Рішення

від 29.07.2021 по справі 233/4790/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 233/4790/20

Номер провадження 2/229/190/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

при секретарі судового засідання Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач просить скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0.0702 га кадастровий номер

1425555900:01:000:0087, цільове призначення - для будівництва і

обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

(присадибна ділянка), що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , яка належить громадянину

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про

право на спадщину від 19.08.2010 року, що посвідчено державним актом на

право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 381474 від 10.11.2009 року,

та видалити вказану земельну ділянку з Національної кадастрової системи.

23 жовтня 2020 року ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву передано для розгляду за територіальною юрисдикцією до Дружківського міського суду Донецької області.

23 листопада 2020 року матеріали позовної заяви ЄУН 233/4790/20, провадження 2/233/1971/2020 надійшли до Дружківського міського суду Донецької області.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 30 листопада 2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 12 грудня 2020 року.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10 грудня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового засідання на 18 січня 2021 року.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 9 березня 2021 року ухвалено витребувати у позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ): договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 10 травня 1971 року (з кадастровим номером 1425555900:01:000:0249). Також витребувати у відповідача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 )договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки з кадастровим номером 1425555900:01:000:0087.Витребувати з Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (адреса: вул. Європейська, 13, м. Костянтинівка, 85113), завірені належним чином копії:

- належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку з кадастровим номером 1425555900:01:000:0249, площею 0,0078 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

-належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку з кадастровим номером 1425555900:01:000:0087, площею 0,0702 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

- поземельної книги про земельні ділянки за кадастровимими номерами 1425555900:01:000:0249 та 1425555900:01:000:0087 (а.с.98-99).

Ухвалу суду не виконано доказів не надано.

Представник позивача та позивач не з`явилися у судове засідання, надали суду заяву з клопотанням розглядати справу за їх відсутності представника банку. В разі неявки в судове засідання не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи відповідачів було повідомлено належним чином, заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи або розглядати справу без їх участі та відзив не надали, причини поважності неявки до суду не повідомили.

З огляду на це, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у суду доказів, без фіксації судового процесу.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадшину за законом від 21 листопада 1992 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1526, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно до державного акту на право власності на землю виданого громадянину України, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61, - ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Очеретинської селищної Ради народних депутатів від 23.10.1996 року № 89 та № 90 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1578 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 - для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ділянка 2 - для ведення особистого підсобного господарства (а.с.15).

За результатами кадастрової зйомки фактична площа земельної ділянки за кадастровим номером 1425555900:01:000:0249 дорівнює 0,1578 га та відповідає вказаній у державному акті.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель - вид цільового призначення земельної ділянки: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (0,1500 га), 01.03 - для ведення особистого селянського господарства (0,0078 га) (а.с.19-22).

Рішенням № РВ-1400644712019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06 грудня 2019 року постановленого у м. Костянтинівка державним кадастровим реєстратором відділу у Ясинуватському районі Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївка Головного територіального управління Держгеокадастру у Донецькій області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державногоземельного кадастру від 01.12.2019 року та прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Держаівного земельного кадастру з таких підстав:

- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що назначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Було рекомендовано: виправити наявні зауваження, а саме: перетин земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, з ділянкою 1425555900:01:000:0087; площа співпадає на 46,8482% (а.с.31,32).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1407945772020 від 28.08.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 1425555900:01:000:0087, розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.0702 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину 19.08.2010 1610. Документ, що посвідчує право: державний акт від 10 листопада 2009 року ЯИ 381474 (а.с.34,35-36).

Згідно до відповіді наданої Міськрайонним управлінням в Ясинуватському районні та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 375/110-20 від 15 вересня 2020 року, - щодо вимоги надання копій документів щодо наявності державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 , у зв`язку з проведенням АТО на території Ясинуватського району та м. Ясинувата Управлінь згідно наказу Держзе і агентства України № 396 від 02.12.2014 р ''Про тимчасове переміщення територіальних органів Держземагентства у Донецькій області» було переміщено до АДРЕСА_5 . Усі архіви матеріали Управління залишились у м. Ясинувата, що тимчасово непідконтрольне Україні. У вивезенні будь-яких матеріалів представникам Управлінню було відмовлено. Тому надати копії запитуваних документів не можливо (а.с.37).

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент отримання земельної ділянку у власність позивачем) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Із 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінети Міністрів України від 05 червня 2019 року за №476 передбачено, що підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення. Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив. Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель. Замовниками технічної документації (далі - замовники) можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9,10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр , земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 25 Закону України Про державний земельний кадастр , поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 60, 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки належить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн необхідно покласти на відповідачів в рівних частках, тобто по 420,40 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0.0702 гектарів кадастровий номер 1425555900:01:000:0087, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 19.08.2010 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 381474 від 10.11.2009 року, та видалити вказану земельну ділянку з Національної кадастрової системи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці, судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено в нарадчій кімнаті 29 липня 2021 року.

Суддя: А. Л. Гонтар