Ухвала

від 29.07.2021 по справі 582/390/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 582/390/20

провадження № 61-11404ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Козельне про визнання додаткової угоди недійсною, розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Козельне (далі - ТОВ Агрофірма Козельне ), в якому просив визнати недійсною та скасувати додаткову угоду до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, розірвати договір оренди землі від 01 квітня 2012 року, зобов`язати ТОВ Агрофірма Козельне повернути ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами 5223582900:05:001:0066 (рілля, площею 4,467 га) та 5223582900:05:005:0035 (сіножаті, площею 0,345 га) в натурі (на місцевості).

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 23 березня 2021 року позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ Агрофірма Козельне повернути ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки, які були передані в оренду згідно з договором оренди землі від 01 квітня 2012 року, кадастровий номер 5223582900:05:001:0066, площею 4,467 га та кадастровий номер 5223582900:05:005:0035 (5923582900:05:002:0131), площею 0,345 га, загальною площею 4,812 га. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Козельне задоволено частково. Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 23 березня 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. яким у задоволенні позову відмовлено. Змінено рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 23 березня 2021 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 01 квітня 2012 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 липня 2021 року ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на зазначене судове рішення.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення конкретних випадків, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко