розгляду надісланого ТОВ "Контактбудсервіс" листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Доводи відповідачів про те, що станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16), рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283", укладений договір оренди - розірвано, а отже підстави для розгляду листа-повідомлення відсутні - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Учасниками спору не заперечувалось, що 31.01.2019 Київська міська рада прийняла у другому читанні і в цілому рішення №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283", яким, враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" систематично не виконуються умови п.8.4 договорів щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, зважаючи на негативне ставлення громадськості до намірів щодо забудови земельних ділянок, вирішено розірвати договори оренди земельних ділянок від 08.09.2005 року №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 площею 90,6379 га (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0011), площею 21,3596 га (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0013) відповідно, укладені між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони)у Дарницькому районі м. Києва". Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" про прийняття цього рішення, проінформувати контролюючий орган, визначений податковим законодавством, про прийняття цього рішення та вчинити дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) зазначених земельних ділянок. Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" звільнити вказані земельні ділянки, привівши їх у стан, придатний для подальшого використання.

В свою чергу, не погоджуючись з вказаним рішенням органу місцевого самоврядування, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" у лютому 2019 року звернулось з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва, який, зокрема, вжив заходів забезпечення позову.

Ч. 2 ст. 144 Конституції України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/1424/19 задоволено позов ТОВ "Контактбудсервіс", визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки - Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283".

За результатами апеляційного оскарження, 07.07.2020 Північним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/1424/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/1424/19 - без змін.

Судові рішення у справі № 910/1424/19 мотивовані тим, що:

- Київська міська рада приймаючи оскаржуване у справі рішення керувалась тим, що позивачем систематично не виконуються умови договорів оренди земельних ділянок щодо сплати орендної плати та наявністю негативного ставлення громадськості до намірів щодо забудови земельних ділянок;

- проте, згідно листа Головного управління ДФС у м.Києві від 05.10.2018 № 76965/10/26-15-51-07-19 у позивача заборгованість з орендної плати за землю - відсутня, що спростовує розрахунок Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо наявності у позивача заборгованості;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/2902/18 щодо банкрутства позивача було вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів, а саме заборонено Київській міській раді вчиняти будь-які дії щодо припинення права користування (оренди, найму) Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" спірними земельними ділянками, заборонено Київській міській раді вчиняти дії щодо дострокового розірвання, припинення договорів оренди, укладених між позивачем та відповідачем;

- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуваним рішенням були розірвані договори оренди земельних ділянок, які укладені між позивачем та відповідачем на підставі рішення відповідача від 14.07.2005 № 774/3349, що є порушенням умов договорів оренди земельних ділянок та вимог чинного законодавства.

Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/1424/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі № 910/1424/19 - закрито.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були учасниками справи №910/1424/19, а тому обставини встановлені рішенням суду у вказаній справі - не доказуються при розгляді цієї справи в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, обставина визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки - Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283".

Отже, доводи скаржника про те, що станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16), рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283", укладений договір оренди - розірвано, а отже підстави для розгляду листа-повідомлення, відсутні - відхиляються з огляду по-перше, на скасування означеного рішення органу місцевого самоврядування в судовому порядку, і відповідно, незаконність відповідного рішення з моменту його прийняття підтверджена відповідними судовими актами.

По-друге, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин), визначала, що за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, тобто припис наведеної статті визначав необхідність висловлення орендодавцем своїх заперечень щодо поновлення договору, і припис наведеної статті не містив будь-яких виключень та/або застережень стосовно невиконання орендодавцем відповідних обумовлених законом дій при отриманні відповідного листа - звернення від позивача.

По-третє, ч. 2 ст. 144 Конституції України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, у справі № 910/1494/19 не погоджуючись з вказаним рішенням органу місцевого самоврядування (рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659), Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" у лютому 2019 року звернулось з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва, який, зокрема, вжив заходів забезпечення позову шляхом постановлення ухвали від 08.02.2019 (про встановлення, зокрема, заборони Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим уповноваженим особам (в тому числі, але не виключно, суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам) вчиняти дії щодо державної реєстрації прав, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо припинення права оренди (іншого речового права) земельних ділянок, площею 90,6379 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0011), площею 21,3596 (кадастровий номер 8000000000:96:001:0013), що були передані ТОВ "Контактбудсервіс" на підставі договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), записи від 08.09.2005 №63-6-00282, 63-6-00286, 63-6-00285, 63-6-00284, 63-6-00283, укладених між Київською міською радою та ТОВ "Контактбудсервіс" на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349 та встановлення заборони Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності та господарювання створювати Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" або уповноваженим ним особам, або будь-яким іншим особам перешкоди або накладати обмеження щодо використання земельних ділянок площею 90,6379 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0011), площею 21,3596 (кадастровий номер 8000000000:96:001:0013)), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (копії відповідних процесуальних документів розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Наведені обставини в сукупності свідчать про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника стосовно відсутності підстав для розгляду листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16)), з огляду на наявність таких підстав згідно з ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин), ч. 2 ст. 144 Конституції України та відсутності законодавчих обмежень стосовно розгляду відповідного листа - повідомлення позивача, і внаслідок не розгляду якого право позивача було порушеним, що спричинило звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, що з відповідним позовом орендар звернувся у липні 2020 року (14.07.2020, що підтверджується трек-квитанцією на конверті, в якому позов скеровано до суду першої інстанції), тобто у той час, як його право не було порушеним, оскільки припис ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин) встановлюють право орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору надіслати лист - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, а отже, станом на момент звернення з позовом, право позивача не було порушеним - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

По-перше, позивач звернувся до суду за захистом свого права, як орендаря, обумовленого ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правоідносин), тобто права, яке має правовий характер, і яке:

- перебуває у сфері правового регулювання;

- пов`язане з конкретним матеріальним благом (орендою земельної ділянки кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013, як об`єкта цивільних прав в контексті спірних правовідносин у даній справі);

- є визначеним (зокрема, право оренди землі, про наявність якого внаслідок його пролонгації покликається позивач у позові) та є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі, а саме позивачу в контексті спірних правовідносин.

При цьому, належне позивачу відповідне право порушено суб`єктом, який здійснює повноваження у відповідних господарських правовідносинах (Київською міською радою, у даному випадку) внаслідок нерозгляду листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (від 30.04.2020р. вих. № 16)), з огляду на наявність законодавчо обумовлених підстав для такого розгляду згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

При цьому, критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність права та охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом.

Судовому захисту в господарському судочинстві підлягають право та законний інтерес, які:

- мають правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права;

- пов`язані з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеними. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її право та інтерес порушені та в чому вони полягають;

- є персоналізованими (суб`єктивними), тобто належать конкретній особі - позивачу або скаржнику.

- порушений суб`єктом, який здійснює повноваження у відповідних господарських правовідносинах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

По-друге, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач звернувся з відповідним позовом з посиланням на чинну в момент виникнення спірних правовідносин редакцію саме ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , скориставшись правом до закінчення терміну строку дії договору повідомити в порядку п. 11.7 договору оренди про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 на новий строк (поновлення договору оренди), у зв`язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано не застосовував норму ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) при вирішенні спору.

Крім того, доводи скаржника про те, що рішення Київської міської ради від 31.01.2019 № 3/6659 скасовано з тих підстав, що у справі № 910/1424/19 встановлено, що ні спірне рішення відповідача, ні пояснювальна записка до нього не містять вказівки із зазначенням конкретних екологічних вимог та законів, які порушив відповідач, а обмежуються лише твердженням загального характеру про начебто наявність екологічних порушень, що саме по собі унеможливлює розірвання спірних договорів оренди землі з цих підстав; станом на момент прийняття спірного рішення підтвердженого факту наявності у позивача боргу з орендної плати за землю за договорами оренди - не було, а отже у наведеній справі, а також справі № 640/12591/19, є різними предмети доказування, а отже, рішення у справі № 910/1424/19, не має преюдиційного значення у даній справі - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що оскільки вказане рішення органу місцевого самоврядування визнано незаконним (недійсним) та скасовано в судовому порядку, а отже, відповідне рішення Київської міської ради не може породжувати будь-яких правових наслідків, а трактування підстав його скасування в судовому порядку - не спростовує та не нівелює сам факт визнання його незаконним (недійсним) та скасування в цілому, без будь-яких застережень. При цьому, врахуванню при вирішенні спору у справі № 910/10388/20 підлягає обставина саме визнання незаконним (недійсним) та скасування відповідного рішення Київської міської ради від 31.01.2019 № 3/6659.

Також, доводи скаржника про те, що позивачем допущено порушення умов п. 8.4 договору оренди, що свідчить про неналежне виконання умов Договору та щодо повноти здійснення орендних платежів, та є підставою для відмови в поновленні договору оренди - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020р. у справі №640/12591/19 було задоволено позов ТОВ "Контактбудсервіс" та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 №0045140305.

У вказаній справі судом були встановлені обставини, що Актом перевірки від 14.01.2019 встановлено порушення позивачем п. 288.5 ст. 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. №89/9146, в результаті чого встановлено заниження по орендній платі за земельні ділянки за 2017 р. та 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) в сумі 17960573,28 грн., в т.ч. за 2017 р. - 11973715,53 грн., за 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) - 5986857,75 грн. На підставі акту перевірки від 14.01.2019 відповідачем 04.02.2019 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0045140305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 22450716,60 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 17960573,28 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4490143,32 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

- згідно зі ст. 21 Закону №161-XIV , встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі;

- розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України );

- обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди;

- наведена стаття відсилає до норм ПК України виключно стосовно строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а не стосовно її розміру та (або) інших умов;

- отже, відповідно до норм спеціального законодавства у сфері регулювання земельних відносин в Україні відносини сторін, у першу чергу, регулюються положеннями укладеного між ними договору;

- відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України , плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

- у п. 288.1 ст. 288 ПК України також встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки;

- отже, орендна плата є окремою формою плати за землю, відмінною від земельного податку, яка встановлюється, нараховується та сплачується саме на підставі умов укладеного договору;

- таким чином, і згідно Закону №161-XIV , і відповідно до норм ПК України , саме умовами договору оренди встановлюються розмір орендної плати за землю;

- як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем земельних ділянок, місце розташування яких, - ж/м Осокорки-Центральні (1 - 5 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва за кадастровими номерами 8 000 000 000:96:001:0008 (90,6379 га), 8 000 000 000:96:001:0009 (26,7006 га), 8 000 000 000:96:001:0010 (21,8966 га), 8 000 000 000:96:001:0011 (15,4479 га) та 8 000 000 000:96:001:0013 (21,3596 га) на підставі договорів оренди земельної ділянки від 05.09.2005 року, укладених з Київською міською радою, орендодавцем, посвідчених державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. (зареєстрованих в реєстрі за номерами 17-4324, 17-4325, 17-4326, 17-4327, 17-4328), а також зареєстрованих в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за записами від 08.09.2005 р. за №63-6-00282, №63-6-00283, №63-6-00284, №63-6-00285, №63-6-00286;

- відповідно до п. 4.2 Договорів оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативно грошової оцінки;

- орендна плата за земельні ділянки, якими користується ТОВ "Контактбудсервіс", сплачується ним на підставі Договорів оренди, зміни до якого стосовно орендної плати не вносилися. Вказане відповідачем не заперечується. Отже, умови Договорів оренди є чинними. Зміни норм законодавства, у тому числі податкового, не передбачають автоматичної зміни умов укладеного сторонами договору. Крім того, суд звертає увагу, що в укладених між ТОВ "Контактбудсервіс" та Київською міською радою Договорах оренди передбачений порядок внесення змін до нього, а саме: розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 4.3 Договорів оренди);

- як вбачається з акту перевірки від 14.01.2019, контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог законодавства та донарахував позивачу зобов`язання по податку орендну плата за земельну ділянку, враховуючи що 28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України";

- разом з тим, як зазначалось вище, згідно п. 4.3 Договорів оренди, укладених між позивачем та Київською міською радою, розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору;

- поміж тим, матеріали справи не містять, та відповідачем за час розгляду справи не надано додаткових угод, які б змінювали орендну плату, як зазначено в Договорах оренди. Більше того, відповідачем до суду не надано і саме рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013, на підставі якого контролюючий орган дійшов висновків викладених в акті перевірки від 14.01.2019

- відтак, податковий орган протиправно здійснив донарахування по вказаному податку, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;

- враховуючи вищезазначене, висновок про порушення позивачем п. 288.5 ст. 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146, в результаті чого встановлено заниження по орендній платі за земельні ділянки за 2017 р. та 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) в сумі 17960573,28 грн., є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує права ТОВ "Контактбудсервіс".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №640/12591/19 - залишено в силі.

При цьому, відомості про скасування у встановленому порядку вказаних судових актів - відсутні у матеріалах справи і учасниками спору не надано.

Таким чином, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано,що рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідності до положень ст. 288 Податкового кодексу України, - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду зокрема, на те, що вказані обставини були предметом дослідження у справі №640/12591/19, і Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №640/12591/19 було задоволено позов ТОВ "Контактбудсервіс" та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 №0045140305, прийняте з вказаного питання, і вказане рішення залишено в силі, і що враховується судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору у справі № 910/10388/20.

Доводи скаржника про те, що ТОВ "Контактбудсервіс" не було виконано зобов`язання, визначені у п. 8.4. Договору оренди землі, зокрема щодо дотримання строків забудови - суд апеляційної інстанції відхиляє як підставу для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на те, що по-перше, договором оренди земельної ділянки не визначено строку відповідно до якого ТОВ "Контактбудсервіс" повинно побудувати об`єкт.

Крім того, питання належного виконання ТОВ "Контактбудсервіс" умов договору оренди було предметом розгляду у справі № 910/1424/19, і рішеннями в якій, які набрали законної сили, встановлено наступні обставини, що:

- протягом 2006-2009 років на замовлення ТОВ "Контактбудсервіс" розроблявся детальний план території району Осокорки та вчинялися дії, які були необхідні для його затвердження Київською міською радою (виконання проектних робіт з розроблення Детального плану території району Осокорки, отримання висновків, проходження архітектурно-містобудівної ради, громадське обговорення містобудівної документації, проходження державної екологічної експертизи - вказані докази містяться в матеріалах справи);

- затвердження Детального плану території району Осокорки відбулось у 2009 році (рішення Київради від 27.11.2009 №695/2764)

- 2013 - 2014 роки - підготовка містобудівного розрахунку та отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, які відповідно до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є вихідними даними для проектування об`єкту будівництва;

- 2014 рік - отримання містобудівних умов і обмежень забудови Земельних ділянок;

- 2014 - 2017 роки - розроблення проектної документації, проходження експертизи проекту будівництва на виконання вимог ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- 26.03.2015 - отримання дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ "ТЕЦ-5- Аркада";

- 27.04.2018 отримання дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1,2,2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. 2 черга будівництва. Коригування.";

- 2015 - 2018 роки виконання підготовчих та будівельних робіт по реалізації Комплексної забудови території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва;

- як вбачається з наданих позивачем календарних планів будівництва, кінцевими строками будівництва житлового масиву є 2021 - 2025 роки, а у пункті 8.4 договорів оренди передбачено, що завершення забудови земельної ділянки необхідно здійснити в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- за таких обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на проведені позивачем роботи з підготовки та проходження всіх вище перелічених етапів проектування, погоджень та будівництва, враховуючи, що на затвердження, погодження проектної документації та видачу відповідних дозволів на будівництво, тобто, на дії державних органів, від яких залежить строк будівництва, позивач об`єктивного впливу не має, а отже, відсутня будь-яка його вина, термін оренди спірних земельних ділянок не закінчився, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем строків забудови, а тому розірвання спірних договорів оренди землі з цієї підстави не відповідає вимогам закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що ні укладений договір оренди, ні Закон України Про забудову та планування території , Порядок надання містобудівних умов та обмежень, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 10, - не встановлено обов`язку землекористувача отримати відповідні документи у визначені строки, а під час розгляду справи № 910/1424/19 встановлено обставини виконання позивачем ряду умов щодо отримання містобудівної документації.

Щодо тверджень відповідачів про неможливість юридичної особи, яка перебуває у процедурі банкрутства бути орендарем земельної ділянки комунальної власності, суд апеляційної інстанції погоджується у наведеній частині з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як зазначала Київська міська рада, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ТОВ "КОНТАКТБУДСЕРВІС" не може бути орендарем земельної ділянки кадастровий номер - 8 000 000 000:96:001:013 .

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, учасниками справи не заперечувалось, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:96:001:0013 відсутні цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а тому відносини, пов`язані з поновленням договору оренди регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до пп. в) ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об`єднання та організації, а також іноземні держави.

Питання про передачу в оренду земельної ділянки вирішено Київською міською радою до відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря і з таких підстав Київська міська рада не порушувала питання про припинення права оренди, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач може бути орендарем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:96:001:0013, а відповідна угода підлягає укладенню згідно з частиною 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"(у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами в місячний строк в обов`язковому порядку.

Також доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не надано також належної оцінки тим обставинам, що позивачем не було передбачено у проекті будівництва забезпечення такого параметру будівництва, як належна кількість машино-місць згідно з п. 4.6 Загальних положень ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки та гаражі для легкових автомобілів , виходячи з загальної площі будівництва, а незабезпечення вказаного параметру свідчить про допущені порушення приписів Закону України Про оцінку впливу на довкілля - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи стосуються відповідності проектної документації певним законодавчо визначеним нормативам щодо забудови, що не входить до предмету дослідження в контексті спірних правовідносин. Крім того, ні позивач, ні відповідачі не позбавлені права ініціювати внесення відповідних змін до проектної документації з огляду на встановлені нормативи щодо забудови.

Крім того, доводи скаржника про те, що поза увагою суду першої інстанції залишилась обставина, що на виконання приписів п. 9.5 Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у м.Києві, затвердженій рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, Департаментом земельних ресурсів здійснено обстеження земельної ділянки, за результатом якого складено Акт обстеження земельних ділянок від 05.12.2019 № 19-0826-06, і в результаті обстеження встановлено, що земельні ділянки вільні від капітальних будівель та споруд, будівництво не ведеться та не розпочато, територія ділянок не огороджена, частково заасфальтована, частково вкрита зеленими насадженнями, а на спірній земельній ділянці розміщені індивідуальні металеві збірно-розбірні гаражі та шлагбаум, а отже, вказане свідчить про те, що орендарем не використовується за цільовим призначенням земельна ділянка, що свідчить про недотримання умов договору оренди, у зв`язку з чим позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки, по-перше, саме Акт обстеження земельних ділянок від 05.12.2019 № 19-0826-06 (саме на наявність якого посилається скаржник в апеляційній скарзі) - в матеріалах справи відсутній, і про наявність такого доказу саме з визначеними реквізитами відповідачами не заявлялось ні суду першої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку (ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), ні суду апеляційної інстанції (ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, долучені відповідачем до відзиву на позов акти обстеження земельної ділянки від 20.12.2018 № 18-1573-02 та від 30.03.2020 № 20-0171-02, складені Департаментом земельних ресурсів, свідчать про те, що за результатами проведеного обстеження було зафіксовано стан земельної ділянки, зафіксовано облаштування будівельного майданчика, розташування тимчасових будівельних споруд, розташування зелених насаджень. Проте, наведені акти жодним чином не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, як не є і доказами недотримання позивачем умов договору оренди.

Крім того, скаржник вказував на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду від 16.11.2020 у справі № 272/453/18, постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/21/18, від 04.06.2019 № 910/9044/18, постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 921/678/17-г/4, стосовно застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності.

При дослідженні доводів скаржника у наведеній частині, суд апеляційної інстанції враховує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.11.2020 у справі № 272/453/18 суд касаційної інстанції встановив, що достеменно знаючи про волевиявлення орендодавця не продовжувати договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки, позивач не скористався своїм правом оскаржити в судовому порядку відмову (зволікання) орендодавця, як це передбачено частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , а звернувся до суду з позовом лише у квітні 2018 року, тобто вже після укладення нового договору оренди з ТОВ Жива Нива , про визнання його недійсним у цьому провадженні, а отже, обставини справи у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10351/19 - є відмінними.

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17 позовні вимоги стосувались визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 23 липня 2015 року № 921/1785 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний Універсал" від 16.07.2007 № 75-6-00351 на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 537/1119", а отже, предмет спору у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10351/19 - є відмінними.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/21/18 спір у справі стосувався обумовлених законом підстав повернення на користь держави в особі позивача земельної ділянки, а отже, предмет спору та обставини справи у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10351/19 - є відмінними.

Також, у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 № 910/9044/18 спір у справі стосувався продовження договору оренди з підстав, обумовлених положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та тим, що позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватись земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки орендаря, визначені договором, а відтак, з огляду на відсутність відповідних заперечень з боку відповідача упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору, позивач вважав свої вимоги обґрунтованими, - а отже, обставини, спірні правовідносини та нормативне регулювання у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10351/19 - є відмінними.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018, встановлено відмінні від даної справи обставини, а саме те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та з урахуванням вищезазначених вимог закону дійшли правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 05.06.2018 у справі № 338/180/17 від 05.06.2018 висловлено позицію щодо застосування норм права у правовідносинах, відмінних від правовідносин даної справи.

Також, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 921/678/17-г/4, викладено висновки стосовно застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності, які не суперечать висновкам, зробленим у даній справі.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови і у даній справі керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі Рябих проти Росії , від 09.11.2004 у справі Науменко проти України , від 18.11.2004 у справі Праведная проти Росії , від 19.02.2009 у справі Христов проти України , від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (в тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі по відношенню до рішення суду першої інстанції, скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі..

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду 25.01.2021 дія оскаржуваного рішення була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України , і за наслідками апеляційного розгляду оскаржуване рішення залишено в силі, а тому дія рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/10388/20 підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240,269, 270,273,275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/10388/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/10388/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за Київською міською радою.

4. Матеріали справи №910/10388/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 29.07.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.В. Тищенко