Ухвала

від 02.08.2021 по справі 903/439/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 серпня 2021 року справа №903/439/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності представників:

Фомін М.В. - адвокат ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (довіреність від 22.03.2021р.)

Фомін М.В. - адвокат ТОВ "Проінвестком" (довіреність від 02.07.2021р.)

Романюк Л.С. - адвокат ТОВ "Освіта-Плюс" (ордер серія АС №1023152 від 30.07.2021р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №985 від 19.12.2017р.)

Терлецький О.М. - адвокат АБ "Олександра Терлецького" (посвідчення № 985 від 19.12.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", м. Харків

про скасування заходів забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

- Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, м. Луцьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", м. Харків

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дебольська Вікторія Володимирівна, м. Київ,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРУМ", м. Київ,

- Крук Ірина Ріонівна, м. Київ,

- ОСОБА_1 , м. Київ

про визнання недійсним договору

встановив:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.09.2018р. заяву ТОВ "Освіта-Плюс" від 21.09.2018р. про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, реєстраційний номер 652836207101.

28 липня 2021 року відділом документального забезпечення та контролю господарського суду було зареєстроване клопотання ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" від 23.07.2021р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 25.09.2018р.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.07.2021р. клопотання про скасування заходів забезпечення позову було призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2021р.

30 липня 2021 року електронною поштою та 02.08.2021р. поштовим зв`язком на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" від 29.07.2021р. до клопотання від 23.07.2021р. про скасування заходів забезпечення позову.

02 серпня 2021 року відділом документального забезпечення та контролю господарського суду були зареєстровані письмові заперечення ТОВ "Освіта-Плюс" на клопотання про скасування заходів забезпечення позову. При цьому товариство просить суд стягнути із заявника клопотання 3 500 грн. витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги.

У визначений судом день та час в засідання суду з`явилися представники ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", ТОВ "Проінвестком", ТОВ "Освіта-Плюс" та АБ "Олександра Терлецького", інші учасники сторони/судового процесу в судове засідання своїх повноважних представників не направили.

З огляду на визначені положеннями ст. 145 ГПК України п`ятиденні строки розгляду судом заяв відповідної категорії, суд вважає за можливе та необхідне здійснити розгляд відповідного клопотання ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" в даному судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та ТОВ "Проінвестком" вимогу про скасування заходів забезпечення позову підтримав, просив суд її задовольнити, зокрема, з підстав, викладених у клопотанні.

Присутні в судовому засіданні представник ТОВ "Освіта-Плюс" та представник АБ "Олександра Терлецького" заперечили стосовно відповідного клопотання відповідача, зокрема, з підстав, викладених письмових запереченнях. Також представник ТОВ "Освіта-Плюс" клопотання про стягнення з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" 3 500 грн. витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги підтримав, просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні 02.08.2021р., як це вбачається з протоколу судового засідання, з огляду на ті чи інші обставини, викликані у зв`язку з розглядом клопотання боржника, оголошувались перерви.

Розглянувши заяву ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та мотивацію в її обґрунтування, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників, суд, оцінюючи подану заяву за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, дійшов до висновку, що остання підставна та підлягає до задоволення. Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Ухвалою суду від 25.09.2018р. заяву ТОВ "Освіта-Плюс" від 21.09.2018р. про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, реєстраційний номер 652836207101.

27.09.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. було відкрито виконавче провадження ВП №57315797 з примусового виконання ухвали Господарського суду Волинської області №903/439/18 від 25.09.2018р.

Також 27.09.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. згідно ухвали Господарського суду Волинської області від 25.09.2018р. у справі №903/439/18 накладено арешт на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652836207101.

З наявної в матеріалах справи постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 01.10.2018р. про закінчення виконавчого провадження ВП №57315797 вбачається накладення приватним виконавцем арешту на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 6. Номер запису про реєстрацію обтяження 28132395, у зв`язку з чим відповідне виконавче провадження було закінчене.

Станом на день розгляду справи судом (02.08.2021р.) заходи забезпечення позову - арешт на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652836207101, не скасовані.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.10.2018р. у справі №903/439/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2019р. та Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2019р., позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.05.2016р. нежитлового приміщення, загальною площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного гетьмана, будинок 6, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №652836207101, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (м. Харків, вул. 17-го Партз`їзду, 38А, код ЄДРПОУ 31572252) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" (м. Київ, вул. Ковпака, будинок 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 35482021), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дебольською Вікторією Володимирівною 24.05.2016р. та зареєстрований в реєстрі за №131, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (м. Харків, вул. 17-го Партз`їзду, 38А, код ЄДРПОУ 31572252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (м. Луцьк, вул. Кравчука, 2/9, код ЄДРПОУ 34310174) 881,00грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви, 7 500,00грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги по справі та 440,50грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" (м. Київ, вул. Ковпака, будинок 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 35482021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (м. Луцьк, вул. Кравчука, 2/9, код ЄДРПОУ 34310174) 881,00грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви, 7 500,00грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги по справі та 440,50грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 01.10.2018р. та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду 08.01.2019р. у справі №903/439/18 було видано накази від 29.01.2019р. №903/439/18-1 (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (м. Харків, вул. 17-го Партз`їзду, 38А, код ЄДРПОУ 31572252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (м. Луцьк, вул. Кравчука, 2/9, код ЄДРПОУ 34310174) 881,00 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви, 7500,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги по справі та 440,50 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову), а також №903/439/18-2 (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" (м. Київ, вул. Ковпака, будинок 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 35482021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (м. Луцьк, вул. Кравчука, 2/9, код ЄДРПОУ 34310174) 881,00 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви, 7500,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги по справі та 440,50 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову).

22.04.2019р. постановою Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області відкрито виконавче провадження ВП №58971321 з примусового виконання наказу №903/439/18-1 від 29.01.2019.

25.06.2021р. постановою Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) закінчено виконавче провадження ВП №58971321 з примусового виконання наказу №903/439/18-1 від 29.01.2019, у зв`язку погашенням боргу згідно платіжних доручень №3480, №3481 та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Судом встановлено, що наказ Господарського суду Волинської області №903/439/18-1 від 29.01.2019р. було виконано в повному обсязі.

06.05.2019р. постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП №59018392 з примусового виконання наказу №903/439/18-2 від 29.01.2019р.

05.07.2021р. постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції (м. Київ) закінчено виконавче провадження ВП№59018392 з примусового виконання наказу №903/439/18-2 від 29.01.2019р. у зв`язку з оплатою боргу, припинено при цьому чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Судом засвідчується, що ухвалою суду від 26.07.2021р. визнано недійсною постанову від 05.07.2021р., винесену заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про закінчення виконавчого провадження №59018392 та зобов`язано Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №59018392.

При цьому, в ухвалі суду від 26.07.2021р. було засвідчено, що матеріали виконавчого провадження №59018392 не містять відомостей ні про стягнення, ні про повернення авансового внеску в розмірі 2% від суми стягнення, а саме 176,43 грн. (8 821,50 грн.*2%) та у зв`язку із відсутністю процесуальних рішень державного виконавця щодо розподілу авансового внеску, суд прийшов до висновку, що постанова від 05.07.2021р. про закінчення виконавчого провадження №59018392 була винесена передчасно, підлягає скасуванню, а виконавчі дії продовженню до повного виконання рішення суду, в т.ч. до повного розподілу авансового внеску.

Як це вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не заперечується присутніми в судовому засіданні представниками сторін наказ Господарського суду Волинської області від 29.01.2019р. №903/439/18-2, виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 01.10.2018р. та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду 08.01.2019р. у справі №903/439/18 виконаний також в повному обсязі, шляхом сплати боржником на користь стягувача визначених у наказі суду сум.

У поданій заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали суду від 25.09.2018р., боржник - ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", засвідчує, що рішення Господарського суду Волинської області від 01.10.2018р. у справі №903/439/18 (накази від 29.01.2019р. №№903/439/18-1, 903/439/18-2) відповідачами було виконано в повному обсязі в процесі виконавчого провадження.

Судом досліджено, що станом на 22 липня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про реєстрацію обтяження за №28132395 відповідно до якого накладено арешт на нежитлове приміщення площею 2542,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652836207101 на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 25.09.2018р. про вжиття заходів забезпечення позову.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зазначене положення процесуального закону має універсальний характер та не обмежує суд у можливості скасування заходів забезпечення позову після рішення по суті справи.

Нормою ч. 2 ст. 145 ГПК України передбачено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4 ст. 145 ГПК України).

З врахуванням наведеного суд зазначає, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, реального виконання рішення суду та ефективного поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, а суд не пов`язаний із скасуванням вжитих заходів до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2019р. у справі №15/155-б, в постановах Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. у справі №914/554/19, від 28.01.2020р. у справі №914/2302/19 та від 10.09.2020р. у справі №926/731/20, в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020р. у справі №5016/3029/2012(11/50), в постановах Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020р. у справі №922/3284/18, від 08.10.2020р. у справі №905/1007/20.

Судом також засвідчується, що заявником подано мотивоване клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову та наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Аналогічні положення містить ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.327 ГПК України).

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004р. заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р.).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011р. у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005р.) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 р. в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, тобто за наслідками ухвалення (прийняття) акту правосуддя має здійснюватися відновлення порушених прав, за захистом яких звертається сторона до суду.

Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (правова позиція ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/21911/14 ).

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Частиною 8 ст. 145 ГПК України визначено, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги клопотання відповідача та враховуючи повне виконання рішення Господарського суду Волинської області від 01.10.2018р. у справі №903/439/18, господарський суд, у відповідності до положень ГПК України, вважає за можливе задоволити відповідне клопотання та скасувати вжиті в процесі розгляду даної справи заходи забезпечення позову, постановивши при цьому згідно ст. 145 ГПК України відповідну ухвалу.

При цьому суд також засвідчує, що обставина, котра виступила підставою для скасування постанови від 05.07.2021р. винесеної заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про закінчення виконавчого провадження №59018392 (відсутність доказів сплати 176,43 грн. авансового внеску в розмірі 2% від суми стягнення 8 821,50 грн.*2%) в аспекті розгляду судом клопотання ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" про скасування заходів забезпечення позову не приймається судом до уваги, зокрема, з огляду на ту обставину, що рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/439/18 згідно наказу від 29.01.2019р. №903/439/18-2 в частині стягнення з ТОВ "Проінвестком" на користь ТОВ "Освіта-Плюс" 881,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви, 7500,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги по справі та 440,50 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову, боржником виконано в повному обсязі, не заперечується сторонами, а питання стягнення з боржника на користь стягувача авансованих останнім сум авансового внеску в розмірі 2% від суми стягнення, в даному випадку повернення 176,43 грн. авансового платежу, є, на думку суду, невід`ємною складовою частиною виконавчого провадження, обов`язковою дією, пов`язаною не інакше як із вирішенням державним виконавцем усіх питань та зобов`язань, котрі виникли у сторін виконавчого провадження, в даному випадку, у стягувача, у зв`язку з вчиненням виконавчих дій (повернення стягувачу за рахунок боржника авансованої кредитором суми 176,43 грн. авансового внеску на витрати виконавчого провадження).

Відтак, у зв`язку із наявністю підстав для задоволення в судовому порядку клопотання ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, у зв`язку із його обґрунтованістю та підставністю, на думку суду, відсутні підстави для покладення на ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" обов`язку відшкодування ТОВ "Освіта-Плюс" понесених витрат на суму 3 500 грн. по оплаті наданих послуг з професійної правничої допомоги, а відтак відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання ТОВ "Освіта-Плюс".

Керуючись ст.ст. 129, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" про скасування заходів забезпечення позову, задовольнити.

2. Вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Волинської області від 25.09.2018р. у справі №903/439/18 заходи забезпечення позову - накладення арешту на нежитлове приміщення площею 2542,7кв.м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652836207101, скасувати .

Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 04.08.2021р.

Суддя В. А. Войціховський