Ухвала

від 06.08.2021 по справі 120/4183/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

06 серпня 2021 року

справа № 120/4183/19-а

адміністративне провадження № К/9901/28685/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року

у справі №120/4183/19-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Контроль"

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

5 серпня 2021 року до Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - скаржник) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року у справі №120/4183/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Контроль" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2019 року №000260501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 3 150 465,00 грн, №000267501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 12 349 512,00 грн., №0007063306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 1 057 948,95 грн.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та, як на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Скаржник як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, відповідач не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Скаржник посилається на неправильне застосування підпункту 14.1.49, підпункту 14.1.131 пункту 14.1. статті 14, пункту 44.1. статті 44, пункту 134.1. статті 134 ПК України безвідносно до підстав касаційного перегляду та кожного з трьох податкових повідомлень-рішень.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з частиною другою статті 353 цього кодексу як на підставу касаційного оскарження, скаржник доводить необхідність переоцінки доказів, що знаходиться за межами касаційного перегляду. Покликаючись на приписи статті 90 КАС України, скаржник не конкретизує порушення правил оцінки доказів окремо щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності, та не пов`язує докази та результати їх оцінки судами з кожним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідачем не виконано вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 18 червня 2021 року, якою повернуто попередньо подану касаційну скаргу податкового органу у цій справі з огляду на відсутність підстав касаційного оскарження.

Окремо суд зауважує на тому, що касаційна скарга складена з використанням різного розміру шрифту, здебільшого має виділення жирним шрифтом та безліч підкреслінь, що ускладнює її сприйняття та суперечить загальним правилам документообігу.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року у справі №120/4183/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Контроль" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова