Постанова
від 29.07.2021 по справі 910/9626/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/9626/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю учасників справи згідно протоколу судового засідання від 29.07.2021

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 09.02.2021 (повний текст складено і підписано 16.02.2021)

у справі № 910/9626/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним договору,

та за зустрічним позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ"

про стягнення 5 717 820, 33 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.203, 215, 233 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що при укладенні оспорюваного договору позивач не діяв вільно та уклав вказаний договір пайової участі під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки через не укладення договору існували ризики не введення будинку в експлуатацію. Крім того, відповідачем порушено право "правомірного очікування" та "законного сподівання" позивача на зарахування вартості будівництва інженерних мереж в рахунок пайової участі, оскільки позивачем не зараховано вартість водопровідних та теплових мереж у пайову участь.

Короткий зміст заперечень проти первісного позову

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що позивачем не вказано, яка саме норма ст. 203 Цивільного кодексу України порушена при укладанні спірного договору та не доведено підстави недійсності договору відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України. Також, оспорюваний позивачем договір відповідає умовам чинного на час його укладення законодавства та підстави для визнання його недійсним відсутні.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

Крім того, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" про стягнення суми грошових коштів у розмірі 5 717 820, 33 грн, з яких: 5 212 233, 66 грн основний борг, 99 032, 44 грн інфляційні втрати та 406 554, 23 грн пеня.

Позовні вимоги за зустрічним позовом, з посиланням на ст.509, 525, 526, 527, 549, 610, 612, 615, 624, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.173, 193, 216, 218, 232 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" свого грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати пайового внеску за договором №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020.

Короткий зміст заперечень проти зустрічного позову

Відповідач за зустрічним позовом вказував, що вимоги за зустрічним позовом про стягнення пені є незаконними, оскільки нараховані в період карантинних обмежень, а також обумовлені законом підстави для стягнення спірних коштів - відсутні.

Зміст ухваленого рішення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20:

- у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору - відмовлено в повному обсязі;

- зустрічний позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" про стягнення 5 717 820, 33 грн. - задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 212 233 грн.66 коп. основної заборгованості, 99 032 грн. 44 коп. інфляції, 406 554 грн. 23 коп. пені та 85 767 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у справі в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що спірний договір укладено саме під впливом тяжких для нього обставин, проти його волі та на вкрай невигідних умовах.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у справі в частині задоволення вимог за зустрічним позовом щодо стягнення 5 212 233 грн.66 коп. основної заборгованості, 99 032 грн. 44 коп. інфляції, 406 554 грн. 23 коп. пені, суд першої інстанції виходив з того, що:

- докази виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати пайового внеску в іншій частині в сумі 5 212 233, 66 грн, у тому числі у визначений строк, у матеріалах справи відсутні та відповідачем за зустрічним позовом не надано;

- вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом основного боргу в розмірі 5 212 233, 66 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі;

- перевіривши розрахунок 406 554, 23 грн пені за визначений позивачем за зустрічним позовом період з 14.04.2020 по 30.06.2020, суд першої інстанції встановив, що заявлена вимога в цій частині позову є правомірною, розрахунок - арифметично вірним, а тому зустрічний позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі;

- крім того, перевіривши заявлений до стягнення розрахунок 99 032, 44 грн інфляційних втрат за період з 14.04.2020 по 30.06.2020, суд першої інстанції встановив, що відповідне нарахування відповідає умовам п. 4.1 договору, з огляду на те, що розрахунок пайової участі у додатку до договору встановлено станом на 11.03.2020.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю, а первісний позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки за первісним та зустрічними позовами не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що:

- документи, які передбачені умовами Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415, позивач надав відповідачу разом з листами від 04.12.2019 та 10.12.2019, що свідчить про зарахування вартості водопровідних та теплових мереж на зменшення пайової участі;

- Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 не передбачає необхідності в прийнятті окремих додаткових рішень щодо зарахування пайової участі, а містить імперативну норму що підставою для зарахування є надання чітко визначених документів, надання у грудні 2019 році позивачем відповідачу таких документів свідчить про автоматичне зарахування вартості водопровідних та теплових мереж в рахунок пайової участі;

- загальна сукупна вартість водопровідних та теплових мереж, які збудовані позивачем становить: 9 170 861, 30 грн. з урахуванням ПДВ (дев`ять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 33 копійок), а отже, позивач має право на зарахування такої суми в рахунок пайової участі;

- Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-ІХ від 20.09.2019 виключено статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та встановлено імперативну спеціальну норму щодо сплати пайової участі, згідно з якою замовник вже не звертається із заявою про укладення договору, а звертається із заявою про визначення розміру пайової участі, отримує розрахунок, сплачує її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію та інформацію щодо сплати зазначає вже безпосередньо у декларації;

- жодних інших додаткових вимог, обов`язків, процедур спеціальною імперативною нормою, яка регулює відносини сплати пайової участі не передбачено;

- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що положення Порядку в частині необхідності укладення договору про сплату пайової участі та застосування санкцій не діють, оскільки суперечать пункту 13 розділу І та пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-ІХ від 20.09.2019;

- оспорюваний позивачем за первісним позовом правочин - не є вільним волевиявленням обох сторін, а фактично укладався задля уникнення порушення строків введення об`єкта реконструкції в експлуатацію, оскільки завершення процедури введення об`єкта в експлуатацію неможливе без вирішення питання пайової участі ;

- суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, що підлягали застосуванню;

- суд першої інстанції оскаржуваним рішенням фактично зобов`язав позивача повторно сплатити пайову участь, незважаючи на те, що зобов`язання по сплаті пайової участі Позивач вже виконав, оскільки здійснив будівництво інженерних мереж та передав їх у комунальну власність.

18.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення судової практики.

01.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові пояснення стосовно врахування висновків Верховного Суду у наданих постановах.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

07.06.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказував на законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, а також відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наголошував, що:

- на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" із заявами від 30.08.2019 № 050/8564, від 04.12.2019 № 04/12/2019-1, від 10.12.2019, піяв п. 6.8 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 ( в редакції, що діяла до 31.12.2019), який надавав можливість зменшити розмір пайового внеску замовника на вартість збудованих інженерних мереж поза межами земельної ділянки об`єкту Реконструкція жилого будинку по вул. Кам`янській (колишня - Днепродзержинська) 128 у Дарницькому районі м.Києва відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15.11.2019 № 1985 Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж ТОВ Концепт Груп Позняки , розпорядження КМДА від 27.11.2019 № 2062 Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва водопровідної мережі та каналізаційного колектора ТОВ Концепт Груп Позняки , висновків Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) від 07.10.2019 № 070-5-18/1901 та від 04.11.2019 № 070-5-18/2076 на загальну суму 4 709 859,00 грн. без ПДВ. На вартість решти інженерних мереж в сумі 3 274 743,36 грн. без ПДВ, які відповідно до висновків Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) від 19.02.2019 № 070-2-2-05/330 та від 25.02.2019 № 070-2-2-05/362 знаходяться поза межами земельної ділянки об`єкту Реконструкція жилого будинку по вул. Кам`янській (колишня - Днепродзержинська) 130,130а у Дарницькому районі м.Києва зменшити розмір пайового внеску замовника за об`єкт Реконструкція жилого будинку по вул. Кам`янській (колишня - Днепродзержинська) 128 у Дарницькому районі м.Києва - у Департаменту відсутні обумовлені Порядком підстави;

- підготовлений Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) примірник відповідної угоди з зменшеним розміром пайового внеску - залишився не підписаним між сторонами;

- положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-ІХ від 20.09.2019, пунктом 2 частини 2 Прикінцевих положень встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) - для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, що відповідає і ставці, погодженій у договорі;

- реконструкція будинку по вул. Кам`янській (колишня - Днепродзержинська) 128 у Дарницькому районі м.Києва - не підпадає під перелік об`єктів, які звільнені законом від сплати пайової участі, підстав для звільнення товариства від сплати такого внеску - не наведено;

- твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ", що зміст оспорюваного правочину суперечить імперативній нормі закону, яка визначає порядок сплати пайового внеску, як і твердження про те, що оспорюваний правочину укладено під впливом тяжкої обставини та вкрай невигідних умовах - є необґрунтованими та безпідставними.;

- посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду - є помилковими, оскільки відповідні висновки, зроблені судом касаційної інстанції у наведених постановах, стосувались інших правовідносин.

22.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення стосовно посилань скаржника на правові висновки Верховного Суду - є помилковими, оскільки відповідні висновки, зроблені судом касаційної інстанції у наведених постановах, стосувались інших правовідносин, з відмінними предметами спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Тарасенко К.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9626/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на Господарського суду м. Києва від 09.02.2021, розгляд справи призначено на 03.06.2021.

У зв`язку з перебуванням 03.06.2021 у відпустках судді Тарасенко К.В. та судді Дикунської С.Я., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.06.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 справу № 910/9626/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 розгляд справи відкладено до 15.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 розгляд справи відкладено до 01.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 розгляд справи відкладено до 29.07.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судовому засіданні 29.07.2021 представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги за первісним позовом, а також відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Представник Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 29.07.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23.03.2020 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (зі змінами) та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013 № 1717) (надалі - Департамент) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" (надалі - замовник) укладено договір №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (надалі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, предметом за ним є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із: тип: реконструкція (зміна площі кв.м). Назва об`єкта: Реконструкція житлового будинку лі. "А", загальною площею 18 076, 20 кв.м (в т.ч. загальна площа квартир 13 450, 50 кв.м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщень 886, 60 кв.м) (за даними технічної інвентаризації фізичної особи-підприємця Дорошенка О.В.). Підстава: довідка фізичної особи-підприємця Дорошенка О.В. щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарській будівлі, захисні споруди від 10.12.2019 №1. Адреса об`єкта: вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська), 128 у Дарницькому районі м. Києва (далі - "об`єкт будівництва/реконструкції").

Відповідно до пункту 1.2. договору, розмір пайового внеску становить 5 312 233, 66 грн згідно з розрахунком від 11.03.2020, що наданий у додатку та є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено наступний розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста:

площа: 18 076, 20 кв.м.,

норматив: 14 694, 00 грн (середня вартість спорудження житла згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" від 02.12.2019 №286);

ставка: 2%

розрахункова сума: 5 312 233, 66 грн.

Пунктом 2.1. визначено, що пайовий внесок відповідно до п. 1.2. сплачується замовником до 13.04.2020 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію в залежності від того, яка з них настане раніше .

За умовами п. 2.2 договору замовник сплачує пайовий внесок на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за визначеними реквізитами.

Згідно з положеннями пунктів 3.1-3.2 договору, замовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку, визначених цим договором. Департамент економіки та інвестицій за умови належного виконання замовником своїх обов`язків, що встановлені цим договором, зобов`язаний у визначеному порядку видати замовнику довідку про виконання умов пайової участі.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що у випадку порушення зазначених в п. 2.1 цього договору строків сплати пайового внеску, розмір несплаченої частки пайової участі замовника коригується на індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкцій передбачених п.4.2., 4.3. договору. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 1, 0 коригування суми платежу не відбувається. У випадку порушення зазначених в п.2.1 цього договору строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% в день, що нараховується на суму простроченої заборгованості. Пеня, що передбачена даним пунктом договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки інвестицій (п.7.1. договору).

Відповідно до п.7.2. договору він припиняється в наступних випадках:

7.2.1. Виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням п.п.1.2, 2.1, 2.4., 4.1., 4.3. цього договору.

7.2.2. Припиненням з підставі, зазначених у пункті 6.2. цього договору через 10 днів після відправлення замовнику письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про розірвання цього договору.

7.2.3. У зв`язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони відповідного державного реєстру.

30.08.2019 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернулося до Департаменту із листом за вих. №29/08/19-1 від 29.08.2019 щодо надання висновку щодо необхідності вирішення питання пайової участі, у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з "Реконструкцією житлового будинку по вул. Дніпродзержинській, 128 у Дарницькому районі міста Києва, загальною площею 19 026,50 кв.м.

Листом від 06.09.2019, який зареєстровано за вх. № 050/8904 від 06.09.2019 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" просило Департамент призупинити розгляд питання порушеного у вищезазначеній заяві.

Листом за вих. №04/12/2019-1 від 04.12.2019 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" просило Департамент поновити розгляд питання порушеного у листі від 30.08.2019.

10.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" листом № 10/12/19-1 надано Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації документи, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт, експертний звіт, довідка щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, ТЕПи з проекту, висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів №070-2-2-05/330 від 25.02.2019; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів №070-2-2-05/362 від 25.02.2019; висновок (скоригований) Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) Про коригування висновку від 30.08.2019 №070-5-18/1673 щодо підтвердження кошторисної вартості зовнішніх теплових мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" №070-5-18/1901 від 07.10.2019; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів №070-5-18/2076 від 04.11.2019.

24.12.2019 листом за вих. №050/08-7841 Департамент повідомив ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ", про те, що оскільки останнім не надано документів щодо загальної кошторисної вартості будівельних робіт на об`єкті, визначеної абзацом 1 ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.6.3 Порядку, розмір пайового внеску розраховано відповідно до п. 6.5 розділу VI Порядку до листа надано два примірника проектів договору, з розрахунком обсягу пайової участі (внеску).

Однак, як зазначає відповідач за первісним позовом, ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" для отримання проекту договору не з`явився.

Листом за вих. №09/01/20-1 від 09.01.2020 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" просило Департамент надати проект відповідного договору разом із розрахунком під час прийому громадян, враховуючи розпорядження №2062 від 27.11.2019 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва водопровідної мережі каналізаційного колектора ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" та розпорядження №1985 від 15.11.2019 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ".

10.02.2020 листом за вих. №050/08-408 від 21.01.2020 Департамент повідомив ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" про необхідність сплати пайового внеску, а також, що останнім не в повному обсязі надано необхідні для висновку документи, та зазначив, що в поданих документах містяться розбіжності. Крім цього зазначив, що починаючи з 01.01.2020 зменшення розміру пайової участі на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури не передбачено.

Листом за вих. №17/02/20-1 від 17.02.2020 ТОВ "КОНЦЕПТ ПОЗНЯКИ ГРУП" надало відповідь на лист Департаменту, а саме просило врахувати лист-роз`янення проектної організації - ТОВ "МЖК-ПРОЕКТ" та надати проект відповідного договору разом із розрахунком під час прийому громадян.

За результатом розгляду заяви, 13.03.2020 Департаментом було надано ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" проект поговору пайової участі у зв`язку із реконструкцією житлового будинку літ. "А" запальною площею 18 076,20 кв. м. за адресою вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська), 128 у Дарницькому районі м. Києва, разом з розрахунком пайової участі.

Листом за вих.№10/03/20-1, який отриманий Департаментом 23.02.2020 та зареєстрований за вх. № 050/3339 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернулось із заявою про реєстрацію підписаного договору, зазначивши що зі змістом ознайомлене, заперечень та доповнень не має.

26.03.2020 замовником частково здійснено оплату пайового внеску в сумі 100 000, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №107 від 26.03.2020.

Також, Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" від 15.11.2019 №1985, прийнято до комунальної власності побудовані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" теплові мережі та закріплено їх на праві господарського відання за КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО .

Згідно Додатку до Розпорядження №1985 від 15.11.2019, балансова вартість тепломереж, передана Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ", складає 5 200 600,13 грн. (з ПДВ).

03.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО за актом приймання-передавання основних засобів теплову мережу від ТК-555/1-1 до ВТ-2, до кута повороту 20, залишковою вартістю 1 401 308, 42 грн. (без ПДВ).

03.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО за актом приймання-передавання основних засобів теплову мережу від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112, залишковою вартістю 2 933 358,36 грн. (без ПДВ).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міської державної адміністрації) Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва водопровідної мережі та каналізаційного колектора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" від 27.11.2019 №2062 прийнято до комунальної власності та передано у володіння та користування ПрАТ АК Київводоканал водопровідну мережу та каналізаційний колектор Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ".

Згідно Додатку до Розпорядження №2062 від 27.11.2019, балансова вартість водопровідної мережі та каналізаційного колектора, побудованих Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" становить: 3 970 261, 20 грн. (з ПДВ).

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначав, що оспорюваний договір укладено проти його волі, під впливом тяжких для нього обставин і вкрай на невигідних умовах, а також у порушення імперативної норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", що відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання його недійсним.

Відповідач за первісним позовом, повністю не погоджуючись з вимогами первісного позову, посилаючись на їх необґрунтованість, звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом в якому зазначає, що всупереч умов договірних відносин, відповідачем грошове зобов`язання щодо сплати пайового внеску виконано неповністю, в зв`язку з чим згідно з пунктом 2.1 договору у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5 212 233, 66 грн основної суми боргу, скоригованої на індекс інфляції в розмірі 99 032, 44 грн, та обов`язок по сплаті пені за затримку виконання грошового зобов`язання в розмірі 406554, 23 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3, 8-9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання положень статті 40 Закону, Київською міською радою було прийнято рішення від 15.11.2016 № 411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" (надалі - Порядок).

З 01 січня 2020 року набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими була скасована стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20 вересня 2019 року (надалі - Закон № 132-ІХ) договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).

Пунктами 3, 4, 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону № 132-ІХ визначено обов`язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Відповідно до підпункту 5 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

19.12.2019 Київською міською радою прийнято рішення № 460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", яким Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва з 01.01.2020 приведено у відповідність до норм Закону № 132-ІХ.

Відповідно п. 3.1 розділу 3 Порядку, пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Умовами пункту 3.3 розділу 3 Порядку зазначено, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової часті та укладання, зміни та розірвання договорів про пайову участь (з рахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Пунктом 3.4 розділу 3 Порядку зазначено, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової часті та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Пунктом 3.7. розділу 3 Порядку зазначено кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва.

Відповідно до підпункту 5.1.1 розділу 5 Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладання договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Разом із зверненням замовник подає завірені належним чином зі свого боку копії таких документів:

- про затвердження в установленому порядку проектної документації;

- затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині;

- техніко-економічних показників об`єкта будівництва та кошторису (за наявності);

- позитивного висновку державної будівельної експертизи кошторису (за наявності кошторису);

- технічного паспорта об`єкта або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (за наявності на дату подачі заяви);

- документи, що підтверджують техніко-економічні показники об`єкта до проведення реконструкції (у випадку реконструкції): документи на право власності (договір купівлі-продажу або свідоцтво на право власності) або технічний паспорт об`єкта;

- пропозицій щодо строків (графік) сплати пайової участі, викладені у тексті звернення.

На вимогу Департаменту замовник повинен пред`явити оригінали документів, передбачені цим пунктом.

Пунктом 5.1.5. розділу 5 Порядку зазначено, що звернення про укладення договору про пайову участь разом з доданими до нього документами подається замовником до Департаменту в паперовій та електронній формах.

Пунктом 5.2.2. розділу 5 Порядку зазначено, Департамент протягом 10 (десяти) робочих днів з дня реєстрації звернення замовника готує та надає замовнику із супровідним листом або за письмовою заявою замовника надсилає на його адресу (цінним листом з повідомленням про вручення) чи засобами телекомунікаційного зв`язку примірник договору про пайову участь з розрахунком розміру пайової участі.

Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Порядку, розрахунок розміру пайової участі є невід`ємною частиною договору про пайову участь.

Відповідно до п.п. 6.4.2. п. 6.4. розділу 6 Порядку, розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою:

для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир

РПУ = Sоб`єкта х Nжитл х 2 %, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п.4.2 нього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який порівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону № 132-ІХ, Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230, 233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

За змістом ст. 233 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. 233 Цивільного кодексу України), характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Основною ознакою правочину, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, є те, що він повинен бути вчинений саме для усунення або зменшення цих тяжких обставин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Особа, яка оскаржує правочин, повинна довести, що за відсутності тяжких обставин вона взагалі або на зазначених умовах не уклала б такий правочин.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції за наслідком апеляційного розгляду справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, встановив наступне.

Як зазначав позивач за первісним позовом, і що не заперечувалось відповідачем за первісним позовом, у зв`язку із реконструкцією житлового будинку літ А загальною площею 18 076, 20 кв.м. за адресою вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська), 128 у Дарницькому районі м. Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" проведено будівництво наступних інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури, зокрема:

- з прокладання зовнішньої теплової мережі 2 159/250 мм від ТК-555/1-1 до ВТ-2, до кута повороту 20, та зовнішньої теплової мережі від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112 які розташовані поза межами земельної ділянки об`єкту Реконструкція житлового будинку по вул. Кам`янській (колишня Дніпродзержинська), 128 в Дарницькому районі м. Києва ;

- з перекладки водопровідної мережі 300 мм по Харківському шосе від В-3/ПГ/7ЄК. (Харківське шосе) до B-4/ПГрек. (Харківська площа) та санації каналізаційного колектора 0800 мм по вул. Вірменській від колодязя рек. К1-1 (вул. Вірменська) до рек. К1-2 (вул. Вірменська) з реконструкцією колодязя, які знаходяться поза межами земельної ділянки об`єкту Реконструкція житлового будинку по вул. Кам`янській (колишня Дніпродзержинська), 128 в Дарницькому районі м. Києва .

29.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернулося до Департаменту економіки та інвестицій із листом, у якому просило надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

06.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на адресу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано лист, у якому просив призупинити розгляд справи по об`єкту Реконструкція житлового будинку по вул. Кам`янській (колишня Дніпродзержинська), 128 в Дарницькому районі м. Києва .

30.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на адресу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено лист, у якому просив зарахувати вартість робіт по прокладенню теплових та водопровідних мереж в рахунок пайової участі.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" від 15.11.2019 №1985, прийнято до комунальної власності побудовані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" теплові мережі та закріплено їх на праві господарського відання за КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО .

03.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО за актом приймання-передавання основних засобів теплову мережу від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112, залишковою вартістю 2 933 358,36 грн. (без ПДВ).

03.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ АК Київводоканал за актом приймання- передавання основних засобів зовнішні водопровідні мережі на загальну суму 1 924 211, 00 грн. (без ПДВ).

03.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" передано Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ АК Київводоканал за актом приймання- передавання основних засобів, зовнішні водопровідні мережі на загальну суму 1 384 340, 00 грн. (без ПДВ).

04.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" було ініційовано звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із листом №04/12/2019-1, в якому просило поновити розгляд документів щодо необхідності вирішення питання пайової участі враховуючи Розпорядження №1985 від 15.11.2019 та Розпорядження №2062 від 27.11.2019. Із вказаним листом позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом копії вищенаведених розпоряджень та копії актів приймання-передавання основних засобів, що прийняті до комунальної власності.

Прийняття вказаного листа разом з додатками підтверджується вхідним штампом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 050/12785 від 04.12.2019.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначені листи з доданими до них документами були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" у грудні 2019 року, тобто, на час дії у відповідній редакції ч. 5 ст. 30, ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної документації та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної документації (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної документації (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Пунктом 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено, що якщо технічними умовами щодо інженерного та/або транспортного забезпечення об`єкта передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж та/або об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі замовника по цьому об`єкту зменшується на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва таких інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Під вартістю переданих до комунальної власності інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури мається на увазі її кошторисна вартість, яка відповідає фактичному обсягу та вартості виконаних робіт по кожному об`єкту передачі. Підставою для зарахування вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури на зменшення пайової участі є: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідних об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва; акт приймання-передачі, укладений між замовником та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (та за необхідністю балансоутримувачем таких об`єктів) про прийняття відповідних об`єктів інженерних мереж або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки вартості (з урахуванням ПДВ) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об`єкту.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документи, які передбачені умовами Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом з листом від 04.12.2019 та 10.12.2019, що в силу 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є підставою для зарахування вартості водопровідних та теплових мереж в рахунок оплати пайової участі. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) не передбачає необхідності в прийнятті окремих додаткових рішень щодо зарахування пайової участі, а містить імперативну норму що підставою для зарахування є надання визначених документів, а надання у грудні 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обумовлених порядком документів свідчить про зарахування вартості водопровідних та теплових мереж в рахунок пайової участі.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" має право на зменшення пайової участі на загальну суму 4 709 859, 00 грн. без ПДВ, а саме на вартість:

- теплової мережі від ТК-555/1-1 до ВТ-2, до кута повороту 20, вартістю 1 401 308, 42 грн. без ПДВ (1 681 570, 10 грн. з ПДВ), переданої за актом від 03.12.2019 року;

- зовнішніх водопровідних мереж на загальну суму 1 924 211, 00 грн. без ПДВ (2 309 053, 20 грн. з ПДВ) та каналізаційного колектора загальну суму 1 384 340, 00 грн. без ПДВ (1 661 208, 00 грн. з ПДВ), разом: 3 308 551, 00 грн. без ПДВ (3 970 261, 20 грн. з ПДВ);

Стосовно теплової мережі від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112, залишковою вартістю 2 933 358, 36 грн. без ПДВ (3 520 030, 03 з ПДВ), передану КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО за актом 03.12.2019 на підставі Розпорядження №1985 від 15.11.2019, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечуючи проти зменшення пайової участі на зазначену суму, оскільки у висновку Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 19.02.2019 року № 070-2-2-05/330 Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів зазначено, що теплова мережа знаходиться поза межами земельної ділянки по вул. Дніпродзержинській, 130, 130 а, а не №128.

Проте, наведені доводи Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 19.02.2019 року № 070-2-2-05/330 підтверджує виключно кошторисну вартість об`єктів, а не встановлює особисті характеристики таких об`єктів, що узгоджується із п. 6.8. Порядку, згідно якого висновок складається за результатами перевірки вартості (з урахуванням ПДВ) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об`єкту.

Ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Ч. 5 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), передбачали, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Як наголошував позивач за первісним позовом, будівництво теплової мережі від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112, залишковою вартістю 2 933 358, 36 грн. без ПДВ (3 520 030, 03 з ПДВ), здійснювалося на підставі технічних умов № 04/1058 від 23 травня 2017 року, які в свою чергу видані по об`єктах за адресою вул. Дніпродзержинська, 130-130а, 128 у Дарницькому районі м. Києва.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" пайовий внесок за будівництво об`єкта за адресою: вул. Дніпродзержинська, 130-130а, у м. Києві сплачено у повному обсязі, теплову мережу, залишковою вартістю 2 933 358, 36 грн. без ПДВ (3 520 030, 03 з ПДВ) товариство має право зарахувати в рахунок пайової участі по об`єкту Реконструкція житлового будинку по вул. Дніпродзержинська, 128 , що жодним чином не суперечить Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням наведеного вище, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що оскільки загальна сукупна вартість водопровідних та теплових мереж, які збудовані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" становить: 9 170 861,30 грн. з урахуванням ПДВ (дев`ять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 33 копійок), і надаючи визначений 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перелік документів листами від 04.12.2019 та 10.12.2019, прийняття яких разом з додатками підтверджується вхідними штампами Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 050/12785 від 04.12.2019 та № 050/13152 від 10.12.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" у визначеному законом порядку реалізувало обумовлене право на зарахування 9 170 861,30 грн. в рахунок пайової участі, тобто в розмірі 5 212 233, 66 грн., і що безпідставно не враховано Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв`язку з чим на підставі ч. 5 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідач за зустрічним позовом мав усі обумовлені підстави для здійснення відповідного зарахування в силу наведених вище приписів, а також ст. 601 Цивільного кодексу України, а позивач за первісним позовом - правомірні очікування на таке зарахування, яке грунтувалось на чинних на момет звернення нормах законодавства..

Крім того, здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" часткової сплати вартості пайового внеску - не є підставою для висновку стосовно погодження товариством сплати усієї спірної суми, з огляду , зокрема, і на оскарження відповідного правочину.

Крім того, оцінюючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" стосовно недійсності укладеного договору, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

До 01.01.2020 порядок сплати пайового внеску, визначався статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно якої пайова участь сплачувалася на підставі договору, визначалися істотні умови такого договору, та те, що порядок сплати пайової участі встановлює орган місцевого самоврядування.

В подальшому, 20.09.2019 прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , пунктом 13 якого статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - виключено. Вказаний Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 10-13 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

П. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні передбачено, що:

- договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання;

- установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; 4)пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію: 5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; 6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Таким чином, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-ІХ від 20.09.2019 виключено статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та встановлено імперативну спеціальну норму щодо сплати пайової участі, згідно з якою замовник вже не звертається із заявою про укладення договору, а звертається із заявою про визначення розміру пайової участі, отримує розрахунок, сплачує її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію та інформацію щодо сплати зазначає вже безпосередньо у декларації. При цьому, жодних інших додаткових вимог, обов`язків, процедур спеціальною імперативною нормою, яка регулює відносини сплати пайової участі не передбачено.

Отже, вказаною нормою, яка була чинною як на час укладення оспорюваного правочину, діяла на момент укладення оскаржуваного договору та діє до цього часу. Однак, не зважаючи на вищевикладені обставини, 23.03.2020 відповідач за первісним позовом, на підставі рішення Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 (зі змінами) уклав із позивачем за первісним позовом оскаржуваний договір, умови якого прямо суперечать спеціальній, імперативній нормі закону (спеціальному порядку, чітко визначеному Законом).

Крім того, пунктом 2 Рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року N 460/8033, яким внесено зміни до Порядку, визначено, що це рішення набирає чинності з 01.01.2020 та діє в частині, що не суперечить пункту 13 розділу І та пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні .

У свою чергу, п. 13 розділу І та п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні визначають абсолютно іншу процедуру сплати пайової участі, без укладення договору, встановлення строку сплати пайової участі (пайова участь сплачується до моменту введення в експлуатацію) та застосування відповідальності.

Отже, положення Порядку в частині необхідності укладення договору про сплату пайової участі та застосування санкцій не діють, оскільки суперечать пункту 13 розділу І та пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-ІХ від 20.09.2019.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що зміни у пункт 2 Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 N 460/8033 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , стосовно викладення його в редакції Це рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання були внесені на підставі рішення Київської міської ради від 26.03.2020 N 908/9078, тобто вже після укладення оспорюваного правочину.

Також, Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі №909/1143/19 з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , які скасовують статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та, відповідно , із скасуванням статті 40 Закону Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не відповідає нормам вказаного Закону.

У постанові від 30.09 2020 року у справі №902/4442/19 Верховний Суд вказував, що з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Помилковими є твердження скаржника щодо необхідності врахування приписів Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 №5/14, ухваленого на виконання вимог ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", оскільки у зв`язку із скасуванням обов`язку забудовників сплачувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, зазначене положення не відповідає нормам закону та правильно не взято до уваги судами попередніх інстанцій.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій (за порушення строків оплати пайової участі) не суперечить вимогам закону, та, зокрема, Закону України №132-ІХ від 20.09.2019.

В свою чергу, п. 4 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №132-ІХ від 20.09.2019 передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. При цьому, Закон не встановлює жодних санкцій за порушення строків сплати пайової участі для замовника будівництва, оскільки в даному випадку замовник будівництва сам зацікавлений у тому, щоб до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію повністю сплатити пайову участь.

Також, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що спірний договір укладено саме під впливом тяжких для нього обставин, проти його волі та на вкрай невигідних умовах, а позивачем не надано доказів щодо наявності реальної тяжкої обставини, причинно-наслідкового зв`язку, не доведено що договір укладено саме для усунення тяжкої обставини, не конкретизовано які саме умови оспорюваного договору є вкрай обтяжливими для нього.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, позивачем за первісним позовом профінансовано будівництво водопровідних та теплових мереж на суму 9 170 861,30 грн. з урахуванням ПДВ , будівництво яких обумовлено технічними умовами стосовно об`єкта будівництва.

У зв`язку із цим, у позивача були обґрунтовані підстави та правомірні очікування, що внаслідок звернення до відповідного державного органу та надавши у грудні 2019 році Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації відповідний пакет документів, вартість водопровідних та теплових мереж буде зарахована в рахунок пайової участі, оскільки повність покриває розмір такої пайової участі.

При цьому, позивач за первісним позовом вказував, що отримавши від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації лист від 10.02.2020 року, згідно якого Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації зазначив про неможливість такого зарахування, і позивач уклав договір проти волі, під впливом тяжкої для позивача обставини і на вкрай невигідних умовах.

Позивач наголошував, що завершення процедури введення об`єкта в експлуатацію неможливе без вирішення питання пайової участі, і тяжкі обставини укладення оспорюваного правочину підтверджуються, зокрема, наданими документами:

- копія акту готовності об`єкта до експлуатації, у пункті 12 якого міститься посилання на договір від 23.03.2020 року №60, і який підтверджує те, що прийняття в експлуатацію будинку №128 по вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська) у м. Києві здійснювалося на підставі інформації зазначеної у Акті, в тому числі інформації про сплату пайової участі. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката (абз. 2 п. 3 Постанови КМУ від 13.04.2011 №461);

- копію сертифікату серіїІУ№163201201346 від 18.03.2020, який підтверджує той факт, що будинок №128 по вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська) у м. Києві введено в експлуатацію 29.04.2020;

- копія типового договору купівлі-продажу майнових прав; відповідно до положень договору купівлі-продажу майнових прав по вказаному об`єкту, у випадку порушення строків завершення будівництва, продавець зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 14% річних від суми отриманої від покупця;

- копію довідки від 13 листопада 2020, згідно якої по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська, 128) підписано 304 типових договори.

В свою чергу, основною ознакою правочину, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, є те що він повинен бути вчинений саме для усунення або зменшення тих тяжких обставин. Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Так, позивач за первісним позовом вказував, що укладаючи оскаржуваний договір, погодився окрім витрачання коштів стосовно будівництва відповідних мереж, та які повинні бути зараховані в рахунок пайової участі, ще додатково зобов`язаний платити кошти пайової участі у заявленій до стягнення сумі, що свідчить про невигідність умов для нього відповідного правочину.

Верховний Суд у постанові від25.07.2018 у справі №910/19020/17 зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач і третя особа укладали договори пайової участі під впливом тяжких для них обставин і на вкрай невигідних умовах. Без укладення позивачем оспорюваних договорів неможливо було б ввести об`єкти в експлуатацію чи порушувались би права третіх осіб (інвесторів). Отже, укладаючи оспорювані Договори пайової участі позивач і третя особа не діяли вільно, а укладення таких договорів не відповідало їх волі, а відтак, наведені обставини у сукупності є підставою визнання таких Договорів пайової участі недійними .

В ухвалі від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/10794/19 Верховний Суд зазначив про обгрунтованість висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач за зустрічним позовом і третя особа уклали Договір під впливом тяжких для них обставин і на вкрай невигідних умовах. Без укладення цього договору неможливо було б ввести об`єкти в експлуатацію чи порушувались би права третіх осіб (інвесторів). Отже укладаючи Договір, позивач за зустрічним позовом не діяли вільно, а укладення таких договорів не відповідало їх волі, відтак наведені обставини у сукупності є підставою визнання такого Договору недійсним.

Крім того, у заяві про зміну підстав позову позивач за первісним позовом вказував, що відповідачем за первісним позовом порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" правомірного очікування та законного сподівання на зарахування вартості будівництва інженерних мереж в рахунок пайової участі.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.

Позивач за первісним позовом, здійснюючи у відповідності до технічних умов будівництво інженерних мереж, та надаючи Відповідачу повний пакет документів, який є підставою для зарахування вартості такого будівництва у рахунок пайової участі, беззаперечно мав правомірні очікування та законні сподівання на таке зарахування, оскільки повністю дотримав процедури, яка передує такому зарахуванню.

Для того щоб правочин було визнано недійсним з підстав, передбачених ст. 233 Цивільного кодексу України, необхідна наявність таких підстав, зокрема: 1) наявність в особи, що вчиняє правочин, тяжких обставин: хвороба, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини; 2) правочин повинен бути вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин; 3) правочин повинен бути вчинений особою добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки; 4) особа повинна усвідомлювати свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.

Крім того, необхідним критерієм для визнання правочину недійсним з передбачених вище підстав, є доведення нерозривного причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення та/або зменшення тяжких обставин.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, а також врахувавши доводи учасників справи, дійшов висновку, що:

- позивачем за первісним позовом надано належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності реальної тяжкої обставини, на підставі якої укладено оспорюваний правочин: зокрема, отримавши від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації лист від 10.02.2020, згідно якого Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації зазначив про неможливість такого зарахування, і позивач уклав договір проти волі, під впливом тяжкої для позивача обставини і на вкрай невигідних умовах;

- посилання позивача за первісним позовом на те, що в майбутньому на нього можуть бути покладені додаткові санкції за порушення строків введення об`єкта в експлуатацію, - є обгрунтованими та підтверджуються, зокрема, копією типового договору купівлі-продажу майнових прав, відповідно до положень якого по вказаному об`єкту, у випадку порушення строків завершення будівництва, продавець зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 14% річних від суми отриманої від покупця, а копією довідки від 13.11.2020 підтверджується, що по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська, 128) підписано 304 типових договори;

- невигідні умови безпосередньо мають бути пов`язані з обставинами вчинення правочину. Тобто внаслідок вчинення такого правочину особа отримує можливість вирішити проблему (усунути тяжку обставину), яка змусила її це зробити. При цьому, позивачем за первісним позовом надано належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину і зазначено, яким чином внаслідок вчинення спірного правочину він отримав можливість усунути тяжку обставину, а саме: без укладення цього договору неможливо було б ввести об`єкти в експлуатацію чи порушувались би права третіх осіб (інвесторів), а також укладаючи оскаржуваний договір, погодився окрім витрачання коштів стосовно будівництва відповідних мереж, та які повинні бути зараховані в рахунок пайової участі, ще додатково зобов`язаний платити кошти пайової участі у заявленій до стягнення сумі, що свідчить про невигідність умов для нього відповідного правочин, що свідчить про невигідність умов правочину для позивача за первісним позовом;

- позивачем за первісним позовом доведено, що умови правочину були вкрай невигідними для нього та те, що договір був вчинений саме для усунення/зменшення відповідної тяжкої обставини, зокрема, і для усунення соціальної напруги з інвесторами;

- позивачем за первісним позовом чітко визначено, що умови оспорюваного договору стосовно визначення вартості пайового внесу, з урахуванням факту передачі збудованих мереж до комунальної власності, - є вкрай обтяжливими для нього.

При цьому, дійсно 03.04.2020 за вих. №03/04/2020-1 та 29.04.2020 за вих.№28/04/20-1 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" зверталося до Департаменту з листами в яких просило не нараховувати пеню та продовжити строк виконання покладеного зобов`язання щодо сплати пайового внеску до 31.05.2020 включно, як і сплатило 100 000,00 грн. внеску, проте, вказані дії свідчать лише про намагання позивача за первісним позовом врегулювати відповідну спірну ситуацію, а також жодним чином не свідчать про визнання ним свого обов`язку, оскільки на захист своїх прав ним подано відповідний позов.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що без укладення Договору №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020 позивач за первісним позовом не зміг би ввести в експлуатацію об`єкт, що призвело б до застосування договірних санкцій до позивача за первісним позовом, порушення прав третіх осіб (інвесторів), у зв`язку з чим доводи позивача про недійсність оспорюваного правочину з підстав, обумовлених ст.ст. 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, були доведені позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимоги позивача за первісним позовом в частині визнання недійсним оспорюваного правочину - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи недійсність оспорюваного правочину, з підстав, обумовлених ст.ст. 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції, враховуючи припис ст. 216 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошових коштів в сумі 5 717 820, 33 грн, з яких: 5 212 233, 66 грн основний борг з пайового внеску, 99 032, 44 грн інфляційні втрати та 406 554, 23 грн пеня, у зв`язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Крім того, інші доводи, пояснення та заперечення учасників справи стосовно суті спору, враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті даної постанови, проте, не є такими, що впливають на висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду спору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду ґрунтуються на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (ст. ст. 14, 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову щодо визнання недійсним Договору №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" (код ЄДРПОУ 40192476) та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423), та відмови у задоволенні зустрічного позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" грошових коштів в сумі 5 717 820, 33 грн.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу зустрічного позову залишити за Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- судовий збір за подачу первісного позову (в сумі 2 102,00 грн.) та апеляційної скарги (131 803,95 грн.) підлягає стягненню з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ".

Також, клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката залишено судом апеляційної інстанції без розгляду, оскільки в апеляційній скарзі скаржником лише зазначено про орієнтовний розмір витрат, і жодних заяв в розумінні ст. 129 Господарського процесуального кодексу - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" не заявлялось, зокрема і в прохальній частині апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)- задовольнити.

Визнати недійсним Договір №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" (код ЄДРПОУ 40192476) та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423).

У задоволенні зустрічного позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" про стягнення 5 717 820, 33 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" (01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 44, нежиле приміщення 54 ідентифікаційний код 40192476) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору за подачу позову, 131 803 (сто тридцять одна тисяча вісімсот три) грн. 95 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Судовий збір за подачу зустрічного позову залишити за Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6. Матеріали справи № 910/9626/20 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 03.08.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	29.07.2021
Оприлюднено	09.08.2021
Номер документу	98810795
Судочинство	Господарське

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.07.2021 по справі 910/9626/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/9626/20

Постанова від 29.07.2021

Постанова
від 29.07.2021 по справі 910/9626/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД