Ухвала

від 05.08.2021 по справі 202/4108/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1192/21 Справа № 202/4108/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Москва, Росія, громадянки України, освіта вища, одруженої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від20липня 2021року частковозадоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 та обрано відносно останньої запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 540 000 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що у даному випадку оголошена ОСОБА_7 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.

Зазначає,що враховуючиособу підозрюваної;перебування наїї утриманнінеповнолітніх дітей;наявність офіційнозареєстрованого місцяпроживання;відсутність данихпро притягненнядо кримінальноївідповідальності;мету застосуваннязапобіжного заходу,а такожположення Конвенціїпро захистправ людинита практикуЄвропейського судуз правлюдини,згідно зякими обмеженняправа особина свободуі особистунедоторканість можливелише упередбачених закономвипадках завстановленою процедурою, задля забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до ОСОБА_7 таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи порука.

Оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, необхідним є застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави.

Зазначає, що беручи до уваги відомості про особу підозрюваної, її майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об`єктивним є визначення застави на рівні 2 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.), тобто 4 540 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваної.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді не нижче ніж особисте зобов`язання, або встановити розмір застави, з урахуванням майнового стану у розмірі 45 000 гривень, або застосувати домашній арешт у нічний час.

Також просить зупинити виконання дії ухвали слідчого судді в частині внесення застави.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою; ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не доведені.

Зазначає, що розмір застави визначений без врахування майнового та сімейного стану ОСОБА_7 , чим фактично створено умови для невиконання нею такого суттєво перебільшеного розміру застави.

Вказує, що висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Так, з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020040650000838, в якому 05 липня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362,3, ст. 365-2 КК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані не в повній мірі.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та задля забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до неї таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи порука.

Разом з тим, приймаючи стосовно підозрюваної рішення про визначення розміру застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував відомості про особу підозрюваної, її майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, та необґрунтовано визначив заставу у розмірі 2000розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб

Колегія суддів не погоджується з даним висновком слідчого судді та вважає доводи апелянта стосовно непомірності розміру застави обґрунтованими.

Відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього і визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Стаття 182 ч. 4 КПК України та практика ЄСПЛ визначає, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальну поведінку і не може бути завідомо непомірною для нього.

Сторона обвинувачення не представила переконливих даних, що вказана сума застави є явно помірною для підозрюваної. Тому визначена сума не може залишатись у визначеному слідчим суддею розмірі. Її слід зменшити до розміру, який на переконання колегії суддів з урахуванням матеріального стану підозрюваного буде достатньою гарантією належної процесуальної поведінки та буде для нього помірною, а саме у 20 мінімальних прожиткових мінімумів.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , в інетресах підозрюваної ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури, процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.365-2,ч.3ст.362КК України,запобіжний західу виглядізастави урозмірі 20 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що складає 45 400 гривень, поклавши на підозрювану ОСОБА_7 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з м.Дніпро без дозволу слідчого, прокурора і суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваноій ОСОБА_7 , що відповідно до вимог ч. 6 ст. 182 КПК України вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4