Постанова

від 26.07.2021 по справі 922/328/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2021 р. Справа № 922/328/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя

Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Гончарова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" (вх. № 1568 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/328/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст рішення складено 26.04.2021)

за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва", смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області,

про стягнення 8 754 980,80 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2021 року Державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" суми основного боргу в розмірі 8 656 487,28 грн, 3% річних в розмірі 20 585,13 грн та інфляційних втрат в розмірі 77 908,39 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 позов Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що після припинення договору 08.12.2020 (направлення відповідачу листа про відмову) відповідачем у відповідності та в строки передбачені п.10.4 договору так і не було повернуто перераховану позивачем попередню оплату у розмірі 8 656 487,28 грн, та не надано належних доказів повного або часткового виконання робіт за договором №CW 14.85 від 22.08.2014, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 656 487,28 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині. Щодо заявлених до стягнення 20 585,13 грн 3% річних та 77 908,39 грн інфляційних втрат, суд також визнав вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/328/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга обґрунтована тим, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що вона була подана без додержання процесуальних вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, оскільки не містила зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Під час судових засідань відповідачем неодноразово зазначалось про необхідність витребування оригіналів документів, доданих до позовної заяви, оскільки оригінали цих документів у відповідача не зберіглись, що ставить під сумнів автентичність поданих позивачем доказів. Втім, місцевий суд на вказані обставини не звернув уваги, оригінали документів, доданих до позовної заяви, не дослідив, чим порушив приписи законодавства.

Вказує, що місцевим судом не враховано умови договору щодо односторонньої відмови від зобов`язань за договором, а саме п.10.6, яким передбачено, що сторони не вправі відмовлятись від виконання своїх зобов`язань за договором і в односторонньому порядку змінювати його умови, окрім випадків, передбачених цим договором. Таким чином, на думку апелянта, висновки місцевого суду про наявність у замовника права на безумовну відмову від зобов`язань за договором спростовуються як нормами ЦК України, так і умовами договору.

Посилається на те, що в основу оскаржуваного рішення місцевого суду покладено висновок про те, що замовник мав право на безумовну відмову від договору, при цьому обставини та причини порушення виконавцем строків виконання робіт судом взагалі не досліджувались, що свідчить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та підставою для скасування рішення у справі.

Зазначає, що важливою обставиною, залишеною без уваги місцевим судом, є те, що відповідно до п.4.8 договору до початку виконання робіт замовник по акту приймання-передачі обладнання в монтаж передає виконавцю устаткування (обладнання) щодо яких будуть проводитися роботи, передбачені даним договором. Проте, замовник свого обов`язку передбаченого п.4.8 договору не виконав. Доказів передачі замовником до початку виконання робіт по акту приймання-передачі обладнання в монтаж устаткування (обладнання) щодо якого мають проводитися роботи, передбачені даним договором, позивачем до матеріалів справи не було надано. Оскільки у даному випадку замовник не виконав умови договору, і цим створив неможливість виконання виконавцем робіт, передбачених робочим проектом, останній мав право не розпочинати роботу, а розпочату - зупинити, про що ДП "Укрхімтрансаміак" неодноразово повідомлялось.

24.06.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7300), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що представник відповідача у своїх заявах: відзиві на позов, заяві про застосування строків позовної давності, запереченні, заявляв про укладення договору від 22.08.2021 №CW14.85 та додаткової угоди до нього від 25.03.2016 №1/CW14.85, та про не укладення виключно додаткової угоди від 15.11.2017 №2/CW14.85. У зв`язку з цим у підготовчому засіданні, котре відбулось 05.04.2021, представником позивача було надано для огляду оригінал додаткової угоди від 15.11.2017 №2/CW14.85. Відтак при розгляді заяви суд дослідив оригінали всіх письмових доказів, про які відповідач заперечував у своїх заявах. Посилається на те, що у даному випадку одностороння відмова позивача від договору була здійснена на підставах передбачених умовами договору, про які сторони зазначали в п.10.3-10.4 договору. Обставини, на які посилається відповідач у своїй апеляційній скарзі, мали б значення для вирішення справи тільки в тому випадку, якщо б право на односторонню відмову було б поставлено в залежність від порушення відповідачем умов договору. Однак, в даному випадку право позивача на відмову від договору згідно з п.10.3 договору є безумовним, а тому висвітлення в рішенні обставин, про які веде мову відповідач, є недоречним, оскільки вони не мають жодного значення для вирішення спору по суті.

29.06.2021 до суду від позивача надійшла заява (вх.№7413) про продовження процесуального строку, в якій позивач просить продовжити строк до 27.07.2021 для подання заяв, клопотань тощо, зокрема для подання для огляду у судовому засіданні оригіналів доданих до позовної заяви документів, посилаючись на те, що в ході проведення слідчих (розшукових) дій, за клопотанням старшого слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Федяй О.С., ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 09.10.2014 у справі №754/16327/14-к, надано тимчасовий доступ та можливість вилучити документи, які знаходяться у ДП "Укрхімтрансаміак". На підставі вказаної ухвали 13.10.2014 слідчим СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Федяй О.С. було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів, згідно якого документи, детальний перелік яких вказаний у додатках до цього протоколу, вилучені.

22.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№8373), в якому позивач просить поновити процесуальний строк для подання даного клопотання та прийняти його до розгляду. Витребувати від Слідчого відділу Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві оригінал договору від 22.08.2014 №CW14.85 разом з додатками, який значиться під номерами 114 - 148 в описі речей і документів - додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.10.2014, складеного слідчим СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Федяй О.С. на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Р.Я. від 09.10.2014.

Колегія суддів відхиляє заяву позивача (вх.№7413 від 29.06.2021) про продовження процесуального строку, з огляду на те, що строк, встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2021, стосується подання заяв, клопотань, тощо. Проте, у даному випадку у позивача було витребувано оригінали доданих до позовної заяви документів саме для огляду у судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів (вх.№8373 від 22.07.2021), вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується укладення договору від 22.08.2014 №CW14.85. У судовому засіданні 26.07.2021 колегією суддів було оглянуто оригінал додаткової угоди від 15.11.2017 №2/CW14.85, наявність якої заперечував відповідач, та встановлено її відповідність наявній в матеріалах справи копії (а.с.27 т.1).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.08.2014 між Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак", замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий Союз «Концептуального Будівництва» , виконавцем, укладено договір №CW14.85, згідно з яким на умовах та у порядку визначеному цим договором виконавець зобов`язався на власний ризик, власними та/або залученими силами й засобами виконати роботи з модернізації існуючої системи зв`язку (надалі-система) з переобладнанням на цифрове телекомунікаційне обладнання на дільницях НС10-КС15 УДП "Укрхімтрансаміак" (надалі-роботи), а замовник зобов`язався здійснити приймання та сплатити вартість виконаних виконавцем та прийнятих замовником робіт.

Згідно з п.2.1 договору вартість робіт за договором згідно із протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт (додаток №1 до договору) та договірною ціною (додаток №4 до договору) становить: 10 305 342,00 грн, ПДВ 20% - 2 061 068,40 грн, разом з урахуванням ПДВ 12 366 410,40 грн.

Стороні дійшли згоди, що вартість робіт за цим договором вже включає в себе всі витрати виконавця, необхідні для виконання робіт за цим договором.

Пунктом 2.2 договору узгоджено, що проведення розрахунків за цим договором здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок виконавця, у наступному порядку:

- 70% (сімдесят відсотків) від вартості робіт зазначених у п.2.1 договору після підписання даного договору та отримання рахунку від виконавця;

- 30% (тридцять відсотків) від вартості робіт, зазначених у п.2.1 договору протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та введення системи в експлуатацію в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.4.1 договору виконавець зобов`язаний виконувати роботи відповідно до технічних вимог (додаток №2 до договору), календарного плану (додаток №3 до договору) та робочого проекту Модернізація існуючої системи зв`язку з переобладнанням на цифрове телекомунікаційне обладнання на дільницях НС9-КС15 УДП "Укрхімтрансаміак", шифр: 02/11 ТОВ Вастел , вимог діючих стандартів, норм та правил.

До початку виконання робіт замовник по акту приймання-передачі документації передає виконавцю робочий проект, який виконавець зобов`язується у будь-якому випадку повернути замовнику протягом трьох робочих днів з дня завершення робіт по договору або з дня дострокового припинення договору в порядку передбаченому його умовами. Виконавець забезпечує збереження робочого проекту, отриманого від замовника, та несе повну відповідальність за його цілісність до моменту повернення робочого проекту замовнику (п.4.2 договору).

Умовами п.5.1 договору передбачено, що приймання передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, два примірника якого виконавець передає замовнику в день завершення виконання робіт за договором.

Відповідно до п.5.3 договору роботи вважаються виконаними в повному обсязі після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.10.2 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За змістом п.10.3 договору замовник має право у будь-який час в односторонньому порядку відмовитись від договору без застосування до нього штрафних санкцій (неустойки) шляхом направлення виконавцю письмового повідомлення про це. При цьому збитки, завдані виконавцю такою відмовою, не відшкодовуються.

Згідно із п.10.4 договору у випадку перерахування попередньої оплати на момент відмови замовника від договору в порядку передбаченому п.10.3 договору, виконавець зобов`язується протягом 7 (семи) банківських днів з дати направлення замовником повідомлення про відмову від договору перерахувати на поточний рахунок замовника різницю між сумою перерахованої замовником попередньої оплати та вартістю фактично виконаних та прийнятих замовником на момент відправлення відмови від договору робіт.

Пунктом 10.6 договору узгоджено, що сторони не вправі відмовлятись від виконання своїх зобов`язань за договором і в односторонньому порядку змінювати його умови, окрім випадків, передбачених цим договором.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 8 656 487,28 грн, на підтвердження чого надано платіжне доручення №1289 від 29.08.2014.

25.03.2016 між сторонами підписано додаткову угоду №1/CW14.85 до договору, якою, зокрема викладено п.3.1 договору Строки виконання робіт у новій редакції.

15.11.2017 між сторонами підписано додаткову угоду №2/CW14.85 до договору, якою додаток №3 до договору (календарний план) викладено у новій редакції.

Так, календарним планом на виконання робіт встановлено наступні строки та етапи виконання робіт:

1.Проведення лінійних вимірювань - до 16.07.2018;

2.Роботи по модернізації на дільниці НС10-НС11 - до 16.10.2018;

3.Роботи по модернізації НС11-НС12 - до 16.12.2018;

4.Роботи по модернізації НС12-НС13 - до 16.02.2019;

5.Роботи по модернізації НС13-ЦПУ - до 16.04.2019;

6.Налагоджувальні роботи - до 16.09.2019.

08.12.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист №1/02.1-1513, в якому позивач повідомив про відмову від договору та необхідність повернення авансу у сумі 8 656 487,28 грн, оскільки станом на день звернення з вказаним повідомленням між сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт за договором №CW14.85 підписано так і не було.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору від 22.08.2021 №CW14.85.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на недодержання позивачем вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України та необхідність витребування оригіналів документів, доданих до позовної заяви, оскільки оригінали цих документів у відповідача не зберіглись, що ставить під сумнів автентичність поданих позивачем доказів.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем в обґрунтування неможливості надання до суду оригіналів договору від 22.08.2021 №CW14.85 та додаткової угоди до нього від 25.03.2016 №1/CW14.85, зазначається, що в ході проведення слідчих (розшукових) дій, за клопотанням старшого слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Федяй О.С., ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 09.10.2014 у справі №754/16327/14-к, надано тимчасовий доступ та можливість вилучити документи, які знаходяться у ДП "Укрхімтрансаміак". На підставі вказаної ухвали 13.10.2014 слідчим СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Федяй О.С. було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів, згідно якого документи, детальний перелік яких вказаний у додатках до цього протоколу, вилучені. У тому числі вилучено і оригінал договору від 22.08.2014 №CW14.85 разом з додатками.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не заперечується укладення договору від 22.08.2021 №CW14.85 та додаткової угоди до нього від 25.03.2016 №1/CW14.85, про що зазначено у: відзиві на позов, заяві про застосування строків позовної давності та запереченні на відповідь на відзив, в яких відповідач заявляв про укладення договору від 22.08.2021 №CW14.85 та додаткової угоди до нього від 25.03.2016 №1/CW14.85. Копії даних документів, які мали б відмінність від копій наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, що потребувало б огляду оригіналів документів, до матеріалів справи не надано.

Крім того, оригінал додаткової угоди від 15.11.2017 №2/CW14.85 було оглянуто колегією суддів у судовому засіданні 22.07.2021, а також судом першої інстанції у судовому засіданні 05.04.2021, що підтверджується протоколом судового засіданні від 05.04.2021.

За таких обставин, посилання відповідача на порушення вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, є необґрунтованими.

Щодо посилання скаржника на те, що в основу оскаржуваного рішення місцевого суду покладено висновок про те, що замовник мав право на безумовну відмову від договору, при цьому обставини та причини порушення виконавцем строків виконання робіт судом взагалі не досліджувались, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1. ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Отже, за змістом наведених вище норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають таку можливість. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо договором, та може залежати як від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Умовами п.10.3 договору передбачено право позивача у будь-який час в односторонньому порядку відмовитись від договору без застосування до нього штрафних санкцій (неустойки) шляхом направлення відповідачу письмового повідомлення про це.

08.12.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист №1/02.1-1513, в якому позивач повідомив про відмову від договору та необхідність повернення авансу у сумі 8 656 487,28 грн, оскільки станом на день звернення з вказаним повідомленням між сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт за договором №CW14.85 підписано так і не було.

Таким чином, позивач, як замовник, скористався власним правом, передбаченим умовами договору щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

За таких обставин, доводи відповідача про відсутність у позивача підстав для односторонньої відмови від договору, є необґрунтованими.

Позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 656 487,28 грн попередньої оплати за договором від 22.08.2014 №CW14.85, визначив положення статей 530, 612, 1212 ЦК України, посилаючись на прострочення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Положеннями ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку предметом спору є визначена позивачем вимога про стягнення авансового платежу за договором у зв`язку з односторонньою відмовою від цього договору.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є певні юридичні факти, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Отже, підставу позову складають дві складові: юридична та фактична. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову дозволяє визначити межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. В даному випадку підставами позову є прострочене зобов`язання відповідача перед позивачем за договором, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на положення статей 530, 612, 1212 ЦК України.

Як вже зазначалось, позивач, як замовник, скористався власним правом, передбаченим умовами договору щодо розірвання договору в односторонньому порядку (п.10.3 договору), тому звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати (авансу) як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями статті 1212 ЦК України.

Положеннями частин першої- третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20.

Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням №1289 від 29.08.2014 позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 8 656 487,28 грн.

08.12.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено лист №1/02.1-1513 про відмову від договору №CW14.85 від 22.08.2014 та повернення на свій рахунок сплаченого авансу у розмірі 8 656 487,28 грн.

Відповідно до п.10.4 договору у випадку перерахування попередньої оплати на момент відмови замовника від договору в порядку передбаченому п.10.3 договору, виконавець зобов`язується протягом 7 (семи) банківських днів з дати направлення замовником повідомлення про відмову від договору перерахувати на поточний рахунок замовника різницю між сумою перерахованої замовником попередньої оплати та вартістю фактично виконаних та прийнятих замовником на момент відправлення відмови від договору робіт.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний повернути сплачені грошові кошти у строк до 17.12.2020 включно.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів часткового виконання робіт або повернення відповідачем сплаченого на його рахунок авансу у розмірі 8 656 487,28 грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 656 487,28 грн є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції в цій частині.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на часткове виконання ним робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, які направлялись ним на адресу відповідача листом за вих.№18-04/2017-3 від 18.04.2017, з огляду на те, що акти підписані в односторонньому порядку і відповідачем не надано доказів направлення їх позивачу.

Також є необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач не виконав умови договору, зокрема п.4.8, і цим створив неможливість виконання виконавцем робіт, передбачених робочим проектом, в зв`язку з чим відповідач мав право не розпочинати роботу, а розпочату - зупинити, відповідно до ст.850, 851 ЦК України, про що ДП "Укрхімтрансаміак" неодноразово повідомлялось, з огляду на те, що як вже зазначалось, саме умовами договору передбачено право позивача у будь-який час в односторонньому порядку відмовитись від договору, чим позивач і скористався, тому норми діючого законодавства у даному випадку не застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Щодо заявлених до стягнення 20 585,13 грн 3% річних та 77 908,39 грн інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/328/21 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/328/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.08.2021.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна