Ухвала

від 02.08.2021 по справі 922/509/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

02 серпня 2021 року м. ХарківСправа № 922/509/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання - Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

прокурора (позивача): Кадацька Д.И., посвідчення № 058455 від 03.12.2020 р.

першого відповідача: Бойко О.С., самопредставництво

другого відповідача: Максимовський С.О., ордер серія ВІ № 1044575 від 01.06.2021 р.

в межах підготовчого провадження, розглянувши клопотання Харківської міської ради (вх. № 13230 від 07 червня 2021 року) про залишення позову без розгляду у справі

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, м. Харків

до відповідачів:

першого відповідача - Харківської міської ради, м. Харків,

другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic", м. Харків,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, -

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/509/21.

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому провадженні в порядку загального позовного провадження перебуває справа № 922/509/21.

04 червня 2021 року Харківська міська рада скеровала до матеріалів справи клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 13230), з підстав відсутності обґрунтування та недоведеності керівником Харківської місцевої прокуратури № 2 підстав представництва інтересів держави в суді в межах даної справи, оскільки прокурором не додержано процедури, охопленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

14 червня 2021 року, протокольною ухвалою суду, встановлено прокуророві строк на подання обґрунтування позиції з приводу клопотання про залишення позову без розгляду до 29 червня 2021 року.

29 червня 2021 року до суду від прокуратури надійшли письмові пояснення (вх. № 15133) щодо скерованого Харківською міською радою клопотання про залишення даного позову без розгляду.

02 серпня 2021 року учасники справи висловили власні позиції щодо наявності/відсутності підстав для залишення поданого Заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 позову. 02 серпня 2021 року, у відповідності до норми статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Дослідивши подану заяву першого відповідача, письмові пояснення прокурора, а також з урахуванням усних пояснень представників учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частинами 6-8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

З огляду на приписи статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі вирішують питання щодо їх відчуження з метою економічного розвитку територіальної громади.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Відтак, територіальна громада, як власник об`єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Отже, воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада, яка, маючи делеговані повноваження щодо здійснення права власності від імені територіальної громади м. Харкова, повинна діяти виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 916/2130/15.

Звертаючись до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави, з урахуванням обставин цієї справи, прокурором визначено першим відповідачем Харківську міську раду, яка, на його думку, розпорядилися спірним нерухомим майном в порушення вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада. Проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 922/1441/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 922/3272/18, від 31 березня 2021 року у справі № 922/3272/18.

Натомість прокурор при зверненні з даним позовом вказав, що є позивачем, бо Харківська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржуються оскільки земельну ділянку було передано в оренду другому відповідачу поза процедурою проведення земельних торгів, передбаченої нормативно-правовими актами. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З урахуванням предмету і підстав позову, наданих до нього документів та обґрунтованим визначенням першим відповідачем у цій справі Харківську міську раду, яка, на думку прокурора, розпорядилась спірним нерухомим майном, яке є майном територіальної громади, поза процедурою проведення земельних торгів, зважаючи на відсутність законодавчо визначеного органу, який би здійснював перевірку дій відповідачів та встановлював факт наявності або відсутності порушення при здійсненні органами місцевого самоврядування своїх повноважень, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави.

Оскільки прокурор оскарживши рішення Харківської міської ради, в результаті чого визначив її одним із співвідповідачем, мав підстави звернутись до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави (територіальної громади міста), тому прокурор у цій справі набувши статусу позивача, захищає інтереси територіальної громади міста без визначення органу місцевого самоврядування (такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 березня 2021 року у справі № 922/3276/19 з подібних правовідносин).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Враховуючи, що прокурор самостійно подав позов в інтересах держави у даній справі, обґрунтувавши це відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, підтвердження підстав такого представництва не потребує дотримання прокурором вимог, які встановлені для підтвердження підстав представництва у випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а саме: вимог щодо обґрунтування прокурором бездіяльності компетентного органу та переднього повідомлення такого суб`єкта про намір звернутися з позовом в інтересах держави.

За наведених обставин, є необґрунтованим посилання першого відповідача на недотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, оскільки Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі навела правовий висновок щодо підстав та порядку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07 квітня 2021 року у справі 922/708/19.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначивши Харківську міську раду одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконними і скасування пунктів додатку до рішень цього органу, суд вважає, що прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та правомірно звернувся до суду як самостійний позивач. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду в постановах від 24 березня 2021 року у справі № 922/3276/19, від 24 березня 2021 року у справі № 922/2444/19.

Окрім того, суд зазначає, що Верховним Судом розглянуто значну кількість справ за аналогічними позовами прокурорів у подібних правовідносинах, під час вирішення яких встановлено дотримання прокурором вимог статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та підтвердження підстави для представництва інтересів держави у цих справах та правомірного звернення до суду в якості позивача, а саме: постанови Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 922/1009/20, від 24 березня 2021 року у справі № 922/3276/19, у справі від 24 березня 2021 року у справі № 922/2244/19, від 31 березня 2021 року у справі № 922/3272/18, від 20 квітня 2021 року у справі № 922/2811/19.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 ГПК України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив і позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишив. При цьому судом встановлено, що прокурор зазначив у позовній заяві підставу для здійснення ним представництва, тобто виконав вимогу частини 5 статті 162 ГПК України.

Крім того, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, та вчинення дій для виправлення ситуації, зокрема подання позову.

Матеріали справи свідчать про те, що провадження у даній справі відкрито з 17 травня 2021 року, однак за цей час Харківською міською радою не здійснено дій щодо подання позову чи підтримання цих позовних вимог, а навпаки, які заперечують факт недотримання вимог чинного законодавства при реалізації майна.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №1-зп від 13 травня 1997 року щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки рішення Харківської міської ради № 2018/20 від 26 лютого 2020 року в частині пункту 19 додатку 4 до нього є ненормативним правовим актом одноразового застосування, а на його виконання між Харківською міською радою та другим відповідачем виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією Харківською міською радою прав власника щодо передання земельних ділянок в оренду, перший відповідач не має повноважень в силу приписів Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" скасувати рішення № 2018/20 від 26 лютого 2020 року в частині пункту 19 додатку 4.

За таких обставин, у разі коли прокурор у позовній заяві визначив Харківську міську раду одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконними та скасування її рішення, помилковими є посилання першого відповідача про неможливість захисту прокурором інтересів держави за вимогами, які він заявив, оскільки відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (цей орган не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем).

Враховуючи викладене, а також встановлення судом обставин щодо дотримання прокурором у цьому випадку порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру, з огляду на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про залишення позову прокурора без розгляду.

Керуючись статтями 42, 177, 182, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Харківській міській раді у задоволенні клопотання (вх. № 13230 від 07 червня 2021 року) про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 09 серпня 2021 року

Суддя Н.В. Калініченко