Ухвала

від 15.07.2021 по справі 335/1506/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1506/20 1-кс/335/3951/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, подане в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42019080000000160 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080000000160 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.07.2019 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926) в особі заступника генерального директора з технічних питань ОСОБА_4 та ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» (ЄДРПОУ 42855512) в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір № 2 на переміщення силових трансформаторів типу ТДТН 63000/150/35/10 з ПС «ЗАІ-150» на ПС «Ф-1» в комірку Т-6 та типу ТДТН 63000/150/35/10 з ПС «ЗАІ-150» на в комірку Т-4 тобто їх транспортування по м.Запоріжжя.

29.10.2019 на підставі вказаного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» на адресу ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» було здійснено попередню оплату у сумі 500000 гривень з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату від 28.10.2019 № 3 та платіжним дорученням від 29.10.2019 № 33633.

14.11.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» на адресу ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» направило письмову заявку № 002-15/18924 від 13.11.2019 щодо надання послуг переміщення трансформаторів відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, на що отримало письмове звернення, відповідно до якого ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» згідно вищевказаного договору готове виконати зобов`язання, але для цього необхідно оформити всі відповідні дозволи та експертизи, для всіх цих дій потрібен час орієнтовно 14 днів.

Проте, до теперішнього часу ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» зобов`язання не виконані, грошові кошти на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» не повернуті.

Допитаний в якості свідка директор з корпоративної безпеки та охорони об`єктів ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_6 пояснив, що на теперішній час послуга з переміщення зазначених трансформаторів вищевказаним товариством не виконана. За наявною у ПАТ «Запоріжжяобленерго» інформацією у ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» відсутні належним чином оформлені в компетентних державних органах документи для виконання зобов`язань, покладених на них Договором, які відповідно п. 4.3 Договору повинні бути оформлені ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК», а технічні можливості у виконанні умов договору у вказаного товариства взагалі відсутні.

Під час виконання завдань покладених на службу безпеки ПАТ «Запоріжжяобленерго», з метою вирішення питання за домовленістю сторін, свідком неодноразово здійснювалося спілкування з директором ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» ОСОБА_5 , який під час усного спілкування запевняв у готовності виконати свої зобов`язання передбачені договором, проте не може це зробити через вигадані труднощі підприємства.

З метою проведення перевірки ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» на щирість намірів направлених на виконання умов договору та перевірки місцезнаходження вказаного суб`єкта господарювання у визначених приміщеннях свідком здійснювався виїзд до м.Дніпро, Дніпропетровської області. Під час виїзду було встановлено, що ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» фактично здійснює господарську діяльність у офісному приміщенні. Під час візиту у приміщенні офісу знаходилось троє осіб - співробітників ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» та сам директор ОСОБА_5 , які підтвердили, що вони дійсно займаються веденням господарської діяльності вказаного товариства. На столах у вказаних приміщеннях знаходилась комп`ютерна техніка та документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК». Із власних конфіденційних джерел свідку достеменно відомо, що частину отриманих від ПАТ «Запоріжжяобленерго» грошових коштів витратило на придбання великої кількості пального та канцелярське приладдя, що ніяк не відносить до намірів виконати укладений з ПАТ «Запоріжжяобленерго» договір.

Посилаючись на те, що грошові кошти, які належать ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 42855512, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпро (МФО 305299) можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий просить накласти арешт на зазначені грошові кошти.

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні клопотання слідчий суддя керується вимогами ч. 2ст.173КПК України та враховує правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З досліджених слідчим суддею матеріалів не встановлено даних, які б свідчили про наявність на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпро (МФО 305299), який належать ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 42855512 грошових коштів, про арешт яких йдеться у клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Прицьому, ч. 5 ст.132КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Окрім відсутності даних про наявність грошових коштів на рахунку ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 42855512, слідчим не надано обґрунтованих даних про перерахування будь-яких грошових коштів зазначеною особою та даних про рахунки, на які вони були спрямовані, за відсутності яких не можливо встановити, що належні ТОВ «МАНЕ-ЛОГІСТИК» можуть бути доказами обставин, які встановлюються під час досудового розслідування.

Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Поряд з цим, слідчим у клопотанні не наведено підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не зазначено з якою метою ініційовано дане клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

З огляду на те, що слідчим не обгрунтовано доводи щодо можливості використані як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, грошових коштів, відомості про наявність яких відсутні, та не наведено, з якою метою він просить накласти арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1