Ухвала

від 27.09.2021 по справі 910/9626/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/9626/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)

від 29.07.2021

у справі № 910/9626/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним договору,

за зустрічним позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"

про стягнення 5 717 820, 33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі; зустрічний позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 212 233, 66 грн - основної заборгованості, 99 032, 44 грн - інфляції, 406 554, 23 грн -пені.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 скасовано, ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено: визнано недійсним договір №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №910/9626/20, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 758/824/17, від 18.05.2016 у справі № 922/51/15, від 08.04.2020 у справі № 916/1602/18, від 09.12.2019 по справі №826/22842/15, постанові Верховного Суду України від 20.05.2014 у справі № 3-20гс14 (щодо застосування статей 11, 50, 236, 238, 269 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод); від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17 (щодо застосування статті 629 ЦК України), від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 (щодо застосування частини 1 статті 11 ЦК України в частині здійснення дій, які свідчать про схвалення спірного договору); від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 (щодо застосування ст. 601 ЦК України); від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц, від 10.03.2021 у справі №201/8412/18 (щодо застосування статей 215, 26 та 651-653 ЦК України, стосовно встановлення судом наявності підстав для визнання договору недійним на момент його укладення), від 26.11.2019 у справі №907/738/16 (щодо застосування статті 233 ЦК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 25.07.2018 у справі №910/19020/17, від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, ухвалі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/10794/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

Проте у касаційній скарзі обґрунтування підстав необхідності відступу від висновків, викладених у наведених постановах, зводяться до з`ясування подібності правовідносин та фактичних обставин у даній справі та у справах №904/4442/19, №910/10794/19, №910/19020/17, №909/1143/19.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі не наводить щодо якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на його думку, викладено висновок у наведених постановах Верховного Суду, та від якого необхідно відступити.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі не зазначено щодо якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на його думку, викладено висновок у наведених постановах Верховного Суду, та від якого необхідно відступити, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №910/9626/20 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- навести, щодо якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, викладено висновок у наведених постановах Верховного Суду, та від якого необхідно відступити.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець